У Х В А Л А
17 травня 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/89/21
Провадження № 11-180заі21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Сімоненко В. М., Штелик С. П.
розглянула матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року у справі № 9901/89/21 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі -ВККС ) про визнання протиправним і скасування рішеннята
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до ВРП, ВККС, у якому просила визнати протиправним рішення ВРП від 31 жовтня 2017 року № 3505/0/15-17 "Про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Самарського районного суду міста Дніпропетровська".
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 26 квітня 2021 року адміністративний позов повернув позивачці на підставі частин першої - другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), визнавши неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
11 травня 2021 року ОСОБА_1 подала до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу на вказане судове рішення, у якій просила суд звільнити її від сплати судового збору, мотивувавши своє клопотання тяжким матеріальним становищем.
На підтвердження вказаного факту позивачка долучила до матеріалів апеляційної скарги довідку Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 28 квітня 2021 року № 00477, з якої вбачається, що у 2020 році ОСОБА_1 доходів не отримувала.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно із частиною першою статті 8 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI"Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI), ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Частиною другою згаданої статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З огляду на те, що скаржниця надала суду докази, які підтвердили, що розмір судового збору в сумі 2270 грн перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивачки за попередній календарний рік, а саме довідку з органу Державної податкової служби України про розмір її доходів за попередній календарний ріквід 28 квітня 2021 року № 00477, з якої вбачається, що у 2020 році ОСОБА_1 доходів не отримувала, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне задовольнити клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Апеляційну скаргу скаржниця подала протягом строку на апеляційне оскарження, установленого частиною першою статті 295 КАС України, ця скарга відповідає вимогам щодо форми та змісту, передбаченим статтею 296 КАС України, а тому перешкод для відкриття апеляційного провадження у справі немає.
Ураховуючи викладене та керуючись частиною першою статті 133, статтями 295, 296, 300, 301, 304 КАС України, Велика Палата Верховного Суду