ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2021 року
м. Київ
справа № 923/402/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Колос І.Б. і Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання - Шевчик О.Ю.,
учасники справи:
позивач - фермерське господарство "Лідер Агрі",
представник позивача - не з`явився,
відповідач - акціонерне товариство "Херсонобленерго",
представник відповідача - Литовський І.С. (в порядку самопредставництва),
розглянув касаційну скаргу фермерського господарства "Лідер Агрі",
на рішення господарського суду Херсонської області від 01.10.2020 (головуючий суддя Гридасов Ю.В)
та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 (головуючий Мишкіна М.А., судді: Бєляновський В.В. і Богатир К.В.)
у справі № 923/402/19
за позовом фермерського господарства "Лідер Агрі" (далі - Господарство)
до акціонерного товариства "Херсонобленерго" (далі - Товариство)
про визнання недійсним рішення.
За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд
ВСТАНОВИВ:
Господарство звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства про визнання недійсним рішення комісії Товариства з розгляду акта про порушення від 20.03.2019 № 131641, оформленого протоколом № 16 від 07.05.2019.
Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю вини споживача (Господарства) у порушені Правил роздрібного ринку електричної енергії (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПРРЕЕ), вказаних у акті про порушення від 20.03.2019 № 131641, оскільки пломбу було зірвано третьою особою, а також тим, що:
- за період з 20.09.2018 до 30.03.2019 споживач сплатив 515 120,05 грн за спожиту електроенергію, а тому відповідно до пункту 2.4 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (чинної на момент виникнення правовідносин; далі - Методика) сума нарахованих оперативно-господарських санкцій за актом про порушення має бути зменшена на 515 120,05 грн.
- відповідно до пункту 2.1 Методики, зокрема, у зв`язку з незгодою споживача з фактом порушення мало б встановлюватися експертизою, яка, у даному випадку, Товариством не проводилася, а тому, на думку Господарства, Товариство не має права застосовувати Методику.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 01.10.2020 відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Рішення суду першої інстанцій мотивоване тим, що:
- протокол винесений в порядку ПРРЕЕ на відміну від Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) не набирає чинності з моменту вручення споживачу, а фактично є різновидом претензії;
Товариство на підставі спірного рішення, оформленого протоколом згідно з положеннями ПРРЕЕ, може стягнути вартість недоврахованої електричної енергії або припинити постачання електричної енергії споживачу (Господарству) тільки за умови наявності рішення суду, яким буде підтверджено правомірність та законність рішення комісії оператора системи оформленого протоколом;
- у спірному рішенні комісії Товариства, оформленому протоколом по розгляду акта про порушення ПРРЕЕ, відсутні ознаки акта ненормативного характеру (індивідуального акта), яким порушуються права та охоронювані законом інтереси Господарства, а доводи останнього, викладені у позовній заяві, не спростовують вказаних обставин.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 рішення суду першої інстанції залишено без змін з підстав, викладених у мотивувальній частині вказаної постанови.
Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що:
- наявність акта про пломбування від 20.09.2016 № 177756, з огляду на положення ПКЕЕ та ПРРЕЕ, свідчить про обов`язок споживача електричної енергії забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування;
- підпис представника споживача ОСОБА_2 (уповноваженого згідно з довіреністю від 15.04.2014 № 15) спростовує твердження Господарства про те, що воно акт не підписувало та пломбу № СЗ 1346299, на приводі роз`єднувача КЛ 10 кВ ЗТП 432А, на зберігання не приймало, а, отже, у Господарства не виникло обов`язку із зберігання пломби;
- акт про порушення від 20.03.2019 № 131641 виступає у спірних правовідносинах доказом вчинення правопорушення, за яким здійснюється донарахування обсягу та вартості недоврахованої електроенергії;
- виявлене Товариством правопорушення вірно кваліфіковано за пунктом 2.1 Методики та не потребує додаткового встановлення факту втручання споживача в роботу приладу обліку, оскільки дане порушення за своїм змістом свідчить про наявність у споживача доступу до струмоведучих частин схеми обліку;
- Товариством, відповідно до пункту 2.5 Методики, правомірно визначено та нараховано обсяг недоврахованої електричної енергії та визначено суму збитків;
- встановлені у постанові Бериславського районного суду Херсонської області від 25.03.2019, з урахуванням постанови від 01.04.2019 про виправлення описки, обставини не є такими, що безпосередньо підтверджують факт викрадення пломби № СЗ 1346299 на приводі роз`єднувача КЛ 10 кВ ЗТП 432А ОСОБА_1
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Господарство звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою (з урахуванням заяви про усунення недоліків), в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, а також на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, на те, що судами при прийнятті оскаржуваних рішень не враховано висновки, викладені у постанові Верховного Суду, яка прийнята в іншій справі у подібних правовідносинах, просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
- судами в оскаржуваних рішеннях порушено норми матеріального та процесуального права у подібних правовідносинах, у яких відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування вимог ПРРЕЕ у разі відсутності підписаного представником споживача акта про приймання пломб на зберігання та коли споживач не несе відповідальність за майнову шкоду, заподіяну енергопостачальнику;
- ухвалюючи рішення, суди не врахували висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11.07.2018 у справі № 336/6535/16-ц щодо необхідності проведення відповідної експертизи у подібних правовідносинах;
- суд апеляційної інстанції необґрунтовано залишив без розгляду додані Господарством до апеляційної скарги докази.
Товариство подало відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, просить залишити її без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Також Товариством подано клопотання про закриття касаційного провадження у даній справі.
Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, відповідно до встановлених ними обставин справи, заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представника Товариства, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 12.03.2014 публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (у подальшому перейменоване на акціонерне товариство "Херсонобленерго") та Господарством укладено договір про постачання електричної енергії № 670 (далі - Договір), за умовами якого постачання електричної енергії здійснюється за трьома об`єктами Господарства, а саме:
- цілісний майновий комплекс "Насосна станція зрошення" зрошення Славутич, ТП 35/0,4 (м. Берислав, вул. 1-го Травня, 520 (дозволена потужність; 320,0 + 2,05 кВт);
- виробничі будівлі та споруди Бериславський р-н, с. Червоний Маяк, вул. Центральна, 1 (дозволена потужність; 441,0 кВт);
- Пересувна тимчасова споруда під облаштування пультової керування операторської для потреб крапельного зрошення (дозволена потужність; 230,0 кВт).
20.09.2016 у зв`язку з включенням придбаного Господарством об`єкта "Виробничі будівлі та споруди с. Червоний Маяк" до Договору для забезпечення можливості споживання електричної енергії Господарством на вказаному об`єкті та здійснення розрахунків було встановлено розрахунковий прилад обліку САЧ4У-И672М № 148649.
Вказаний прилад обліку та місця, які підлягають пломбуванню, було опломбовано, про що було складено акт про заміну приладів обліку і акт про опломбування № 17301, а також акт про опломбування та збереження пломб № 177756.
З метою перевірки схеми обліку вимогам Правил устаткування електроустановок (далі - ПУЕ), ПКЕЕ та умовам Договору Товариством було проведено технічну перевірку, про що складено акт технічної перевірки від 20.09.2016 № 181060.
Вказані акти були підписані уповноваженим представником Господарства - енергетиком ОСОБА_2
Відповідно до акта про опломбування та збереження пломб від 20.09.2016 № 177756 на об`єкті Господарства 20.09.2016 встановлено за переліком пломби: № С22191428 - клемна кришка електролічильника; № СЗ 1346300, С22191427,27955537,27955558 - на ящику; №№ С22191365, С22191426, С22191425, С22191465, С22191419, С22191366, С22191426, С22191424, 11965295, 11965270, 11965270, 11965272 - на сітчатцій огорожі доступу до трансформаторів; № С22191367, 11965130, С22191369, С22491368 - на з`єднаннях трансформаторів струму та кришках трансформаторів струму; № СЗ1346299 на приводі РТП 10 Кв у включеному стані.
20.03.2019 на об`єкті Господарства "Виробничі будівлі та споруди" під час перевірки було виявлено, що відсутня пломба № СЗ 1346299 на приводі роз`єднувача КЛ 10 кВ ЗТП 432А у ввімкнутому положенні, яка унеможливлювала доступ до дооблікових мереж та трансформаторів струму, про що було складено акт № 131641 про порушення ПРРЕЕ, в якому зазначено, що 14.03.2019 при навантаженні 28 кВт споживач не допустив до перевірки схеми обліку лічильника, про що Товариством було повідомлено поліцію та подано заяву. Спожита електроенергія не обліковувалась та не оплачувалась в повному обсязі. При відключенні приводу роз`єднувача КЛ 10 кВ ЗТП 432, з якого була зірвана пломба, утворився доступ через кабельну шахту до силового трансформатора дооблікових частин та трансформаторів струму 200/5. Вказаний акт про порушення підписаний представником споживача із зауваженнями. Також у акті зазначено, що до акта додаються відео та фото з місця події.
Вказаний акт був складений працівниками Товариства у кількості 4 осіб.
Представником споживача акт не підписаний, натомість внесено зауваження, а саме: " П.С. 20.03. приїхали електрики, вони помітили, що була зірвана пломба, але була на місці, але всі пломби на місці". Додаткові відомості: "не пустили на територію, тому що електрик, який відповідав за об`єкт не був на місці, був у відрядженні і тому не було представника допущено на територію. Вчора 19.03. було помічено охоронцем в 23:35 по території невідомі особи, за розповіддю охоронця перед тим, як він помітив невідомих було знеструмлено електроенергію. З актом не згоден".
Рішенням комісії Товариства по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, оформленим протоколом від 07.05.2019 № 16, який отримано Господарством у той же день, останньому нараховано вартість необлікованої електричної енергії у розмірі 1 044 444,28 грн.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсним рішенням комісії Товариства по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, оформленого протоколом від 07.05.2019 № 16, однак з інших мотивів, відмінних від наведених судом першої інстанції.
Ухвалюючи постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно з частиною першою статті 4, частиною шостою статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії, зокрема, є: недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначаються ПРРЕЕ.
Приписами пункту 5.5.5 ПРРЕЕ (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема, користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; невідкладно повідомляти оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку про недоліки в роботі засобу вимірювання; забезпечувати доступ представникам оператора системи (після пред`явлення ними службових посвідчень) до об`єкта споживача для проведення технічної перевірки засобу комерційного обліку (засобів вимірювальної техніки), електроустановок та електропроводки, вимірювання показників якості електричної енергії, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання електричної енергії споживачу (субспоживачу) відповідно до встановленого цими Правилами порядку та виконувати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень, якщо це обумовлено умовами договору; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Відповідно до пункту 2.3.4 ПРРЕЕ відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.
Матеріалами справи підтверджений факт наявності акта пломбування та збереження пломб від 20.09.2016 № 177756, який підписаний представником споживача ОСОБА_2
Згідно з актом пломбування на об`єкті Господарства 20.09.2016 було встановлено низку пломб, зокрема і № СЗ1346299 на приводі РТП 10 Кв у включеному стані.
Пунктом 3.32 ПКЕЕ (чинних на час складання акта про пломбування від 20.06.2016) при пломбуванні та/або встановленні індикаторів та приладів обліку з вмонтованими індикаторами оформляється акт про пломбування та встановлення індикаторів. В акті про пломбування та встановлення індикаторів мають бути зазначені: місце встановлення кожної пломби та/або індикаторів, сторона, яка їх встановила, сторона, відповідальна за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб і індикаторів на них. Акт про пломбування та встановлення індикаторів підписується керівниками або уповноваженими особами сторін, які брали участь у пломбуванні приладу обліку.
Відповідно до пункту 3.3 ПКЕЕ (чинних на час складання акта про пломбування від 20.06.2016) відповідальність та збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
Згідно з підпунктом 26 пункту 10.2 ПКЕЕ (чинних на час складання акта про пломбування від 20.06.2016) споживач електричної енергії зобов`язаний: забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.
Аналогічні положення містять і ПРРЕЕ, які були чинні на час складання акта про порушення від 20.03.2019 № 131641.
Наявність акта про пломбування від 20.09.2016 № 177756, з огляду на наведені положення ПКЕЕ та ПРРЕЕ, свідчить про обов`язок споживача електричної енергії забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.
При цьому апеляційним судом встановлено, що підпис представника споживача ОСОБА_2 (уповноваженого згідно з довіреністю від 15.04.2014 № 15) спростовує твердження Господарства про те, що останнє вказаного акта не підписувало та пломбу № СЗ 1346299 на приводі роз`єднувача КЛ 10 кВ ЗТП 432А на зберігання не приймало, а, отже, у Господарства не виникло обов`язку по зберіганню пломби.
Пунктом 8.2.4 ПРРЕЕ передбачено, що у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.
Відповідно до пункту 2.1.2 Методики вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ, як пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів.
Отже, розрахунок недоврахованої електроенергії за актом про порушення ПРРЕЕ від 20.03.2019 № 131641 виконано згідно з пунктом 2.1.2 Методики, з огляду на відсутність пломби енергопостачальника.
Тобто виявлене Товариством правопорушення вірно кваліфіковано за пунктом 2.1.2 Методики та не потребує додаткового встановлення факту втручання споживача у роботу приладу обліку, оскільки дане порушення за своїм змістом свідчить про наявність у споживача доступу до струмоведучих частин схеми обліку.
Також апеляційним судом встановлено, що комісією Товариства за результатами розгляду акта про порушення ПРРЕЕ від 20.03.2019 № 131641, відповідно до умов Договору та вимог пункту 2.5 Методики, здійснено нарахування у сумі 1 044 444,28 грн за період з 20.09.2018 по 20.03.2019. З Розрахунку також вбачається, що Товариством було враховано сплачені споживачем (Господарством) кошти за спожиту електроенергію згідно з показниками лічильника, а саме за: 760 кВт, 1 080 кВт, 1 120 кВт, 440 кВт, 960 кВт, 3 196 кВт.
При цьому апеляційним судом були відхилені посилання Господарства на необхідність зменшення нарахованої Товариством суми на 515 120,05 грн, які були сплачені Господарством у період з 20.09.2018 по 20.03.2019, оскільки з наданих Господарством рахунків на загальну суму 515 120,05 грн не вбачається, за яким саме об`єктом вони були нараховані та оплачені .
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що Товариством відповідно до пункту 2.5 Методики правильно визначено та нараховано обсяг недоврахованої електричної енергії.
Також апеляційним судом зазначено, що акт про порушення від 20.03.2019 № 131641 виступає у спірних правовідносинах доказом вчинення правопорушення, за яким здійснюється донарахуваннн обсягу та вартості недоврахованої електроенергії.
Методикою передбачене проведення донарахування не у разі позаоблікового споживання при відсутності пломб, а саме за відсутністю пломб. Тобто вказане правопорушення не пов`язане з пошкодженням пломб та/або приладів обліку, так як у даному випадку йдеться саме про відсутність пломби взагалі.
Що ж до посилань Господарства на рішення суду, що набрало законної сили, в якому чітко прописано, що пошкодження пломби відбулося 19.03.2020 у результаті крадіжки встановленою особою, то апеляційним судом зазначено, що згідно з постановою Бериславського районного суду Херсонської області від 25.03.2019, з урахуванням постанови від 01.04.2019 про виправлення описки, ОСОБА_1, який 20.03.2019 проник на територію Господарства через не загороджену частину паркану з метою вчинення крадіжки та після зриву пломби на щитовій шляхом перекушування викрав 2 м алюмінієвого кабелю ПВС 4.0 від електрощитової.
Проте відповідно до акта про порушення від 20.03.2019 № 131641 працівниками енергопостачальної організації було виявлено відсутність пломби № СЗ 1346299 на приводі роз`єднувача КЛ 10 кВ ЗТП 432А.
Отже, встановлені в постанові загального суду обставини не є такими, що безпосередньо підтверджують факт викрадення пломби № СЗ 1346299 на приводі роз`єднувача КЛ 10 кВ ЗТП 432А ОСОБА_1
Згідно з частиною шостою статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Господарство у касаційній скарзі посилається на відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо питання застосування вимог ПРРЕЕ у разі відсутності підписаного представником споживача акта про приймання пломб на зберігання та коли споживач не несе відповідальність за майнову шкоду заподіяну енергопостачальнику, а саме з урахуванням рішення суду, яке набрало законної сили і яким встановлено, що пошкодження пломби відбулося 19.03.2020 у результаті крадіжки встановленою особою, тобто наявність форс-мажорної обставини.
Водночас у Верховного Суду відсутні підстави для формування такого висновку у даній справі, оскільки при розгляді справи апеляційним судом встановлено наявність акта пломбування та збереження пломб від 20.09.2016 № 177756, який підписаний представником споживача ОСОБА_2, а також те, що встановлені в постанові Бериславського районного суду Херсонської області від 25.03.2019, з урахуванням постанови від 01.04.2019 про виправлення описки, обставини не є такими, що безпосередньо підтверджують факт викрадення пломби № СЗ 1346299 на приводі роз`єднувача КЛ 10 кВ ЗТП 432А ОСОБА_1 Тобто судом у даній справі встановлені інші обставини та правовідносини, ніж ті, на які скаржник посилається у касаційній скарзі та щодо яких він просить Верховний Суд зробити висновок.
При цьому формування правового висновку не може ставитись у пряму залежність від обставин конкретної справи та зібраних у ній доказів і здійснюватися поза визначеними статтею 300 ГПК України межами розгляду справи судом касаційної інстанції.
Також Господарство у касаційній скарзі посилається на те, що, ухвалюючи рішення суди не врахував висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11.07.2018 у справі № 336/6535/16-ц щодо необхідності проведення відповідної експертизи у подібних правовідносинах.
При цьому під час підготовки справи до розгляду Верховним Судом було проаналізовано зміст судових рішень, прийнятих у справі № 336/6535/16-ц та встановлено, що у вказаній справі судові рішення ухвалювались у зв`язку з встановленням факту встановлення магніту на розрахунковий прилад, у той час як у даній справі № 923/402/19 судами було встановлено відсутність пломби № СЗ 1346299 на приводі роз`єднувача КЛ 10 кВ ЗТП 432А.
Тобто у кожній із зазначених справ судами досліджувались різні за змістом докази, які подавались сторонами, та на підставі встановлених судами різних за змістом обставин приймалися відповідні судові рішення, що, у свою чергу, не може свідчити про подібність правовідносин, оскільки під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. З`ясування подібності правовідносин у рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи.
Що ж до визначення подібності правовідносин, то Верховний Суд враховує правову позицію, викладену в мотивувальних частинах постанов Великої Палати Верховного Суду (справи № 305/1180/15-ц, № 922/2383/16, № 757/31606/15-ц).
Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).
Отже, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що подібність правовідносин визначається за їхніми елементами, зокрема суб`єктами, об`єктами та змістом (правами й обов`язками суб`єктів правовідносин) у конкретній справі, що, у свою чергу, не може свідчити про подібність правовідносин.
Верховний Суд також звертає увагу на те, що посилання Товариства у касаційній скарзі на те, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано залишив без розгляду додані Господарством до апеляційної скарги докази, є необґрунтованими, оскільки судом апеляційної інстанції у судовому засіданні з`ясовувався процесуальний статус документа, доданого до апеляційної скарги (наказ про звільнення ОСОБА_2 та заява про звільнення ОСОБА_2 ), та встановлено, що ці докази є додатковими, поданими до суду апеляційної інстанції без клопотання про їх прийняття судом відповідно до частини третьої статті 269 ГПК України, а усне клопотання представника Господарства щодо їх залучення апеляційним судом було залишено без розгляду у зв`язку з пропуском строку подання клопотань, встановленого в ухвалі Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.10.2020 при відкритті апеляційного провадження, на підставі статті 118 ГПК України, із постановленням ухвали, занесеної до протоколу судового засідання від 27.01.2021.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 309 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, оскільки судом апеляційної інстанції було ухвалено постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити її без змін.
У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені рішення та постанову, а також враховуючи, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Керуючись статтями 129, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд