ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2021 року
м. Київ
справа №810/1437/17
адміністративне провадження №К/9901/4833/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
за участі:
секретаря судових засідань: Жураковської Б.М.,
представника Позивача: Назарця Д.А.,
представників відповідачів: Шуневич-Христенко В.В., Зайкіної К., Домашенко Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової служби України (правонаступник Державної фіскальної служби України)
на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2019 року (суддя Василенко Г.Ю.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року (судді Кузьменко В. В., Василенко Я. М., Ганечко О. М.)
у справі за позовом Приватного підприємства "Перемога -Трейд"
до Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (правонаступником якої є Головне управління ДПС у Київській області як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України)
Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві (правонаступником якої є Головне управління ДПС у м. Києві як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України)
Державної фіскальної служби України (правонаступник - Державна податкова служба України)
про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Приватне підприємство "Перемога-Трейд" (надалі також - Позивач) звернулося до суду з позовом до Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (правонаступником якої є Головне управління ДПС у Київській області як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України), Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві (правонаступником якої є Головне управління ДПС у м. Києві як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України), Державної фіскальної служби України (правонаступник - Державна податкова служба України; надалі також - Відповідач), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило:
- визнати протиправною бездіяльність Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області щодо неприйняття податкової звітності з ПДВ та невідображення даних такої податкової звітності в інтегрованій картці платника податків ПП "ПЕРЕМОГА-ТРЕЙД", а саме: уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 18 жовтня 2016 року за жовтень 2015, реєстраційний номер 1600037620 ; податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2015 від 18 жовтня 2016 року, реєстраційний номер 1600037388; податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2015 від 18 жовтня 2016 року, реєстраційний номер 1600037396; податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2016 від 18 жовтня 2016 року, реєстраційний номер 1600037402; податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2016 від 18 жовтня 2016 року, реєстраційний номер 1600037405; податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2016 від 18 жовтня 2016 року, реєстраційний номер 1600037417; податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2016 від 18 жовтня 2016 року, реєстраційний номер 1600037420; податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2016 від 18 жовтня 2016 року, реєстраційний номер 1600037423; податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2016 від 18 жовтня 2016 року, реєстраційний номер 1600037426; податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2016 від 18 жовтня 2016 року, реєстраційнім номер 1600037430; податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2016 від 18 жовтня 2016 року, реєстраційний номер 1600037432; податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2016 від 18 жовтня 2016 року, реєстраційний номер 1600037434; податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2016 від 02 листопада 2016 року, реєстраційний номер 1600040191; податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2016 від 18 жовтня 2016 року, реєстраційний номер 1600046922;
- зобов`язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві відобразити (рознести) дані податкової звітності, поданої позивачем, в інтегровану картку платника податків ПП "ПЕРЕМОГА-ТРЕЙД", а саме: уточнюючий розрахунок від 19 серпня 2017 року за жовтень 2015; уточнюючий розрахунок від 30 серпня 2017 року за листопад 2015; уточнюючий розрахунок від 30 серпня 2017 року за грудень 2015 року; уточнюючий розрахунок від 30 серпня 2017 року за січень 2016; уточнюючий розрахунок від 30 серпня 2017 року за лютий 2016; уточнюючий розрахунок від 30 серпня 2017 року за березень 2016; уточнюючий розрахунок від 30 серпня 2017 року за квітень 2016; уточнюючий розрахунок від 30 серпня 2017 року за травень 2016; уточнюючий розрахунок від 30 серпня 2017 року за червень 2016; уточнюючий розрахунок від 31 серпня 2017 року за липень 2016; уточнюючий розрахунок від 31 серпня 2017 року за серпень 2016; уточнюючий розрахунок від 31 серпня 2017 року за вересень 2016; уточнюючий розрахунок від 31 серпня 2017 року за жовтень 2016 року; уточнюючий розрахунок від 31 серпня 2017 року за листопад 2016 року; уточнюючий розрахунок від 31 серпня 2017 року за грудень 2016; уточнюючий розрахунок від 31 серпня 2017 року за січень 2017; уточнюючий розрахунок від 31 серпня 2017 року за лютий 2017; уточнюючий розрахунок від 31 серпня 2017 року за березень 2017; уточнюючий розрахунок від 31 серпня 2017 року квітень 2017; уточнюючий розрахунок від 31 серпня 2017 року за травень 2017; уточнюючий розрахунок від 31 серпня 2017 року червень 2017; уточнюючий розрахунок від 31 серпня 2017 року за липень 2017; уточнюючий розрахунок від 20 вересня 2017 року за серпень 2017;
- зобов`язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві збільшити у системі електронного адміністрування: суму податку на додану вартість, на яку ПП "ПЕРЕМОГА-ТРЕЙД" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від`ємного значення у таких періодах на суму таких показників: за жовтень 2015 - на суму 14 749 324 грн.; за листопад 2015 - на суму 14 454 446 грн.; за грудень 2015 - на суму 15 022 565 грн.; за січень 2016 - на суму 15 345 690 грн.; за лютий 2016 - на суму 15 352 403 грн.; за березень 2016 - на суму 15 363 327 грн.; за квітень 2016 - на суму 15 371 021 грн.; за травень 2016 - на суму 15 371 688 грн.; за червень 2016 року на суму 15 371 688 грн.; за липень 2016 - на суму 15 454 987 грн.; за серпень 2016 - на суму 15 454 987 грн.; за вересень 2016 - на суму 15 454 987 грн.; за жовтень 2016 - на суму 15 454 987 грн.; за листопад 2016 - на суму 15 454 987 грн.; за грудень 2016 - на суму 15 395 271 грн; за січень 2017 - на суму 15 395 271 грн.; за лютий 2017 - на суму 15 395 271 грн.; за березень 2017 - на суму 15 395 271 грн.; за квітень 2017 - на суму 15 395 271 грн.; за травень 2017 - на суму 15 395 688 грн.; за червень 2017- на суму 15 395 688 грн.; за липень 2017 - на суму 15 395 688 грн.; за серпень 2017 - на суму 15 395688 грн. та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість;
- зобов`язати Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ПП "ПЕРЕМОГА-ТРЕЙД" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від`ємного значення, у таких періодах, на суму таких показників: за жовтень 2015 - на суму 14 749 324 грн.; за листопад 2015 - на суму 14 454 446 грн.; за грудень 2015 - на суму 15 022 565 грн.; за січень 2016 - на суму 15 345 690 грн.; за лютий 2016 - на суму 15 352 403 грн.; за березень 2016 - на суму 15 363 327 грн.; за квітень 2016 - на суму 15 371 021 грн.; за травень 2016 - на суму 15 371 688 грн.; за червень 2016 - на суму 15 371 688 грн.; за липень 2016 - на суму 15 454 987 грн.; за серпень 2016 - на суму 15 454 987 грн.; за вересень 2016 - на суму 15 454 987 грн.; за жовтень 2016 на суму 15 454 987 грн.; за листопад 2016 - на суму 15 454 987 грн.; за грудень 2016 - на суму 15 395 271 грн.; за січень 2017 - на суму 15 395 271 грн.; за лютий 2017 - на суму 15 395 271 грн.; за березень 2017 - на суму 15 395 271 грн.; за квітень 2017 - на суму 15 395 271 грн.; за травень 2017 - на суму 15 395 688 грн.; за червень 2017- на суму 15 395 688 грн.; за липень 2017 - на суму 15 395 688 грн.; за серпень 2017 - на суму 15 395 688 грн. та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2019 року адміністративний позов задоволено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишено без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Висновок судів про обґрунтованість і доведеність позовних вимог мотивований тим, що у податкових органів виникає обов`язок щодо відображення даних податкової звітності та збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку ПП "ПЕРЕМОГА-ТРЕЙД" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, якщо письмового повідомлення від Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про відмову у прийнятті звітних документів із зазначенням причин такої відмови щодо оформлення звітних документів з порушеннями, не було надано. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, послався на положення пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України, за яким передбачено, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив оскаржувані рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Верховний Суд ухвалою від 16 квітня 2020 року відкрив касаційне провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України), а саме суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
З огляду на зміст касаційної скарги та відповідних, надісланих клопотань, підстава касаційного оскарження відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України обґрунтована тим, що позиція суду апеляційної інстанції суперечить висновку Верховного Суду, висловленому у постановах від 10 лютого 2020 року у справі №810/101/16, від 7 лютого 2020 року у справі №806/4249/15.
Також Відповідач посилається на правову позицію, висловлену Вищим адміністративним судом в ухвалі від 4 жовтня 2016 року К/800/8495/16.
2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ПП "ПЕРЕМОГА-ТРЕЙД" 18 жовтня 2016 року подано до Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 1600037620.
Уточнюючим розрахунком виправлялася помилка та показники за жовтень 2015 року. Разом із уточнюючим розрахунком 18 жовтня, а також 2 листопада та 20 грудня 2016 року Позивач подав податкові декларації з податку на додану вартість за такі періоди: за листопад 2015 року реєстраційний номер 1600037388; за грудень 2015року реєстраційний номер 1600037396; за січень 2016 року реєстраційний номер 1600037402; за лютий 2016 року реєстраційний номер 1600037405; за березень 2016 року реєстраційний номер 1600037417; за квітень 2016 року реєстраційний номер 1600037420; за травень 2016 року реєстраційний номер 1600037423; за червень 2016 року реєстраційний номер 1600037426; за липень 2016 року реєстраційний номер 1600037430; за серпень 2016 року реєстраційний номер 1600037432; за вересень 2016 року реєстраційний номер 1600037434; за жовтень 2016 реєстраційний номер 1600040191; за листопад 2016 року реєстраційний номер 1600046922 .
На час подання уточнюючого розрахунку договір про визнання електронних документів, укладений між Позивачем та Києво-Святошинською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області, було припинено.
Письмового повідомлення від Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про відмову у прийнятті звітних документів із зазначенням причин такої відмови щодо оформлення звітних документів ПП "ПЕРЕМОГА-ТРЕЙД" з порушеннями, не було надано.
У зв`язку зі зміною ПП "ПЕРЕМОГА-ТРЕЙД" місцезнаходження з Києво-Святошинського району Київської області на Шевченківський район м. Києва, Позивачем укладено з Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва договір від 01 грудня 2016 року № 011220161 про визнання електронних документів.
Також Позивачем подано до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві податкову звітність, яка була подана раніше до Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області.
Проте, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві не прийняла декларації та уточнюючий розрахунок та вказала, що Києво-Святошинською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області не було прийнято декларації та уточнюючий розрахунок за період листопад 2015 року по листопад 2016 року.
Неприйняття Києво-Святошинською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області уточнюючого розрахунку за жовтень 2015 року (№ 1600037620), поданого 18 жовтня 2016 року спричинило те, що у Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ не відображено виправлені цим уточнюючим розрахунком показники.
3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
3.1. Оцінка доводів учасників справи і висновку судів першої та апеляційної інстанцій
Верховний Суд, заслухавши представників відповідачів, Позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
За змістом частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи правильність наданої судами правової оцінки оскаржуваної поведінки суб`єктів владних повноважень в контексті недотримання частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд звертає увагу на таке.
Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) платники податків зобов`язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Як передбачено у пункті 48.1 статті 48 ПК України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.
Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.
Пунктом 48.2 статті 48 ПК України визначено, що обов`язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.
Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (пункт 49.3 статті 49 ПК України).
Водночас за змістом пункту 49.4 статті 49 ПК України податкова звітність з ПДВ подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
У разі розірвання контролюючим органом в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів платник податків, договір з яким розірвано, має право до складання нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами "а" і "б" пункту 49.3 цієї статті.
Отже, положення наведеного пункту надавали можливість до складання нового договору про визнання електронних документів подавати податкову звітність, зокрема, шляхом надсилання поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.
А відтак, зміст установлених судами обставин не дає підстав вважати, що поведінка Позивача у спірних правовідносинах суперечила положенням чинного законодавства.
Аналогічний правовий висновок підтверджується чіткою та послідовною практикою практикою Верховного Суду, зокрема постановами від 16 квітня 2019 року у справі №815/5492/16, від 30 квітня 2021 року у справі № 815/4658/16.
Відповідно до пункту 49.8 статті 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу.
Як визначено нормою абзацу першого пункту 49.9 статті 49 ПК України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.
Згідно з пунктом 49.8 статті 49 ПК України під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
При цьому, за змістом пункту 49.10 статті 49 ПК України відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо), забороняється.
За правилами пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв`язку, - протягом п`яти робочих днів з дня її отримання; у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.
Водночас, ПК України передбачені спеціальні наслідки подання платником податків податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. У такому разі на підставі пункту 49.11 статті 49 ПК України контролюючий орган зобов`язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
Відповідно до пункту 49.13 статті 49 ПК України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.
Отже, зміст вищенаведених правових норм свідчить про те, що перелік підстав для відмови контролюючого органу від прийняття податкової декларації, закріплений положеннями статей 48 та 49 ПК України, є вичерпним; неприйняття податкової декларації з інших підстав, не передбачених податковим законодавством, забороняється. При цьому, обов`язковою умовою відмови у прийнятті податкової декларації є надання платнику письмового повідомлення із зазначенням причин такої відмови.
Разом з тим, як установлено судами та не спростовується відповідачами, Києво-Святошинською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області не надано та не надіслано Позивачу письмового повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
А відтак, необхідно погодитися із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, про протиправність поведінки Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області у межах спірних правовідносин.
Оскільки Києво-Святошинською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області на дотримання пунктів 49.11, 49.15 статті 49 Податкового кодексу України не надіслано/не надано Позивачу письмової відповіді про відмову у прийнятті його звітності з податку на додану вартість, останні вважаються прийнятими контролюючим органом.
Такий підхід узгоджується із сформованими у постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року у справі №805/4063/17-а правовими висновками.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, неприйняття Києво-Святошинською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області уточнюючого розрахунку за жовтень 2015 року (№ 1600037620), поданого 18 жовтня 2016 року, призвело до того, що виправлені цим уточнюючим розрахунком показники не відображено у Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ.
Отже, існує невідповідність інформації, що зберігається у інформаційних системах та системі електронного адміністрування податку на додану вартість, показникам, зазначеним Позивачем, у звітності з податку на додану вартість.
Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість визначено статтею 200-1 Податкового кодексу України.
Згідно з положеннями пункту 200-1.1 статті 200-1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: - суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; - суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; - суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; - суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; - інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
З урахуванням недоведеності правомірності дій Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області щодо неприйняття податкової звітності з ПДВ та невідображення даних такої податкової звітності в інтегрованій картці платника податків ПП "ПЕРЕМОГА-ТРЕЙД" і системі електронного адміністрування податку на додану вартість, суди відновили порушене право Позивача шляхом покладення обов`язків на відповідачів щодо відображення відповідних даних в інтегрованій картці платника податків та у системі електронного адміністрування.
Частиною першою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Тобто, перегляд рішення суду у порядку касаційного провадження в силу положень статті 341 КАС України окреслено певними межами, встановленими у статті 328 КАС України. Зокрема, пунктом 1 частини четвертої цієї статті межа касаційного перегляду обумовлена наявністю висновку Верховного Суду щодо застосування певної норми права, якою керувався суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, та надання оцінки спірним правовідносинам без урахування висновку Верховного Суду щодо застосування такої норми права у подібних правовідносинах.
Отже, визначальним є встановлення подібності правовідносин у справі, що переглядається, правовідносинами у справах, наведених скаржником у касаційній скарзі, що слугувало підставою для відкриття касаційного провадження, та у яких Верховним Судом зроблено висновок щодо застосування відповідної норми права, якою керувався суд апеляційної інстанції у межах апеляційного перегляду даної справи.
Варто врахувати, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.
Відповідно до правового висновку, висловленого у пункті 68 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц: висновки суду, у тому числі касаційної інстанції, формуються виходячи із конкретних обставин справи. Тобто, на відміну від повноважень законодавчої гілки влади, до повноважень суду не належить формулювання абстрактних правил поведінки для життєвих ситуацій, які підпадають під дію певних норм права. При цьому під судовим рішенням в подібних правовідносинах розуміються такі рішення, у яких є аналогічними предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, і відповідно, має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Так, сформюльований у постанові від 10 лютого 2020 року у справі № 810/101/16 висновок (на який посилається Відповідач в обґрунтування передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України підстав), стосується, зокрема, правомірності відмови у прийнятті декларації з податку на додану вартість, оформленої листом від 10 червня 2015 року № 7108/10/10-13-11-02-10 "Про відмову у прийнятті податкової звітності", яким повідомлено позивача про те, що податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2015 року вважається не визнаною як податкова звітність у зв`язку з тим, що вона подана з порушенням вимог пункту 49.4 статті 49 Податкового кодексу України.
Здійснивши аналіз норм податкового законодавства, суд касаційної інстанції у справі № 810/101/16 дійшов висновку, що Податковим кодексом України для платників податку на додану вартість з метою подання податкової звітності з податку на додану вартість встановлені інші, спеціальні вимоги щодо подачі податкової декларації з ПДВ, яка має бути подана виключно в електронній формі. Тобто у тому випадку пункт 49.3 статті 49 Податкового кодексу України застосуванню не підлягав, а у платника податку було відсутнє право вибору способу подачі декларації з податку на додану вартість. Податковим кодексом України для платників податку на додану вартість з метою подання податкової звітності з податку на додану вартість встановлені інші, спеціальні вимоги щодо подачі податкової декларації з ПДВ, яка має бути подана виключно в електронній формі.
Натомість у цій справі відсутнє рішення суб`єкта владних повноважень, яким повідомлено платника податків про те, що йому відмовлено у прийнятті відповідної податкової звітності.
З урахуванням цього, обставини цієї справи та справи № 810/101/16 не є подібними.
Також Відповідач посилався на постанову Верховного Суду від 7 лютого 2020 року у справі №806/4249/15.
Верховний Суд вважає цитування Відповідачем наведеної постанови на підтвердження передбачених КАС України підстав касаційного оскарження необґрунтованим.
Так, як підтверджується змістом наведеного судового рішення, Верховний Суд у цій справі формував висновки за результатами досліджених судами попередніх інстанцій обставин, що вказують про фактичне здійснення/нездійснення господарської діяльності позивачем та його контрагентами і жодним чином не надавав правової оцінки обставинам на підставі правових норм, що покладені в основу судових рішень у справі, питання про касаційний перегляд якої поставлено Відповідачем.
З огляду на встановлені у цих справах обставини, Суд визнає неприйнятними доводи заявника касаційної скарги, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, оскільки висновки у кожній з цих справ здійснені за результатами оцінки доказів, які підтверджують або спростовують обставини, якими обґрунтовані доводи та заперечення учасників вказаних справ. У кожних окремих правовідносинах при застосуванні судом одних й тих самих норм права в залежності від фактичних обставин справи, оцінки судами доказів або відсутності певних доказів, висновки судів можуть бути відмінними від тих, що здійснені судом в цій справі, проте це не свідчить про неправильне застосування норми матеріального права та/або порушення процесуальних норм, а вказує на відмінність фактичних обставин та доказової бази.
Різні обставини, що досліджувалися судами у межах справ, на які посилається Відповідач, не дають підстав для висновку про подібність спірних правовідносин на противагу аналогічним обставинам, що є ключовим для визначення правовідносин подібними.
Також в касаційній скарзі Відповідач посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 4 жовтня 2016 року К/800/8495/16.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
Таким чином, ухвала Вищого адміністративного суду України, не є тим судовим рішенням, невідповідність висновкам якого щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, є підставою касаційного оскарження, передбаченого пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, тому суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості прийняти до уваги посилання скаржника в обґрунтування підстав касаційного оскарження на постанову Верховного Суду України.
Отже, відмінність встановлених обставин справ свідчить про те, що правовідносини у цих справах не є подібними.
Верховний Суд вважає необхідним звернути увагу на те, що результат вирішення у кожній з цих справ зумовлений конкретними обставинами та оцінкою доказів. Аналіз висновку суду апеляційної інстанції у цій справі і у наведених скаржником судових рішеннях суду касаційної інстанції свідчить про те, що вони ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, які залежать від їх повноти, характеру, об`єктивності, юридичного значення.
Отже наведені скаржником постанови Верховного Суду ухвалені за інших фактичних обставин справ, установлених судами, тому посилання заявника касаційної скарги на те, що судове рішення апеляційної інстанції у цій справі ухвалене без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у цих постановах Верховного Суду, є безпідставним.
Враховуючи зміст встановлених фактичних обставин, описаних вище, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Відповідача.