ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2021 року
м. Київ
справа № 160/2684/19
адміністративне провадження № К/9901/7631/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року (головуючий суддя Букіна Л.Є.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року (головуючий суддя Шлай А.В., судді - Круговий О.О., Прокопчук Т.С.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" (далі - ТОВ "Кей-Колект"), в якому просив визнати протиправними та скасувати: податкові повідомлення-рішення від 1 березня 2019 року: № 0006761304, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" на суму 273639,08 грн ( у тому числі за податковими зобов`язаннями - 218911,26 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 54727,82 грн); № 0006771304, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "військовий збір" на суму 20580,03 грн (у тому числі - 16464,02 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 4116,01 грн), № 0006781304, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 170 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що у нього відсутній обов`язок відображати анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідних сум податку, у тому числі і військового збору з огляду на те, що такий борг погашено в силу Закону України "Про іпотеку", зокрема, у зв`язку з реалізацією третьою особою прав на отримання предмета іпотеки (квартири позивача).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області з 30 січня 2019 року по 1 лютого 2019 року на підставі наказу від 10 грудня 2018 року № 7052-п проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи ОСОБА_1, з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року, за результатами якої 6 лютого 2019 року складено Акт № 5115/04-36-13-09/ НОМЕР_1 .
Згідно висновків Акта перевірки, встановлено порушення позивачем:
підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік;
абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України з урахуванням норм підпункту 165.1.55 пункту 165.1 статті 165 розділу ІV ПК України, у зв`язку з отриманням додаткового блага у вигляді основної суми боргу (кредиту), анульованого кредитором за його самостійним рішенням, у результаті чого донараховано податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік у розмірі 218911, 26 грн;
підпунктів 1.2 та 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XIX ПК України, у зв`язку з отриманням додаткового блага у вигляді основної суми боргу (кредиту), анульованого кредитором за його самостійним рішенням, у результаті чого донараховано військовий збір за 2015 рік у розмірі 16464,02 грн;
На підставі Акта перевірки 1 березня 2019 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкові повідомлення-рішення:
№ 0006761304, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" на суму 273639,08 грн (у тому числі за податковими зобов`язаннями - 218911,26 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 54727,82 грн);
№ 0006771304, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "військовий збір" на суму 20580,03 грн (у тому числі - 16464,02 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 4116,01 грн),
№ 0006781304, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 170 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що сума анульованого (прощеного) кредитором боргу є доходом фізичної особи, як додаткове благо, а тому оподатковується за правилами, встановленими для фізичних осіб та відповідно до підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, із самостійною сплатою податку з таких доходів фізичних осіб та з відображенням такої суми доходів у річній податковій декларації.
Зазначена позиція підтримана Третім апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Верховний Суд погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.
Згідно із підпунктами 163.1.1 та 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 ПК України, об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Відповідно до абзацу другого пункту 164.1 статті 164 вказаного Кодексу, загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
За приписами підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).
Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири у житловому будинку від 22 червня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кухтіною В.В. (номер у реєстрі № 6239), придбав квартиру АДРЕСА_1 . Водночас, між позивачем та Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" 22 червня 2007 року укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11174276000, а також договір іпотеки за № 11174276000/11174294000/3 про передачу в іпотеку вказаної квартири.
12 листопада 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Кей-Колект" укладено Договір факторингу № 1, згідно з яким ПАТ "УкрСиббанк" передало ТОВ "Кей-Колект" права вимоги, зокрема, за Договором про надання споживчого кредиту № № 11174276000, укладеним між АКІБ "УкрСиббанк" та позивачем, а також Договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки 5207-5208 від 12 грудня 2011 року, яким ПАТ "УкрСиббанк" відступило ТОВ "Кей-Колект" право вимоги за договором іпотеки від 22 червня 2007 року № 11174276000/11174294000/3.
ТОВ "Кей-Колект" 11 травня 2015 року направило позивачу повідомлення про анулювання боргу (вих. № 734387) за договором про надання споживчого кредиту № 11174276000 від 22 червня 2007 року та вказало, що станом на 12 жовтня 2015 року за ним обліковується кредитна заборгованість у сумі 71160,84 Швейцарських франків, що за курсом Національного банку України (далі - НБУ) станом на 12 жовтня 2015 року складає 1645921,78 грн, з яких: по основній сумі кредиту 47480,73 Швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 12 жовтня 2015 року складає 1098210,31 грн; по процентам 23680,11 грн, що за курсом НБУ станом на 12 жовтня 2015 року складає 547711,47 грн.
Крім того, ТОВ "Кей-Колект", як кредитором, повідомлено ОСОБА_1, що вказане рішення прийняте у зв`язку з реалізацією ТОВ "Кей-Колект" прав на нерухоме майно, а також зазначено, що анульована сума заборгованості є доходом, отриманим як додаткове благо, та при цьому попередило про необхідність самостійно сплатити податок з такого доходу та відобразити його у річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб.
Тобто, позивачу прощено борг за договором про надання споживчого кредиту № 11174276000 від 22 червня 2007 року у сумі 71160,84 Швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 12 жовтня 2015 року складає 1645921,78 грн.
Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України є вичерпним.
Так, відповідно до підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Таким чином, законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, прощені (анульовані) кредитором.
Наведене підтверджується і змінами, які в подальшому внесені до законодавства, зокрема, Законом України від 9 квітня 2015 року № 321-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов`язань", який набрав чинності 7 травня 2015 року, редакція підпункту 165.1.55 пункту 165.1 статті 165 ПК України була доповнена абзацом другим, у зв`язку з чим сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності не підлягали включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті Перейти до повного тексту