ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2021 року
м. Київ
справа № 320/5262/20
адміністративне провадження № К/9901/8649/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №320/5262/20
за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Горова Павла Володимировича про визнання протиправними дій, визнання протиправної та скасування постанови, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Пилипенко О.Є., суддів: Глущенко Я.Б., Собківа Я.М.)
У С Т А Н О В И В :
I. Суть спору
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича, у якому просив:
1.1. визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича щодо винесення постанови від 23.12.2019 року у межах виконавчого провадження ВП №60934419 про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 6926847,58 грн.;
1.2. визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича від 23.12.2019 року у межах виконавчого провадження ВП №60934419 про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 6926847,58 грн.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
2.1. Вказане рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку письмового провадження, копію якого, представником позивача отримано 29 грудня 2020 року.
3. 27 січня 2021 року ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1, скаржник) оскаржив вказане рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
ІІІ КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
4. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 02 лютого 2021 року залишив без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1, на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року та встановив строк до 08 лютого 2021 року до 12:00 год. протягом якого мають бути усунуті недоліки апеляційної скарги.
5. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху слугувала констатація пропуску апелянтом, встановленого статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС) строку на апеляційне оскарження.
6. Також було зазначено, що поважних причин пропуску вказаного строку позивачем не наведено.
7. На виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянт подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження представником позивача - Дорошенко Артемом Олександровичем вказано, що останній, відповідно до наказу АО "Бона Фідес" від 04.01.2021 року "Про надання Дорошенко А.О. відпустки без збереження заробітної плати" з 05 січня 2021 року по 24 січня 2021 року перебував у відпустці (на період дії карантинних обмежень). До заяви надано наказ про відрядження, в тому числі лікарняні листи контактних осіб.
8. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09 лютого 2021 року, дійшовши висновку про відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою позивача на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року .
9. Суд зазначив, що враховуючи особливості даної категорії справ (в тому числі скорочений термін розгляду, скорочений термін звернення до суду із апеляційною скаргою), Адвокатське об`єднання "БОНА ФІДЕС" (враховуючи видання наказу про надання відпуски тривалістю 21 календарний день) не могло не знати про те, що адвокат Дорошенко А.О. не зможе здійснювати повноваження щодо юридичного супроводу справи № 320/5262/20, яка, відповідно до норм КАС України, є терміновою категорією справи, а тому не були позбавлені можливості залучити іншого адвоката до юридичного супроводу даної справи.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
10. Ухвалою Верховного Суду від 22 березня 2021 року відкрито провадження за вищевказаною касаційною скаргою.
11. ОСОБА_1, уважаючи ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження постановленою з порушенням вимог процесуального закону, подав касаційну скаргу.
11.1. Зазначає, що строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції обгрунтовано було пропущено з поважних причин (через перебування представника позивача - адвоката Дорошенко А.О. на самоізоляції через контактування з особами, що були інфіковані вірусом COVID-19; відсутністю інших осіб, уповноважених у належний спосіб позивачем; неможливістю самостійно отримати кореспонденцію позивачем), що є по суті неправильним застосуванням судом положень процесуального права. Наголошує на тому, що у даному випадку справу ОСОБА_1 фактично супроводжував виключно один адвокат - Дорошенко А.О., повноваження якого наявні в матеріалах справи у встановленій законом формі. Будь-якому іншому представнику - адвокату не було довірено клієнтом ведення справ у суді, а саме особа Дорошенка А.О. як єдиного адвоката була узгоджена самим же ОСОБА_1 у відповідному додатку-заявці до договору. Зауважує, що і сама справа не містить будь-яких документів, що підтверджували б повноваження іншого представника представляти інтереси ОСОБА_1 .
11.2. У зв`язку із тим, що саме за адвокатом Дорошенком А.О. було закріплено ведення зазначеної судової справи, з метою дотримання правил адвокатської етики, збереження адвокатської таємниці, ефективності надання правничої допомоги, зазначена справа не передавалася до провадження інших адвокатів АО "БОНА ФІДЕС". Крім того, фактично це не могло бути зроблено через перебування адвоката на самоізоляції; неможливістю контактування з ним, а також відсутністю погодження ОСОБА_1 відповідно до договору як ведучого адвоката іншої особи.
11.3. Про зазначені обставини було повідомлено суд апеляційної інстанції, проте вказані відомості не були прийняті судом до уваги, як не були застосовані норми КАС України та Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
12. У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
13. Відзиву на касаційну скаргу відповідачем надано не було.
V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
14. Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
15. Відповідно до частин першої, другої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
15.1. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
16. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
14. Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
15. За приписами статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
15.1. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
15.2. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
15.3. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
16. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
17. За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
18. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, передбачені статтею 287 КАС України.
19. Відповідно до частини шостої статті 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Як уже зазначено, у цій справі скаржник 27 січня 2021 року подав апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року.
21. Шостий апеляційний адміністративний суд, залишаючи без руху апеляційну скаргу та в подальшому відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, виходив із того, що апелянт пропустив установлений статтею 287 КАС десятиденний строк на апеляційне оскарження та не зазначив поважних причин пропуску строку на апеляційне провадження.
22. Суд касаційної інстанції зазначає наступне, дійсно стаття 287 КАС є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, та частина шоста яка встановлює спеціальні у відношенні до статті 295 КАС строк на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).
23. Водночас статтею 287 КАС не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини третьої статті 295 КАС, і на відміну від правил, установлених статтею 270 КАС, передбачений статтею 286 КАС строк на апеляційне оскарження не є преклюзивним.
24. Європейський суд з прав людини в Рішенні від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.
25. У рішеннях від 13 січня 2000 року у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та від 28 жовтня 1998 року у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
26. У справі "Іліан проти Туреччини" Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
27. Надаючи оцінку рішенню суду апеляційної інстанції колегія суддів зазначає, що судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки доводам апелянта щодо обставин поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, зазначеним в клопотанні щодо усунення недоліків апеляційної скарги.
28. Зокрема, на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянт подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт наголошував на тому, що інтереси ОСОБА_1 представляє виключно адвокат Дорошенко Артем Олександрович (ордер на представництво інтересів надавався виключно Дорошенку А.О. ); інші представники не здійснювали представництво інтересів ОСОБА_1 та в матеріалах справи відсутні будь-які документи на уповноваження інших осіб.
29. Копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції вказаний представник позивача отримав 29 грудня 2020 року.
30. 30 грудня 2020 року АО "БОНА ФІДЕС" було видано наказ про відрядження Дорошенка А.О. до м.Жовті Води у регіональне представництво іншого клієнта ТОВ "МАРШАЛЛ ТАБАКО" на період з 04-05 січня 2021 року.
31. В свою чергу, представник позивача - адвокат Дорошенко А.О. отримавши 04 січня 2021 року інформацію про підтвердження захворювання на COVID-19 працівників вказаного підприємства, з яким він контактував, на наступний день вимушений був здійснити самоізоляційні заходи з метою унеможливлення зараження інших осіб.
32. Відповідно до поданої заяви Дорошенка А.О. такому було надано відпустку без збереження заробітної плати з метою вчинення самоізоляційних заходів.
33. За наведених обставин адвокат Дорошенко А.О., як представник ОСОБА_1 перебував на самоізоляційних заходах у період з 05 по 24 січня 2021 року та у цей час обгрунтовано не міг подати апеляційну скаргу в інтересах позивача (необхідним було отримання грошових коштів для сплати судового збору, формування належного пакету документів та його подача до суду першої інстанції).
34. За приписами статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
34.1. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
34.2. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
34.3. Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
35. Відповідно до частини 4 статті 59 КАС України Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
36. Як уже було зазначено, інтереси ОСОБА_1 представляє виключно адвокат Дорошенко А.О., якому й надавався ордер на представництво його інтересів.
37. Саме особа адвоката Дорошенко А.О., як єдиного представника позивача була узгоджена самим же ОСОБА_1 у відповідному додатку-заявці №1 від 15 червня 2020 року на отримання юридичних послуг згідно Договору про надання правової допомоги №07/03/ІОО 07.03.2020 року.
38. За приписами пунктів 5 та 7 Постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" № 1236 від 9 грудня 2020 року самоізоляція здійснюється з метою запобігання поширенню COVID-19 та зменшення кількості хворих з тяжким перебігом COVID-19.
38.1. Самоізоляції підлягають, зокрема, особи, які мали контакт з пацієнтом з підтвердженим випадком COVID-19, крім осіб, які під час виконання службових обов`язків використовували засоби індивідуального захисту відповідно до рекомендацій щодо їх застосування.
39. Як вбачається з матеріалів справи, на підставі заяви адвоката Дорошенко А.О. від 04 квітня 2021 року щодо надання відпустки без збереження заробітної плати, у зв`язку з контактуванням у відрядженні 04 січня 2021 року з особами (арк. спр. 238-240), які були інфіковані COVID-19, Наказом АО "БОНА ФІДЕС" №4-к/тм від 04 січня 2021 року Дорошенку А.О. надано вказану відпустку з 05 січня 2021 року по 24 січня 2021 року.
40. Верховний Суд вважає обгрунтованими доводи скаржника щодо неможливості вчасного звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції в зв`язку з перебуванням представника позивача - адвоката Дорошенко А.О. на самоізоляційних заходах у період з 05 по 24 січня 2021 року (необхідним було отримання грошових коштів для сплати судового збору, формування належного пакету документів та його подача до суду першої інстанції).
41. Отже, Верховний Суд указує на передчасність висновків суду апеляційної інстанції про неповажність причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження.
42. Враховуючи, що судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки доводам апелянта та доказам щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а лише формально констатовано його безпідставність та необґрунтованість, колегія суддів доходить висновку про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що призвели до постановлення необґрунтованої ухвали суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
43. Відповідно до частини 1 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
44. Отже, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року скасуванню з направленням справи для продовження розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження.