ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2021 року
м. Київ
справа №243/8281/17
адміністративне провадження №К/9901/17414/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Коваленко Н.В.
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області
на постанову Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 06.10.2017 (суддя Пронін С.Г.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017 (колегія у складі суддів Гайдара А.В., Василенко Л.А., Ханової Р.Ф.)
у справі № 243/8281/17
за позовом ОСОБА_1
до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 18.09.2017 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просив:
- визнати неправомірною відмову відповідача про перерахунок призначеного йому довічного грошового утримання судді у відставці;
- зобов`язати відповідача зарахувати йому до стажу роботи, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, календарний період проходження строкової військової служби з 16.12.1983 по 21.12.1985, роботу на посаді слідчого СВ Слов`янського МВВС України в Донецькій області з 20.12.1992 по 14.03.1994;
- зобов`язати відповідача здійснити йому перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% від заробітку працюючого судді на відповідній посаді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, з 30.09.2016, з урахуванням раніше здійснених виплат.
2. Постановою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 06.10.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017 позов задоволено частково:
- визнано неправомірною відмову Слов`янського об`єднаного Управління Пенсійного Фонду України Донецької області у перерахунку призначеного довічного утримання судді у відставці ОСОБА_1 ;
- зобов`язано Слов`янське об`єднане Управління Пенсійного Фонду України Донецької області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, календарний період проходження строкової військової служби з 16.12.1983 по 21.12.1985, роботу на посаді слідчого СВ Слов`янського МВВС з 20.09.1992 до 14.03.1994;
- зобов`язано Слов`янське об`єднане Управління Пенсійного Фонду України Донецької області здійснити ОСОБА_1 перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% від заробітку працюючого судді на відповідній посаді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, з 01.07.2017, з урахуванням раніше здійснених виплат;
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Слов`янського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, на користь ОСОБА_1, судовий збір в сумі 640 (шістсот сорок) грн. 00 копійок;
- в решті позову відмовлено.
3. 04.12.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга відповідача на зазначені судові рішення. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.12.2017 відкрито касаційне провадження у справі.
5. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу передано для розгляду до Верховного Суду.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач в період з 15.03.1994 до 29.09.2016 працював суддею Слов`янського міського суду Донецької області.
7. На підставі Постанови Верховної Ради України від 22.09.2016 № 5157-VIII "Про звільнення суддів" наказом в.о. Голови Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 29.09.2016 № 49- к, він був звільнений з займаної посади та відрахований зі штату суду у зв`язку з виходом у відставку згідно пункту 9 частини 5 статті 126 Конституції України.
8. У розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зазначено що загальний трудовий стаж (повний) складає 26 років 13 днів. Для призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці зарахований стаж судді (період з 15.03.1994 - по 20.10.2004, який складає 10 років 07 місяців 05 днів; період з 21.10.2004 по 29.09.2016, який складає 11 років 11 місяців 08 днів), календарний період проходження строкової військової служби (02 роки 05 днів), а також стаж роботи на посаді слідчого 01 рік 05 місяців 24 дні.
9. 13.07.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 84% на 90% від заробітку працюючого судді на відповідній посаді.
10. 27.07.2017 Слов`янським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області було надано відповідь позивачу, в якій зазначено, що розмір процентів визначено від стажу роботи на посаді судді, який складає 22 роки 06 місяців 16 днів. Згідно Закону України "Про статус суддів" № 2862-ХІІ від 15.12.1992 зарахування періоду проходження строкової військової служби, часу роботи на посадах слідчих, прокурорських працівників при розрахунку стажу судді для призначення щомісячного довічного грошового утримання не передбачено.
11. Позивач не погодившись із відмовою звернувся до суду з позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
12. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що стаж його роботи на посаді судді, який дає право судді на відставку та одержання щомісячного грошового утримання складає 26 років 13 днів. У зв`язку з чим, відповідно до ч. 3 ст. 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), його щомісячне довічне грошове утримання повинно бути у розмірі 90% від заробітної плати працюючого судді на відповідній посаді.
13. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність його дій.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 2453-VI) було передбачено право зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, періоду проходження строкової служби, а також стаж роботи на посадах слідчих.
15. Таким чином, до стажу роботи на посаді судді позивача, що дає право на відставку та обчислення розміру довічного грошового утримання судді у відставці, слід врахувати календарний період проходження строкової військової служби з 16.12.1983 по 21.12.1985, службу в органах внутрішніх справ на посаді слідчого Слов`янського МВВС Донецької області з 20.09.1992 по 14.03.1994, що дає право на отримання ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
16. Касаційна скарга мотивована, зокрема тим, що редакція Закону, яка діяла на момент призначення позивача суддею (1994), не містить у собі посилань щодо зарахування календарного періоду проходження строкової військової служби та зарахування роботи на посаді слідчого при розрахунку стажу судді для призначення щомісячного довічного грошового утримання.
17. Крім того, скаржник зазначає, що позивачем не дотримано встановленого порядку звернення за перерахунком призначеного довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки він не звертався до управління із заявою встановленого зразка про перерахунок призначеного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до вимог ст. 44 Закону № 1058-ІV та необхідним пакетом документів, а відтак управління не приймало рішення про відмову позивачу в перерахунку призначеного довічного грошового утримання судді у відставці.
18. Позивач відзиву на касаційну скаргу не надав.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
20. Відповідно до ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
21. Верховний Суд вже розглядав справи з таким предметом та підставами спору. Зокрема, у постановах від 19 червня 2018 року у справі № 243/4458/17, від 13 листопада 2019 року у справі № 521/2593/17, від 05 грудня 2019 року у справі №592/2737/17, від 13 лютого 2020 року у справі № 592/5433/17, від 24 березня 2020 року у справі № 559/512/17 та від 29 квітня 2020 року у справі 426/12415/16-а, обставини яких є подібними, Верховний Суд зазначив:
"Відповідно до частини третьої статті 141 Закону № 2453-VI [у редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 № 213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", які визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 08.06.2016 № 4-рп/2016, тобто у редакції Закону України від 12.12.2015 № 192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд" (далі - Закон № 192-VIII)] щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
За правилами частини першої статті 120 Закону № 2453-VI, суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Згідно із вимогами статті 135 Закону № 2453-VI до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:
1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України;
2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
До стажу роботи, що дає судді Конституційного Суду України право на відставку і виплату вихідної допомоги, зараховується також стаж іншої практичної, наукової, педагогічної роботи за фахом та стаж державної служби.
Водночас відповідно до пункту 11 Перехідних положень Закону № 2453-VI (в редакції, яка діяла до 28.03.2015 - набрання чинності Законом № 192-VIII, яким Закон № 2453-VI було викладно в новій редакції) судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності Законом № 2453-VI зазначені правовідносини регулювались Законом від 15.12.1992 № 2862-ХІІ "Про статус суддів" (далі - № 2862-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 43 Закону № 2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов`язків за власним бажанням або у зв`язку з закінченням строку повноважень.
Абзацом другим частини четвертої цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
На час набрання чинності Законом № 2453-VI (30.10.2010) діяла постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів".
Згідно з пунктом 3-1 вказаної постанови Кабінету Міністрів України до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Крім того, відповідно до статті 1 Указу Президента України від 10.07.1995 №584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів", чинної на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді 10 років, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XI "Про військовий обов`язок і військову службу" час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Враховуючи викладене вище, Верховний Суд зазначає, що законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Законом № 2453-VI, було передбачено право судді на зарахування до стажу, яке дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарного періоду проходження строкової військової служби.
Це підтверджується також положеннями Закону України від 21.12.2016 №1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя", яким були внесені зміни в Закон № 2453-VI, зокрема, пункт 34 Прикінцевих та перехідних положень доповнено абзацом четвертим такого змісту: "Судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання)".
<…> невключення до відповідного стажу роботи на посаді судді, зокрема, періоду проходження строкової військової служби, половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі та роботи на посаді слідчого і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді є неправомірним".
22. Суд не знаходить підстав для відступу від вказаних правових висновків у справі, що розглядається.
23. У справі, що розглядається, суди встановили, що до загального стажу роботи позивача, який дає право на відставку належить враховувати, крім роботи на посаді судді, календарний період проходження строкової військової служби з 16.12.1983 по 21.12.1985 та службу в органах внутрішніх справ на посаді слідчого Слов`янського МВВС Донецької області з 20.09.1992 по 14.03.1994. Тобто, стаж роботи позивача на посаді судді, який дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, складає 26 років 13 днів.
24. Отже, з огляду на наведені обставини та законодавчі приписи, стаж роботи позивача на посаді судді, до якого, як вже було зазначено, зараховується календарний період проходження строкової військової служби та робота на посаді слідчого, в свою чергу, дає йому право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90% від суддівської винагороди (грошового утримання) судді, який працює на відповідній посаді.
25. Однак суди не зазначили, яку саме посаду судді слід вважати "відповідною". Це питання в судових рішеннях не знайшло відображення.
26. Відповідно до пункту 25 розділу ХІІ Законом України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016 коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010.
27. У Рішенні у зразковій справі №0640/3835/18 від 01.11.2018 (справа про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці) Верховний Суд дійшов висновку, що з метою перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які пішли у відставку до набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016, тобто до 30.09.2016, "відповідною" є посада судді, який працює в тому самому суді до проходження кваліфікаційного оцінювання. Відповідно до пункту 23 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 02.06.2016 такий суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010.
28. Рішенням Конституційного Суду № 2-р/2020 від 18.02.2020 положення пункту 25 розділу ХІІ визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Однак на час розгляду звернення позивача зазначене положення Закону було чинним і підлягало до застосування.
29. Отже, колегія суддів дійшла висновку про те, що на час виникнення спору позивач мав право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90% від грошового утримання судді, який працює в тому самому суді до проходження кваліфікаційного оцінювання.
30. Щодо тверджень відповідача на те, що позивачем не дотримано встановленого порядку звернення за перерахунком призначеного довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки він не звертався до управління із заявою встановленого зразка про перерахунок призначеного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до вимог ст. 44 Закону № 1058-ІV та необхідним пакетом документів, а відтак управління не приймало рішення про відмову позивачу в перерахунку призначеного довічного грошового утримання судді у відставці, то Суд зазначає наступне.
31. Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судами попередніх інстанцій, позивач 13.07.2017 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 84% на 90% від заробітку працюючого судді на відповідній посаді.
32. Листом від 27.07.2017 № 29218/02 Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомило позивача про те, що згідно Закону України "Про статус суддів" № 2862-ХІІ від 15.12.1992 зарахування періоду проходження строкової військової служби, часу роботи на посадах слідчих, прокурорських працівників при розрахунку стажу судді для призначення щомісячного довічного грошового утримання не передбачено. Також, відповідач зазначив, що розмір процентів визначено від стажу роботи на посаді судді, який складає 22 роки 06 місяців 16 днів. Провести перерахунок довічного грошового утримання суді у відставці з 30.06.2016 в розмірі 90% від заробітної плати судді на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру, немає законних підстав.
33. Отже, фактично вказаний лист є рішенням про відмову позивачу у перерахунку призначеного довічного грошового утримання судді у відставці, а тому Суд вважає зазначені твердження відповідача необґрунтованими.
34. Крім того, відповідач, відмовляючи у перерахунку призначеного довічного грошового утримання судді у відставці, виходив саме з відсутності правових підстав для такого перерахунку, а не з підстав невідповідності поданої заяви.
35. За змістом статті 351 КАС України підставами для зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
36. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
37. З огляду на те, що судами не мотивовано яку саме посаду судді слід вважати "відповідною", то у зазначеній частині судові рішення підлягають зміні шляхом додавання мотивів, передбачених п. 26-29 цієї постанови.
Керуючись статтями 341, 345, 351, 356 України, Суд -