Постанова
іменем України
12 травня 2021 року
м. Київ
справа № 464/7111/14-к
провадження № 51-3242км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Анісімова Г.М.,
суддів Іваненка І.В., Мазура М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Рудюк В.Л.,
прокурора Кузнецова С.М.,
захисника Шевчука О.М.,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року.
Зміст судових рішень і обставини провадження
Вироком Сихівського районного суду м. Львова від 21 грудня 2016 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 199, ч. 2 ст. 199, ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 289 Кримінального кодексу України, та призначено покарання на підставі ст. 70 цього Кодексу шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна.
Також указаним вироком визначено порядок обчислення строку відбування покарання ОСОБА_1, вирішено долю речових доказів та витрат у провадженні.
Крім того, вироком суду відмовлено у задоволенні цивільного позову ОСОБА_2, а цивільні позови ОСОБА_3, ОСОБА_4 залишено без розгляду.
Львівський апеляційний суд ухвалою від 03 квітня 2019 року вирок районного суду залишив без змін.
Касаційний кримінальний суд постановою від 22 січня 2020 року вирок Сихівського районного суду м. Львова від 21 грудня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року залишив без зміни.
27 квітня 2020 року захисник Шевчук О.М. подав до Львівського апеляційного суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали цього суду від 03 квітня 2019 року щодо ОСОБА_1, яку суд апеляційної інстанції ухвалою від 01 жовтня 2020 року залишив без задоволення.
Вимоги й узагальнені доводи особи, що подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. На думку ОСОБА_1, оскаржене судове рішення не містить належної оцінки обставин, на які заявник покликається як на нововиявлені.
Стверджує, що суд апеляційної інстанції належним чином не вирішив клопотання про витребування із Сихівського районного суду м. Львова інформації про розгляд суддею Дулебком Н.І. судових справ та внесення ним судових рішень до електронної системи документообігу суду 20 та 21 грудня 2016 року.
При цьому наводить доводи щодо упередженості суддів, які брали участь у розгляді заяви його захисника про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, що зводяться за своїм змістом до того, що 03 квітня 2020 року ця ж колегія суддів Львівського апеляційного суду у складі головуючого судді Гончарук Л.Я. та суддів Гуцала І.П. і Партики I.В. постановила ухвалу, яку за нововиявленими обставинами просив переглянути захисник.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник Шевчук О.М. підтримав доводи касаційної скарги та просив її задовольнити.
Прокурор, посилаючись на відсутність підстав для скасування ухвали апеляційного суду, просив відмовити в задоволенні касаційної скарги.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату,
час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явилися, повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Згідно з вимогами ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення у тій частині, в якій воно було оскаржено.
Відповідно до приписів ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Залишаючи без задоволення заяву захисника про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Львівського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року, вказаних вимог закону апеляційний суд у цілому дотримався.
Так, межі та порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами врегульовано главою 34 КПК, де приписами ч. 1 ст. 459 визначена можливість перегляду рішень, що набрали законної сили, за нововиявленими обставинами,
а ч. 2 - підстави такого перегляду. Вимоги до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами визначені в ст. 462 КПК.
Суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що за змістом частини 2 вказаної статті нововиявленими обставинами визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Системне тлумачення положень статей 91, 459 та 462 КПК вказує на те, що перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є відмінною від звичайної процедури перегляду судового рішення та має місце у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлено обставини, що об`єктивно існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового розгляду і стали відомі вже після ухвалення відповідного судового рішення, при цьому зазначені обставини знаходяться в органічному зв`язку з елементами предмета доказування в кримінальному провадженні та можуть мати значення для оцінки або безпосередньо обставин, які підлягають доказуванню, або доказів, покладених в основу судового рішення. Крім того, наведені обставини повинні мати істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Відповідно до ч. 1 ст. 461 КПК заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом трьох місяців після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини.
За матеріалами кримінального провадження встановлено, що як на підставу для перегляду ухвали Львівського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року за нововиявленими обставинами захисник Шевчук О.М. у заяві, поданій до апеляційного суду 27 квітня 2020 року, посилався на порушення таємниці нарадчої кімнати суддею Дулебком Н.І., який був головуючим в складі колегії суддів Сихівського районного суду м. Львова у кримінальній справі, за результатами розгляду якої 21 грудня 2016 року постановлено обвинувальний вирок щодо ОСОБА_1 . За твердженням захисника в поданій заяві, про наявність обставин, які він вважає нововиявленими, йому стало відомо з листа Державного підприємства "Інформаційні судові системи" від 13 січня 2020 року № 170/6/14-20-20, отриманого ним 22 січня 2020 року. Зазначене порушення, на думку захисника Шевчука О.М., убачається з підписання 15 судових рішень із використанням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП), виданого на ім`я судді, 20 та 21 грудня 2016 року, про що він дізнався 22 січня 2020 року з відповіді на запит до ДП "Інформаційні судові системи".
Разом з тим, за повідомленням Сихівського районного суду м. Львова від 23 липня 2019 року вих. № 01-11/81/2019, 20 та 21 грудня 2016 року суддя Дулебко Н.І. здійснював розгляд цивільних, кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення, з яких 20 грудня 2016 року відбувались судові засідання: о 09:30 - з розгляду справи № 464/7261/16-ц; о 09:35 - з розгляду справи
№ 464/8137/16-ц; о 10:30 - з розгляду справи № 464/4930/16-ц; об 11:30 з розгляду справи № 464/6408/16-к; ухвалою від 20 грудня 2016 року у справі № 464/8990/14-ц було відновлено провадження та призначено до розгляду.
Із журналу судового засідання в кримінальній справі № 464/7111/14 вбачається, що судове засідання 20 грудня 2016 року розпочато о 14:45 і закінчено о 17:54, надалі 21 грудня 2016 року з 14:20 до 15:02 було оголошено вирок.
За правовою позицією, викладеною в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 25 листопада 2019 року у справі № 1-7/12 (провадження № 51-1232кмо18), перебіг строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами обчислюється з часу, коли особа могла дізнатися про існування обставин, на які вона посилається як на нововиявлені. Рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР), є відкритими і доступними для цілодобового ознайомлення, а отже засуджений ОСОБА_1 і його захисник, починаючи з моменту внесення відповідних судових рішень до ЄДРСР, могли дізнатися про обставини, які вони вважають нововиявленими.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду (справа № 128/2455/15-к,провадження № 51-7241кмо18), викладеного в постанові від 24 лютого 2020 року, з урахуванням положень ст. 367 КПК, вчинення процесуальних дій та ухвалення суддями (суддею) під час перебування в нарадчій кімнаті по кримінальному провадженні судових рішень в інших справах, слід вважати порушенням таємниці наради суддів, яке на підставі ч. 1 ст. 412 КПК може бути визнано істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону у разі коли воно за своїм характером та з огляду на обставини конкретної справи перешкодило або могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, тобто в тих випадках, коли вказане порушення обґрунтовано ставить під сумнів незалежність і неупередженість суддів (судді) при обговоренні та ухваленні відповідного судового рішення.
У КПК 2012 року (ч. 2 ст. 412 КПК) на відміну від приписів п. 8 ч. 2 ст. 370 КПК 1960 року не йдеться про порушення таємниці наради суддів як про безумовну підставу для скасування судового рішення, за якої суди апеляційної та касаційної інстанцій мають оцінювати істотність виявлених порушень порядку ухвалення рішення в нарадчій кімнаті з точки зору критеріїв, указаних у ч. 1 ст. 412 КПК 2012 року, а саме шляхом з`ясування того чи призвели вони до неможливості ухвалити законне й справедливе рішення.
Водночас відповідно до п. 9 розділу І Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 19 квітня 2018 року № 1200/0/15-18, ЄДРСР є державною інформаційною системою, що входить до складу Єдиної судової інформаційної системи і забезпечує збирання, облік (реєстрацію), накопичення, зберігання, захист, пошук та перегляд інформаційних ресурсів Реєстру та їх образів.
За пунктом 6 розділу І цього Порядку електронний примірник судового рішення - створений в АСДС електронний документ, підписаний електронним цифровим підписом судді, що ухвалив таке судове рішення, в разі колегіального розгляду - електронними цифровими підписами всіх суддів, що входять до складу колегії, або іншої особи, визначеної згідно з п. 2 розділу III цього Порядку. Такий документ має бути ідентичним за документарною інформацією та реквізитами оригіналу судового рішення в паперовій формі.
При цьому процесуальним документом є судове рішення, ухвалене (постановлене) судом під час розгляду справи на будь-якій стадії судового провадження (ухвала, окрема ухвала, рішення, вирок, постанова, судовий наказ), а ЄДРСР - інформаційною системою, що забезпечує збирання, облік (реєстрацію), накопичення, зберігання, захист, пошук та перегляд електронних примірників судового рішення, де ЕЦП забезпечує взаємодію авторизованого користувача з ЄДРСР, а зазначений вище Порядок упорядковує його ведення за наслідками вчинення суддями (суддею) процесуальних дій та ухвалення (постановлення) судових рішень, де внесення відомостей до ЄДРСР не є процесуальною дією чи процесуальним рішенням суду, не передбачене КПК як таке, і за своїм змістом не може перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів не погоджується із твердженням засудженого про формальне вирішення апеляційним судом заявленого клопотання про витребування із Сихівського районного суду м. Львова інформації стосовно розгляду суддею Дулебком Н.І. судових справ 20 та 21 грудня 2016 року.
Отже, апеляційний суд дійшов переконливого висновку, що матеріали провадження не містять підстав вважати обґрунтованими доводи захисника про порушення судом першої інстанції таємниці нарадчої кімнати.
Як убачається зі змісту ст. 367 КПК, під час ухвалення вироку ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який здійснює судовий розгляд. Суд вправі перервати нараду лише для відпочинку з настанням нічного часу. Під час перерви судді не можуть спілкуватися з особами, які брали участь у кримінальному провадженні. Судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення вироку в нарадчій кімнаті, зобовʼязані приймати рішення виключно на підставі внутрішнього переконання, що сформувалося у ході судового розгляду, і власних правових знань; неприпустимим є контакт із суддями (суддею), які перебувають у нарадчій кімнаті, в тому числі по телефону чи з використанням інших засобів зв`язку стосовно справи, що розглядається; заборонено розголошувати відомості про те, що відбувається в нарадчій кімнаті, включаючи обговорення фактичних обставин кримінального провадження, хід обговорення, судження суддів, їх позиції, результат голосування; неприпустимість будь-якого впливу ззовні на процес прийняття судового рішення; судді (суддя) не мають права консультуватися з будь-ким з приводу розгляду кримінального провадження; під час перерви судді (суддя) не можуть спілкуватися з особами, які брали участь у кримінальному провадженні та не вправі обговорювати матеріали цього провадження; судді (суддя) зобов`язані бути зосередженими на обставинах того кримінального провадження, для вирішення якого і ухвалення судового рішення видалилися до нарадчої кімнати.
В обґрунтуванні доводів касаційної скарги про такі порушення судом приписів кримінального процесуального закону не йдеться, як не йдеться і про обґрунтування таких істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, що за своїм характером та з огляду на обставини конкретної справи перешкодили або могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, коли допущене порушення обґрунтовано ставить під сумнів незалежність і неупередженість суддів (судді) при обговоренні та ухваленні відповідного судового рішення.
З огляду на викладене, колегія суддів касаційного суду відхиляє як необґрунтовані твердження в касаційній скарзі про те, що оскаржена ухвала апеляційного суду не містить належної оцінки обставин, на які заявник покликався як на нововиявлені, оскільки суд апеляційної інстанції виходив саме з того, що під час провадження за нововиявленими обставинами дослідженню підлягають саме нововиявлені обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Отже, суд апеляційної інстанції обґрунтовано залишив без задоволення заяву захисника про перегляд ухвали Львівського апеляційного суду від 03 квітня 2020 року за нововиявленими обставинами.
Твердження засудженого про упередженість колегії суддів суду апеляційної інстанції не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону.
За матеріалами кримінального провадження, ухвала Львівського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року постановлена колегією суддів у складі головуючого судді Гончарук Л.Я., суддів Гуцала І.П. та Партики І.В. Перегляд ухвали за нововиявленими обставинами здійснювався цією ж колегією суддів. Наведене, на думку засудженого, свідчить про упередженість колегії суддів.
Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги в цій частині як необґрунтовані і виходить з того, що згідно з приписами ч. 2 ст. 80 КПК за наявності підстав, передбачених статтями 75, 76 цього Кодексу, судді (колегії суддів) може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Натомість перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що особи, які брали участь у судовому провадженні, не висловлювали будь-яких сумнівів щодо неупередженості колегії суддів апеляційного суду, а в судовому засіданні суду апеляційної інстанції 01 жовтня 2020 року засуджений ОСОБА_1 та його захисник Шевчук О.М. зазначили про відсутність відводів складу суду.
При цьому положення ст. 76 зазначеного вище Кодексу не містить приписів, які унеможливлюють участь судді в екстраординарному провадженні, за умови, що він брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції.
З огляду на зміст статей 370, 419, 459, 461, 462, 467 КПК твердження у касаційній скарзі про порушення судом процесуального закону не містять переконливого обґрунтування стосовно їх впливу на законність та обґрунтованість оскарженого судового рішення.
Отже, таких істотних порушень кримінального процесуального закону, що є підставою до скасування оскарженого судового рішення відповідно до приписів ст. 412, п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК, під час касаційного розгляду не встановлено, а тому Суд не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги засудженого.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд