ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2021 року
м. Київ
справа № 806/2580/17
адміністративне провадження № К/9901/50826/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29.12.2017 (суддя Токарева М.С.) та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 (колегія у складі суддів Франовської К.С., Іваненко Т.В., Кузьменко Л.В.)
у справі №806/2580/17
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області
про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 26.09.2017 ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо незатвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, загальною площею 1,0000 га для ведення особистого селянського господарства, земель сільськогосподарського призначення, державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Коднянської сільської ради Житомирського району Житомирської області;
- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути клопотання про погодження даного проекту та затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1, загальною площею 1,0000 га для ведення особистого селянського господарства, земель сільськогосподарського призначення, державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Коднянської сільської ради Житомирського району Житомирської області у порядку і у спосіб, передбачені статтею 186 Земельного кодексу України.
2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29.12.2017, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018, у задоволені позову відмовлено.
3. 16.05.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача на рішення судів першої та апеляційної інстанцій. У касаційній скарзі скаржник просив скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове про задоволення позову.
4. Ухвалою Верховного Суду від 21.05.2018 відкрито касаційне провадження.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Укр-Зем-Ресурс" розробило проект із землеустрою (далі - проект) щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 площею 1,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Житомирська область, Житомирський район, Коднянська сільська рада.
6. У відповідь на клопотання ТОВ "Укр-Зем-Ресурс" від 20.07.2017 № 28-8324/0/1-17 про проведення обов`язкової державної експертизи вказаного проекту землеустрою, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області листом від 14.08.2017 №28-6-0.331-8039/2-17 повідомило, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 площею 1,0000 га повертається без розгляду та видачі висновку державної експертизи землевпорядної документації у зв`язку з тим, що земельна ділянка, яка відводиться вказаним проектом землеустрою, є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 1822083500:01:002:0488, щодо якої накладено арешт шляхом заборони розглядати та приймати рішення про передачу у приватну власність так само земельних ділянок, розташованих в їх межах.
7. Позивач вважає відмову протиправною бездіяльністю і звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
8. В обґрунтування позову ОСОБА_1 покликався на те, що всупереч вимогам чинного законодавства відповідач не надав ні висновків про погодження, ні відмови в такому погодженні, а лише усно повідомив про повернення проекту із землеустрою, чим допустив бездіяльність в частині щодо затвердження проекту землеустрою.
9. Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні. В обґрунтування заперечень зазначив, що дії відповідача є правомірними та вчинені з дотриманням вимог законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що зважаючи на наявність арешту щодо земельної ділянки шляхом заборони розглядати та приймати рішення про передачу у приватну власність, так само земельних ділянок розташованих в їх межах, який накладено ухвалою Богунського районного суду від 28.07.2017 у справі №295/8353/17, відповідач був позбавлений можливості провести державну експертизу землевпорядної документації та прийняти будь-яке рішення щодо проекту землеустрою.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
11. У касаційній скарзі позивач наголошує, що висновки судів першої та апеляційної інстанції є передчасними, їх зроблено без повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального і процесуального права.
12. Зазначає, що виключний перелік підстав для відмови у погодженні документації із землеустрою визначений у ст. 186 Земельного кодексу України. Проте, з відповіді відповідача не можливо встановити, яким чином документація із землеустрою суперечить основним завданням землеустрою. Суд на це уваги не звернув, тому рішення не відповідає вимогам ч.2 ст. 242 КАС України.
13. 15.06.2018 надійшов відзив від відповідача, в якому останній зазначає про правомірність рішень судів першої та апеляційної інстанцій та просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Зазначає, що фактично позивачу повідомлено про те що ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 28.07.2017 у справі № 295/8353/17 накладено арешт на земельну ділянку, на весь масив, в т.ч. на поруч розміщену земельну ділянку 1822083500:01:002:0488, шляхом встановлення заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирській області розглядати та приймати рішення про передачу у приватну власність відповідної земельної ділянки, що є предметом позову у цій справі. Арешт майна передбачає заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, та дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.
15. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
16. Частинами 8, 9 ст. 118 ЗК України встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому ст. 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
17. Відповідно до ст. 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, підлягає обов`язковому погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об`єкт будівництва або планується розташування такого об`єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.
Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.
Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.
Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
18. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 28.07.2017 задоволено клопотання слідчого Житомирського ВП ГУНП України в Житомирській області та накладено арешт на земельні ділянки з кадастровим номером, в тому числі - 1822083500:01:002:0488, шляхом встановлення заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирській області розглядати та приймати рішення про передачу у приватну власність так само земельних ділянок розташованих в їх межах. Ухвала набрала законної сили та є обов`язковою до виконання.
19. Вищезазначене стало підставою для повернення відповідачем проекту землеустрою без розгляду та видачі висновку державної експертизи.
20. Суд враховує поняття арешту та його завдання, що регламентовані положеннями ст. 170 Кримінально процесуального кодексу України (далі - КПК України).
21. Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
22. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
23. Відповідно до ч. 2 ст.131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження. Арешт майна має тимчасовий характер, і його тривалість обмежена часовими рамками досудового розслідування та/або судового розгляду до прийняття процесуального рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
24. Відповідач, повертаючи проект землеустрою позивачу без розгляду, керувався тим, що ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 28.07.2017 накладено арешт на земельні ділянки з кадастровим номером, в тому числі - 1822083500:01:002:0488.
25. При цьому, сторонами не заперечується факт того, що земельна ділянка, на яку претендує позивач, є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 1822083500:01:002:0488.
26. Беручи до уваги обов`язковість виконання судового рішення (ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 28.07.2017) на всій території України, зважаючи на наявність проведення слідчими органами досудового розслідування на момент розгляду заяви позивача відповідачем, колегія суддів не вбачає підстав для визнання протиправними дій відповідача.
27. До моменту зняття арешту з відповідних земельних ділянок позивач позбавлений можливості безпосередньо отримати у власність цю земельну ділянку, так як ухвалою Богунського районного суду м. Житомира Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирській області заборонено приймати будь-які рішення. Отже, відповідач не має правових підстав затвердити документацію в порядку ст. 186-1 ЗК України до моменту зняття арешту у встановленому законом порядку.
28. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07.10.2020 у справі №240/6035/18, обставини якої є подібними.
29. За результатами розгляду заяви про проведення обов`язкової державної експертизи проекту землеустрою Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повинно було прийняти одне із передбачених законодавством рішень: про погодження або про відмову в такому погодженні. Проте, у цій справі Суд не вбачає підстав для зобов`язання відповідача прийняти рішення про відмову у погодженні, оскільки таке рішення, хоч і буде формально правильним, але не захистить інтересів позивача.
30. За правилами частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
31. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Керуючись ст. 243, 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд -