Постанова
Іменем України
12 травня 2021 року
м. Київ
справа № 398/2312/16-к
провадження № 51-4071 км 20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Фоміна С.Б.,
суддів Булейко О.Л., Іваненка І.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Бульби І. А.,
прокурора Кузнецова С. М.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Володіної О.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 21 липня 2020 року про повернення апеляційної скарги.
Зміст оскарженого судового рішення
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 червня 2020 року засудженому ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заяви про перегляд вироку Кіровоградського обласного суду від 31 березня 2000 року за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 21 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу суду першої інстанції повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 3 частини 3 статті 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) з посиланням на те, що доводи, які зазначені в апеляційній скарзі, вже були предметом розгляду суду апеляційної інстанції.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 не погоджується з ухвалою Кропивницького апеляційного суду, просить скасувати зазначене судове рішення і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Засуджений вважає оскаржене рішення необґрунтованим і невмотивованим, посилаючись на пункт 3.1. рішення Конституційного Суду України № 3-рп /2010 від 27 січня 2010 року, згідно з яким реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_1 та його захисник Володіна О.О. підтримали касаційну скаргу у повному обсязі з підстав, зазначених в ній.
Прокурор Кузнецов С. М. підтримав касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 . Вважає, що висновок, зроблений апеляційним судом про те, що доводи, які зазначені в апеляційній скарзі, вже були предметом розгляду суду апеляційної інстанції не відповідає дійсності, оскільки раніше в апеляційному порядку оскаржувалося інше судове рішення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, захисника та пояснення засудженого, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно з положеннями статті 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Суд касаційної інстанції вправі вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого, виправданого чи особи, стосовно якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру.
Виходячи зі змісту вимог статті 370 КПК, відповідно до якої судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим: законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Частина 1 статті 412 КПК передбачає, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Розглянувши доводи засудженого ОСОБА_1 щодо порушення судом апеляційної інстанції положень кримінального процесуального закону, Суд вбачає їх обґрунтованими та такими, що знаходять своє підтвердження з наступних міркувань.
Відповідно до частини 2 статті 467 КПК, судове рішення за наслідками кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржене в порядку, передбаченому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.
Так, згідно з приписами частини 3 статті 399 КПК, апеляційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк; якщо її подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Як убачається з матеріалів провадження, приймаючи рішення про повернення апеляційної скарги засудженого ОСОБА_1, апеляційний суд послався на положення пункту 3 частини 3 статті 399 КПК, згідно з яким апеляційна скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції, мотивуючи своє рішення тим, що доводи апелянта вже були предметом розгляду Апеляційного суду Кіровоградської області (рішення від 12 березня 2014 року), а апеляційний суд не може піддавати ревізії попереднє рішення, ухвалене апеляційним судом.
За встановлених обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційний суд на підставі статті 399 КПК, яка є процесуальною нормою, що застосовується при оскарженні певних судових рішень суду першої інстанції в апеляційному порядку, вдався до перевірки наявності юридичного критерію для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Навівши в аспекті статті 459 КПК недоліки апеляційної скарги, суддя дав оцінку обставинам, які засуджений позначив як нововиявлені, тобто передчасно вирішив ті питання, які повинні вирішуватися під час судового розгляду після відкриття провадження за нововиявленими обставинами Так, встановивши що заява не оформлена згідно з вимогами, передбаченими статтею 462, частиною 2 статті 459 КПК, суддя не застосував положення частини 3 статті 429 КПК України, та за наявності підстав для залишення її без руху і надання строку на усунення недоліків, передчасно прийняв рішення про її повернення.
Таким чином, суддею апеляційного суду було допущено таке порушення вимог кримінального процесуального закону, яке відповідно до частини 1 статті 412 КПК слід визнати істотним, оскільки воно перешкодило суду належним чином забезпечити права та законні інтереси учасників кримінального провадження й ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувану ухвалу судді апеляційного суду необхідно скасувати на підставі пункту 1 частини 1 статті 438 КПК та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, під час якого слід урахувати наведене та ухвалити законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Верховний Суд