Постанова суду № 672/12/19 від 12.05.2021 про те, що вогнепальна зброя та боєприпаси відносяться до речей, які вилучені із вільного обігу і не можуть знаходитися у...

Постанова

іменем України

12 травня 2021 року

м. Київ

справа № 672/12/19

провадження № 51-212 км 21

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Луганського Ю. М.,

суддів Іваненка І. В., Ковтуновича М. І.,

за участю:

секретаря судового засідання Гановської А. М.,

прокурора Шурхно І. С.,

засудженого ОСОБА_1,

в режимі відеоконференції

захисників Барилюк О. А., Ващука Ю. В., Рожика Є. М.,

Тарадай О. Т.,

засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

законного представника ОСОБА_5,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника Барилюк О. А. в інтересах засудженого ОСОБА_4 на вирок Хмельницького апеляційного суду від 09 грудня 2020 року, засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на вирок Городоцького районного суду Хмельницької області від 20 грудня 2019 року та вирок Хмельницького апеляційного суду від 09 грудня 2020 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12018240000000186, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Одеси, раніше не судимого, проживаючого за адресою:

АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 304, ч. 2 ст. 146 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Задунаївка Арцизького району Одеської області, раніше не судимого, проживаючого за адресою:

АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 304, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 135 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, смт Підволочиськ Тернопільської області, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 135 КК України,

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Городоцького районного суду Хмельницької області від 20 грудня 2019 року засуджено до покарання:

ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна; за ч. 3 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі на строк

7 років без конфіскації майна; за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки; за ч. 1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік; за ч. 3

ст. 357 КК України у виді арешту на строк 2 місяці; за ч. 1 ст. 304 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки; за ч. 2 ст. 146 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років

6 місяців з конфіскацією майна.

ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна; за ч. 3 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі на строк

ст. 357 КК України у виді арешту на строк 2 місяці; за ч. 1 ст. 304 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки; за ч. 2 ст. 146 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки; за ч. 1 ст. 135 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

6 місяців з конфіскацією майна.

ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 187 КК України із застосуванням статей 69, 98 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців без конфіскації майна; за ч. 3 ст. 289 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки без конфіскації майна; за ч. 1 ст. 357 КК України у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн; за ч. 3 ст. 357 КК України відповідно до ст. 101 КК України у виді 30 діб арешту; за ч. 2 ст. 146 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки; за ч. 1 ст. 135 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 10 місяців без конфіскації майна.

Згідно з ч. 3 ст. 72 КК України основне покарання у виді штрафу ухвалено виконувати самостійно.

На підставі статей 75, 104 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік 6 місяців, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ухвалено рахувати з часу приведення вироку до виконання.

Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у виді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу залишено без змін, але не більш як на 60 днів з часу проголошення вироку.

Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_4 у виді передачі під нагляд батьків ОСОБА_6 та ОСОБА_5, залишено без змін в межах строку, визначеного ухвалою Городоцького районного суду від 04 листопада 2019 року до 10 січня 2020 року включно.

Згідно з ч. 5 ст. 72 КК України зараховано у строк покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 строк попереднього ув`язнення з 21 липня 2018 року по день приведення вироку у виконання, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальні витрат у провадженні.

Цивільні позови ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишено без розгляду.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_2, судові рішення щодо якої в касаційному порядку не оскаржуються.

Хмельницький апеляційний суд, задовольнивши апеляційну скаргу прокурора частково, вирок Городоцького районного суду Хмельницької області від 20 грудня 2019 року в частині призначеного ОСОБА_4 покарання скасував та ухвалив свій вирок від 09 грудня 2020 року, яким призначив йому покарання: за ч. 3 ст.187 КК України із застосуванням статей 69, 98 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки без конфіскації майна; за ч. 3 ст. 289 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців без конфіскації майна; за

ч. 1 ст. 357 КК України у виді штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн; за ч. 3 ст. 357 КК України відповідно до

ст. 101 КК України у виді арешту на строк 30 діб; за ч. 2 ст. 146 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки; за ч. 1 ст. 135 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк

4 роки без конфіскації майна.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 ухвалено обчислювати з часу приведення вироку до виконання.

У строк відбування покарання зараховано строк попереднього ув`язнення з 21 липня 2018 року до 31 серпня 2018 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Урешті вирок залишено без змін.

За обставин, встановлених судом у вироку, ОСОБА_1 та ОСОБА_3, знаючи вимоги законодавства України про те, що вогнепальна зброя та боєприпаси відносяться до речей, які вилучені із вільного обігу і не можуть знаходитися у власності громадян без спеціального дозволу, придбали два пістолети, які належать до категорії вогнепальної зброї, є гладкоствольними самозарядними пістолетами: виготовлений шляхом переробки, саморобним способом (видалення захисних елементів в каналі ствола та закриття газовідвідного отвору) сигнального (стартового) пістолета "CARRERA GT 50", № НОМЕР_1, калібру 9 мм P.A.K., виробництва "Carrera Arms" (Туреччина) та виготовлений шляхом переробки, саморобним способом (укорочення ствола зі сторони дульного зрізу до залишкової довжини (з патронником 44,7 мм) сигнального (стартового) пістолета "EKOL ALP" № НОМЕР_2, калібр 9 мм P.A.K., виробництва Ekol Voltran Av Silahlari" (Туреччина), які придатні для проведення пострілів, а також вісімнадцять пістолетних набоїв калібру 9 мм P.A., що мають основні конструктивні ознаки боєприпасів (снаряди, метальні снаряди, пристрої запалення метального снаряду, конструкцію, що поєднує в одне ціле всі ці елементи), які 20 липня 2018 року зберігали за місцем свого тимчасового проживання, а саме в будинку за адресою: АДРЕСА_4 .

В цей день, близько 02 год, перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та неповнолітній ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою між собою, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, з метою особистого незаконного збагачення, приховавши свої обличчя за допомогою балаклав, шляхом вибиття вхідних дверей будинку АДРЕСА_5, проникли всередину будинку та вчинили розбій, в ході якого демонстрували перед обличчями ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зазначені пістолети та погрожували їх застосуванням, а обвинувачений ОСОБА_4 застосував насильство, яке є небезпечним для життя та здоров`я потерпілих, що виразилося у зв`язуванні їх рук та ніг, при цьому ОСОБА_1 неодноразово завдавав удари по тулубах та головах потерпілих, заподіявши їм легкі тілесні ушкодження.

У результаті вищевказаних дій ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 умисно заволоділи майном потерпілих, банківською карткою ПрАТ КБ "Приватбанк" № НОМЕР_3 та банківськими картками "Ощадбанк" № НОМЕР_4, № НОМЕР_5 та № НОМЕР_6, з метою забезпечення подальшого незаконного заволодіння коштами розміщеними на цих рахунках. Погрожуючи застосуванням пістолетів та фізичного впливу на

ОСОБА_7 та ОСОБА_8, випитали у них пін-коди до вказаних банківських карток, при цьому незаконно заволоділи прикрасами із золота 585 проби та срібла 925 проби загальною вартістю 716,2 грн, грошовими коштами в сумі 3 100 грн, після чого перемістили протиправно вилучене майно до салону автомобіля Аudi 100, реєстраційний номер НОМЕР_7, який знаходився в дворі вказаного будинку, а також заволоділи спортивним велосипедом марки "RAPID" вартістю 5 000 грн, чим спричинили потерпілим майнову шкоду на загальну суму 26 097,52 грн.

Після цього ОСОБА_3 передав ОСОБА_2, яка не була обізнана із злочинними діями ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4, незаконно здобуті банківські картки, пін-коди до них та велосипед марки "RAPID", повідомивши останній про необхідність зняття коштів.

ОСОБА_2, усвідомлюючи, що незаконно заволодіває чужим майном, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3, поїхала на велосипеді до банкомату

№ 7193 ПрАТ КБ "Приватбанк" у м. Городок по вул. Індустріальній 4/13, де 20 липня 2018 року, близько 03 год, з зазначеного банкомату, використовуючи передані їй

пін-коди до банківських карток, умисно, таємно, з корисливою метою, здійснила викрадення грошових коштів потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8, шляхом зняття коштів із зазначених вище карток на загальну суму 11 000 грн, чим спричинила потерпілим матеріальну шкоду у вказаному розмірі.

Крім того, цього ж дня, близько 03 год, ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_3 та неповнолітнім ОСОБА_4, перебуваючи в будинку потерпілих, умисно заволоділи паспортом громадянина України серії НОМЕР_8, виданим Городоцьким РС УДМС України в Хмельницькій області на ім`я ОСОБА_7 та іншими важливими документами, а саме: службовим посвідченням завідуючого відділенням "Віра в життя" Городоцького РТЦ № 18 та посвідченням водія

НОМЕР_9 ОСОБА_7, таким чином отримавши можливість розпоряджатися ними.

20 липня 2018 року, близько 04 год, ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_3 та неповнолітнім ОСОБА_4, переслідуючи корисливий мотив, перебуваючи в б. АДРЕСА_7, забрали ключі до замка запалювання двигуна та реєстраційні документи на автомобіль Аudi 100, реєстраційний номер НОМЕР_7 . ОСОБА_1 надав вказівку неповнолітньому ОСОБА_4 за допомогою ключів завести двигун автомобіля, який на праві власності належить ОСОБА_9 та перебував у розпорядженні і користуванні ОСОБА_7 ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, з метою заволодіння цим транспортним засобом, розмістили в ньому ОСОБА_7 та, здійснюючи психологічний тиск, який виразився у демонстрації перед обличчям потерпілої пістолета, та погрожуючи його застосуванням, а також погрожуючи фізичною розправою над її матір`ю ОСОБА_8 у разі відмови виконання вказівок, всупереч її волі змусили ОСОБА_7 керувати вказаним автомобілем.

Неповнолітній ОСОБА_4 з метою подолання можливого опору ОСОБА_7 розмістився на передньому пасажирському сидінні автомобіля. Всупереч власній волі ОСОБА_7, побоюючись за власне життя та здоров`я і життя та здоров`я ОСОБА_8, підкорюючись злочинній вимозі ОСОБА_4, перемістила автомобіль Аudi 100 з подвір`я зазначеного будинку до невстановленого досудовим розслідуванням місця, що неподалік с. Мартинківці Городоцького району Хмельницької області, де до них підсів ОСОБА_3 .

З метою дезорієнтування потерпілої на місцевості, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розмістили ОСОБА_7 на задніх пасажирських сидіннях, накрили покривалом та наказали не рухатись, після чого ОСОБА_3, який керував цим автомобілем, проїхав до польової дороги неподалік с. Мартинківці Городоцького району Хмельницької області, де, зупинившись, перемістили потерпілу в насадження кукурудзи, де ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4 зв`язали їй верхні та нижні кінцівки, чим унеможливили її рух, на голову вдягнули непрозорий поліетиленовий пакет, накрили покривалом та залишили на місці, чим поставили в небезпечний для життя стан та завідомо залишили у небезпеці.

Потім ОСОБА_3, керуючи зазначеним автомобілем вартістю 73 725,12 грн, спільно з ОСОБА_4, з невстановленого досудовим розслідуванням місця проїхали до лісосмуги, що неподалік с. Зайчики Волочиського району Хмельницької області, де з метою приховання протиправно вилученого майна замаскували його гіллям дерев для подальшого незаконного розпорядження ним.

Після цього, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перемістили пістолети "CARRERA GT 50", № НОМЕР_1, калібру 9 мм та "EKOL ALP" № НОМЕР_2, калібру 9 мм, 18 набоїв до них до місця тимчасового проживання за адресою: АДРЕСА_6, де продовжували їх незаконно зберігати. 21 липня 2018 року вказані пістолети та набої в ході проведення обшуку було виявлено та вилучено.

Крім того, в ході здійснення своєї злочинної діяльності, а саме в нічну пору доби, 20 липня 2018 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_1, за попередньою змовою між собою, перебуваючи біля будинку № 34 по пров. Б. Хмельницького у м. Городок, порушуючи принцип вільного розвитку особистості, умови нормального розвитку та виховання дітей, достовірно знаючи, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, є неповнолітнім, втягнули останнього у злочинну діяльність, а саме:

- у напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу та з погрозою застосування такого насильства (розбій), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного із проникненням у житло, тобто в злочин, передбачений ч. 3 ст. 187 КК України;

- у незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, тобто в злочин, передбачений ч. 3 ст. 289 КК України;

- у незаконне заволодіння паспортом та іншими важливими особистими документами, тобто в злочин, передбачений ч. 3 ст. 357 КК України;

- у незаконне викрадення офіційних документів, тобто в злочин, передбачений ч. 1 ст. 357 КК України;

- у незаконне викрадення людини, вчинене з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, та із застосуванням зброї, тобто в злочин, передбачений ч. 2 ст. 146 КК України.

Також, ОСОБА_3 втягнув неповнолітнього ОСОБА_4 в завідоме залишення без допомоги особи, яку сам поставив у небезпечний для життя стан, тобто в злочин, передбачений ч. 1 ст. 135 КК України.

Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали

У касаційних скаргах:

захисник Барилюк О. А., що діє в інтересах засудженого ОСОБА_4, просить вирок апеляційного суду змінити, виключити із його мотивувальної частини в якості обставини, що обтяжує покарання, - вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку та призначити її підзахисному покарання за ч. 3 ст. 187 КК України із застосуванням статей 69, 98 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки без конфіскації майна; ч. 3 ст. 289 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців без конфіскації майна; за ч. 1 ст. 357 КК України у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн; за ч. 3 ст. 357 КК України відповідно до ст. 101 КК України у виді 30 діб арешту; за ч. 2 ст. 146 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки; за ч. 1 ст. 135 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки без конфіскації майна. На підставі статей 75, 104 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік 6 місяців, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. Вважає, що в ході апеляційного розгляду було допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність та призначено покарання, яке не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість. Обґрунтовуючи свої доводи зазначає, що обставина, яка обтяжує покарання, - вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, згідно з пред`явленим обвинуваченням ОСОБА_4 у провину не ставилася, що вказує на вихід апеляційного суду за межі такого обвинувачення. Крім того, вважає, що вирок апеляційного суду не містить належного обґрунтування щодо неможливості виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, з урахуванням відсутності обставин, які обтяжують покарання, неповнолітнього віку її підзахисного, впливу на нього інших повнолітніх засуджених із втягненням у злочинну діяльність, даних, які характеризують його особу, та, зокрема, думки потерпілих і доповіді органу пробації щодо можливого виправлення ОСОБА_4 без позбавлення або обмеження волі;

засуджений ОСОБА_3 просить оскаржувані судові рішення змінити, виключити із мотивувальних частин вироків обставини, що обтяжують покарання, - вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку та за попередньою змовою групою осіб за ч. 1 ст. 304 КК України, врахувати в якості обставин, що пом`якшують покарання - визнання вини і активне сприяння розкриттю злочину та призначити йому покарання за ч. 3 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців із конфіскацією майна; за ч. 3 ст. 289 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки без конфіскації майна; за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки; за ч. 1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік; за ч. 3 ст. 357 КК України у виді арешту на строк 2 місяці; за ч. 1 ст. 304 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки; за ч. 2 ст. 146 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки; за ч. 1 ст. 135 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців з конфіскацією майна. Підставами для зміни вважає істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що потягло за собою невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість. Зазначає, що врахування судами обставин, які обтяжують покарання, а саме вчинення кримінальних правопорушень щодо особи похилого віку та за попередньою змовою групою осіб за ч. 1 ст. 304 КК України, які не згадуються в обвинувальному акті, та на які не вказувалося стороною обвинувачення, свідчить про вихід суду за межі висунутого обвинувачення та порушує право на захист та справедливий суд. Крім того, судами вірно встановлено обставини, які пом`якшують покарання, а саме: щире каяття та добровільне відшкодування заподіяної моральної і матеріальної шкоди потерпілим, проте, водночас, помилково не враховано в якості таких обставин - визнання вини та активне сприяння розкриттю злочину. При цьому судами належним чином не обґрунтовано неможливість застосування положень ст. 69 КК України при призначенні йому покарання за ч. 3 ст. 187 та ч. 3 ст. 289 КК України;

засуджений ОСОБА_10 просить оскаржувані судові рішення змінити у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, призначити йому покарання за ч. 3 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців із конфіскацією майна; за ч. 3 ст. 289 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки без конфіскації майна; за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки; за ч. 1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік; за ч. 3 ст. 357 КК України у виді арешту на строк 2 місяці; за ч. 1

ст. 304 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки; за ч. 2 ст. 146 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки; за ч. 1 ст. 135 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців із конфіскацією майна. Вказує, що згідно з обвинувальним актом, обставиною, яка пом`якшує покарання вказано щире каяття, та не встановлено обставин, які обтяжують покарання. Проте суди першої та апеляційної інстанцій, у порушення вимог кримінального процесуального закону вийшли за межі висунутого обвинувачення, визнавши обставинами, що обтяжують покарання, - вчинення злочинів щодо особи похилого віку та за попередньою змовою групою осіб за ч. 1 ст. 304 КК України, які з урахуванням викладеного підлягають виключенню. Крім того, судами належним чином не враховано усі обставини справи, дані, що характеризують його особу, а також обставини, які пом`якшують покарання, до яких відносяться визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування заподіяної моральної і матеріальної шкоди, що давало підстави для застосування положень

ст. 69 КК України при призначенні йому покарання ч. 3 ст. 289 та ч. 3 ст.187 КК України.

................

Перейти до повного тексту