ПОСТАНОВА
Іменем України
19 травня 2021 року
Київ
справа №640/17492/20
адміністративне провадження №К/9901/31541/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Мартинюк Н.М.,
Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Міністерства юстиції України
на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.08.2020 (суддя-доповідач - Р.О. Арсірій)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2020 (суддя-доповідач - В.В. Кузьменко, судді - Я. М. Василенко, О.М. Ганечко)
у справі № 640/17492/20
за заявою Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1
про забезпечення позову у справі
за позовом Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Національні інформаційні системи",
про визнання протиправним та скасування рішення в частині,
встановив:
Обставини справи
1. Державний реєстратор - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- зупинення дії наказу Міністерства юстиції України "Про задоволення скарги" від 20.08.2020 № 2874/5 до набрання законної сили судовим рішенням у справі;
- заборони Міністерству юстиції України та його територіальним органам, Департаменту нотаріату та державної реєстрації. Державному підприємству "Національні інформаційні системи" вчиняти будь-які дії щодо скасування рішення від 26.04.2019 №№ 46682092, 46683010, 46682295, 46681436, 46681704, 46681013, 46683408, 46683463, 46682488, 46683305, 46683224, 46680456, 46682862, від 27.042019 №№ 46684142, 46685693, 46685724, 46685221, 46685193, 46685173, 46685338, 46685661, 46685665, 46684685, 46684879, 46684760, 46684988, 46684634, 46685083, 46685028, 46684559, 46684814, 46684927, 46684412, 46685520, 46684182, 46684502, 46684057, 46684019, 46685642, 46685558, 46685633, 46685540, 46685531, 46685649, 46685657, 46685128, 46685676, 46685700, 46685733, 46685727, 46685738, 46685684, 46685715, 46685707, 46685720. 46685571, 46685583, 46685600, 46685629, 46685670, 46685499, 46685444, 46685468, 46685393, 46685416, 46685367, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1;
- заборони Міністерству юстиції України та його територіальним органам, Департаменту нотаріату та державної реєстрації, Державному підприємству "Національні інформаційні системи" вчиняти будь-які дії щодо анулювання доступу приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
2. Обґрунтовуючи необхідність застосування заходів забезпечення позову заявник вказує на існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а також третіх осіб до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також тим, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Істотну небезпеку заподіяння шкоди її правам, свободам та інтересам позивач вбачає у неможливості працювати з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно як приватний нотаріус - реєстратор, з урахуванням чого позивач буде позбавлена можливості повноцінно здійснювати професійну діяльність, що негативно відобразиться як на її доходах, так і на діловій репутації. Таким блокуванням доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивач поставлена у нерівне становище порівняно з іншими нотаріусами. Також позивач звертає увагу, що неможливість здійснення повноцінної нотаріальної діяльності спричинить негативні наслідки у вигляді майнових втрат для неї.
3. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.08.2020, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2020, заяву Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково. Зупинено дію пунктів 3 та 5 наказу Міністерства юстиції України від 20.08.2020 № 2874/5 "Про задоволення скарги". Заборонено Державному підприємству "Національні інформаційні системи" вчиняти будь-які дії щодо анулювання доступу приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. В іншій частині заяви відмовлено.
4. При прийнятті рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що в даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи навіть унеможливити ефективний захист і поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду, що є достатньою підставою для забезпечення позову відповідно до пункту 1 частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України. Також суди дійшли висновку, що обрані позивачем та судом заходи забезпечення позову є співмірними із вимогами, які мають бути заявлені, не спричиняють негативних наслідків для інших осіб, не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані виключно на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати.
6. В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач вказує, що наказ від 20.08.2020 № 2874/5 є законним та обґрунтованим, а сама лише незгода позивача з таким наказом не може бути підставою для забезпечення позову. Зазначає, що суд першої інстанції оскаржуваною ухвалою фактично вирішив справу без її розгляду по суті заявлених вимог, а суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки вказаному факту. Також відповідач зазначає, що наказ від 20.08.2020 № 2874/5 є актом індивідулаьної дії, при оскарженні якого застосування заходів забезпечення позову є недоцільним. Крім того, відповідачем обґрунтовуються вимоги щодо правомірності дій Міністерства юстиції України при виданні наказу від 20.08.2020 № 2874/5.
Позиція інших учасників справи
7. У відзиві на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанції - без змін.
Рух касаційної скарги
8. Ухвалою Верховного Суду від 21.12.20210 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України.
9. Ухвалою Верховного Суду від 18.05.2021 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Нормативне врегулювання
10. Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150, 151 Кодексу адміністративного судочинства України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.
11. Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
12. Відповідно до вимог частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
13. Згідно з частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
14. Вказані підстави для вжиття заходів забезпечення позову є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
15. За змістом частини другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.
16. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України).
17. Тобто, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.
18. При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
19. Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
20. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.