Постанова
Іменем України
12 травня 2021 року
м. Київ
справа № 676/4060/17
провадження № 61-11573св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Русинчука М. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
відповідачі за первісним позовом: Довжоцька сільська рада, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області,
відповідач за зустрічним позовом - виконавчий комітет Кам`янець-Подільської міської ради,
третя особа за зустрічним позовом - Довжоцька сільська рада,
особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_3,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 03 липня 2020 року у складі колегії суддів: Грох Л. М., Гринчука Р. С., Костенка А. М.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та судових рішень
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому посилався на те, що він є власником будинковолодіння АДРЕСА_3, а ОСОБА_2 - будинковолодіння АДРЕСА_1 . У тимчасовому користуванні відповідача перебувала земельна ділянка по АДРЕСА_2 .
У 1996 році вони спільно звернулися до Виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради із заявою про розподіл між ними цієї земельної ділянки, рішенням якого від 07 березня 1996 року № 216 розподілено земельну ділянку по АДРЕСА_2 площею 810 кв. м згідно з планом, що додавався. Цим же рішенням відмінено рішення Виконавчого комітету міської ради від 18 березня 1993 року № 277 про виділення земельної ділянки у тимчасове користування ОСОБА_2 .
У липні 2017 року він дізнався про приватизацію відповідачем земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,1780 кв. м, у тому числі й усієї земельної ділянки по АДРЕСА_2, чим порушено його права.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив:
- визнати недійсним рішення Довжоцької сільської ради від 04 квітня 2011 року № 11 в частині надання ОСОБА_2 дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, яка знаходиться у АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель
і споруд площею 0,18 га;
- визнати недійсним рішення Довжоцької сільської ради від 17 червня 2011 року № 17 в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку загальною площею 0,1780 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 та передачі безоплатно у власність цієї земельної ділянки;
- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1780 га кадастровий номер 682248400:01:004:0962, виданий ОСОБА_2
24 січня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом, посилаючись на те, що приватизація ним земельної ділянки по АДРЕСА_1 проведена у встановленому законом порядку. До загального розміру приватизованої земельної ділянки увійшла суміжна земельна ділянка площею 810 кв. м по АДРЕСА_2, яка була надана йому у 1993 році для городництва. Ні він, ні ОСОБА_1 не зверталися із заявою про розподіл між ними земельної ділянки по АДРЕСА_2 . З такою заявою зверталася його дружина ОСОБА_3, а виконавчий комітет міської ради на власний розсуд вирішив це питання.
Враховуючи викладене, ОСОБА_2 просив визнати незаконним і скасувати рішення виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради від
07 березня 1996 року № 216 "Про розподіл земельної ділянки по
АДРЕСА_2". Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 15 травня 2019 року та постановою Верховного Суду від 11 грудня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано недійсним рішення Довжоцької сільської ради від 17 червня 2011 року № 17 в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку загальною площею 0,1780 га ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1, та передачі ОСОБА_2 безоплатно
у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1780 га.
Визнано недійсним Державний акт серії ЯК № 977293 на право власності на земельну ділянку площею 0,1780 га кадастровий номер 682248400:01:004:0962 на ім`я ОСОБА_2 .
В задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення Довжоцької сільської ради від 04 квітня 2011 року № 11 в частині надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ОСОБА_2, яка знаходиться в селі Довжок, з них для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд 0,18 га (АДРЕСА_1) відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 640 грн.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 03 липня 2020 року відмовлено
у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою
ОСОБА_3 на рішення Кам`янець - Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 грудня 2018 року.
Апеляційний суд виходив із того, що наведені в апеляційній скарзі
ОСОБА_3 доводи суд розглянув та перевірив під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 . За змістом зазначені апеляційні скарги є тотожними.
Аргументи учасників справи
У серпні 2020 року ОСОБА_3 звернулась до Верховного Суду
з касаційною скаргою на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 03 липня 2020 року, у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить її скасувати і передати справу до апеляційного суду для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно не залучив її до участі у справі як співвідповідача за первісним позовом і третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - за зустрічним позовом та постановив рішення, що істотно зачіпає її права, тому вона 25 травня 2020 року звернулась до Хмельницького апеляційного суду з апеляційною скаргою.
Вважає ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті провадження за її апеляційною скаргою винесеною з порушенням норм процесуального права, оскільки висновок суду про те, що за змістом її апеляційна скарга та апеляційна скарга ОСОБА_2 тотожні, є помилковим та суперечить обставинам справи. Суд апеляційної інстанції не навів доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 та її апеляційної скарги, аналіз яких показав би, що доводи апеляційних скарг різні.
Після приватизації вона стала співвласником спірної земельної ділянки; за спільні сумісні кошти подружжя було побудовано будинок; за спільні сумісні кошти подружжя було приватизовано земельну ділянку; вона разом з чоловіком тривалий час обробляла спірну землю, а тому рішення суду про скасування рішення сесії Довжоцької сільської ради та державного акта на землю, а також відмова у задоволенні позову ОСОБА_2 грубо порушує її права як співвласника.
Отже, її позбавили власності і не надали можливість надати суду свої аргументи та докази на підтвердження правомірності своїх дій, протиправності дій первісного позивача.
У січні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1, в якому він зазначив, що ОСОБА_3 вводить суд в оману, вказуючи дані, які не відповідають дійсності та суперечать обставинам, які встановлені та перевірені судами. Крім того, ОСОБА_3 звернулась із позовною заявою (справа
№ 676/3933/20), в якій зазначає, що порушено її права, як співвласника майна подружжя. Обставини, на які ОСОБА_3 посилається у вказаній позовній заяві, є тотожними із обставинами, які викладені в її апеляційній скарзі, а тому її дії мають ознаки зловживання процесуальними правами. У зв`язку з чим просив вирішити питання про застосування строку позовної давності щодо скасування рішення Виконавчого комітету Камянець-Подільської міської ради від 07 березня 1996 року № 216; вирішити питання про зловживання ОСОБА_3 процесуальними правами у зв`язку із поданням позовної заяви до суду першої інстанції (справа № 676/3933/20) та касаційної скарги у цій справі; відмовити ОСОБА_3 у задоволенні касаційної скарги.
У січні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради, в якому зазначено, що наведені доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 суд вірно розглянув та перевірив під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2, а за змістом ці апеляційні скарги є тотожними. У зв`язку з чим просив касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 03 липня 2020 року - без змін.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 28 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження в цій справі.
В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України.
27 квітня 2021 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Після апеляційного перегляду справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення районного суду від 11 грудня 2018 року (постанова Хмельницького апеляційного суду від 15 травня 2019 року), у червні 2020 року апеляційну скаргу на те саме рішення суду першої інстанції подала ОСОБА_3, зазначаючи, зокрема, що вона не була залучена до участі у справі, проте рішенням суду вирішено питання про її права та обов`язки (т. 2, а. с.143 - 153).
Відповідно до частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
У статті 18 ЦПК України зазначено, що обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
У частинах першій, третій - п`ятій статті 370 ЦПК України передбачено, що якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави. За результатами розгляду апеляційної скарги суд приймає постанову відповідно до статті 382 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції. Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи. Суд відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою, поданою відповідно до частини першої цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі
і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц (провадження
№ 61-41547сво18) вказано, що "суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу після спливу річного строку з дня складання повного тексту судового рішення. При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю. Тобто апеляційному суду необхідно було відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою приватного нотаріуса, а у разі з`ясування, що судовим рішенням питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки не вирішувалося, закрити апеляційне провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України".
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 серпня 2020 року у справі № 127/26512/16-ц (провадження № 61-47768св18) вказано, що "у разі подання апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю,а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті. В той же час відповідно до пункту четвертого частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Отже, у разі якщо апеляційний суд встановить, що судовим рішенням вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи, що не були залучені до участі у справі, це
є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення".
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 вересня 2020 року у справі № 668/411/13-ц (провадження № 61-1521св20) вказано, що "у разі подання апеляційної скарги не учасником справи, який не був присутній під час апеляційного розгляду справи, а особою, яка взагалі не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції насамперед має з`ясувати, чи вирішував суд першої інстанції питання про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Встановлення факту вирішення судом першої інстанції зазначених питань є необхідною передумовою для здійснення апеляційного перегляду судового рішення та оцінки доводів особи, яка подала скаргу, оскільки в іншому випадку (якщо буде встановлено, що питання про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника у справі судом першої інстанції не вирішувалися) апеляційний суд закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України незалежно від того, чи розглядалися відповідні доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи".
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 вересня 2020 року у справі № 676/83/19 (провадження № 61-9811св20) зроблено висновок, що "положення статті 370 ЦПК України стосується випадків подання апеляційної скарги залученими до участі у справі учасниками справи (на будь-якій стадії процесу). Адже в ній йдеться, по-перше, про особу, яка не була присутня під час апеляційного розгляду справи, а ОСОБА_2 не міг бути присутнім при розгляді справи, так як не був залучений до участі у справі, у тому числі й на стадії апеляційного перегляду, по-друге, суд розглядає скаргу в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи, а доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 і не могли розглядатися, оскільки він не був залучений до участі у справі і договір купівлі-продажу, укладеним з ним, стосується його прав та обов`язків, по-третє, для осіб, які не були залучені до участі у справі, але рішенням суду вирішено питання про їх права та обов`язки, нормами ЦПК України передбачено інші правові наслідки".
Тому відмовивши у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції помилково застосував частину п`яту статті 370 ЦПК України.