08 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/118/20
Провадження № 11-277заі20
ОКРЕМА ДУМКА
суддів Великої Палати Верховного Суду Катеринчук Л. Й., Пількова К. М., Рогач Л. І., Ткача І. В. стосовно постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 квітня 2021 року, ухваленої за наслідком розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивача) на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 липня 2020 року у справі № 9901/118/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП, відповідач) про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним і нечинним рішення ВРП про внесення змін до її Регламенту.
Відповідно до частини третьої статті 34 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, не згодний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку, про наявність якої повідомляються особи, які беруть участь у справі, без оголошення її змісту в судовому засіданні.
Короткий виклад позовних вимог та обставин справи
1. Утравні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до ВРП, у якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нерозгляду його клопотання від 04 квітня 2020 року про відеотрансляцію засідання ВРП 09 квітня 2020 року при розгляді питання про відставку судді ОСОБА_2 а також визнати частково протиправним і нечинним рішення ВРП від 11 листопада 2019 року № 2912/0/15-19 про внесення змін до пункту 6.1 глави 6 розділу ІІ Регламенту ВРП.
2. Рішенням ВРП від 11 листопада 2019 року було доповнено пункт 6.1. глави 6 розділу ІІ Регламенту абзацом другим, за змістом якого відеотрансляція засідань Ради може відбуватися лише за наявності клопотань (згоди) всіх сторін (осіб, щодо яких розглядається питання порядку денного), за результатами розгляду яких Рада ухвалює відповідне рішення.
3. 09 квітня 2020 року відбулось засідання ВРП з розгляду заяви про відставку судді ОСОБА_2 без здійснення відеофіксації, а відповіддю на звернення позивача 04 квітня 2020 року про здійснення відеотрансляції цього засідання Секретаріат ВРП 29 квітня 2020 року відмовив йому у задоволенні заяви з посиланням на те, що чинне законодавство України не передбачає обов`язку ВРП, її Дисциплінарних палат здійснювати відеотрансляцію.
4. Вважаючи, що ВРП протиправно не вжила заходів щодо призначення відеотрансляції засідання від 09 квітня 2020 року щодо розгляду питання про відставку судді ОСОБА_2 , ОСОБА_1 оскаржив бездіяльність відповідача та внесені зміни до Регламенту ВРП до суду.
5. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 23 липня 2020 року відмовив у задоволенні позову.
6. Постановою Великої Палати Верховного Суду 08 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 липня 2020 року- без змін.
7. Суть окремої думки суддів Великої Палати Верховного Суду
Не погоджуючись з висновками постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 квітня 2021 року, вважаємо за необхідне звернути увагу на таке:
7.1. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною першою статті 131 Конституції України передбачено, що в Україні діє ВРП, яка здійснює повноваження, визначені пунктами 1-9 частини першої цієї статті Конституції та статтею 3 Закону № 1798-VIII. Частиною першою статті 1 Закону № 1798-VIII визначено правовий статус ВРП як колегіального органу державної влади та суддівського врядування, який формується на умовах виборності її членів та є незалежним у своїй діяльності, затверджує Регламент ВРП, положення якого регулюють процедурні питання здійснення нею повноважень (частина друга статті 2 Закону № 1798-VIII). Отже, повноваження ВРП визначаються виключно законом, а Регламентом регулюються процедурні питання здійснення ВРП наданих їй законодавцем повноважень. Відтак, норми Регламенту ВРП не можуть звужувати обсягу прав та повноважень ВРП як колегіального органу.
7.2. Частинами першою, сьомою, восьмою статті 30 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у редакції, яка діє на даний час, передбачено загальне правило, що засідання ВРП та Дисциплінарних палат проводяться відкрито. Закрите засідання проводиться у виняткових випадках за наявності підстав, визначених цим Законом. На засіданнях ВРП, Дисциплінарних палат ведуться протоколи та здійснюється повне фіксування засідання технічними засобами. Особи, які бажають бути присутніми на засіданнях, допускаються до зали до початку засідання за наявності вільних місць. Особи, присутні в залі засідання, мають право робити письмові записи, можуть використовувати портативні аудіотехнічні засоби. Проведення в залі засідання фотозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускається за згодою головуючого, якщо інше не передбачено законом.
Частину восьму статті 30 цього Закону із внесенням змін Законом України від 07 червня 2018 року № 2447-VІІІ було розширено щодо права осіб, присутніх у залі засідання, за власним волевиявленням використовувати портативні аудіотехнічні засоби, у той час як згідно із попередньою редакцією Закону № 1798-VIII такі дії допускалися за згодою головуючого.
Отже, питання про те, у якій процедурі має здійснюватися конкретне засідання ВРП чи її Дисциплінарних палат має вирішуватися членами ВРП, які приймають участь у такому засіданні, перед початком проведення засідання. Такі повноваження не могли делегуватися Секретаріату ВРП. Метою внесення змін до Закону № 1798-VIII із прийняттям Закону№ 2447-VІІІ було розширення публічності та можливостей доступу громадського суспільства (осіб) до інформації під час проведення засідань ВРП та її Дисциплінарних палат. Водночас, внесення змін до Регламенту відповідача шляхом обмеження права ВРП щодо здійснення відеофіксації засідань ВРП виключно за наявності згоди (клопотання) всіх сторін (осіб, щодо яких розглядається питання порядку денного), не відповідало меті законодавця, а навпаки, всупереч його волевиявленню, звужувало повноваження державного органу, ставлячи їх у залежність від волевиявлення сторін, які вочевидь не будуть зацікавлені у здійсненні відеофіксації засідання ВРП, на якому розглядатимуться питання про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності або інші питання, пов`язані з негативними явищами в судовій системі.
7.3. З огляду на зазначене, внесені зміни до пункту 6.1 глави 6 «Протоколи засідання. Фіксування засідання технічними засобами» Розділу ІІ. Особливої частини Регламенту ВРП, які оспорюються позивачем, не відповідають приписам статті 30 Закону № 1798-VIII та всупереч статті 19 Конституції України обмежують повноваження державного органу у незаконний спосіб шляхом прийняття локального нормативного акта, який звужує застосування норми права, визначеної законодавцем, а тому