У Х В А Л А
13 травня 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/598/19
Провадження № 11-143заі20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
перевірила в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Великої Палати Верховного Суду від участі в розгляді справи № 9901/598/19 за його адміністративним позовом до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) про зобов`язання вчинити певні дії та
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до ВРП, у якому просив зобов`язати відповідача повторно розглянути його запит від 26 листопада 2019 року і надати йому публічну інформацію - електронну копію технічного запису засідання ВРП від 14 листопада 2019 року в частині розгляду питання про тимчасове відсторонення судді Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області ОСОБА_2 від здійснення правосуддя у зв`язку з притягненням його до кримінальної відповідальності.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 11 березня 2020 року позов задовольнив.
Ухвалою від 02 квітня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду задовольнив заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року у справі № 9901/598/19.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 30 липня 2020 року відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі № 9901/598/19 згідно із частиною другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) шляхом накладення на голову ВРП штрафу в сумі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалою від 08 вересня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення повернув заявнику на підставі абзацу другого частини п`ятої статті 383 КАС України.
ВРП подала апеляційну скаргу на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року.
Крім того, не погодившись з ухвалами суду першої інстанції від 30 липня та 08 вересня 2020 року, позивач подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційні скарги.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 27 квітня 2020 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ВРП на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року, а ухвалою від 19 квітня 2021 року призначила справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на 13 травня 2021 року.
Ухвалами від 31 серпня та 23 вересня 2020 року Велика Палата Верховного Суду відкрила апеляційні провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 липня та 08 вересня 2020 року відповідно.
Велика Палата Верховного Суду ухвалами від 19 квітня 2021 року призначила справу № 9901/598/19 в порядку письмового провадження без виклику її учасників для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 липня 2020 року на 13 травня 2021 року, а для розгляду апеляційної скарги позивача на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року - на 20 травня 2021 року.
Ухвалою від 30 квітня 2021 року Велика Палата Верховного Суду залишила без розгляду заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Великої Палати Верховного Суду від участі в розгляді справи № 9901/598/19, оскільки вказана заява подана з порушенням строку, встановленого частиною третьою статті 39 КАС України.
06 травня 2021 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла повторна заява ОСОБА_1 про відвід усьому складу Великої Палати Верховного Суду, у якій заявник зазначає, що про підставу відводу суддів Великої Палати Верховного Суду йому стало відомо 19 квітня 2021 року, коли в коментарях під світлиною Верховного Суду на сторінці у фейсбуці було розміщено лист Державного підприємства "Інформаційні судові системи" від 19 квітня 2021 року, адресований ОСОБА_3 .
В цьому листі була наведена інформація щодо підписання суддями Великої Палати Верховного Суду електронно-цифровими підписами постанови від 09 лютого 2021 року, тому, на переконання заявника, наведені Верховним Судом відомості у світлині на своїй сторінці у фейсбуці не відповідають дійсності. Внаслідок цього 21 квітня 2021 року ОСОБА_1 вперше подав заяву про відвід суддям Великої Палати Верховного Суду, що відображено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 30 квітня 2021 року. До того ж під час написання вказаної заяви він виявив у Єдиному державному реєстрі судових рішень окрему думку судді Великої Палати Верховного Суду ОСОБА_4 та ознайомився з нею. На думку заявника, він дотримався дводенного строку, встановленого статтею 39 КАС України.
Необхідність відводу ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що Велика Палата Верховного Судув цій справі 04 лютого 2021 року ухвалила постанову, якою задовольнила апеляційну скаргу ВРП, проте після інциденту із незаконним, на переконання заявника, видаленням Верховним Судом з Єдиного державного реєстру судових рішень постанови від 04 квітня 2021 року у справі № 9901/598/19 і надіслання туди іншого, переписаного тексту постанови, на сторінці Верховного Суду у фейсбуці було розміщено "спростування" на раніше оприлюднений пост скаржника, де він висвітлив цей інцидент. На думку заявника, такі дії підривають віру в неупередженість суду і суддів Великої Палати Верховного Суду.
До того ж ОСОБА_1 зазначає про наявність додаткових підстав для відводу судді Великої Палати Верховного Суду ОСОБА_4 . Свою позицію заявник обґрунтовує тим, що в окремій думці від 01 жовтня 2020 року у справі № 9901/598/19 суддя ОСОБА_4 без дотримання мінімальних етичних суддівських стандартів, називає позивача "недобросовісним учасником справи", кваліфікуючи його дії як "зловживання своїми процесуальними правами з метою безпідставного затягування чи перешкоджання розгляду справи". Також, на думку заявника, передбачені статтею 34 КАС України правові підстави для висловлення окремої думки не настали, оскільки окрема думка пишеться "за наслідками розгляду адміністративної справи".
У заяві про відвід ОСОБА_1 просить звернутись до касаційних судів у складі Верховного Суду з проханням сформувати "ad-hoc" склад Великої Палати Верховного Суду для розгляду справи № 9901/598/19.
Перевіривши наведені ОСОБА_1 на обґрунтування заяви про відвід суддів доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви з огляду на таке.
Відповідно до частин першої - третьої статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.
За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно із частиною третьою статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Частиною сьомою вказаної статті визначено, що питання про відвід судді Великої Палати не підлягає передачі на розгляд іншому судді та розглядається Великою Палатою.
На підставі пункту 4 частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
У рішенні від 09 листопада 2006 року в справі "Білуха проти України" ("Belukha v. Ukraine", заява № 33949/02) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) з посиланням на свою усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Стосовно суб`єктивного критерію особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50).
У цій справі ОСОБА_1 не навів доводів на користь того, що судді Великої Палати Верховного Суду проявляють особисту упередженість під час розгляду справи № 9901/598/19 за його адміністративним позовом до ВРП про зобов`язання вчинити певні дії.
Стосовно об`єктивного критерію ЄСПЛ указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі "Білуха проти України").
Посилання ОСОБА_1 на упередженість суддів Великої Палати Верховного Суду внаслідок видалення з Єдиного державного реєстру судових рішень постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2021 року у справі № 9901/598/19, яку було внесено з допущенням технічної помилки внаслідок завантаження проєкту судового рішення, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці заявником діяльності Великої Палати Верховного Суду та не можуть свідчити про об`єктивно обґрунтоване побоювання щодо неупередженості суддів Великої Палати Верховного Суду при розгляді справи № 9901/598/19 за його адміністративним позовом до ВРП про зобов`язання вчинити певні дії.
Той факт, що суддя Пророк В. В. виклав свою окрему думку стосовно ухвали Великої Палати Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Великої Палати Верховного Суду ОСОБА_5 та залишення без розглядузаяви позивача про відвід судді Великої Палати Верховного Суду Данішевської В. І. у справі № 9901/598/19 (провадження № 11-123заі20), також не може свідчити про об`єктивно обґрунтоване побоювання щодо неупередженості судді Великої Палати Верховного Суду ОСОБА_4 при розгляді цієї справи.
Будь-які інші підстави для відводу суддів Великої Палати Верховного Суду, передбачені статтями 36 та 37 КАС України, заявником не вказані.
Вирішуючи питання про відвід суддів, Велика Палата Верховного Суду також виходить з того, що в разі задоволення такого відводу розгляд апеляційних скарг ОСОБА_1 на ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 липня та 08 вересня 2020 року та ВРП на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року у справі № 9901/598/19 не відбудеться, оскільки формально не існуватиме складу суду, установленого для цього законом. У такій правовій ситуації скаржники будуть позбавлені передбаченого статтею 6 Конвенції права на доступ до правосуддя.
За таких обставин Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про неможливість задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Великої Палати Верховного Суду від участі в розгляді справи № 9901/598/19 за його адміністративним позовом до ВРП про зобов`язання вчинити певні дії.
Керуючись статтями 36, 39, 40 КАС України, Велика Палата Верховного Суду