1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Ухвала суду


У Х В А Л А

17 травня 2021 року

м. Київ

Справа № 9901/26/21

Провадження № 11-153заі21

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Золотнікова О. С.,

суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Сімоненко В. М., Штелик С. П.

розглянула матеріали апеляційних скарг ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 березня 2021 року у справі № 9901/26/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання незаконним і скасування Указу Президента України від 02 лютого 2021 року № 43/2021 та

ВСТАНОВИЛА:

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 26 квітня 2021 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 березня 2021 року та витребувала з Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду справу № 9901/26/21.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 26 квітня 2021 року відкрила провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 березня 2021 року разом із запереченнями на ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 березня 2021 року про відмову в залученні до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, та про відмову в об`єднанні в одне провадження справ № 9901/26/21 та № 9901/47/21, постановлені у цій же справі.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду передав справу № 9901/26/21 до Великої Палати Верховного Суду.

Під час підготовки справи до апеляційного розгляду до Великої Палати Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_2 про зобов`язання Президента України опублікувати оголошення про оскарження в судовому порядку нормативно-правового акта - Указу Президента України від 02 лютого 2021 року № 43/2021, яким введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 02 лютого 2021 року "Про застосування персональних спеціальних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" (далі - Указ № 43/2021) у справі № 9901/26/21, із зазначенням вимог, які заявляються позивачем у цій справі, реквізитів нормативно-правового акта, який оскаржується, та дати, часу і місця судового розгляду справи. Позивач також просить зобов`язати відповідача розмістити відповідне оголошення у виданні, у якому цей нормативно-правовий акт був офіційно оприлюднений, у термін, визначений судом апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Згідно із частиною четвертою статті 264 КАС України у разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов`язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений.

За приписами частин п`ятої - сьомої цієї статті оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи.

Оголошення має бути опубліковано не пізніш як за сім днів до підготовчого засідання, а у випадку, визначеному частиною десятою цієї статті, - у строк, визначений судом.

Якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи. Скарги на судові рішення в цій справі заінтересованих осіб, якщо вони не брали участі у справі, залишаються без розгляду.

Таким чином, указані норми передбачають у разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта зобов`язання судом першої інстанції відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, у якому цей акт був офіційно оприлюднений. При цьому, оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи.

Отже, зазначені норми статті 264 КАС України застосовуються саме судом першої інстанції разом із відкриттям провадження в адміністративній справі.

Крім того, за владно-регулятивною природою всі юридичні акти поділяються на правотворчі, правотлумачні (правоінтерпретаційні) та правозастосовні. Нормативно-правові акти належать до правотворчих, а індивідуальні - до правозастосовних.

У вітчизняній теорії права загальновизнано, що нормативно-правовий акт - це письмовий документ компетентного органу держави, уповноваженого нею органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта, у якому закріплено забезпечуване нею формально обов`язкове правило поведінки загального характеру. Такий акт приймається як шляхом безпосереднього волевиявлення народу, так і уповноваженим на це суб`єктом за встановленою процедурою, розрахований на невизначене коло осіб і на багаторазове застосування.

Натомість індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; містять індивідуальні приписи, у яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише в письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.

Отже, нормативно-правовий акт містить загальнообов`язкові правила поведінки (норми права), тоді як акт застосування норм права (індивідуальний акт) - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акта стосуються всіх суб`єктів, які опиняються в нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб`єктам і створює права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує свою дію фактами його застосування, тоді як дія індивідуального акта закінчується у зв`язку з припиненням існування конкретних правовідносин.

Виходячи з наведеного оскаржуваний Указ № 43/2021 є актом індивідуальної дії, оскільки: не містить загальнообов`язкових правил поведінки, а передбачає індивідуалізовані приписи (санкції); не регулює певний вид суспільних відносин; адресований виключно указаним в ньому фізичним та/або юридичним особам.

Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для задоволення клопотання ОСОБА_2 про зобов`язання Президента України опублікувати оголошення про оскарження в судовому порядку нормативно-правового акта.

Відповідно до вимог статті 306 КАС України здійснено підготовку справи до розгляду.

На підставі положень частини першої статті 310 та частини п`ятої статті 262 КАС України справа підлягає призначенню до апеляційного розгляду Великою Палатою Верховного Суду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Водночас Велика Палата Верховного Суду звертає увагу учасників справи на те, що з огляду на положення статті 195 КАС України вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, подавши відповідну заяву не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання.

Велика Палата Верховного Суду повідомляє учасникам справи про те, що має технічну можливість провести судове засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EasyCon".

Оскільки апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оскаржено судове рішення в одній і тій же справі, то ці скарги підлягають розгляду в одному апеляційному провадженні.

Керуючись статтями 195, 262, 264, 266, 306, 307, 310, 321 КАС України, Велика Палата Верховного Суду


................
Перейти до повного тексту