Постанова
Іменем України
14 травня 2021 року
місто Київ
справа № 417/6784/18
провадження № 61-15521св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області,
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - державний нотаріус Новопсковської державної нотаріальної контори Ковальов Анатолій Олексійович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області на рішення Марківського районного суду Луганської області від 10 травня 2019 року у складі судді Дідоренко А. Е. та постанову Луганського апеляційного суду від 22 липня 2019 року у складі колегії суддів: Дронської І. О., Гаврилюка В. К., Карташова О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
У жовтні 2018 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (далі - Фонд) звернулося до суду із позовом, у якому просило визнати свідоцтво про право на спадщину за законом від 13 червня 2017 року № 316, видане державним нотаріусом Новопсковської державної нотаріальної контори Ковальовим А. О., недійсним у частині включення до складу спадщини ОСОБА_1 недоотриманої його дідом ОСОБА_2 суми страхової виплати у розмірі 57 724, 00 грн за період з 01 грудня 2014 року до 22 червня 2016 року.
Позивач на обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 13 червня 2017 року державним нотаріусом Новопсковської державної нотаріальної контори Ковальовим А. О. ОСОБА_1 видане свідоцтво про право на спадщину за законом № 316, згідно з яким державний нотаріус посвідчує, що на підставі статті 1265 ЦК України спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, є його онук ОСОБА_1 .
У свідоцтві про право на спадщину за законом від 13 червня 2017 року № 316 зазначено: "Спадщина, на яку видане зазначене свідоцтво, складається з: страхових виплат, що знаходяться на зберіганні у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Луганській області, у сумі 74 276, 30 грн. Ці невиплачені страхові кошти належать померлому на підставі довідки, виданої 28 лютого 2017 року за № 02/415 Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Луганській області".
Позивач посилався на те, що ОСОБА_2 перебував на обліку та отримував щомісячні страхові виплати у відділенні Виконавчої дирекції Фонду, яке на цей час знаходиться на тимчасово окупованій території України та не здійснило переміщення у населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження у повному обсязі. У зв`язку з наведеним нарахування та виплата страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) у відділенні Фонду м. Луганська припинено з 01 грудня 2014 року, а справи потерпілих, які знаходилися на обліку у відділенні, та всі інші документи залишилися у приміщенні відділення у м. Луганську. Позивач вважає, що право на одержання страхових виплат мають особи за умови переміщення у населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, що має бути підтверджено довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Натомість, як зазначає позивач, потерпілий ОСОБА_2 за період з 01 грудня 2014 року до 22 червня 2016 року не звертався з відповідною заявою до органів Фонду, що знаходяться на території, підконтрольній владі України, у зв`язку з чим позивач вважає, що потерпілому ОСОБА_2 фактично нараховані та залишилися невиплаченими щомісячні страхові виплати лише за червень - листопад 2014 року на загальну суму 16 552, 26 грн, а щомісячні страхові виплати за період з 01 грудня 2014 року до 22 червня 2016 року могли бути нараховані ОСОБА_2 лише на підставі його заяви, наданої до органу Фонду за фактичним місцем його проживання (перебування), а тому державним нотаріусом неправомірно включена до складу спадщини ОСОБА_1 недоотримана його дідом ОСОБА_2 сума страхової виплати у розмірі 57 724, 04 грн за період з 01 грудня 2014 року до 22 червня 2016 року.
Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Марківського районного суду Луганської області від 10 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Луганського апеляційного суду від 22 липня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, керувався тим, що відповідно до довідки Фонду від 28 лютого 2017 року за № 02/415 ОСОБА_2, який мешкав за адресою: АДРЕСА_1, не виплачені щомісячні страхові виплати за червень - листопад 2014 року на загальну суму 16 552, 26 грн. Також, необхідно додатково нарахувати ОСОБА_2 щомісячні страхові виплати з 01 грудня 2014 року до 22 червня 2016 року (включно) та доплату за перерахунком щомісячних страхових виплат з 01 березня 2014 року на суму 57 724, 04 грн. Загальна сума недоотриманих страхових виплат складає 74 276, 30 грн.
Судом зазначено, що законодавство України не передбачало та не передбачає такої підстави для припинення соціальних виплат, як відсутність у особи її реєстрації як внутрішньо переміщеної. Позивачем не спростована наявність за життя права ОСОБА_2 на отримання страхових виплат, виплата яких йому була призначена безстроково, а також не надано належних та допустимих доказів припинення Фондом цих виплат у період з 01 грудня 2014 року до 22 червня 2016 року, відповідної постанови Фонду матеріали справи не містять.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Фонд, не погодившись із судовими рішеннями, у серпні 2019 року подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується доводами про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права й порушення норм процесуального права.
Заявник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу на той факт, що на момент смерті спадкодавця щомісячні страхові виплати за період з 01 грудня 2014 року до 22 червня 2016 року спадкодавцю нараховані не були, а відтак у розумінні статті 1227 ЦК України не можуть належати спадкодавцю та не можуть входити до складу спадщини. ОСОБА_2 перебував на обліку та отримував щомісячні страхові виплати у відділенні Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Потерпілий з 01 грудня 2014 року не звертався із заявою про поновлення раніше призначеної страхової виплати до робочих органів Фонду соціального страхування України на території, підконтрольній владі України, за таких підстав його спадкоємець не має права на отримання щомісячних страхових виплат, оскільки ці виплати не входять до складу спадщини. Крім того, суди під час вирішення спору вийшли за межі окреслених позовних вимог, надавши оцінку діям Фонду щодо припинення нарахування спадкодавцю виплат.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження.
Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що касаційна скарга у справі, що переглядається, подана у 2019 році, вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-IX.
За частиною першою статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Луганську.
Відповідно до довідки Фонду від 28 лютого 2017 року за № 02/415 ОСОБА_2, який мешкав за адресою: АДРЕСА_1, не виплачені щомісячні страхові виплати за червень - листопад 2014 року на загальну суму 16 552, 26 грн. Також необхідно додатково нарахувати ОСОБА_2 щомісячні страхові виплати з 01 грудня 2014 року до 22 червня 2016 року (включно) та доплату за перерахунком щомісячних страхових виплат з 01 березня 2014 року на суму 57 724, 04 грн. Загальна сума недоотриманих страхових виплат складає 74 276, 30 грн.
Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 13 червня 2017 року, виданим державним нотаріусом Новопсковської державної нотаріальної контори Ковальовим А. О., ОСОБА_1 є спадкоємцем майна померлого ОСОБА_2, до складу якого на підставі довідки, виданої Фондом 28 лютого 2017 року № 02/415, входять страхові виплати у сумі 74 276, 30 грн, спадкова справа № 146, зареєстрована у реєстрі за № 316.
Відповідно до заяви від 13 липня 2017 року представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 звернувся до Фонду з клопотанням про виплату ОСОБА_1 як спадкоємцю страхових виплат померлого ОСОБА_2 у сумі 74 276, 30 грн.
Листом від 31 липня 2017 року № 06/1668 Фонд роз`яснив, що відповідно до Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції, затвердженого постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 11 грудня 2014 року № 20, особи, які тимчасово переміщені, мають право на отримання належних страхових виплат безпосередньо в робочих органах виконавчої дирекції Фонду за фактичним місцем проживання (перебування), що підтверджується довідкою про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України.
Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі
Згідно зі статтею 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, допомог у зв`язку з тимчасовою непр