ПОСТАНОВА
Іменем України
18 травня 2021 року
Київ
справа №826/5226/17
адміністративне провадження №К/9901/7386/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого: судді Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу №826/5226/17
за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Фортуна-банк" Федорченка Андрія Володимировича про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Фортуна-банк" Федорченка Андрія Володимировича на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 березня 2018 року, прийняте у складі головуючого судді Келеберди В.І., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2019 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Губської Л.В., суддів: Кузьмишиної О.М., Пилипенко О.Є.,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи щодо невключення її до переліку вкладників АТ "Фортуна-банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу від 23.06.2014 №F/01/3mH/1771;
- зобов`язати включити інформацію про неї до переліку вкладників АТ "Фортуна-банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу від 23.06.2014 №F/01/3mH/1771.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що відповідачем застосовано норму п. 4 ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в редакції, яка набула чинності після укладання договору банківського вкладу. Позивачка посилалася також на протиправність дій Уповноваженої особи Фонду щодо невключення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, оскільки такі дії суперечать положенням Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Наголошувала, що вона не є пов`язаною (асоційованою) із банком особою у розумінні статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", відтак, за відсутності та недоведеності інших підстав для невключення її до переліку вкладників ПАТ "Фортуна-Банк", які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів ФГФО, відмова Уповноваженої особи Фонду є протиправною.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 березня 2018 року у задоволенні заявлених позовних вимог відмовлено. При цьому, суд вийшов за межі позовних вимог та визнав протиправною відмову Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Фортуна-банк", оформлену листом від 21.03.2017 №346/14, про включення позивачки до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Фортуна-банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та зобов`язав Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Фортуна-банк" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про позивачку як вкладника АТ "Фортуна-банк", який має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу від 23.06.2014 №F/01/3mH/1771.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судами встановлено, що між ОСОБА_1 та ПАТ "Фортуна-Банк" було укладено договір банківського вкладу від 23.06.2014 №F/01/3mH/1771, відповідно до умов якого Банк залучає для зберігання на платній основі грошові кошти у сумі 45000 грн, що передаються вкладником в управління Банку на встановлений строк. Для цього Банк відкриває вкладнику рахунок в АТ "Фортуна-банк".
Відповідно до пункту 1.3 договору банківського вкладу строк розміщення вкладу складає 3 місяці, тобто з 23 червня 2014 року по 23 вересня 2014 року.
Пунктом 2.6 договору передбачено, що у разі, якщо вкладник не вимагає повернення суми вкладу зі спливом строку розміщення вкладу, встановленого договором, договір вважається продовженим на умовах відповідного вкладу на вимогу та не потребує укладення сторонами окремого документу.
Згідно з квитанцією від 23 червня 2014 року позивачкою внесено на депозитний рахунок 45000 грн.
Відповідно до додаткової угоди від 25 червня 2014 року до договору банківського вкладу сторони домовились, що сума вкладу на депозитному рахунку з 25 червня 2014 року складає 195000,00 грн.
Відповідно до квитанцій від 25 червня 2014 року на рахунок позивачкою внесено кошти у сумі 150000,00 грн.
11 січня 2017 року між ПАТ "Фортуна Банк" та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору банківського вкладу, відповідно до пункту 1 якої встановлено, що строк розміщення вкладу продовжено з 12 січня 2017 року по 11 квітня 2017 року.
На підставі рішення Правління Національного банку України від 26 січня 2017 року №55-рш/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Фортуна-банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27 січня 2017 року № 320 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Фортуна-банк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства "Фортуна-банк" з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 27 січня 2017 року до 26 лютого 2017 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора АТ "Фортуна-банк", визначені статтями 37-39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Федорченку Андрію Володимировичу на один місяць з 27 січня 2017 року до 26 лютого 2017 року включно.
В подальшому, відповідно до рішення Правління Національного банку України від 21 лютого 2017 року № 89-рш "Про відкликання банківської ліцензії та АТ "Фортуна-банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 21 лютого 2017 року № 665 "Про початок процедури ліквідації АТ "Фортуна-банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації АТ "Фортуна-банк" з 22 лютого 2017 року до 21 лютого 2019 року включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "Фортуна-банк", визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Федорченку Андрію Володимировичу строком на два роки з 22 лютого 2017 року до 21 лютого 2019 року включно.
Листом від 21.03.2017 №346/14 позивачку повідомлено про відсутність правових підстав для включення її до Переліку вкладників АТ "Фортуна-Банк", за яким вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки позивачка є пов`язаною з АТ "Фортуна-Банк" особою, як асоційована особа.
Позивачка, вважаючи протиправними дії відповідача, що призвели до звуження її прав та інтересів, звернулася з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходячи за межі позовних вимог та визнаючи протиправною відмову Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Фортуна-банк" у включенні позивачки до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Фортуна-банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та зобов`язуючи Уповноважену особу подати до Фонду інформацію про позивачку як вкладника АТ "Фортуна-банк", який має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду, виходив з того, що оскільки договір банківського вкладу між позивачкою та АТ "Фортуна-Банк" укладено 23.06.2014, тому норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку" від 16.07.2015 №629 на спірні правовідносини не поширюються.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу. Просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права.
У поданому відзиві адвокат позивачки просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
У поданому відзиві Фонд підтримав вимоги касаційної скарги.
У зв`язку з неявкою сторін справа, з урахуванням вимог п.2 ч.1 ст.345 КАС України, розглядається в порядку письмового провадження.
Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення скарги, з огляду на таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Частиною 1 статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.
Згідно з положеннями статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченої Законом № 4452-VI; для виконання Фондом відповідних зобов`язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25).
Відповідно до частини 1 статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", називається тимчасовою адміністрацією.
Відповідно до частини 2 статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України".
Частинами третьою, п`ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.
Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
За частиною третьою цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000,00 грн.
Отже, Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, на дату прийняття Правлінням НБУ постанови від 26 січня 2017 року № 55-рш/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Фортуна-банк" до категорії неплатоспроможних" на депозитному рахунку позивачки знаходилась сума 195000,00 грн.
Разом з тим, Уповноваженою особою Фонду позивачку не було включено до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб не здійснюється.
Згідно з положеннями пункту 4 частини четвертої статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції, чинній з 12 серпня 2015 року) Фонд не відшкодовує кошти, зокрема, розміщені на вклад у банку особою, яка є пов`язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом року до дня прийняття такого рішення).
Відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність" для цілей цього Закону пов`язаними з банком особами є:
1) контролери банку;
2) особи, які мають істотну участь у банку, та особи, через яких ці особи здійснюють опосередковане володіння істотною участю у банку;
3) керівники банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів банку;
4) споріднені та афілійовані особи банку, у тому числі учасники банківської групи;
5) особи, які мають істотну участь у споріднених та афілійованих особах банку;
6) керівники юридичних осіб та керівники банків, які є спорідненими та афілійованими особами банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів цих осіб;
7) асоційовані особи фізичних осіб, зазначених у пунктах 1-6 цієї частини;
8) юридичні особи, в яких фізичні особи, зазначені в цій частині, є керівниками або власниками істотної участі;
9) будь-яка особа, через яку проводиться операція в інтересах осіб, зазначених у цій частині, та на яку здійснюють вплив під час проведення такої операції особи, зазначені в цій частині, через трудові, цивільні та інші відносини.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що пов`язаною з банком може бути, зокрема, особа, яка підпадає під ознаки, визначені у пунктах 1-9 частини першої статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", асоційовані особи з такими особами. Однією з категорій пов`язаних з банком осіб є член правління банку.
Суди попередніх інстанцій застосували до спірних правовідносин редакцію статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", що була чинною на момент укладення договору банківського вкладу.
Вирішуючи питання про правильність застосування норм матеріального права судами першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів виходить з наступного.
На момент укладення договору банківського вкладу та додаткової угоди до нього та зарахування на нього грошових коштів у загальній сумі 195000,00 грн (по 25 червня 2014 року), чинною була редакція статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" частиною 4 якої передбачалось, що Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб`єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань; 10) за вкладами у банківських металах.
Тобто, встановлені частиною 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції, чинній до 12 серпня 2015 року) обмеження поширювались, зокрема, на членів правління (ради директорів), якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що син ОСОБА_1 - ОСОБА_2 з 2013 року до 14 березня 2017 року входив до членів правління банку за посадою (керівник юридичного департаменту), що підтверджується наказом про звільнення від 14 березня 2017 року № 24-П.
16 липня 2015 року було прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку", який набув чинності з 12 серпня 2015 року. Цим Законом, зокрема, було внесено зміни до статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідно до яких частину 4 викладено у новій редакції.
Вирішуючи питання про те, яка редакція статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" має бути застосована до спірних правовідносин (які тривають у часі), колегія суддів враховує, що особливістю провадження в адміністративних справах є те, що за загальним правилом спір вирішується шляхом оцінювання правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень у певний момент часу (момент прийняття рішення або вчинення дії за зверненням суб`єкта приватного права; момент неприйняття рішення (нездійснення дії), коли існував відповідний обов`язок щодо його прийняття (здійснення дії). При цьому, зміна законодавчого регулювання відповідних обов`язків суб`єкта владних повноважень у майбутньому, як правило, не впливає на оцінку судом правомірності його дій, рішень або бездіяльності у момент їх фактичного здійснення (прийняття), незалежно від інстанції та часу розгляду позову, апеляційної або касаційної скарги.
У справі, що розглядається, суд бере до уваги, що хоча договір банківського вкладу та розміщення суми вкладу було здійснено у період чинності редакції Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" до 12 серпня 2015 року, однак, уклавши у січні 2017 року додаткову угоду з ПАТ "Фортуна Банк" позивачка фактично вступила у нові правовідносини з банком, що створило умови для застосування до спірних правовідносин Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у редакції, чинній на момент виникнення нових правовідносин, тобто після 12 серпня 2015 року.
Оскільки позивачка уклала додаткову угоду з банком, якою погодилася з пролонгацією строку розміщення вкладу, після 12 серпня 2015 року, відтак, зміни, що відбулися у законодавстві, мають поширюватися на нові правовідносини з банком.
Відповідно до статті 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави.
Згідно з рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Таким чином, за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто, до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.
На цій підставі колегія суддів приходить до висновку про те, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права, зокрема, застосували редакцію статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яка втратила чинність на момент виникнення спірних правовідносин.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 10 квітня 2019 року у справі №826/5238/17 та від 19 жовтня 2020 року у справі №826/5236/17.
Включення ОСОБА_2 до переліку пов`язаних з ПАТ "Фортуна-Банк" осіб відповідало вимогам закону, а тому невключення позивачки до Переліку вкладників ПАТ "Фортуна-Банк", за яким вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є правомірним, оскільки позивачка є пов`язаною з ПАТ "Фортуна-Банк" особою.
За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправною відмови Уповноваженої особи щодо включення позивачки до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Фортуна-банк" за рахунок Фонду та зобов`язання Уповноваженої особи подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про позивачку як вкладника АТ "Фортуна-банк", який має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду.
Відповідачем судові рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог не оскаржуються, а тому не переглядаються.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -