Постанова
іменем України
13 травня 2021 року
м. Київ
справа № 448/969/19
провадження № 51 - 1334 км 21
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої Яновської О. Г.,
суддів Голубицького С.С., Стефанів Н. С.,
за участю:
секретаря судового засідання Сергійчук Л. Ю.,
прокурора Нескородяного А.М.,
розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу засудженого на вирок Мостиського районного суду Львівської області від 31 липня 2020 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року в кримінальному провадженні щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця м. Дрогобича, Львівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, пенсіонера, раніше не судимого,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 201 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. Вироком Мостиського районного суду Львівської області від 31 липня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 201 КК та призначено покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки.
2. На підставі ст. 75 КК звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням із іспитовим строком 1 рік 6 місяців, із покладенням обов`язків відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК : періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
3. На підставі статей 96-1, 96-2 КК монети "Емденский гульден/флорин 28 стуберів 1637-57 р.р.", конфісковано в порядку спеціальної конфіскації у власність держави.
4. Стягнуто з ОСОБА_1 витрати на проведення мистецтвознавчої експертизи у сумі 28 575 грн, 82 коп.
5. Ухвалою Львівського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
6. Відповідно до змісту вироку суду ОСОБА_1, вчинив закінчений замах на переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю культурних цінностей - монет за таких обставин. ОСОБА_1, котрий протягом тривалого часу займався колекціонуванням, є членом Львівського товариства колекціонерів та володіє базовими знаннями про старовинні монети, їх характеристики і цінність, 26 січня 2019 року, прямуючи потягом сполученням Київ-Перемишль до Республіки Польща, намагався перемістити через митний кордон України із приховуванням від митного контролю в кишенях верхнього одягу 381 монету та 1 знак, які придбав у не встановлених слідством осіб. Під час прикордонно-митного контролю, розуміючи, що частина монет становить культурну цінність, ОСОБА_1 до митної декларації відомостей про них не вніс. Працівникам митниці повідомив, що предметів, заборонених до переміщення через митний кордон України, у нього немає. Під час огляду співробітниками митниці було вилучено з кишень одягу ОСОБА_1 вищенаведені монети та знак. Згідно з висновком експерта серед вилучених у ОСОБА_1 монет було три монети "Емденский гульден/флорин 28 стуберів 1637-57 р.р.", які належать до культурних цінностей, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка їх подала
7. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вирок і ухвалу суду, а кримінальне провадження щодо нього закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. ОСОБА_1 стверджує, що монет, у переміщенні яких йому пред`явлено обвинувачення, він не перевозив. Посилається на те, що відповідно до протоколу огляду місця події від 26 січня 2019 року в нього було вилучено 375 монет і знак. Серед вилучених монет відсутні три одиниці монет "Емденский гульден/флорин 28 стуберів 1637-57 р.р.". Вважає висновки судів про його винуватість у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 201 КК помилковими, а пред`явлене йому обвинувачення - припущенням.
Позиції учасників судового провадження
8. Прокурор заперечив обґрунтованість касаційних вимог.
9. Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
10. Заслухавши доповідь судді та думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі засудженого, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
11. Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
12. Згідно з ч. 1 цієї статті суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також правильність правової оцінки обставин.
13. Положеннями ст. 438 КПК визначено підстави для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції. На будь-яких інших підставах, окрім зазначених у цій нормі, зокрема через невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту розгляду, суд касаційної інстанції не вправі приймати рішення про скасування чи зміну оскаржених судових рішень, а виходить з обставин, установлених судом.
14. ОСОБА_1 в касаційній скарзі заперечує правильність установлення фактичних обставин кримінального провадження, доведеність його винуватості окремими доказами, тоді як їх перевірку в силу ст. 433 КПК до повноважень суду касаційної інстанції законом не віднесено.
15. Як убачається з матеріалів провадження, висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 201 КК ухвалено з додержанням вимог ст. 23 КПК на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду й оціненими відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
16. Відповідно до змісту обвинувального акта (т. 3, а.с. 4-5), досудовим слідством сформульовано ОСОБА_1 обвинувачення у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 201 КК, який виразився у закінченому замаху на переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю культурних цінностей - монет "Емденский гульден/флорин 28 стуберів 1637-57 р.р." (у кількості 3 монети).
17. Наведені обставини обвинувачення було досліджено та перевірено судом першої інстанції, який в мотивувальній частині ухваленого вироку визнав їх доведеними. Зокрема, як убачається з вироку, засуджений не заперечував у судовому засіданні тих обставин, що він на початку 2019 року прямував до Республіки Польща потягом Київ-Перемишль з метою обміну монет на інші старовинні предмети.
18. Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили, що ОСОБА_1 під час здійснення прикордонно-митного контролю заперечував про наявність у нього предметів та речей, які необхідно задекларувати. При заповненні митної декларації ОСОБА_1 вказав, що переміщає валюту в готівці. На пропозицію інспектора показати вміст кишень ОСОБА_1 дістав із кишені поліетиленовий пакет, у якому знаходилися монети. У службовому приміщенні митниці ОСОБА_1 видав інший пакет з монетами.
19. Об`єктивно факт вилучення монет у ОСОБА_1 підтверджено протоколом огляду місця події від 26 січня 2019 року, а згідно з висновком експерта серед вилучених монет виявлено три монети "Емденский гульден/флорин 28 стуберів 1637-57 р.р.", які належать до культурних цінностей, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення. За даними митної декларації, ОСОБА_1 не задекларовано ці культурні цінності, які він мав намір перемістити за кордон.
20. Судами першої та апеляційної інстанції досліджувалася також правова позиція обвинуваченого ОСОБА_1, який не визнав своєї вини та, посилаючись на процесуальні документи досудового розслідування в матеріалах кримінального провадження, стверджував, що в нього вищезазначені монети не вилучалися.
21. Цю версію сторони захисту щодо відсутності складу злочину за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 201 КК судами ретельно перевірено і переконливо спростовано у вироку та ухвалі з наведенням відповідних аргументів.
22. Перевіряючи вирок суду за апеляційною скаргою засудженого, суд апеляційної інстанції у своєму рішенні встановив, що висновки щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 201 КК, які суд першої інстанції визнав доведеними, відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні доказах.
23. Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 201 КК відповідає зібраним матеріалам кримінального провадження та є правильною.
24. У контексті викладеного, твердження касаційної скарги засудженого не можна визнати достатніми для скасування оспорюваних судових рішень.
25. Переконливих доводів, які би ставили під сумнів законність і умотивованість наведених висновків у судових рішеннях районного та апеляційного судів, касаційна скарга засудженого не містить.
26. Вирок суду відповідає вимогам статей 370, 374 КПК, є законним, обґрунтованим і вмотивованим.
27. Апеляційний суд дотримався положень статей 404, 405, 407 КПК при розгляді апеляційної скарги, його ухвала відповідає вимогам ст. 419 цього Кодексу.
28. Підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування оскаржених судових рішень і закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_1, про що йдеться у касаційній скарзі, при розгляді кримінального провадження в порядку касаційної процедури не встановлено, тож касаційна скарга засудженого не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, колегія суддів