ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2021 року
м. Київ
справа №513/835/16-а
адміністративне провадження №К/9901/17447/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Коваленко Н.В., Стародуба О.П.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2017 (колегія у складі суддів Семенюка Г.В., Потапчука В.О., Шеметенко Л.П.)
у справі № 513/835/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Саратського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області
про визнання неправомірною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 16.08.2016 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області, в якому (з урахуванням уточнення позовних вимог), просила:
- зобов`язати відповідача надати довідку про заробітну плату з 01.12.2015 та з 01.05.2016 головного спеціаліста відділу управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області, до якого перейшли функції виплати пенсій, маючого тринадцятий ранг, шосту категорію державного службовця, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію, форма якої затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 04.09.2013 № 15-1 "Про виконання рішень Окружного адміністративного суду міста Києва по справах № 2а-8893/12/2670, № 2а-4753/09/2670";
- зобов`язати відповідача відповідно до ст. 37-1 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу" (в редакції, що була чинною на час призначення пенсії) провести перерахунок призначеної пенсії у розмірі 88% від суми заробітної плати, з 01.12.2015 та з 01.05.2016, на яку нараховується єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування працюючого державного службовця - головного спеціаліста відділу управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області, до якого перейшли функції з виплати пенсій, маючого тринадцятий ранг шосту категорію державного службовця на момент виникнення права на перерахунок пенсії, зазначеної у довідках, складених управлінням Пенсійного фонду України у Саратському районі Одеської області про заробітну плату, що подаються для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію та виплатити недоотриману пенсію, з урахуванням вже виплачених сум пенсії.
2. Постановою Саратського районного суду Одеської області від 06.10.2016 позов задоволено.
3. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2017, постанову Саратського районного суду Одеської області від 06.10.2016 скасовано та прийнято нову про відмову у задоволенні позову.
4. 18.05.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга позивача на рішення суду апеляційної інстанції, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.05.2017 відкрито провадження у справі.
6. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу було передано для розгляду до Верховного Суду.
7. Ухвалою Верховного Суду від 14.05.2021 Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області замінено його правонаступником - Саратським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Одеської області.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.10.2005 позивача звільнено з посади головного спеціаліста відділу з виплати пенсій управління Пенсійного фонду України в Саратському районі.
9. Позивачці призначено пенсію відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.
10. Позивач зверталася до управління Пенсійного фонду в Саратському районі із заявами про надання їй довідки про заробітну плату станом на 01.12.2015 та станом на 01.05.2016, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено пенсію, для перерахунку пенсії.
11. Листами від 18.07.2016 за № 2471/11 та від 05.10.2016 № 3131/11 УПФ України в Саратському районі Одеської області позивачу відмовлено у наданні довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії.
12. Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернулася до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
13. В обґрунтування позовних вимог позивач покликалася на те, що має право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.
14. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність його дій.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 37-1 Закону України "Про державну службу", в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії, якою передбачався перерахунок пенсії у разі підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям.
16. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що, враховуючи приписи статті 90 Закону України "Про державну службу" № 889-VІІІ та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з 01.05.2016 відсутні підстави для перерахунку пенсії державним службовцям у зв`язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців, у зв`язку з чим позивач не має права на перерахунок пенсії.
Крім того, відмова відповідача у перерахунку пенсії не призвела до зменшення розміру пенсії позивача, яка отримувалась до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих нею прав та/або позбавленням його права на соціальний захист.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
17. У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.
18. Зазначає, що згідно ст. ст. 22, 58, 64 Конституції України право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України, є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню. Тому, звуження та обмеження змісту й обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст. 22 Конституції України не допускається. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
19. Право на перерахунок пенсії надано з моменту призначення пенсії на підставі діючого на той час законодавства, а тому не може бути обмежене чи скасоване при прийнятті нових законів чи інших нормативно-правових актів, оскільки це б суперечило ст. 22 Конституції України, яка є нормою прямої дії.
20. Крім того, положення п.5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" стосуються порядку призначення пенсії державним службовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Тому, скасування порядку нарахування пенсії за спеціальними законами з 01.06.2015 та подальше призначення таких пенсій на загальних підставах, не впливає на можливість проведення перерахунку пенсії, призначеної раніше, у відповідності до діючих на час їх призначення норм Закону України "Про державну службу".
21. Також, скаржник зазначає про те, що судом апеляційної інстанції в порушення норм процесуального права, в ухвалі від 27.02.2017 про відкриття апеляційного провадження, не обґрунтовано доводи про фактичне поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження відповідачем постанови суду першої інстанції від 06.10.2016.
22. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надав.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
24. Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.
25. Відповідно до статті 37-1 зазначеного Закону у редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв`язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
26. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
27. До зазначеної статті були внесені зміни, а її зміст викладено у наступній редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України".
28. Умови та порядок перерахунку пенсій державним службовцям були визначені постановою Кабінету Міністрів України № 865 від 31.05.2000, зокрема у пунктах 4 та 5, за змістом яких підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця було передумовою для перерахунку пенсії.
29. Надалі, постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", якою підвищено розміри заробітку працюючих державних службовців та яка відповідно до її пункту 6 застосовується з 01.12.2015, пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України №865 виключено, а пункт 5 викладено в такій редакції: "форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики".
30. Форму довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію, була затверджена постановою Правління Пенсійного фонду України №15-1.
31. У редакції постанови №1013 пункт 5 Постанови №865 передбачав лише те, що форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується Правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.
32. Внесені згідно з Постановою №1013 зміни до Постанови №865 підлягали застосуванню з 01.12.2015. Тобто, з цієї дати немає правових підстав (умов) для перерахунку раніше призначених пенсії державного службовця у зв`язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.
33. Крім того, постановою Правління Пенсійного фонду України від 04.07.2016 №15-2 (набрала чинності 02.09.2016) форму Довідки для перерахунку пенсії було виключено.
34. Крім того, з 01.05.2016 набув чинності Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу" у зв`язку з чим положення Закону України від 16.12.1993 №3723-XII "Про державну службу" частково втратили чинність, у тому числі норми статті 37-1.
35. Натомість, у статті 90 Закону № 889-VIII закріплено правило, за яким пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям.
36. На підставі аналізу зазначених норм законодавства Верховний Суд у постанові від 11.04.2018 (справа №820/3288/16) дійшов висновку, що з 02.09.2016 державні органи можуть видавати довідку за останнім місцем роботи лише для призначення пенсії державним службовцям, але не для перерахунку.
37. Оскільки на час виникнення спірних правовідносин не прийнято і не діють нормативно-правові акти, що регламентують умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям, вимоги позивачки визнати неправомірними дії відповідача з відмови видати довідку про заробітну плату та зобов`язати видати її є безпідставними і задоволенню не підлягають, не зважаючи на те, що станом на час звернення позивача до відповідача за довідкою постанова №15-1 ще діяла, оскільки на цей час законодавцем були скасовані підстави її видачі.
38. Якщо на час звернення закон не встановлює права на перерахунок пенсії за вислугу років і не передбачає обов`язку надання довідки про заробітну плату, уповноважений орган не може видавати довідки довільної форми чи за аналогією з іншими нормативними актами, оскільки відсутність законної мети, для якої витребовується довідка, унеможливлює використання будь-якого із засобів для її досягнення.
39. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 12.06.2018 у справі №804/5078/16 та від 17.07.2018 у справі №804/5077/16.
40. З огляду на зазначене, суди дійшли вірного висновку, що станом на момент звернення позивача до пенсійного органу за перерахунком пенсії, законодавство не регламентувало ані права особи на перерахунок його пенсії у зв`язку зі зміною розміру мінімальної заробітної плати, ані порядок і умови здійснення такого перерахунку.
41. Аналогічний правовий висновок викладено, зокрема у постановах Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №804/5077/16, від 29.08.2018 у справі № 555/2183/16-а, від 26.02.2020 у справі № 508/808/16-а, від 19.08.2020 у справі №815/1981/16 та від 28.10.2020 у справі №826/16182/18.
42. Суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що відмова відповідача у перерахунку пенсії позивачу не призвела до зменшення розміру пенсії державного службовця, яку вона отримувала до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих нею прав та/або позбавленням її права на соціальний захист.
43. Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 №20-рп/2011 передбачено, що зміна механізму нарахування соціальних виплат та допомоги повинна відбуватись відповідно до критеріїв пропорційності та справедливості і є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист.
44. Також безпідставним є посилання позивача на те, що застосуванню підлягають норми, чинні на момент призначення пенсії, оскільки право на перерахунок пенсії у відповідної особи виникає станом на час виникнення обставин, з якими особа пов`язує право на такий перерахунок, а не з часу її виходу на пенсію.
45. Проаналізувавши наведені норми законодавства в контексті обставин справи, Суд дійшов висновку, що право на отримання довідки для перерахунку пенсії державних службовців у зв`язку із підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям, на момент звернення позивача, чинним законодавством не передбачено.
46. Отже, у відповідача не було правових підстав для видачі такої довідки, у зв`язку із чим відповідач, відмовляючи у видачі довідки про заробітну плату, діяв на підставі, в межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
47. Стосовно порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права - не наведення причин поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції від 06.10.2016, Суд виходить з того, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування рішення суду виключно за умови, що воно призвело до ухвалення незаконного рішення.
48. З огляду на доводи касаційної скарги, саме лише не зазначення в ухвалі мотивів поновлення строку апеляційного оскарження не вплинуло на законність остаточного судового рішення.
49. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення і погоджується з його висновками у справі, якими доводи скаржника відхилено.
50. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
51. Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд -