ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2021 року
м. Київ
справа № 1340/4659/18
адміністративне провадження № К/9901/28511/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Рибачука А.І.,
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 1340/4659/18
за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ України), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2, про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування приписів, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.03.2019, ухвалене у складі судді Ланкевича А.З.
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2019, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Довгої О.І., суддів Бруновської Н.В., Затолочного В.С.,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 05.10.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
визнати протиправними дії ДАБІ України щодо здійснення головними інспекторами будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області ДАБІ України (далі - Департамент ДАБІ у Львівській області) Горохом Н.С. і Онищак Х.Р. позапланової перевірки щодо дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт на об`єкті: будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;
визнати протиправним і скасувати припис Департаменту ДАБІ у Львівській області про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 05.04.2018 року №192/18;
визнати протиправним і скасувати припис Департаменту ДАБІ у Львівській області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 05.04.2018 року №192/18-1.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що посадові особи Департаменту ДАБІ у Львівській області допустили порушення вимог чинного законодавства України в частині здійснення позапланової перевірки щодо дотримання ним вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, а відтак її результати не можуть вважатися правомірними. Зокрема, вказав, що відповідач провів перевірку інших обставин, аніж ті, які були викладені у зверненні, а також без письмового рішення про продовження строку проведення позапланової перевірки, чим, на думку позивача, вийшов за межі своїх повноважень. Окрім того, позивач вказав, що він здійснює будівництво на підставі будівельного паспорта, тому висновки щодо його відсутності є безпідставними, а щодо незабезпечення протипожежних відстаней, то таке порушення не встановлено належним чином, зокрема - не зазначено яким способом та з використанням яких засобів вимірювання визначено відстань.
2. Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 20.03.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2019, частково задовольнив позовні вимоги:
визнав протиправним та скасував припис Департаменту ДАБІ у Львівській області від 05.04.2018 №192/18-1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення позапланової перевірки щодо дотримання позивачем законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт та визнання протиправним та скасування припису від 05.04.2018 №192/18 про зупинення підготовчих та будівельних робіт - відмовив.
3. 16.10.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та порушення ними процесуального права, вона просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.03.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2019, ухвалити нове рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог.
4. Верховний Суд ухвалою від 29.10.2019 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
5. Розпорядженням в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 24.04.2020 №657/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 09.04.2020 №923/0/15-20 "Про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку".
6. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2020 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І. - головуючий суддя, судді: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.
7. Ухвалою судді Верховного Суду від 28.04.2020 прийнято зазначену справу до провадження.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. У справі, яка розглядається суди встановили, що для проведення позапланового заходу Департаментом ДАБІ у Львівській області було видано направлення від 27.03.2018 №169/18-пз. Строк дії цього направлення - з 27.03.2018 до 04.04.2018. Перевірку було продовжено на два робочі дні - з 04.04.2018 по 06.04.2018.
у період з 27.03.2018 по 05.04.2018 на підставі звернення ОСОБА_2 посадовими особами Департаменту ДАБІ у Львівській області проведено позапланову перевірку щодо дотримання позивачем на об`єкті: "Будівництво житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
За результатами перевірки складено акт від 05.04.2018 №192/18, у якому було зафіксовано, що позивач на земельній ділянці (цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд), що належить йому на праві власності, самовільно здійснює будівництво двоповерхового, з горищем, житлового будинку розміром у плані 6,45х14,40 за адресою: АДРЕСА_2, без отримання будівельного паспорта забудови земельної ділянки та без подачі повідомлення про початок виконання будівельних робіт (об`єкт будівництва відповідно за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) відповідно до частини п`ятої статті 32 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038-VI).
Також в акті перевірки зазначено, що будівництво позивачем здійснюється з порушенням будівельних норм, а саме: не забезпечено нормативної протипожежної відстані до існуючого житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, яка згідно з Додатком 3.1 (обов`язковий) "Протипожежні вимоги" ДБН 360-92** повинна становити 8 м (по факту 3,5 м).
У зв`язку із наведеним посадові особи Департаменту ДАБІ у Львівській області дійшли висновку про порушення позивачем вимог статті 27, пункту 1 частини першої статті 34 Закону № 3038-VI, абзацу 2 пункту 5, пункту 13 №466, та пункту 3.25*, Додаток 3.1 (обов`язковий) "Протипожежні вимоги" ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень".
Враховуючи зазначені порушення відповідачем складено протоколи від 05.04.2018 про адміністративне правопорушення №192/18 та №192/18-1, а також видано приписи від 05.04.2018 №192/18 про зупинення підготовчих та будівельних робіт (у зв`язку із виконанням будівельних робіт без права на виконання будівельних робіт) та №192/18-1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (у зв`язку із здійсненням будівництва без отримання паспорта забудови земельної ділянки та з порушенням будівельних норм в частині незабезпечення нормативної протипожежної відстані до існуючого житлового будинку).
Також суди попередніх інстанцій встановили, що 20.04.2018 відповідачем винесено постанову №38/22/18-ф/пз по справі про адміністративне правопорушення, згідно із якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 4420, 00 грн за виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.
Не погоджуючись із вказаними вище діями та приписами ОСОБА_1, звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що посадові особи Департаменту ДАБІ у Львівській області провели перевірку позивача відповідно до процедури, визначеної законодавством. Разом з цим, суди першої та апеляційної інстанцій вказали на те, що висновки відповідача про здійснення позивачем будівництва без отримання будівельного паспорта є безпідставними, оскільки у позивача наявний дозвіл на будівництво нового житлового будинку в межах присадибної ділянки по АДРЕСА_2 . При цьому, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що відповідачем не доведено факт недотримання позивачем нормативної протипожежної відстані до існуючого житлового будинку на АДРЕСА_2 .
IV ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
10. Касаційну скаргу ОСОБА_2 обґрунтувала тим, що позивач здійснює будівництво по АДРЕСА_2 з істотним відхиленням від проекту забудови земельної ділянки та будівельних норм та правил, у зв`язку із чим суди дійшли помилкових висновків про часткове задоволення позовних вимог.
11. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 позивач вказує на її необґрунтованість та законність рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги позивача, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів виходить із такого.
13. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначає Закон № 3038-VI, який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
15. Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 3038-VI до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
16. Згідно з пунктами 1, 3, 7 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Основними завданнями Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи.
17. За правилами статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
18. Відповідно до статті 41 Закону № 3038-VІ постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 було затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (далі - Порядок №553).
19. Пунктом 5 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
20. Відповідно до пункту 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
21. Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (абзац восьмий пункту 7 Порядку №553).
22. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні (абзац десятий пункту 7 Порядку №553).
23. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки (абзац одинадцятий пункту 7 Порядку № 553).
24. За правилами пункту 12 Порядку №553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язанні надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.
25. Відповідно до пункту 6 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
26. Згідно із пунктом 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт. У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
27. Пунктом 18 Порядку № 553 передбачено, що акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
28. Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України (пункт 20 Порядку № 553).
29. Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку (пункт 19 Порядку №553).
30. Таким чином, наведеними вище положеннями законодавства визначено права посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення планового заходу, строк проведення та обов`язки посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.
31. Із системного аналізу наведених правових норм можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та (або) зупинення підготовчих та будівельних робіт. Перевірка проводиться у присутності суб`єкта містобудівної діяльності або його представника. При цьому, підставами для проведення позапланової перевірки є, серед іншого, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
32. З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанції про те, що під час проведення перевірки за дотриманням суб`єктом містобудівної діяльності вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності контролюючий орган не обмежений питаннями, порушеними у зверненні фізичної особи, яке стало підставою для проведення перевірки, перевірка проведена у строк, який не перевищує строк, визначений пунктом 7 Порядку № 553, а відтак посадові особи відповідача під час проведення спірної перевірки діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
33. Щодо суті виявлених під час перевірки порушень вимог законодавства, які стали підставою для видачі оспорюваних у цій справі приписів, колегія суддів виходить із такого.
34. Оспорюваним приписом від 05.04.2018 №192/18 за порушення позивачем пункту 1 частини першої статті 34 Закону № 3038-VI та абзацу 2 пункту 5, пункту 13 Порядку №466 "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт" (далі - Порядок №466 (виконання будівельних робіт без права на виконання будівельних робіт) позивачу висунуто вимогу зупинити виконання будівельних робіт до отримання права на їх виконання.
35. За правилами пункту 1 частини першої статті 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
36. Відповідно до вимог абзацу 2 пункту 5, пункту 13 Порядку №466 будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.
Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об`єкта не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт.
37. Згідно із частиною першою статті 41 Закону № 3038-VI підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.
38. У справі, яка розглядається суди встановили, що виконання будівельних робіт здійснюється позивачем без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.
39. За таких обставин колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що припис відповідача про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 05.04.2018 №192/18 є таким, що виданий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, зокрема Законом № 3038-VI та Порядком №553.
40. Щодо вимог про визнання протиправним і скасування припису відповідача про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 05.04.2018 №192/18-1, колегія суддів виходить із такого.
41. Спірним приписом встановлено порушення позивачем вимог статті 27 Закону № 3038-VI (здійснення будівництва без отримання паспорта забудови земельної ділянки) та пункту 3.25* Додатку 3.1 (обов`язковий) "Протипожежні вимоги" ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" (здійснення будівництва з порушенням будівельних норм в частині незабезпечення нормативної протипожежної відстані до існуючого житлового будинку).
42. Згідно із частинами першою та третьою статті 27 Закону № 3038-VI забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).
Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.
Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.
За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.
Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
43. Так, згідно із рішенням Виконавчого комітету Радехівської міської ради від 13.03.2007 №44 позивачу було надано дозвіл на будівництво нового житлового будинку в межах присадибної ділянки по АДРЕСА_2 (пункт 1 рішення).
44. Позивачем було розпочато підготовчі заходи до будівництва, замовлено розробку дозвільних документів та отримано в тому числі й будівельний паспорт забулови вищезгаданої земельної ділянки, погоджений головним архітектором Радехівського району 20.12.2009.
45. Колегія суддів зазначає, що на час погодження зазначеного вище будівельного паспорта діяв Закон України від 20.04.2000 № 1699-III "Про планування і забудову територій", згідно із статтею 27 якого у разі відсутності місцевих правил забудови населеного пункту громадяни, які є власниками або користувачами земельних ділянок у селах, селищах та містах районного значення, замість вихідних даних, зазначених у частині другій цієї статті, можуть отримати у відповідному органі містобудування та архітектури будівельний паспорт об`єкта містобудування. Перелік об`єктів містобудування, щодо яких застосовується такий порядок, а також порядок надання будівельного паспорта встановлюються регіональними або місцевими правилами забудови.
46. При цьому, проекти забудови територій, розподілу територій, містобудівні обґрунтування з відповідними умовами та обмеженнями забудови земельних ділянок, будівельні паспорти, документи на введення об`єктів в експлуатацію та їх сертифікацію, розроблені та/або оформлені до набрання чинності цим Законом, можуть бути затверджені та використані після набрання чинності цим Законом (пункт 4 частини першої розділ V Прикінцевих положень Закону № 3038-VI).
47. За таких обставин, висновки відповідача про здійснення позивачем будівництва без отримання будівельного паспорта є безпідставними, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наявність у позивача такого паспорта.
48. Щодо дотримання позивачем нормативної протипожежної відстані до існуючого житлового будинку колегія суддів зазначає, що відповідно до Додатку 3.1 (обов`язковий) "Протипожежні вимоги" ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" та п.3.25* ДБН 360-92**, протипожежні розриви між будинками або окремо розташованими господарськими будівлями відповідно до ступеня їх вогнестійкості, а також віддаленість ємкостей горючої рідини на присадибній ділянці (при опаленні будинків рідким паливом) слід приймати відповідно до протипожежних вимог (додаток 3.1).
49. Розташування і орієнтація житлових та громадських будинків повинні здійснюватися з урахуванням забезпечення нормативної тривалості інсоляції та норм освітленості відповідно до "Санітарні норми й правила забезпечення інсоляцією житлових і громадських будинків і територій житлової забудови" та СНІП II-4-79 "Природне і штучне освітлення" як в будинках, що будуються, так і в сусідніх житлових і громадських будинках.
50. Для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.
51. При проектуванні проїздів і пішохідних шляхів необхідно забезпечувати можливість проїзду пожежних машин до житлових і громадських будинків, у тому числі із вбудованоприбудованими приміщеннями, і доступ пожежників з автодрабин і автопідйомників у будь-яку квартиру чи приміщення. Відстань від краю проїзду до стін будинку, як правило, слід приймати 5 - 8 м для будинків до 9 поверхів і 8 - 10 м для будинків 9 поверхів і вище. Ширина проїзду повинна бути не менше 3,5 м.
52. Як вказано в оспорюваному приписі від 05.04.2018 № 192/18-1 відстань до існуючого житлового будинку на АДРЕСА_2 становить 3,5 м, а повинна становити - 8 м.
53. Разом з цим відповідно до підпункту 9 пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294 "Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України", Держархбудінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право використовувати у своїй діяльності власні акредитовані лабораторії та контрольно-вимірювальні засоби, сертифіковані в установленому законодавством порядку.
54. Водночас судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що при здійсненні заміру до існуючої житлової будівлі, сертифікат вимірювального засобу використаний не був.
55. До того ж судами встановлено, що посадові особи відповідача були присутні лише на території позивача та не відвідували суміжні земельні ділянки, зокрема на АДРЕСА_3, яка відділена глухим парканом, який не дає змоги провести відповідне вимірювання, що унеможливлює висновок про порушення відстаней до сусідньої споруди.
56. У зв`язку з викладеним, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт недотримання нормативної протипожежної відстані до існуючого житлового будинку на вул. Поповича, 2 в м. Радехові Львівської області.
57. В аспекті наведеного слід зазначити, що відповідно до статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
58. У касаційній скарзі не наведено доводів, які б ставили під сумнів правильність висновків судів попередніх інстанцій.
59. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
60. Враховуючи наведене, Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних рішення та постанови, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,