Постанова
іменем України
13 травня 2021 року
м. Київ
справа № 419/2090/17
провадження № 51-5803км20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі:
головуючого Яковлєвої С. В.,
суддів Матієк Т. В., Наставного В. В.,
за участю:
секретаря судового
засідання Замкового І. А.,
прокурора Вараниці В. М.,
захисника Цабека В. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Луганського апеляційного суду від 9 вересня 2020 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, такого, що не має судимості,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Новоайдарського районного суду Луганської області від 16 квітня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 122 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі статей 75, 76 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік та покладено на нього певні обов`язки.
Згідно з вироком 17 жовтня 2015 року приблизно о 9:00 ОСОБА_1, знаходячись на території біля приватних гаражів (квартал Геологів у м. Щастя) на грунті раптово виниклих неприязних стосунків, завдав ОСОБА_2 численні удари по тулубу та обличчю, чим спричинив потерпілому легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я та тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу засудженого, а вирок суду - без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді. Зазначає, що в порушення вимог КПК апеляційний розгляд було проведено за відсутності його та захисника, у зв`язку з чим було порушено право на захист, склад суду неодноразово змінювався, його не було ознайомлено з апеляційною скаргою прокурора та судом безпідставно відмовлено в задоволенні клопотань сторони захисту, що є підставами для скасування судового рішення.
Позиції учасників судового провадження
Захисник підтримав касаційну скаргу засудженого та просив її задовольнити. Прокурор заперечував проти задоволення цієї скарги.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах вимог касаційної скарги.
Доводи засудженого про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону судом апеляційної інстанції, які тягнуть за собою скасування судового рішення, на думку Суду не заслуговують на увагу, з огляду на нижченаведене.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Ухвала апеляційного суду це рішення вищого суду стосовно законності й обґрунтованості вироку, ухвали, що перевіряються в апеляційному порядку. Вона повинна відповідати тим же вимогам, що і вирок суду першої інстанції, тобто бути законною, обґрунтованою і вмотивованою.
Згідно зі ст. 419 КПК в ухвалі апеляційного суду, крім іншого, має бути зазначено: короткий зміст вимог, викладених у апеляційних скаргах, та зміст судового рішення суду першої інстанції; узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, й узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження; обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, з посиланням на докази; мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними, та з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався.
Вказаних вимог закону судом апеляційної інстанції в ході перегляду вироку дотримано.
Зокрема, доводи засудженого про те, що місцевим судом було порушено таємницю нарадчої кімнати, перевірялись під час апеляційного розгляду кримінального провадження та не знайшли свого підтвердження.
Так, апеляційний суд у своєму рішенні зазначив, що комісією, яку було утворено на підставі наказу голову Новоайдарського районного суду Луганської області № 19 від 13 червня 2019 року, порушень вимог таємниці нарадчої кімнати суддею цього ж суду Івановою О. М. не виявлено. Вирок суду щодо ОСОБА_1 було проголошено після виходу суду з нарадчої кімнати - 16 квітня 2019 року з 9:54 до 10:40.
При цьому, 16 квітня 2019 року до ЄДРСР було внесені ухвали про призначення підготовчого судового засідання в інших справах, які були датовані 15 квітня 2019 року, в яких було допущені описки, що виправлені ухвалами суду від 16 травня та 7 червня 2019 року.
Твердження засудженого про те, що під час апеляційного розгляду склад суду безпричинно неодноразово змінювався, що є порушенням вимог КПК, та про неознайомлення сторони захисту з апеляційною скаргою прокурора, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.
Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями було визначено склад колегії у суді апеляційної інстанції (головуючий суддя - Савич Ю. М., судді - Луклянчук В. Ф., Руденко В. В.).
В подальшому, відповідно до вимог закону склад колегії було змінено, що підтверджується наявними в матеріалах справи протоколами повторно автоматизовано розподілу, з якими сторона захисту ознайомлювалась у суді, як і з апеляційною скаргою прокурора, від якої до початку розгляду прокурор в порядку вимог ст. 403 КПК, відмовився.
Крім того, з матеріалів кримінального провадження видно, що копію ухвали суду про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора та саму скаргу, суд 28 травня 2019 року направив на адресу засудженому та його захиснику, а сам ОСОБА_1 подав на неї письмові заперечення, датовані 5 червня 2019 року.
Що стосується доводів, викладених в касаційній скарзі засудженого, про розгляд кримінального провадження за відсутності сторони захисту, а також неправильного, на його думку, вирішення клопотань, що призвело до порушення права на захист, Суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 405 КПК, апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених цією главою. Неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. Якщо для участі в розгляді в судове засідання не прибули учасники кримінального провадження, участь яких згідно з вимогами цього Кодексу або рішенням суду апеляційної інстанції є обов`язковою, апеляційний розгляд відкладається.
Як встановив суд апеляційної інстанції, засудженого ОСОБА_1 завчасно та належним чином було повідомлено про час, дату і місце апеляційного розгляду, проте останній до апеляційного суду не з`явився, про причини неприбуття суду не повідомив, про відкладення розгляду не заявляв.
Разом із цим, 9 вересня 2020 року до апеляційного суду з`явився захисник Цабека В. А. та заявив клопотання про відкладення розгляду у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю його підзахисного, без участі якого неможливо провести розгляд, проте в задоволенні клопотання колегією суддів було відмовлено.
В подальшому, захисник заявив клопотання про передачу справи з Луганського апеляційного суду до іншого апеляційного суду для розгляду, в задоволенні якого судом також було відмовлено. Після чого, захисник звернувся з усною заявою про відвід головуючого судді та під час перебування суду у нарадчій кімнаті по вирішенню вказаної заяви, захисник Цабека В. А. покинув приміщення апеляційного суду, подавши до канцелярії підписану ним письмову заяву про начебто відмову засудженого від його послуг, при цьому не надав з цього приводу відповідних документів.
Як убачається з ухвали, суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що розгляд справи неодноразово відкладався через неприбуття до суду засудженого та спочатку захисника Алєксєєва В. М., а після відмови останнього захищати інтереси ОСОБА_1, також і захисника Цабеки В. А. за їхніми багаточисленними клопотаннями.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 завчасно та належним чином було повідомлено про час, дату і місце апеляційного розгляду, проте останній в черговий раз до суду не з`явився, в апеляційній скарзі не ставиться питання про погіршення становища засудженого, з огляду на те, що прокурор 18 червня 2019 року до початку розгляду відмовився від апеляційної скарги, про що було відомо всім учасникам процесу, в тому числі й стороні захисту, які не надали заперечень через відмову прокурора від скарги, колегія суддів дійшла висновку, що неприбуття засудженого та залишення захисником без поважних причин приміщення суду не перешкоджає апеляційному розгляду.
Крім того, прокурор та потерпілий не заперечували проти проведення апеляційного розгляду кримінального провадження (за апеляційною скаргою самого засудженого) без участі ОСОБА_1 та захисника Цабеки В. А., котрий без поважних причин покинув приміщення суду не надавши відповідних документів на підтвердження відмови засудженого від його послуг (та за відсутності відповідної заяви засудженого), що на думку колегії свідчило про зловживання стороною захисту своїми процесуальними правами.
Таким чином, суд дійшов висновку, що дії сторони захисту були направлені на навмисне затягування розгляду, з метою уникнути засудженим відповідальності за вчинене, оскільки 17 жовтня 2019 року закінчувався п`ятирічний строк давності, визначений у ст. 49 КК, що є підставою для його звільнення від кримінальної відповідальності.
Твердження засудженого про порушення апеляційним судом порядку розгляду клопотання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого, є необґрунтованими, виходячи з наступного.
Статтею 34 КПК визначені підстави та порядок направлення кримінального провадження з одного суду до іншого. Відповідно до ч. 3 цієї статті, питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд апеляційної інстанції розглянув клопотання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого і не знайшов підстав для його задоволення та направлення до Касаційного кримінального суду Верховного Суду.
Разом із цим, сторона захисту не була позбавлена такого права звернутися безпосередньо до касаційного суду з відповідним клопотанням про зміну підсудності кримінального провадження, проте ні захисник ні засуджений таким правом не скористались.
Крім того, під час касаційного розгляду Судом не було встановлено порушень правил підсудності у даному кримінальному провадженні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає твердження засудженого про те, що під час апеляційного розгляду судом були допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, є неспроможними та спростовуються матеріалами кримінального провадження.
Судові рішення свідчать, що суди ретельно перевіряв доводи, аналогічні тим, що викладені у касаційній скарзі засудженого. Зазначені в них мотиви про визнання цих доводів безпідставними, колегія суддів знаходить обґрунтованими і такими, що відповідають дослідженим доказам.
Ухвала апеляційного суду мотивована належним чином та відповідає вимогам статей 370, 419 КПК.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність у кримінальному провадженні судом не встановлено, а тому підстави для задоволення касаційної скарги засудженого та скасування ухвали апеляційного суду - відсутні.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд