Постанова
Іменем України
12 травня 2021 року
м. Київ
справа № 336/5523/17
провадження № 61-13393св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивачі: Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_1, Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги Акціонерного товариства "Укрсоцбанк", ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 05 червня 2019 року у складі колегії суддів: Гончар М. С., Кочеткової І. В., Маловічко С. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що 15 лютого 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (далі - АКБ СР "Укрсоцбанк"), правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк", та ОСОБА_2 укладений договір кредиту № 334/08/8-К. Відповідно до пункту 1.1 указаного договору банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 178 138,75 грн. Також визначено графік погашення заборгованості за кредитом, періоди погашення та кінцевий термін користування кредитом.
Свої зобов`язання банк виконав, надавши грошові кошти позичальникові, що підтверджується заявою на видачу готівки.
На забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором, відповідно до статті 553 ЦК України, 15 лютого
2008 року між банком та ОСОБА_1 укладений договір поруки
№ 334/08/8-П, відповідно до умов якого ОСОБА_1 як поручитель поручається за виконання ОСОБА_2 обов`язків, що виникли на підставі кредитного договору або можуть виникнути на підставі нього
у майбутньому. Відповідно до умов договору поруки поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і позичальник.
Вказував, що 15 липня 2009 року між банком та ОСОБА_2 укладений додатковий договір про внесення змін № 2 до договору кредиту № 334/08/8-К, за умовами якого сторони домовились викласти кредитний договір у такій редакції: кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 187 841,24 грн, зі сплатою 21,0 % річних та кінцевим терміном погашення суми основної заборгованості до 14 лютого 2033 року (включно), на умовах, визначених цим договором (пункт 1.1 кредитного договору).
Зазначав, що ОСОБА_2 своїх зобов`язань за кредитним договором
від 15 лютого 2008 року належним чином не виконав, у результаті чого станом на 19 квітня 2017 року виникла заборгованість, яка складається із: заборгованості за кредитом - 186 602,91 грн, заборгованості за
відсотками - 297 523,70 грн, розмір інфляційних втрат за кредитом -
7 508,43 грн, розмір інфляційних втрат за відсотками - 40 958,02 грн.
Ураховуючи зазначене, ПАТ "Укрсоцбанк" просив суд стягнути солідарно
із ОСОБА_2 як позичальника та ОСОБА_1 як поручителя на користь банку заборгованість за кредитним договором від 15 лютого
2008 року № 334/08/8-К станом на 19 квітня 2017 року у розмірі
532 593,06 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом у сумі
186 602,91 грн, заборгованості за відсотками у сумі 297 523,70 грн інфляційних втрат за кредитом у сумі 7 508,43 грн, інфляційних втрат за відсотками у сумі 40 958,02 грн.
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічним позовом до ПАТ "Укрсоцбанк" про визнання поруки припиненою.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що пунктом 6.1 договору поруки від 15 лютого 2008 року передбачено, що цей договір набирає чинності
з моменту його укладання уповноваженими представниками сторін та діє до виконання у повному обсязі зобов`язань за договором кредиту та цим договором. Згідно з умовами кредитного договору, укладеного між банком та ОСОБА_2, банк залишив за собою право вимагати дострокового повернення кредиту, а отже, самостійно встановлювати строк виконання основного зобов`язання (пункти 2.8.3, 3.2.3, 4.4, 4.5, 5.4 договору).
Зазначає, що банк у 2015 році звернувся до ОСОБА_3 з вимогою про дострокове повернення кредиту, що підтверджується ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 12 серпня 2016 року у справі
№ 755/14268/15-ц за заявою ПАТ "Укрсоцбанк", заінтересовані особи: ОСОБА_2, ОСОБА_1, про видачу дубліката виконавчого листа. Банк звернувся до третейського суду вимоги про дострокове стягнення заборгованості за договором кредиту від 15 лютого 2008 року № 334/08/8-К у повному обсязі. Отже, банк самостійно встановив строк виконання основного зобов`язання і цей строк розпочався не пізніше 2015 року. Вказувала, що дату зазначає орієнтовну, оскільки конкретний зміст листування банку з позичальником їй невідомо, відповідних документів вона не має. У шестимісячний строк, тобто до 30 червня
2016 року, ПАТ "Укрсоцбанк" не пред`являло до неї вимог як до майнового поручителя, а отже, вважала, що відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України порука є припиненою.
Ураховуючи зазначене, ОСОБА_1 просила суд визнати правовідносини поруки, що виникли на підставі договору поруки від 15 лютого 2008 року
№ 334/08/8-П, укладеного між нею та ПАТ "Укрсоцбанк", припиненими.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 листопада 2017 року прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_1
до ПАТ "Укрсоцбанк" про визнання поруки припиненою до спільного розгляду з первісним позовом. Об`єднано в одне провадження зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ "Укрсоцбанк" про визнання поруки припиненою з первісним позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 жовтня 2018 року у складі судді Марко Я. Р. провадження у цій справі за первісним позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в частині солідарного стягнення з ОСОБА_2,
ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитом у розмірі 186 602,91 грн, суми заборгованості за відсотками у розмірі 210 551,29 грн - закрито на підставі пункту 6 частини першої статті 255 ЦПК України.
У первісному позові ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_1
про стягнення заборгованості в частині солідарного стягнення
з ОСОБА_2, ОСОБА_1 заборгованості за відсотками у сумі
86 972, 41 грн, розміру інфляційних втрат за кредитом у сумі 7 508, 43 грн та розміру інфляційних втрат за відсотками у розмірі 40 958,02 грн відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ "Укрсоцбанк" про визнання поруки припиненою відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що рішенням постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 05 травня 2015 року у справі № 549/15 задоволено позов ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та стягнуто солідарно із ОСОБА_2, ОСОБА_1 на корить ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за кредитним договором від 15 лютого 2008 року
№ 334/08/8-К у сумі 495 160,29 грн. Про наявність цього рішення суду першої інстанції стало відомо під час судового розгляду справи, після відкриття провадження у справі та витребування з Дніпровського районного суду міста Києва матеріалів цивільної справи, тому суд вважав за необхідне закрити провадження за первісним позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у частині стягнення суми заборгованості у розмірі 186 602,91 грн та суми заборгованості за відсотками у розмірі 210 551,29 грн, нарахованих за період з 15 лютого 2008 року по 10 лютого 2015 року.
Позовні вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за відсотками у сумі 86 972,41 грн задоволенню не підлягають, оскільки право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі предʼявлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Доказів невиконання вказаного рішення суду, які могли бути підставою для нарахування коштів саме за невиконання боржниками судового рішення, банк не надав, тому відсутні підстави для задоволення позову в частині стягнення інфляційних втрат.
Оскільки рішенням суду, яке набрало законної сили, задоволені позовні вимоги кредитора до боржника і поручителя, тому суд першої інстанції вважав, що правові підстави для визнання договору поруки припиненим із застосуванням положень частини четвертої статті 559 ЦК України відсутні.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 05 червня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ПАТ "Укрсоцбанк" задоволено частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 жовтня
2018 року в частині відмови ПАТ "Укрсоцбанк" у задоволенні первісного позову ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про солідарне стягнення інфляційних втрат за кредитом та за відсотками скасовано.
Ухвалено у цій частині нове судове рішення.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь
ПАТ "Укрсоцбанк" інфляційні втрати за кредитом - 7 508,43 грн, інфляційні втрати за відсотками - 40 958,02 грн за період із 01 квітня 2016 року до
19 квітня 2017 року.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 жовтня
2018 року у цій справі в частині відмови ОСОБА_1 до ПАТ "Укрсоцбанк" про визнання поруки припиненою за нарахуваннями після 11 серпня
2015 року щомісячними платежами за кредитним договором скасовано.
Ухвалено у цій частині нове рішення.
Визнано правовідносини поруки, що виникли на підставі договору поруки від 15 лютого 2008 року № 334/08/8-П, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "Укрсоцбанк", припиненими з 11 серпня 2015 року.
У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції, встановивши, що рішенням постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 05 травня 2015 року у справі № 549/15 позов ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_2,
ОСОБА_1 на корить ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за кредитним договором від 15 лютого 2008 року № 334/08/8-К у сумі 495 160,29 грн, дійшов правильного висновку про те, що наявний спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, тому обґрунтовано закрив провадження у справі.
Також суд першої інстанції правильно вважав, що позовні вимоги
ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за відсотками у сумі 86 972,41 грн, які нараховані банком після достроковогостягнення всієї заборгованості за рішенням третейського суду станом на 10 лютого 2015 року, задоволенню не підлягають.
Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_1, то апеляційний суд зазначив, що звернення банку до третейського суду у 2015 році із позовом про стягнення заборгованості, наявної станом на 10 лютого 2015 року включно, для ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перервало загальний (трирічний) та спеціальний (однорічний) перебіг позовної давності та шестимісячний строк для поручителя ОСОБА_1 .
Порука ОСОБА_1 припинилась 11 серпня 2015 року за платежами, зокрема відсотками, нарахованими банком за кредитним договором
з 11 лютого 2015 року.
Апеляційним судом зазначено, що застосування частини четвертої
статті 599 ЦК України (в редакції закону від 04 листопада 2018 року), яка набрала чинності під час апеляційного перегляду цієї справи судом
04 лютого 2019 року, яка збільшує шестимісячний строк дії поруки, погіршує стан поручителя ОСОБА_1, а тому не підлягає застосуванню в силу вимог рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99
у справі № 1-7/99 та статті 58 Конституції України.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі, поданій у липні 2019 року до Верховного Суду,
АТ "Укрсоцбанк", посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду
в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання поруки припиненою та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовити.
У касаційній скарзі, поданій у липні 2019 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду в частині часткового задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 про визнання правовідносин поруки припиненими з 11 серпня 2015 року та постановити
в цій частині нове рішення про задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_1, а саме про визнання правовідносин поруки, що виникли на підставі договору поруки від 15 лютого 2008 року № 334/08/8-П, укладеного між нею та ПАТ "Укрсоцбанк", припиненими починаючи з 11 травня
2011 року, а в частині часткового задоволення позовних вимог
ПАТ "Укрсоцбанк" про стягнення з ОСОБА_1 на користь
ПАТ "Укрсоцбанк" солідарно із ОСОБА_2 інфляційних втрат за кредитом у розмірі 7 508,43 грн, інфляційних втрат за відсотками
у розмірі 40 958,02 грн за період з 01 квітня 2016 року по 19 квітня
2017 року - скасувати та залишити в силі рішення районного суду про відмову у задоволенні первісного позову ПАТ "Укрсоцбанк" у частині позовних вимог, заявлених до ОСОБА_1 .
В іншій частині постанова апеляційного суду не оскаржується, а тому в силу вимог статті 400 ЦПК України в касаційному порядку не переглядається.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду від 31 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Ухвалою судді Верховного Суду від 20 серпня 2019 року прийнято до провадження касаційну скаргу АТ "Укрсоцбанк".
У серпні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
У лютому 2020 року згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 жовтня 2020 року справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга АТ "Укрсоцбанк" мотивована тим, що апеляційний суд не врахував того, що оскільки рішенням суду, яке набрало законної сили, задоволені позовні вимоги кредитора до боржника і поручителя, яким
є позивач, то правові підстави для визнання договору поруки припиненим із застосуванням положень частини четвертої статті 559 ЦК України відсутні.
Вважає, що порука не може бути припинена після ухвалення рішення суду
у справі про стягнення кредитної заборгованості, у тому числі
і з поручителя, під час вирішення якої суд перевіряє строк дії поруки. При цьому посилається на висновки, викладені в постановах Верховного Суду України від 03 лютого 2016 року у справі № 6-2017цс15, від 06 червня
2016 року у справі № 6-1199цс16, від 29 березня 2017 року у справі
№ 6-2013цс16 та у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 756/11318/15-ц (провадження № 61-4859св18) та від 12 квітня 2018 року у справі
№ 464/7586/16-ц (провадження № 61-6565св18).
Зазначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно не застосував норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування".
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували того, що порука припинилася за правилами частини четвертої статті 559 ЦК України до того, як банк звернувся до третейського суду.
Зазначає, що згідно з пунктом 4.5 кредитного договору у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов`язків, визначених пунктами 3.3.9, 3.3.10 цього договору, протягом більше ніж 60 (шістдесят) календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та, відповідно, позичальник зобов`язаний протягом одного робочого дня погасити кредит у повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).
Вказує, що свій обов`язок із внесення чергового платежу у строк
до 10 вересня 2010 року ОСОБА_2 не виконав, а отже, починаючи
з 10 листопада 2010 року (10 вересня + 60 днів + 1 робочий день) у банку виникло право вимоги дострокового погашення кредиту, відсотків та інших нарахувань за кредитним договором.
Вважає, що 10 листопада 2010 року є днем настання строку виконання основного зобов`язання за кредитним договором. Протягом шести місяців
з дня настання строку виконання основного зобов`язання, тобто в період
з 10 листопада 2010 року по 10 травня 2011 року, банк не пред`явив до неї вимог як до поручителя. Отже, за правилами частини четвертої
статті 559 ЦК України порука припинилась не пізніше 11 травня 2011 року автоматично, а тому із цієї дати банк втратив право вимоги як щодо основної суми боргу, так і відносно всіх інших нарахувань (процентів, пені, штрафів тощо).
Посилається на висновки, викладені у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25 жовтня 2018 року у справі
№ 456/1207/12 (провадження № 61-26894св18).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У вересні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ПАТ "Укрсоцбанк" в якому зазначає, що касаційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
15 лютого 2008 року між АКБ СР "Укрсоцбанк" та ОСОБА_2 як позичальником, укладений договір кредиту № 334/08/8-К, за умовами якого кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 178 138,75 грн, зі сплатою 14 % річних і таким порядком погашення суми основної заборгованості за кредитом та процентів за його використання: починаючи з місяця, що слідує за місяцем надання кредиту, позичальник щомісячно 10 числа кожного місяця рівними частинами сплачує кредитору суму грошових коштів, яка включає заборгованість за кредитом і проценти за користування кредитом у розмірі 2215,19 грн (надалі за текстом - ануїтетний платіж, з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом до 14 лютого 2028 року (включно), на умовах, визначених цим договором; розмір останнього ануїтетного платежу може відрізнятись від ануїтетного платежу, визначеного у пункті 1.1 цього договору, і дорівнює сумі фактичної заборгованості за кредитом, що залишилась після сплати всіх ануїтетних платежів та процентів за користування кредитом, нарахованих на зазначену суму (а.с. 5-14, т. 1).
На забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором, відповідно до статті 553 ЦК України, 15 лютого
2008 року між банком та ОСОБА_1 укладений договір поруки
№ 334/08/8-П, відповідно до умов якого ОСОБА_1 як поручитель, поручається за виконання ОСОБА_2 обов`язків, що виникли на підставі кредитного договору або можуть виникнути на підставі нього
у майбутньому. Відповідно до умов договору поруки, поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і позичальник.
15 липня 2009 року між АКБ СР "Укрсоцбанк" та ОСОБА_2 укладений додатковий договір про внесення змін № 2 до договору кредиту № 334/08/8-К, за умовами якого сторони домовились викласти кредитний договір у такій редакції: кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 187 841,24 грн зі сплатою 21,0 % річних та кінцевим терміном погашення суми основної заборгованості до 14 лютого 2033 року (включно), на умовах, визначених цим договором (пункт 1.1 кредитного договору) (а.с. 15-20, т. 1).
Рішенням постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 05 травня 2015 року у справі № 549/15 задоволено позов
ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за кредитним договором
від 15 лютого 2008 року № 334/08/8-К у сумі 495 160,29 грн, з яких: заборгованість за кредитом в розмірі 186 602,91 грн, заборгованість за відсотками, нарахованими за період з 15 лютого 2008 року до 10 лютого 2015 року, у розмірі 210 551,29 грн,пеня за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 7 519,06 грн, пеня за несвоєчасне повернення відсотків у розмірі 38 715,47 грн, інфляційні втрати за кредитом у розмірі 8 322,48 грн, інфляційні втрати за відсотками у розмірі 43 395,08 грн та третейський збір
у сумі 5 351,06 грн (а.с. 6-7, т. 4).
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 07 серпня 2015 року
у справі № 755/14268/15-ц заяву ПАТ "Укрсоцбанк" про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 05 травня 2015 року у справі № 549/15 задоволено, видано виконавчий лист про солідарне стягнення
з ОСОБА_2, ОСОБА_1 на корить ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованості за кредитним договором від 15 лютого 2008 року № 334/08/8-К у сумі
495 160,29 грн та витрат пов`язаних з вирішенням спору третейським судом, в сумі 5 351,06 грн (а.с. 100-102, т. 4).