ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2021 року
м. Київ
справа № 925/677/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 (1952 р.н.)
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2021
у справі № 925/677/20
за позовом Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"
до:
1) Фермерського господарства "Престиж Агролюкс";
2) ОСОБА_1 (1952 р.н.);
3) ОСОБА_2 (1982 р.н.);
про солідарне стягнення 7 107 696, 86 грн.,
та за зустрічним позовом Фермерського господарства "Престиж Агролюкс"
до Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"
про внесення змін до кредитного договору,
В С Т А Н О В И В:
Акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фермерського господарства "Престиж Агролюкс", ОСОБА_1 (1952 р.н.), ОСОБА_2 (1982 р.н.), у якому просило стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором від 08.11.2017 №081117-АТ у розмірі 7 107 696, 86 грн., у тому числі: 5 285 600 грн. заборгованості за поточним кредитом, 1 441 560 грн. заборгованості за простроченим кредитом, 113 503, 22 грн. заборгованості за нарахованими відсотками, 218 152, 26 грн. заборгованості за простроченими відсотками, 41 382, 49 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 7 498, 89 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків.
В свою чергу, Фермерське господарство "Престиж Агролюкс" подало до суду зустрічний позов, у якому просило внести зміни до додатку №1 до кредитного договору №081117-АТ від 08.11.2017 та викласти його в редакції позивача за зустрічними позовом.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 11.11.2010 первісний позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача 2 883 120 грн. заборгованості з кредиту, 331 655, 48 грн. заборгованості з відсотків, 41 382, 49 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 7 498, 89 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків. В іншій частині позовних вимог відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
ОСОБА_1 (1952 р.н.) звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення місцевого господарського суду в частині стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача 2 883 120 грн. заборгованості з кредиту і змінити рішення в цій частині з 2 883 120 грн. до 1 441 560 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.12.2020 апеляційну скаргу залишено без руху, вказано на необхідність сплатити 64 879, 20 грн. судового збору за її подання та роз`яснено, що у випадку не усунення скаржником вказаних в ухвалі недоліків у встановлений судом строк, апеляційну скаргу буде повернуто.
16.01.2021 до Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про встановлення додаткового строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2021 (колегія суддів у складі: Пашкіна С.А. - головуючий, Буравльов С.І., Андрієнко В.В.) апеляційну скаргу повернуто без розгляду, оскільки суду не надані докази сплати судового збору в сумі 64 870, 20 грн.
Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційного інстанції, ОСОБА_1 (1952 р.н.) звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить її скасувати, а справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку стосовно того, що від сплати судового збору за подання апеляційної скарги може бути звільнено (або зменшено судовий збір) лише позивача, а не відповідача. В цій частині скаржник просить врахувати висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 18.11.2020 у справі № 753/22049/16. Крім цього, апеляційний суд відмовився розглядати заяву про встановлення додаткового строку на усунення недоліків, залишивши дану заяву без розгляду, не врахувавши положення ст. 119 ГПК України, відповідно до яких встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку.
Скаржником вмотивовано подання касаційної скарги на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.04.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою, призначено її до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та надано строк на подання відзиву на скаргу до 11.05.2021.
До Верховного Суду 13.05.2021 від Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому його представник просить останню залишити без задоволення, посилаючись на правильність викладених в ухвалі суду апеляційної інстанції висновків.
Переглянувши в касаційному порядку ухвалу апеляційного господарського суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Верховний Судом не розглядаються доводи скаржника про те, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку стосовно того, що від сплати судового збору за подання апеляційної скарги може бути звільнено (або зменшено судовий збір) лише позивача, а не відповідача, оскільки в даному випадку оскаржується ухвала про повернення апеляційної скарги у зв`язку з не усуненням її недоліків, а не ухвала про залишення апеляційної скарги без руху.
В свою чергу Верховний Суд зазначає, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" (заява № 28249/95) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (пункт 60).
Таким чином, звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру з підстав, передбачених ст. 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір) в залежності від обставин, які наводяться заявником.
Що ж до повернення апеляційної скарги у зв`язку з не усуненням її недоліків, колегія суддів зазначає таке.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.12.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, вказано на необхідність сплатити 64 879, 20 грн. судового збору за її подання та роз`яснено, що у випадку не усунення скаржником вказаних в ухвалі недоліків у встановлений судом строк, апеляційну скаргу буде повернуто.
За змістом ч. 2 ст. 260 та ч. 4 ст. 174 ГПК України, апеляційна скарга не приймається та повертається судом апеляційної інстанції, якщо особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений судом строк.
Залишаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 без руху, апеляційний суд, керуючись ст. 174 ГПК України, надав відповідачу строк у 10 днів (з дня вручення ухвали) на усунення недоліків апеляційної скарги, тобто суд апеляційної інстанції вжив належних заходів щодо сприяння скаржнику у реалізації ним права на апеляційне оскарження, яке гарантоване йому положеннями ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 17 ГПК України, та визначивши, яка конкретно сума судового збору підлягає до сплати скаржником за апеляційний перегляд оскаржуваного рішення місцевого суду, залишив апеляційну скаргу без руху з наданням максимального строку на усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання доказів сплати судового збору на відповідну суму.
Ухвалу від 30.12.2020 апелянту було направлено за вказаною ним в апеляційній скарзі адресою та вручено 05.01.2021.
Тобто днем вручення ухвали від 30.12.2020 є 05.01.2021, а недоліки апелянт мав усунути, з урахуванням вихідних днів, у строк до 15.01.2021 включно.
16.01.2021 до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення додаткового строку для усунення недоліків апеляційної скарги, подана 14.01.2021.
Згідно з ч. 7 ст. 116 ГПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.
Дослідивши наявну заяву, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено додаткові строки для усунення недоліків апеляційної скарги.
Колегія суддів Верховного Суду вважає вказаний висновок правильним і зазначає, що за змістом ч. 2 ст. 174 ГПК України, яка в силу ч. 2 ст. 260 цього кодексу субсидіарно застосовується судом апеляційної інстанції при виявленні недоліків щодо змісту та(або) форми апеляційної інстанції та визначає процесуальні наслідки у разі подання заявником апеляційної скарги з такими недоліками, а саме обов`язок суду залишити апеляційну скаргу без руху із зазначенням в ухвалі суду конкретних недоліків апеляційної скарги, а також способу та строку на їх усунення, максимальну межу якого законодавцем встановлено у десять днів дня вручення заявнику копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Отже, приписами ч. 2 ст. 174 ГПК України закріплено крайній процесуальний строк на усунення недоліків заяви/скарги, який не може бути продовжено судом в порядку ч. 2 ст. 119 ГПК України, оскільки його максимальна межа визначена Законом - ГПК України.
Частиною 4 ст. 174 та ч. 6 ст. 260 ГПК України законодавець визначив негативним для скаржника наслідком не усунення недоліків апеляційної скарги її визнання судом неподаною та повернення апеляційної скарги скаржнику протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає про неможливість продовження максимальної межі строку на усунення недоліків апеляційної скарги, та, як результат, погоджується з діями апеляційного господарського суду щодо повернення апеляційної скарги ОСОБА_1, у зв`язку з не наданням останнім доказів сплати судового збору в сумі 64 870, 20 грн.
За таких обставин, враховуючи межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, які не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвали апеляційного господарського суду - без змін.
Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржуване судове рішення, судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на заявника касаційної скарги.
Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд, -