Постанова
Іменем України
12 травня 2021 року
м. Київ
справа № 308/3466/18
провадження № 61-12417св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявник (стягувач) - ОСОБА_1,
заінтересована особа (боржник) - Приватне акціонерне товариство "Ужгородський завод "Електродвигун",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 14 липня 2020 року у складі колегії суддів: Джуги С. Д., Кожух О. А., Куштана Б. П.,
ВСТАНОВИВ:
Зміст вимог заяви
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа.
Заяву обґрунтовував тим, що рішенням Ужгородського міського суду Закарпатської області від 04 травня 1993 року у справі № 2-127/93 задоволено його позов до Ужгородського заводу "Електродвигун" про надання квартири; зобов`язано адміністрацію та профком Ужгородського заводу "Електродвигун" надати йому на сім`ю з двох чоловік благоустроєну квартиру за встановленими нормами в першому новозбудованому заводом будинку чи першу вивільнену квартиру, належну заводу в місті Ужгороді.
Додатковим рішенням Ужгородського міського суду Закарпатської області
від 20 лютого 1996 року задоволено його заяву про визначення механізму та порядку надання квартири. Зобов`язано адміністрацію та профком Ужгородського заводу "Електродвигун" в тримісячний строк надати йому та його сім`ї, що складається з двох осіб, благоустроєну двокімнатну квартиру за встановленими нормами в порядку, передбаченому статтями 36, 48 Правил обліку громадян, що потребують покращення житлових умов і надання їм житлових приміщень в Україні. В разі невиконання боржником рішення суду у встановлений строк зобов`язати завод "Електродвигун" сплатити (оплатити) вартість придбаної ним в межах норм, передбачених житловим законодавством, двокімнатної квартири.
Вказував, що на виконання таких рішень було видано виконавчий лист, який направлено для виконання до Ужгородського МВ ДВС.
Зазначав, що виконавче провадження та виконавчий лист у справі № 2-348/96 втрачено службовими особами Ужгородського МВ ДВС ГТУЮ в Закарпатській області через службову недбалість. Зазначав, що про втрату виконавчого листа він дізнався в рамках здійснення за наведеним фактом кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 12 липня 2017 року.
У зв`язку з наведеним ОСОБА_1 просив видати дублікат втраченого виконавчого листа про стягнення з боржника ПАТ "Ужгородський завод "Електродвигун" на його користь (стягувача) на вказані ним платіжні реквізити грошових коштів, еквівалентних вартості квартири, в межах норм, передбачених житловим законодавством України, для його сім`ї, а саме - стягувача
( ОСОБА_1 ), доньки ОСОБА_2, зятя ОСОБА_3, внука
ОСОБА_4, внука ОСОБА_5 .
Короткий зміст ухвал суду першої інстанції
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області
від 16 листопада 2018 року, із виправленнями, внесеними ухвалами Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 грудня 2018 року та від 31 січня 2019 року, заяву ОСОБА_1 задоволено.
Видано дублікат виконавчого листа на виконання рішення Ужгородського міського суду Закарпатської області від 04 травня 1993 року зі змінами відповідно до додаткового рішення Ужгородського міського суду Закарпатської області від 20 лютого 1996 року у справі № 2-348/96.
Суд першої інстанції виходив з того, що стягувачем доведено обставини, на які він посилався у своїй заяві, що свідчать про втрату виконавчого документу по справі № 2-348/96. Заявник надав суду докази на підтвердження того, що саме до МВ ДВС ГТУЮ в Закарпатській області стягувачем було подано на виконання виконавчий документ, який був втрачений за невідомих обставин, внаслідок чого відповідно судове рішення не було виконано.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 14 липня 2020 року апеляційну скаргу ПАТ "Ужгородський завод "Електродвигун" задоволено.
Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області
від 16 листопада 2018 року скасовано.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа відмовлено.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що факт виконання боржником рішення Ужгородського міського суду Закарпатської області від 04 травня 1993 року та додаткового рішення цього ж суду від 20 лютого 1996 року встановлено судовими рішеннями, ухваленими протягом 1997-2007 років у справах № 33-631/97,
№ 44ц-51/98, № 22ц-1067/07. Усі наведені судові рішення набрали законної сили. Листом керуючого справами Ужгородського міськвиконкому від 22 березня
2002 року № 74, копія якого направлялась і ОСОБА_1, директора ВАТ "Ужгородський завод "Електродвигун" повідомлено, що ОСОБА_1, не реагуючи на неодноразові нагадування, без будь-яких причин не одержав ордеру на квартиру. Тому безпідставним є посилання ОСОБА_1 в обґрунтування своєї заяви на рішення Ужгородського міського суду Закарпатської області
від 28 січня 2001 року, що містить вказівку на необхідність повного виконання рішення суду про надання квартири, яке не спростовує факту виділення квартири ОСОБА_1 і за змістом не суперечить основним судовим рішенням, оскільки таке рішення від 28 січня 2001 року належить розглядати в сукупності з іншими встановленими обставинами справи і саме по собі воно не спростовує факту виконання боржником рішення Ужгородського міського суду від 04 травня
1993 року та додаткового рішення цього ж суду від 20 лютого 1996 року та того факту, що у 2002 році ОСОБА_1 не одержав ордер на виділену йому квартиру. Таким чином, ОСОБА_1 відмовився прийняти квартиру, яка була йому виділена на виконання рішення Ужгородського міського суду Закарпатської області від 04 травня 1993 року та додаткового рішення цього ж суду від 20 лютого 1996 року.
Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги
У серпні 2020 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій він, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
У касаційній скарзі зазначає, що суддя апеляційного суду Кожух О. В. була зацікавлена у вирішенні справи, оскільки брала участь в розгляді його заяви
про зміну способу виконання рішення Ужгородського міського суду Закарпатської області від 20 лютого 1996 року. Оскаржена постанова прийнята без участі сторін, яким не надана копія скарги та доданих письмових матеріалів до неї. Копія ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 листопада
2018 року сторонам, у тому числі й особі, яка подала апеляційну скаргу, своєчасно, тому були відсутні підстави для поновлення ПрАТ "Ужгородський завод "Електродвигун" строку на апеляційне оскарження.
У жовтні 2020 року ПАТ "Ужгородський завод "Електродвигун" надало відзив на касаційну скаргу, в якому просить відхилити касаційну скаргу, а оскаржене рішення залишити без змін, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції, дублікат якого ОСОБА_1 просить видати, вже виконане, а тому відсутня необхідність у його видачі. Апеляційний суд з дотриманням вимог процесуального права обґрунтовано поновив строк на апеляційне оскарження, оскільки в суді першої інстанції товариство не повідомлялося про розгляд справи, копію ухвали йому не направлено.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи з суду першої інстанції. У цій ухвалі вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (порушення норм процесуального права).
Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2021 року у задоволенні клопотань про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено; справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що рішенням Ужгородського міського суду Закарпатської області від 04 травня 1993 року задоволено позов ОСОБА_1 до Ужгородського заводу "Електродвигун" та профкому цього заводу про надання квартири.
З урахуванням постанови Президії Закарпатського обласного суду від 21 січня 1994 року, якою рішення суду від 04 травня 1993 року частково змінено, та додаткового рішення Ужгородського міського суду Закарпатської області
від 20 лютого 1996 року, зобов`язано адміністрацію та профком Ужгородського заводу "Електродвигун" в тримісячний строк надати ОСОБА_1 на сім`ю з двох осіб впорядковану двокімнатну квартиру за встановленими нормами в порядку, передбаченому пунктами 36, 48 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР. У разі невиконання боржником рішення суду у встановлений строк, зобов`язано завод "Електродвигун" оплатити вартість придбаної ОСОБА_1 в межах норм, передбачених житловим законодавством, двокімнатної квартири.
Згідно з договором купівлі-продажу квартири від 27 червня 1997 року ВАТ Ужгородський завод "Електродвигун" придбало квартиру АДРЕСА_1 . Квартира складається з двох кімнат, житловою площею 28,10 кв. м, загальною площею 45,30 кв. м.
Відповідно до протоколів спільних засідань профкому та адміністрації ВАТ "Ужгородський завод "Електродвигун" від 01 липня 1997 року № 16/1 та
від 01 березня 1999 року № 40 ОСОБА_1 на виконання рішення Ужгородського міського суду Закарпатської області від 04 травня 1993 року виділено упорядковану квартиру (двокімнатну) на сім`ю з двох чоловік за адресою: АДРЕСА_2 . Рішенням виконкому Ужгородської міськради від 22 червня 1999 року № 94 ОСОБА_1 видано ордер на вказану квартиру. Склад сім`ї на той час зазначено - 4 чол. (він, дочка - ОСОБА_6, зять - ОСОБА_3, онук - ОСОБА_4 ). Ордер видано на підставі протоколу
від 01 березня 1999 року № 40 та рішення Ужгородського міського суду Закарпатської області від 04 травня 1993 року.
Дублікат виконавчого листа видавався ОСОБА_1 29 червня 2000 року.
Листом керуючого справами Ужгородського міськвиконкому від 22 березня
2002 року № 74, копія якого направлялась і ОСОБА_1, директора ВАТ "Ужгородський завод "Електродвигун" повідомлено, що ОСОБА_1, не реагуючи на неодноразові нагадування, без будь-яких причин не одержав ордер на квартиру.
Боржником ВАТ "Ужгородський завод "Електродвигун" рішення суду про надання ОСОБА_1 квартири виконано. Зокрема, в ухвалі судової колегії в цивільних справах Закарпатського обласного суду від 16 грудня 1997 року у справі
№ 33-631/97 зазначено, що стягнення з боржника вартості квартири в порядку виконання судового рішення може застосовуватися лише в разі неможливості виконання основного рішення, а боржник 27 червня 1997 року виконав основне рішення, придбавши для ОСОБА_1 двокімнатну квартиру.
Постановою Президії Закарпатського обласного суду від 13 квітня 1998 року у справі № 44ц-51/98 встановлено факт виконання судового рішення, а також те, що придбана для ОСОБА_1 квартира є впорядкованою, вільною, відповідає технічним і санітарним вимогам, нормам жилої площі. При цьому колегія суддів відхилила доводи про те, що після набрання рішенням суду законної сили в сім`ї ОСОБА_1 сталися зміни, які повинні були враховуватись при постановленні ухвали суду касаційної інстанції від 16 грудня 1997 року, оскільки вони суперечать визначеним законом правилам.
Рішенням Ужгородського міського суду Закарпатської області від 23 листопада 2000 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 03 квітня 2001 року, ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову до виконкому Ужгородської міської ради, адміністрації та профкому ВАТ "Ужгородський завод "Електродвигун" про визнання недійсним рішення виконкому від 22 червня 1999 року № 94 про надання квартири.
У подальшому ОСОБА_1 неодноразово звертався до суду із заявами про зміну способу виконання рішення суду, а саме просив замінити передачу квартири стягненням коштів для оплати придбання ним іншої квартири.
Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 18 вересня 2003 року, залишеною без змін ухвалою Верховного Суду України від 22 грудня 2004 року, та ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 05 квітня 2005 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 01 червня 2005 року, та ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області
від 29 травня 2007 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 10 липня 2007 року, у заявах про зміну способу виконання судового рішення відмовлено, а також встановлено факти як виконання рішення суду, так і відмови ОСОБА_1 одержати квартиру та документи на неї.