ПОСТАНОВА
Іменем України
13 травня 2021 року
м. Київ
справа № 442/6593/19
провадження № 51-215км21
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої Яновської О. Г.,
суддів Голубицького С. С., Стефанів Н. С.,
за участю:
секретаря судового засідання Сергійчук Л. Ю.,
прокурора Нескородяного А.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Львівського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року та захисника - адвоката Галишина А.В., який діє в інтересах засудженого ОСОБА_1, на вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13 липня 2020 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року у кримінальному провадженні щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ластівка Турківського району Львівської області, зареєстрованого в с. Ластівка, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК), та засудженого за ст. 118 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13 липня 2020 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 118 КК та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.
2. Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 24 червня 2019 року приблизно о 01 год. 30 хв. перебуваючи на відстані близько 30-40 метрів від автобусної зупинки по вул. Центральній в с. Старий Кропивник Дрогобицького району Львівської області повертаючись додому, зазнав нападу групи осіб у складі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на ґрунті особистих неприязних відносин з останнім, захищаючи свої охоронювані законом права та інтереси, перевищив межі необхідної оборони та умисно заподіяв ножем один удар ОСОБА_2 в життєво важливий орган - скроневу частку голови, що призвело до смерті ОСОБА_2 .
3. Ухвалою Львівського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13 липня 2020 року щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
4. У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року щодо ОСОБА_1 та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
5. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що:
- судом допущено неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, оскільки дії ОСОБА_1 за відсутності достатніх підстав неправильно кваліфіковано за ст.118 КК, тобто застосовано закон, який не підлягає застосуванню, та не застосовано закону, який підлягає застосуванню;
- судом апеляційної інстанції необґрунтовано відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про допит у порядку статей. 404, 405 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ;
- доводи прокурора про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи належним чином не були перевірені, апеляційний суд взяв до уваги свідчення сторони захисту, не надавши мотивації неприйняттю інших, зокрема, сторони обвинувачення;
- апеляційний суд своїх висновків належним чином не мотивував, не навів вичерпних доводів щодо необґрунтованості апеляційної скарги.
6. У касаційній скарзі захисник, посилаючись наістотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить судові рішення щодо ОСОБА_1 скасувати, а кримінальне провадження закрити через відсутність у його діях складу злочину, передбаченого ст. 118 КК. Вважає, що ОСОБА_1 діяв у стані необхідної оборони, а тому в силу ч. 5 ст. 36 КК не підлягає кримінальній відповідальності. Відповідні доводи не отримали належної оцінки суду апеляційної інстанції, який за наявності підстав для закриття кримінального провадження цього не зробив, натомість необґрунтовано залишив вирок місцевого суду без зміни, чим істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону.
Позиції учасників судового провадження
7. Прокурор підтримав касаційну скаргу прокурора та заперечив проти касаційної скарги захисника - адвоката Галишина А.В., який діє в інтересах засудженого ОСОБА_1 .
8. Потерпілий надіслав до суду заяву, у якій підтримав касаційну скаргу прокурора та просив задовольнити її у повному обсязі.
9. Захисник у касаційній скарзі просив задовольнити її у повному обсязі та розглядати справу без його участі.
10. Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Щодо меж перегляду судом касаційної інстанції
11. Згідно з вимогами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
12. З урахуванням зазначеного суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості надавати оцінку доводам касаційної скарги прокурора в частині оцінки доказів, належність і достовірність яких було перевірено судом апеляційної інстанції.
Щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону
13. У касаційних скаргах прокурора та захисника порушуються питання щодо правильності застосування закону України про кримінальну відповідальність. При цьому прокурор вказує на те, що судом не застосовано закону, який має бути застосовано, а саме ч.1 ст.115 КК, а захисник посилається на безпідставне незастосування судом ч.5 ст. 36 КК, оскільки в діях засудженого не було перевищення меж необхідної оборони.
14. Для вирішення питання про кваліфікацію складу злочину, пов`язаного з умисним позбавленням життя особи, зокрема щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж, суд у кожному випадку, враховуючи конкретні обставини справи, повинен здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання.
15. Як установлено судом першої інстанції у вироку, ОСОБА_1 зазнав суспільно небезпечного посягання, яке створювало реальну загрозу заподіяння шкоди його здоров`ю і, не маючи іншої можливості уникнути подальшого насильства з боку нападників, використав ніж, який тримав у руках, попередньо попереджаючи про те, що має при собі ніж і застосує його у випадку неприпинення нападу на нього. Такі висновки суд обґрунтував доказами, які були безпосередньо досліджені під час судового розгляду та отримали відповідну оцінку.
16. Водночас прокурор як у касаційній скарзі, так й у апеляційній скарзі звертав увагу на те, що ініціатором конфлікту був саме обвинувачений. При цьому, на обґрунтування доводів касаційної скарги прокурор посилається на те, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про повторний допит свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 або про дослідження звукозапису допиту вказаних свідків, чим порушив вимоги КПК.
17. Положеннями ст. 404 КПК чітко регламентовано, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення місцевого суду в межах апеляційної скарги. За клопотанням учасників судового провадження апеляційний суд зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, якщо суд першої інстанції дослідив їх неповністю або з порушеннями; апеляційний суд може дослідити докази, які не досліджувалися місцевим судом, виключно в разі, якщо учасники судового провадження заявляли клопотання про дослідження таких доказів під час розгляду в суді першої інстанції або якщо про них стало відомо після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
18. Відповідно до ст. 94 КПК суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінювати кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку.
19. Однак апеляційний суд, не зважаючи на те, що необхідність повторного дослідження доказів була обґрунтована неповнотою судового розгляду та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, безпідставно залишив поза увагою доводи прокурора.
20. Таким чином, суд апеляційної інстанції фактично обмежився загальними формулюваннями про правильність висновків суду першої інстанції замість детального аналізу аргументів прокурора, тобто лише формально розглянув апеляційну скаргу в цій частині, чим порушив вимоги ст. 419 КПК.
21. Крім того, апеляційний суд не навів переконливих мотивів прийнятого рішення про безпідставність доводів апеляції сторони захисту в частині застосування ч.5 ст.36 КК, належним чином свого рішення не обґрунтував, докладної відповіді на викладені в скарзі доводи не надав.
22. Так, апеляційний суд, порушуючи вимоги ст. 419 КПК, в ухвалі не навів мотивованого обґрунтування з посиланням на конкретні докази, чому він відхилив аргумент апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_1 діяв у стані необхідної оборони, а тому в силу ч. 5 ст. 36 КК не підлягає кримінальній відповідальності. Таке порушення вимог кримінального процесуального закону є істотним у розумінні ст. 412 КПК, що дає підстави для скасування судового рішення.
23. Ураховуючи наведене, колегія суддів касаційного суду вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК, оскільки при її постановленні залишились неперевіреними належним чином доводи сторони обвинувачення та сторони захисту щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, що ставить під сумнів законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень стосовно визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 118 КК.
24. Під час нового розгляду справи апеляційному суду слід врахувати наведене вище, ретельно, використовуючи всі процесуальні можливості, здійснити перевірку доводів сторони обвинувачення та захисту, після чого, з урахуванням усіх обставин і вимог кримінального процесуального закону, здійснити оцінку належності, достовірності та допустимості доказів, а також їх сукупності з точки зору достатності та ухвалити законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення, яке буде відповідати стандарту доведення поза розумним сумнівом.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
ухвалила:
Касаційну скаргу прокурора задовольнити.
Касаційну скаргу захисника - адвоката Галишина А.В., який діє в інтересах засудженого ОСОБА_1, задовольнити частково.
Ухвалу Львівського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.