Постанова
Іменем України
12 травня 2021 року
м. Київ
справа № 953/864/20
провадження № 61-15979 св 20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - адвокат Мухітдінов Рустам Джурайович,
відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс", приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Остапенко Євген Михайлович, державний реєстратор Харківської районної державної адміністрації Харківської області Михайлова Яна Олександрівна,
третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_2,
представник третьої особи- адвокат Бєлокриницький Артем Олександрович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Мухітдінова Рустама Джурайовича, та представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - адвоката Бєлокриницького Артема Олександровича, на постанову Харківського апеляційного суду
від 01 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Кругової С. С., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс"
(далі - ТОВ "ФК "Поліс"), приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області (далі - приватний нотаріус) Остапенка Є. М., державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації Харківської області (далі - державний реєстратор)
Михайлової Я. О., третя особа - фізична особа-підприємець (далі - ФОП) ОСОБА_2, в якому просив: скасувати запис про реєстрацію іпотеки від 17 січня 2019 року № 29899814, скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 січня 2019 року, індексний номер рішення: 45101330, прийняте державним реєстратором Михайловою Я. О.; скасувати запис про обтяження від 17 січня 2019 року № 29902959
і скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
від 18 січня 2019 року, індексний номер рішення: 45104816; скасувати запис про реєстрацію права власності від 20 березня 2019 року № 30780846
та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 березня 2019 року, індексний номер: 46049658, прийняте приватним нотаріусом Остапенком Є. М.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 28 вересня 2017 року він придбав за договором купівлі-продажу нежитлові приміщення 1-го поверху № 2-1-:-2-3, загальною площею 120,5 кв.м, у літ. "А-4", розташовані
за адресою: АДРЕСА_1 . Під час укладення даного договору було встановлено факт відсутності записів
про обтяження нерухомого майна та факт відсутності записів про судовий спір відносно нього.
04 жовтня 2019 року, отримавши інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна відносно вказаного нежитлового приміщення, він дізнався, що 17 січня 2019 року
ТОВ "ФК "Поліс" через державного реєстратора Михайлову Я. О. зареєструвало іпотеку на підставі договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45101330), а також було зареєстровано заборону на нерухоме майно (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 45104816).
20 березня 2019 року ТОВ "ФК "Поліс" через приватного нотаріуса
Остапенка Є. М. на підставі договору іпотеки зареєструвало право власності на вищевказане нерухоме майно, відповідно до договору відступлення права вимоги за договором іпотеки та застави.
Вказував, що договір іпотеки на вказане нерухоме майно 27 березня
2008 року був укладений ОСОБА_2, нерухоме майно якого було продано на цільовому аукціоні в рамках провадження у справі
про банкрутство ФОП ОСОБА_2 ще 24 січня 2011 року.
Крім того, постановою Господарського суду Харківської області
від 21 грудня 2010 року у справі № Б-39/171-10 та постановою Господарського суду Харківської області від 28 липня 2010 року у справі
№ Б-39/64-10 було відкрито провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_2, якими було скасовано арешти, що накладені
на майно боржника, та інші обмеження щодо розпорядження майном боржника, у тому числі податкові застави. Таким чином, ще у 2010 році було скасовано іпотеку на нерухоме майно, яке було ним придбано у 2017 році. При цьому він був четвертим покупцем і кожний раз нотаріус перевіряв відсутність обтяженння та інших заборон щодо нерухомого майна.
Зазначав, що він був власником нерухомого майна на час проведення незаконної державної реєстрації на іншу особу. ТОВ "ФК "Поліс" для проведення реєстраційної дії надало договір іпотеки, де іпотекодавцем зазначений саме ОСОБА_2, що свідчить про те, що під час проведення державної реєстрації були наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. Вказане у силу положень пункту 5 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"було підставою для відмовиу державній реєстрації прав та їх обтяжень, що реєстратором вчинено не було.
Зазначав, що ТОВ "ФК "Поліс", як зареєстрований кредитор банкрута ФОП ОСОБА_2, повинен діяти відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства і задовольнити свої вимоги лише під час ліквідаційної процедури, а не самостійного погашення заборгованості згідно із Законом України "Про іпотеку", що відповідає усталеній судовій практиці Верховного Суду.
З урахуванням наведеного, посилаючись на дію презумпції правомірності праочину, ОСОБА_1 просив суд його позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 24 червня 2020 року
у складі судді Якуші Н. В. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запис про реєстрацію іпотеки від 17 січня 2019 року № 29899814, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 січня
2019 року, індексний номер: 45101330, що був внесений на підставі договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та застави, виданий 30 травня 2016 року, серія та номер: 861, договір іпотеки, виданий
27 березня 2008 року, серія та номер: 1055, за ТОВ "ФК "Поліс", прийняте державним реєстратором Михайловою Я. О.
Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запис про реєстрацію заборони на нерухоме майно від 17 січня 2019 року № 29902959, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 січня 2019 року, індексний номер: 45104816, що внесений
на підставі договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та застави, виданий 30 травня 2016 року, серія та номер: 861, договір іпотеки, виданий 27 березня 2008 року, серія та номер: 1055, за ТОВ "ФК "Поліс", прийняте державним реєстратором Михайловою Я. О.
Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запис про реєстрацію права власності від 20 березня 2019 року
№ 30780846 на нежитлові приміщення 1-го поверху № 2-1-:-2-3, загальною площею 120,5 кв.м у літ. "А-4", які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, за ТОВ "ФК "Поліс"; скасовано відповідне рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
від 20 березня 2019 року, індексний номер: 46049658, прийняте приватним нотаріусом Остапенком Є. М.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що документи, надані ТОВ "ФК "Поліс" державному реєстратору Михайловій Я. О. та приватному нотаріусу Остапенку Є. М., не відповідали вимогам законодавства щодо державної реєстрації речових прав та обтяжень, оскільки для державної реєстрації не було вжито заходів з`ясування всіх наявних суперечностей між заявленими обтяженнями ТОВ "ФК "Поліс" й уже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно за ОСОБА_1, який є останнім, четвертим власником майна після проведення аукціону. Отже, іпотека, заборона на нерухоме майно та права власності в цілому за ТОВ "ФК "Поліс" не підлягали реєстрації.
Також суд першої інстанції також вказав, що відсутні підстави вважати,
що існують підстави для припинення договору іпотеки, укладеного між
ПАТ "ВТБ "Банк" і ФОП ОСОБА_2, передбачені статтею 17 Закону України "Про іпотеку", іпотека залишається дійсною незалежно від зміни власника майна. Встановивши факт переходу права власності на спірне нерухоме майно внаслідок укладених договорів купівлі-продажу
з попередніми власниками, які набули відповідне право в ході ліквідаційної процедури під час виключення з Єдиного реєстру заборон запису про обтяження цього майна, а також враховуючи обставину скасування судового рішення, на підставі якого знято арешт з майна боржника,
суд зробив висновок про поширення на позивача статусу іпотекодавця
за іпотечним договором.
Разом із тим, задоволення вимогТОВ "ФК "Поліс", як кредитора, повинно відбуватися за рахунок майна банкрута, яке включено до ліквідаційної маси і в межах процедури банкрутства (справа № Б-39/64-10), постанова суду про яку є чинною і саме у цій справі товариство ще раз заявило свої вимоги. Повноваженнями відносно повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, наділений саме ліквідатор у межах провадження у справі про банкрутство, а тому самостійні дії кредитора щодо задоволення своїх вимог суперечать закону.
Суд першої інстанції врахував правові висновки, викладеніу постановах Великої Палати Верховного Суду: від 29 травня 2019 року у справі
№ 668/9978/15-ц (провадження № 14-124цс19), від 12 червня 2019 року
у справі № 205/578/14-ц (провадження № 14-48цс19), а також правовий висновок, викладений Верховним Судом України у постанові від 26 жовтня 2016 року у справі № 6-1382цс16.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Поліс" задоволено. Рішення Київського районного суду м. Харкова від 24 червня 2020 року скасовано. Ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки
від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування
чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки,
що передбачено статтею 23 Закону України "Про іпотеку".
Іпотека за іпотечним договором була дійсною для всіх набувачів права власності на предмет іпотеки, які набули таке право власності після продажу предмета іпотеки у рамках справи №?Б-39/171-10, а тому є дійсною і для позивача. Апеляційний суд вказав, що заначене узгоджуєтьсяз позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 04 квітня 2018 року у справі № 922/1378/17.
Апеляційний суд зазначив, що державна реєстрація права власності
на предмет іпотеки за ТОВ "ФК "Поліс" була проведена державним реєстратором на законних підставах, з дотриманням усіх вимог законодавства у сфері реєстраційних дій. При цьомузадоволення вимог ТОВ "ФК "Поліс" не повинно відбуватися виключно у межах справи про банкрутство ФОП ОСОБА_2 (№ Б-39/64-10).
До складу ліквідаційної маси включаються усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури. Норми законодавства України не містять жодних обмежень на звернення стягнення на майно, яке перебуває у власності третіх осіб та слугує забезпеченням виконання основним боржником (банкрутом) його грошових зобов`язань. У межах провадження у справі про банкрутство
ФОП ОСОБА_2 (№ Б-39/64-10) неможливе звернення стягнення на предмет іпотеки, що перебуває у власності третьої особи (позивача), оскільки такий предмет іпотеки не є власністю банкрута і не може бути реалізованим у межах справи про банкрутство для подальшого погашення кредиторських вимог ТОВ "ФК "Поліс". Апеляційний суд послався на правову позицію Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 20 березня 2017 року у справі № 918/169/16.
Крім того, суд апеляційної інстанції вказав, що сам факт ліквідації боржника за кредитним договором із внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором не є підставою для припинення договору іпотеки та договору поруки, які укладені для забезпечення виконання кредитного договору боржником (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 317/2085/15-ц).
Запис у відповідному Державному реєстрі про право власності за особою, відмінною від первісного іпотекодавця,не може вважатися суперечністю між заявленими та зареєстрованими речовими правами. Суд апеляційної інстанції врахував, що майно, на яке було зареєстроване обтяження та право власності за ТОВ "ФК "Поліс", не належало на праві власності боржнику - банкруту ФОП ОСОБА_2 . Нового власника майна - позивача ОСОБА_1, справа про банкрутство не стосується.
При цьому ліквідатор вживав заходи щодо повернення іпотечного майна
до ліквідаційної маси, але йому було відмовлено, що свідчить про неможливість звернути стягнення на предмет іпотеки у межах справи
про банкрутство й неможливість реєстрації обтяження та права власності за відповідачем. Судове рішення, на підставі якого відбувся продаж іпотечного майна з аукціону, скасовано і не може мати правових наслідків. Боржник двічі звертався до суду з позовом про визнання його банкрутом, що вказує на недобросовісне користування ОСОБА_2 своїми процесуальними правами, оскільки йому достовірно було відомо про договір іпотеки і що іпотечне майно було реалізоване не на користь іпотекодержателя, який був залучений 21 квітня 2016 року кредитором
у справі № Б-39/64-10, тоді як аукціон з продажу предмету іпотеки відбувся
у межах іншої справи про банкрутство.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У жовтні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Мухітдінова Р. Д., на постанову Харківського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 - адвокат Мухітдінов Р. Д., зазначає те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України
та Верховного Суду, а також належним чином не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
У листопаді 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ФОП ОСОБА_2 - адвоката Бєлокриницького А. О.,
на постанову Харківського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року,
в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - адвокат
Бєлокриницький А. О.,зазначає те, що суд апеляційної інстанції
в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду, а також існує необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду
та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. Крім того, суд належним чином не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 2, 4 частини другої
статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Мухітдінова Р. Д., на постанову Харківського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року. Витребувано цивільну справу
№ 953/864/20із Київського районного суду м. Харкова. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі за касаційною скаргою представника
ФОП ОСОБА_2 - адвоката Бєлокриницького А. О., на постанову Харківського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 січня 2021 року клопотання представника ФОП ОСОБА_2 - адвоката Бєлокриницького А. О., про доповнення касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року у вказаній справі повернуто заявнику.
У лютому 2021року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "ФК "Поліс", приватного нотаріуса Остапенка Є. М., державного реєстратора Михайлової Я. О., третя особа -
ФОП ОСОБА_2, про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів
у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката
Мухітдінова Р. Д., мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував до спірних правовідносин правові висновки Верховного Суду України та Верховного Суду й не врахував іншу релевантну судову практику Верховного Суду України та Верховного Суду
у подібних справах.
Вказує, що при вирішенні питання щодо застосування статті 23 Закону України "Про іпотеку" у вказаному спорі необхідно враховувати презумпцію правомірності правочину, за яким було придбано спірне майно на аукціоні в межах ліквідаційної процедури. Правомірність цього правочину встановлено судовими рішеннями. Отже, новий власник майна, яке реалізовано в межах ліквідаційної процедури з припиненням всіх обтяжень на майно, не набуває статусу іпотекодавця, і на таке майно
не може бути звернено стягнення в порядку, визначеному Законом України "Про іпотеку". Він не є майновим поручителем боржника.
Разом з тим, заявник погодився з висновком районного суду про те,
що іпотека не є припиненою, але ТОВ "ФК "Поліс" зареєструвалося як кредитор ФОП ОСОБА_2 у справі № Б-39/64-10, а тому захист прав товариства може відбуватися лише в межах справи про банкрутство і при ліквідаційній процедурі за рахунок майна банкрута, а не самостійно поза межами визначених законом банкрутних процедур, що є порушенням усталеної судової практики.
Зазначає, що іпотекодержатель не вчиняв протягом тривалого часу жодних дій щодо повернення у свою власність спірного майна, а тому теперішні дії
ТОВ "ФК "Поліс" свідчать про порушення статусу юридичної визначеності
та остаточності права власності, конституційного права на мирне володіння майном, яке набуте законним шляхом.
Вважає, що самостійне звернення стягнення на предмет іпотеки
та задоволення вимог ТОВ "ФК "Поліс", як кредитора у процедурі банкрутства й поза межами ліквідаційної процедури, є подвійним погашенням вимог кредитора.
Крім того, зазначає, що постанова суду апеляційної інстанції не аргументована, на всі доводи сторін відповіді не надано.
Касаційна скарга представника ФОП ОСОБА_2 - адвоката Бєлокриницького А. О., мотивована тим, що при укладенні договору купівлі-продажу за результатами проведеного цільового аукціону в межах ліквідаційної процедури боржника (справа № Б-39/171-10) були відсутні будь-які обтяження та заборони на спірне нерухоме майно. Провадження
у цій справі припинено.
Разом з тим, ухвалою Господарського суду Харківської області від 07 червня 2010 року порушено провадження в іншій справі про банкрутство боржника ФОП ОСОБА_2 (№ Б-39/64-10) і це судове рішення є чинним.
Крім того, спірне нерухоме майно включено до складу ліквідаційної маси
та реалізовано в рамках ліквідаційної процедури, а чинний на той час Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не дозволяв задоволення вимог кредиторів в індивідуальному порядку. Таке законодавче регулювання чинне й наразі. Тобто, стягнення на предмет застави не може здійснюватися окремо від провадження у справі про банкрутство.
Зазначає, що ТОВ "ФК "Поліс" є учасником справи про банкрутство
як кредитор, який заявив вимоги, а тому може захистити свої права виключно в межах ліквідаційної процедури за рахунок майна банкрута. При цьому товариством та ліквідатором уже робилися спроби реалізувати право на захист порушених майнових прав кредитора у судовому порядку, однак у задоволенні відповідних заяв і скарг було відмовлено.
Посилається на відповідну судову практику Верховного Суду і вважає,
що суд апеляційної інстанції врахував постанови Верховного Суду, в яких предмет спору не є тотожним із цією справою, такі не можуть бути застосовані до спірних правовідносин і від них необхідно відступити.
Доводи осіб, які подали відзиви на касаційні скарги
У грудні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного
Суду надійшли відзиви на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мухітдінова Р. Д., від представника ФОП ОСОБА_2 - адвоката Бєлокриницького А. О., та на касаційну скаргу представника
ФОП ОСОБА_2 - адвоката Бєлокриницького А. О.,
від представника ОСОБА_1 - адвоката Мухітдінова Р. Д., в яких вказується, що відповідні касаційні скарги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, у грудні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від ТОВ "ФК "Поліс" надійшли відзиви на касаційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Мухітдінова Р. Д., представника ФОП ОСОБА_2 - адвоката Бєлокриницького А. О., в яких вказується, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним
та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а касаційні скарги -
без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
27 березня 2008 року між ОСОБА_2 та публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" укладено договір іпотеки № 15.18-00/08-Д/01 на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху № 2-1-:-2-3, загальною площею 120,5 кв. м, у літ. "А-4", розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Предметом цього договору було забезпечення виконання забов`язань позичальника ОСОБА_2 згідно з кредитним договором від 27 березня 2008 року № 15.18-00/08-ск (а.с. 60-61, т. 2).
У липні 2010 році щодо ФОП ОСОБА_2 порушено справу
про банкрутство (№ Б-39/171-10).
Постановою Господарського суду Харківської області від 21 грудня
2010 року ФОП ОСОБА_2 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру у справі № Б-39/171-10. Скасовано арешти,
що накладені на майно боржника та інші обмеження щодо розпорядження майном боржника, у тому числі, податкові застави. Знято заборону, накладену на спірне нерухоме майно на підставі договору іпотеки
від 27 березня 2008 року № 15.18-00/08Д/01, скасовано обтяження спірних нежитлових, зареєстроване у реєстрі іпотек від 27 березня 2008 року
№ 6886313.
Боржник ФОП ОСОБА_2 мав у власності нерухоме майно, у тому числі спірне нежитлове приміщення, оціночною вартістю 578 400,00 грн,
яке знаходилося під заставою ПАТ "ВТБ Банк" згідно з договором іпотеки
від 27 березня 2008 року № 15.18-00/08Д|01.
24 січня 2011 року у рамках справи № Б-39/171-10 було проведено цільовий аукціон з продажу майна банкрута.
За результатами проведеного аукціону 04 лютого 2011 року було укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень 1-го поверху № 2-1-:-2-3, загальною площею 120,5 кв. м, у літ. "А-4", розташованих за адресою:
АДРЕСА_1, між продавцем: ліквідатором ФОП ОСОБА_2 - арбітражним керуючим Ніколаєнко М. О., та покупцем ОСОБА_3 .
Даним договором купівлі-продажу було гарантовано відсутність арештів, обтяжень та заборон на нерухоме майно.
Спірне нерухоме майно було неодноразово відчужене.
ОСОБА_1 є його останнім, четвертим власником на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 28 вересня 2017 року, укладеним з ОСОБА_4, посвідченим приватним нотаріусом Коссе Л. М., зареєстрований у реєстрі за № 1855.
Справа про скасування судового рішення про визнання боржника
ФОП ОСОБА_2 банкрутом розглядалася судами неодноразово.
Постановою Вищого господарського суду України від 13 грудня 2011 року залишено в силі постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08 вересня 2011 року, якою було скасовано постанову Господарського суду Харківської області від 21 грудня 2010 року про визнання боржника банкрутом у справі № Б-39/171-10.
Провадження у справі № Б-39/171-10 про банкрутство
ФОП ОСОБА_2, у межах якого було проведено аукціон від 24 січня 2011 року, припинено.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07 червня 2010 року за заявою боржника ФОП ОСОБА_2 порушено інше провадження
у справі про банкрутство № Б-39/64-10.
Постановою Господарського суду Харківської області від 28 липня
2010 року ФОП ОСОБА_2 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру у справі № Б-39/64-10.
У мотивувальній частині постанови визначено перелік майна, стосовно якого було скасовано арешти, що накладені на майно боржника, та інші обмеження щодо розпорядження майном боржника, у тому числі податкові застави. Спірні нежитлові приміщення входять до цього переліку.
Указана постанова суду є чинною.
У межах справи № Б-39/64-10 ПАТ "ВТБ Банк" звернувся до ліквідатора боржника та до Господарського суду Харківської області із заявами
про визнання кредиторських вимог до ФОП ОСОБА_2, ліквідатором боржника було визнано та включено до реєстру вимог кредиторів вимоги ПАТ "ВТБ Банк".
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21 квітня 2016 року
у справі № Б-39/64-10 заяву ТОВ "ФК "Поліс" про заміну сторони
на правонаступника було задоволено, кредитора ФОП ОСОБА_2. - ПАТ "ВТБ Банк", було замінено на його правонаступника - ТОВ "ФК "Поліс".
18 квітня 2016 року до суду від ліквідатора надійшла скарга на дії учасників ліквідаційної процедури, в якій ліквідатор, з урахуванням уточнень
від 09 грудня 2016 року та 31 січня 2019 року, просив: визнати недійсними результати аукціону від 24 січня 2011 року, який проводився Товарною біржею "Правопорядок", з продажу майна ФОП ОСОБА_2, у тому числі, нежитлових приміщень 1-го поверху № 2-1-:-2-3, у літ. "А-4", загальною площею 120,5 кв. м, розташованих за адресою:
АДРЕСА_1, оформлених протоколами відкритих торгів від 24 січня 2011 року;визнати недійсними договори купівлі-продажу, укладені за результатами проведених відкритих торгів 24 січня 2011 року.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05 лютого 2019 року
у справі № Б-39/64-10 відмовлено ліквідатору у задоволенні скарги,
з урахуванням її уточнень та доповнень.
Вищевказана ухвала залишена без змін після її перегляду в судах апеляційної та касаційної інстанцій.
12 липня 2017 року в межах справи № Б-39/64-10 ліквідатором
ФОП ОСОБА_2 була подана заява про витребування майна із чужого незаконного володіння, у тому числі спірних нежитлових приміщень.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14 лютого 2020 року
у справі № Б-39/64-10 у задоволенні заяви ліквідатора боржника,
з урахуванням її уточнень, відмовлено.
17 січня 2019 року ТОВ "ФК "Поліс" через державного реєстратора
Михайлову Я. О. зареєструвало іпотеку на підставі договору про відступлення права вимоги від 18 листопада 2015 року за договорами іпотеки та договорами застави серія та номер: 861, виданий 30 травня
2016 року, договір іпотеки, серія та номер: 1055, виданий 27 березня
2008 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45101330, а також було зареєстровано заборону на нерухоме майно, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45104816.
20 березня 2019 року ТОВ "ФК "Поліс" через приватного нотаріуса
Остапенка Є. М. на підставі зазначеного договору іпотеки зареєструвало право власності на вищевказане нерухоме майно, відповідно до договору відступлення права вимоги за договором іпотеки та застави.
Вказані обставини підтверджені інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 196464337.
На виконання ухвали суду про витребування доказів від 15 травня 2020 року
від Департаменту реєстрації Харківської міської ради 28 травня 2020 року надійшла копія реєстраційної справи № 246124663101 та електронні копії документів, що не надходили на зберігання з реєстраційної справи
№ 246124663101.