1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2021 року

м. Київ

справа № 367/4389/19

провадження № 51-1076км20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду

головуюча Стефанів Н.С.,

судді: Голубицький С.С.,

Яновська О.Г.,

секретар судового засідання Безкровний С.О.,

учасники судового провадження:

прокурор Чебанюк Т.В.,

захисник Говорун М.П.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу захисника Говоруна М.П. на ухвалу Київського апеляційного суду від 25 листопада 2019 року про повернення апеляційної скарги у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12018110040002096, стосовно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився та проживає в АДРЕСА_1,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 і пунктами 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник Говорун М.П. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1, посилаючись на істотне порушення кримінального процесуального закону, виклав вимоги до суду касаційної інстанції (далі - Суду) про скасування ухвали та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

За твердженням стороні захисту суддя апеляційного суду необґрунтовано повернув подану апеляційну скаргу, адже до неї було додано клопотання про поновлення пропущеного строку, яке залишилося поза увагою апеляційного суду.

Зміст судових рішень, у тому числі оскаржуваного, і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

У підготовчому судовому засіданні Бородянський районний суд ухвалою від 06 листопада 2019 року задовольнив клопотання прокурора та продовжив дію обраного ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 15 і пунктами 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 04 січня 2020 року.

Суддя Київського апеляційного суду, керуючись п. 4 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), ухвалою від 25 листопада 2019 року повернув апеляційну скаргу захисника Говоруна М.П. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на вказану ухвалу суду першої інстанції, у зв`язку з тим, що її подано з пропуском передбаченого законом процесуального строку, питання про поновлення якого не порушувалося.

Позиція інших учасників судового провадження

У судовому засіданні захисник підтримав касаційну скаргу, прокурор просив залишити ухвалу без зміни.

Мотиви Суду

Відповідно до законодавчих приписів, з урахуванням позиції Конституційного Суду України (Рішення від 13 червня 2019 року № 4-р/2019) ухвала суду про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення рішення по суті, є предметом апеляційного оскарження, що не заперечувалося апеляційним судом, виходячи зі змісту ухвали про повернення апеляційної скарги.

Положеннями ч. 1 ст. 117 КПК України визначено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

У статті 399 КПК України визначено вичерпний перелік підстав для повернення апеляційної скарги. Згідно з вимогами п. 4 ч. 3 вказаної статті апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення. Крім того, ч. 7 згаданої статті передбачає, що залишення апеляційної скарги без руху або її повернення не позбавляють права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на апеляційне оскарження.

Отже, повернення апеляційної скарги не допускається, якщо суд не розглянув подане особою клопотання з указаного питання і не знайшов підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

За матеріалами цього провадження захисник Говорун М.П., звернувшись 15 листопада 2019 року з апеляційною скаргою на ухвалу Бородянського районного суду від 06 листопада 2019 року стосовно ОСОБА_1, додав до неї серед інших документів і клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження,

Проте апеляційний суд залишив поза увагою згадане клопотання, яке не розглянув, помилково зазначивши в ухвалі про його відсутність.

Таким чином, суддя апеляційного суду, повертаючи апеляційну скаргу захисника з наведених в ухвалі мотивів, не дотримався правил п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України.

Захисник своїм правом на повторне звернення з апеляційною скаргою із дорученням до неї відповідних документів із приводу раніше поданого клопотання не скористався.

Разом із тим, як убачається з наявних у Верховному Суді даних, обвинуваченому ОСОБА_1 неодноразово було продовжено строк тримання під вартою, зокрема ухвалами Бородянського районногосудувід 24 грудня 2019 року, 18 лютого, 13 квітня, 10 червня, 27 липня, 22 вересня, 18 листопада 2020 року, 09 березня та21 квітня 2021 року. Вказані рішення, окрім двох останніх, перевірялися в апеляційному порядку, і відповідними ухвалами апеляційного суду їх залишено без зміни, вони набрали законної сили і є чинними.

Водночас, з урахуванням положень ст. 197 КПК України, строк дії ухвали суду про продовження строку тримання під вартою є обмеженим і після його закінчення необхідно знову вирішувати це питання в порядку, передбаченому КПК України. Тому вирішальне процесуальне значення вже має наступне рішення, за яким обвинуваченоготримають під вартою. У цьому провадженні такі рішення приймалися і сторона обвинувачення скористалася правом на їхнє апеляційне оскарження.

З огляду на викладене, хоча оскаржувану ухвалу апеляційного суду і було постановлено з процесуальними порушеннями, її скасування з процесуальних підстав із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції саме собою ефективно не забезпечить і не може забезпечити відновлення прав та інтересів сторони захисту, адже їх суть полягала у зміні рішення суду першої інстанції, яке наразі не діє. Отже, такий розгляд не забезпечить виконання визначених кримінальним процесуальним законом завдань кримінального провадження.

Підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд


................
Перейти до повного тексту