Постанова
Іменем України
12 травня 2021 року
м. Київ
справа № 207/3591/17
провадження № 61-16782св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Ткачука О. С.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз",
відповідач - ОСОБА_1, правонаступником якої є ОСОБА_2, яка діє у своїх інтересах та інтересах ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_2, яка діє у своїх інтересах та інтересах ОСОБА_3, на заочне рішення Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 березня 2018 року, ухвалу Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 червня 2020 року, ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2020 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2020 року
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" до ОСОБА_1, правонаступником якої є ОСОБА_2, яка діє у своїх інтересах та інтересах ОСОБА_3, про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (далі - ПАТ "Дніпропетровськгаз") звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просило стягнути з відповідача на свою користь вартість необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу в розмірі 85 858,16 грн.
Зазначений позов мотивований тим, що ОСОБА_1 є побутовим споживачем послуг з розподілу природного газу, які надаються ПАТ "Дніпропетровськгаз" згідно з ліцензією по об`єкту, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, на якому встановлені газові прилади: плита газова ПГ - 4, газова колонка ГК, опалювальний прилад - газовий котел ГК.
Опалювальна площа будинку складає 48,50 кв. м, зареєстровано п`ять осіб.
Розподіл природного газу по об`єкту за адресою відповідача здійснювався через структурний підрозділ ПАТ "Дніпропетровськгаз" - Кам`янське відділення.
26 квітня 2016 року представниками позивача було виявлено за даною адресою наявність несанкціонованого газопроводу та цього ж дня відповідно до вимог глави 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРС) представниками Оператора ГРМ1 (Кам`янського відділення ПАТ "Дніпропетровськгаз") було складено акт про порушення, з яким ознайомився та розписався в ньому представник споживача.
05 травня 2016 року вказаний акт був розглянутий комісією по розгляду актів про порушення Кодексу ГРС ПАТ "Дніпропетровськгаз" та задоволений повністю на підставі протоколу від 05 травня 2016 року № 284, згідно з яким було прийнято рішення про проведення перерахунку (донарахування) об`ємів природного газу за період з 26 квітня 2014 року до 25 квітня 2016 року згідно з пунктом 1 глави 3 розділу XI Кодексу ГРС, відповідно до якого у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням (додаток X цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.
Актом-розрахунком необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості, складеним 05 травня 2016 року було визначено об`єм необлікованого (донарахованого) природного газу в розмірі 11 901,50 куб м. Його вартість склала 90 858,16 грн.
01 червня 2016 року рекомендованим поштовим відправленням відповідачу було направлено рахунок на оплату збитків, а рахунок на оплату збитків відповідачем було отримано 11 жовтня 2016 року.
Станом на 14 грудня 2017 року вартість необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу відповідачем сплачена лише частково, зокрема в жовтні 2016 року - 5 000 грн, залишилася не сплачена сума в розмірі 85 858,16 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 березня 2018 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дніпропетровськгаз" вартість необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу в розмірі 85 858,16 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що позивачем було доведено факт несанкціонованого відбору природного газу відповідачем. Часткове погашення заборгованості в сумі 5 000 грн підтверджує визнання відповідачем факту завдання збитків позивачу.
Ухвалою Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 червня 2020 року відмовлено ОСОБА_2 у залученні її до участі в справі № 207/3591/17 як відповідача замість померлої ОСОБА_1 .
Клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору при подачі заяви про перегляд заочного рішення по справі № 207/3591/17 задоволено.
Звільнено ОСОБА_2 від сплати судового збору за подання до суду заяви про перегляд заочного рішення.
Прийнято заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення у цій справі та призначено розгляд заяви ОСОБА_2 .
Відмовляючи ОСОБА_2 у залученні її до участі в справі № 207/3591/17 як відповідача замість померлої ОСОБА_1 місцевий суд виходив з того, що розгляд справи № 207/3591/17 вже закінчився ухваленням судом заочного рішення від 07 березня 2018 року. У справі було видано виконавчий лист, який знаходиться на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О. М. та цим приватним виконавцем відкрито виконавче провадження ВП № 61661793 по виконанню виконавчого листа від 11 квітня 2018 року, виданого у цій справі.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2020 року залучено як правонаступника померлої ОСОБА_1 - ОСОБА_2, яка діє у своїх інтересах та інтересах ОСОБА_3 .
Зазначена ухвала мотивована тим, що згідно з копією спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_1, із заявою про прийняття спадщини після померлої звернулася ОСОБА_2, яка також є опікуном малолітнього сина померлої ОСОБА_3, який також є спадкоємцем померлої матері.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2020 року апеляційну скаргу правонаступника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_3, залишено без задоволення, а ухвалу Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 червня 2020 року залишено без змін.
Зазначене судове рішення мотивоване тим, що вирішуючи питання про залучення ОСОБА_2 до участі у справі як відповідача, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у її задоволенні, оскільки у справі було видано виконавчий лист, тобто стадія, на якій існували такі сторони як позивач та відповідач вже минула.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2020 року апеляційну скаргу правонаступника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_3, залишено без задоволення, а заочне рішення Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 березня 2018 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції встановивши обставини справи, зокрема факт несанкціонованого відбору природного газу відповідачем та часткове погашення останньою збитків, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Також апеляційний суд зазначив про те, що у зв`язку із смертю боржника ОСОБА_1 заборгованість списана.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
13 листопада 2020 року ОСОБА_2, яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, подала касаційну скаргу на заочне рішення Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 березня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
13 листопада 2020 року ОСОБА_2, яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, подала касаційну скаргу на ухвалу Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 червня 2020 року, ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2020 року, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення, яким залучити як правонаступників померлої ОСОБА_1 - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційні скарги
Касаційна скарга ОСОБА_2, яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, на заочне рішення Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 березня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2020 року мотивована тим, що суд першої інстанції ухвалив рішення без врахування правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 203/4121/15-ц, а суд апеляційної інстанції, незважаючи на наявність клопотання, не виправив допущеного місцевим судом порушення норм процесуального права, переглянув судове рішення без врахування зазначеного висновку.
Також судами попередніх інстанцій не було враховано правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 915/1794/19.
У результаті порушення норм процесуального права суди попередніх інстанцій прийняли рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі, а саме малолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що є підставою для їх обов`язкового скасування.
Заочне рішення суду та подальше його примусове виконання має для них виняткове значення, оскільки зачіпає майнові інтереси неповнолітнього ОСОБА_3 та малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5, оскільки саме їх право на збереження за ними житла та їх право користування цим житлом, які підлягають захисту.
Висновки судів щодо складання акта про порушення в установленому законом порядку суперечать вимогам Кодексу ГРС та ґрунтуються на недопустимих доказах у справі. Протокол комісії та акт-розрахунок складені позивачем без дотримання порядку, передбаченого вимогами пунктів 8, 9 глави 5 розділу XI Кодексу ГРС.
Касаційна скарга ОСОБА_2, яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, на ухвалу Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 червня 2020 року, ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2020 року мотивована тим, що згідно з Інформаційною довідкою Другої Кам`янської державної нотаріальної контори від 29 травня 2020 року № 696/02-14 спадщину після смерті ОСОБА_1 прийняли мати померлої ОСОБА_2 та її неповнолітні діти ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, які зареєстровані на АДРЕСА_1 .
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, взагалі відмовив у залученні у справу всіх осіб, які є правонаступниками померлої, а суд апеляційної інстанції, розглядаючи її клопотання про залучення правонаступників померлої ОСОБА_1 разом з її малолітніми дітьми, задовольнив його лише частково, залучивши до участі у розгляді справи лише її. Питання про залучення малолітніх дітей взагалі не розглянув, жодної мотивації не навів.
Також апеляційний суд неправильно застосував положення статей 1216, 1222, 1282 ЦК України, згідно з якими спадкоємці несуть відповідальність за зобов`язаннями спадкодавця кожен окремо в межах вартості майна, одержаного кожним окремо у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Суд апеляційної інстанції на порушення частини другої статті 47 ЦПК України не залучив до участі у справі неповнолітнього ОСОБА_3, який прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_1, чим порушив його процесуальні права як сторони у справі.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року відкрито провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
22 грудня 2020 року справа № 207/3591/17 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 квітня 2021 року справу призначено до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 була побутовим споживачем послуг з розподілу природного газу, які надаються ПАТ "Дніпропетровськгаз" згідно з ліцензією, по об`єкту, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, на якому встановлені газові прилади: плита газова ПГ-4, газова колонка ГК, опалювальний прилад - газовий котел ГК.
Опалювальна площа будинку складає 48,50 кв. м, зареєстровано п`ять осіб.
Розподіл природного газу по об`єкту за адресою відповідача здійснювався структурним підрозділом ПАТ "Дніпропетровськгаз" - Кам`янське відділення.
26 квітня 2016 року представниками позивача було виявлено за даною адресою наявність несанкціонованого газопроводу.
26 квітня 2016 року у відповідності до вимог глави 5 розділу XI Кодексу ГРС представниками Оператора ГРМ1 (Кам`янського відділення ПАТ "Дніпропетровськгаз") було складено акт про порушення з яким ознайомився та розписався в ньому представник споживача.
05 травня 2016 року вказаний Акт був розглянутий комісією по розгляду актів про порушення Кодексу ГРС ПАТ "Дніпропетровськгаз" та задоволений повністю. Зокрема, було прийнято рішення про проведення перерахунку (донарахування) об`ємів природного газу за період з 26 квітня 2014 року по 25 квітня 2016 року згідно з пунктом 1 глави 3 розділу XI Кодексу ГРС, відповідно до якого у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням (додаток X цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.
Ціну закупівлі природного газу ПАТ "Дніпропетровськгаз" визначено наказом ПАТ "Дніпропетровськгаз" від 22 лютого 2016 року № 44/1 та наказами про внесення змін до зазначеного наказу з урахуванням щомісячно визначеної ціни, зокрема наказом ПАТ "Дніпропетровськгаз" від 15 травня 2017 року № 05.2Но-249-05/7.
Складеним актом-розрахунком необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості від 05 травня 2016 року було визначено об`єм необлікованого (донарахованого) природного газу в розмірі 11 901,50 м. куб. Його вартість склала 90 858,16 грн.
01 червня 2016 року відповідачу було направлено рахунок на оплату збитків, який було отримано 11 жовтня 2016 року.
У жовтні 2016 року відповідач самостійно сплатила 5 000 грн, залишилася несплачена сума в розмірі 85 858,16 грн. Часткове погашення заборгованості в сумі 5 000 грн підтверджує визнання відповідачем факту завдання збитків позивачу.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Щодо оскарження ухвали Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 червня 2020 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2020 року
11 червня 2020 року ОСОБА_2, яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулася до Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області із заявою про залучення правонаступника у цій справі, в якій, посилаючись на положення статті 55 ЦПК України, просила залучити до участі у справі як відповідача замість померлої ОСОБА_1 її, яка є опікуном малолітнього ОСОБА_3 .
Зазначена заява була обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_1, після смерті якої була відкрита спадкова справа.
Згідно з Інформаційною довідкою Другої Кам`янської державної нотаріальної контори від 29 травня 2020 року № 696/02-14 спадщину після смерті ОСОБА_1 прийняли мати померлої ОСОБА_2 та її неповнолітні діти ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, які зареєстровані на АДРЕСА_1, тому наявні правові підстави для залучення до участі у справі її, яка є опікуном малолітнього ОСОБА_3 і діє на захист його інтересів.
Ухвалою Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 червня 2020 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2020 року, відмовлено ОСОБА_2 у залученні її до участі в справі № 207/3591/17 як відповідача замість померлої ОСОБА_1 .
Відмовляючи ОСОБА_2 у залученні до участі в справі № 207/3591/17 як відповідача замість померлої ОСОБА_1 місцевий суд виходив з того, що розгляд справи № 207/3591/17 вже закінчився ухваленням судом заочного рішення від 07 березня 2018 року. У справі було видано виконавчий лист, який знаходиться на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О. М. та цим приватним виконавцем відкрито виконавче провадження ВП № 61661793 по виконанню виконавчого листа від 11 квітня 2018 року, виданого у цій справі.
Проте, з вказаними судовими рішення колегія суддів повністю погодитися не може, з огляду на таке.
У частині першій та другій статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
У частині першій статті 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту.
Відповідно до статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.
Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження.
У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини.
У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов`язки може пов`язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку.
Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
У статті 26 ЦК України визначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки.
Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом.
Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом.
Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства.
Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.
Згідно з частиною першою статі 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Частиною першою статті 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (частина перша стаття 48 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Як встановлено судами та не заперечується сторонами, відповідач ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_4, тобто після ухвалення місцевим судом заочного рішення.
Згідно з частиною першою статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Отже, ЦПК України встановлює для відповідача особливий порядок оскарження заочного рішення - шляхом подання заяви про перегляд заочного рішення.
Системне тлумачення наведених норм процесуального закону дає підстави для висновку, що особи, які участі у справі не брали (не були учасниками процесу), але суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги (частина перша статті 352 ЦПК України).
Відповідач у справі, тобто особа, яка є учасником процесу, в свою чергу, подає заяву про перегляд заочного рішення до суду, який його ухвалив (частина перша статті 284 ЦПК України), і лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом (частина четверта статті 287 ЦПК України).
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом (частина друга статті 288 ЦПК України).
Отже, визначальним при вирішенні питання про те, у якому процесуальному порядку підлягає оскарженню до суду апеляційної інстанції заочне рішення суду першої інстанції, є те, хто оскаржує заочне рішення позивач чи відповідач.
У практиці Європейського суду з прав людини зазначається, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (пункт 47 Рішення ЄСПЛ від 21 жовтня 2010 року у справі "Diya 97 проти України", справа № 19164/04).
З огляду на викладене,висновок суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, заснований на помилковому тлумаченні вищенаведених норм процесуального права.
Відмовляючи ОСОБА_2 у залученні її до участі у справі, місцевий суд, з яким погодився апеляційний суд, виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.
Пунктом 2 частини першої статті 409 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Відповідно до частин четвертої, шостої статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
У зв`язку з наведеним, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 червня 2020 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2020 року - скасуванню.
Водночас колегія суддів Верховного Суду не вбачає підстав для направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки на час розгляду касаційної скарги, ОСОБА_2 ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2020 року була залучена до участі у справі як правонаступник померлої ОСОБА_1 та використала своє право на оскарження заочного рішення в апеляційному порядку.