Постанова
Іменем України
14 травня 2021 року
м. Київ
справа №523/15493/18
провадження № 61-15951ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - акціонерне товариство "Українська залізниця",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" на постанову Одеського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Таварткіладзе О. М., Князюка О. В., Заїкіна А. П., від 29 вересня 2020 року,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця") про визнання незаконними і протиправними та скасування наказів
від 31 серпня 2018 року № 101 та від 01 жовтня 2018 року № 109
"Про притягнення до дисциплінарної відповідальності".
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України
(далі - ЦПК України).
Врахувавши тривалість розгляду справи і те, що позивач повторно не з`явилася в судове засідання та із заявою про розгляд справи за її відсутності не зверталась, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду.
Кроткий зміст оскарженої постанови апеляційного суду
Постановою Одеського апеляційного суду від 29 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2019 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційний суд виходив з того, що умовою для застосування пункту 3 частини першої статті 257 та частини п`ятої статті 223 ЦПК України є повторна неявка в судове засідання належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його явка не перешкоджає розгляду справи. Встановивши, що ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про судове засідання, призначене
на 03 липня 2019 року, колегія суддів вказала на помилковість висновків суду першої інстанції про повторність неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання 15 жовтня 2019 року та передчасність залишення позову без розгляду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
29 жовтня 2020 року засобами поштового зв`язку представник
АТ "Укрзалізниця" - адвокат Пахомова В. А. подала касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 29 вересня 2020 року у цивільній справі № 523/15493/18, в якій просила вказану постанову скасувати, а ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без розгляду залишити в силі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано її матеріали з місцевого суду.
04 грудня 2020 року засобами поштового зв`язку представник
ОСОБА_1 - адвокат Бушуєв М. О. подав заяву про відвід колегії суддів Шиповича В. В., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 грудня 2020 року: Шиповича В. В., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф., заявлений адвокатом Бушуєвим М. О., як представником ОСОБА_1, відвід колегії суддів визнано необґрунтованим, а заяву про відвід передано для розгляду іншому судді.
Ухвалою Верховного Суду, у складі судді Ткачука О. С. від 10 грудня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1, поданої її представником - адвокатом Бушуєвим М. О., про відвід колегії суддів: Шиповича В. В., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф. відмовлено.
У грудні 2020 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що приймаючи оскаржену постанову, суд апеляційної інстанції допустив порушення положень статей 11, 12, 58, 64, 223, частини першої статті 263, статті 264 ЦПК України та не врахував висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц та від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц щодо підстав залишення позовної заяви без розгляду, добросовісної поведінки сторін у справі та необхідності дотримання балансу інтересів та рівності учасників судового процесу.
Заявник звертає увагу касаційного суду, що протягом розгляду справи судом першої інстанції позивач та її представник жодного разу не з`явилися в судове засідання.
Подання клопотань про відкладення розгляду справи представником позивача - адвокатом Бушуєвим М. О. свідчить про обізнаність
ОСОБА_1 та її представника про дату та час розгляду справи. Крім того, до поданих представником позивача клопотань не було долучено жодного доказу, який би свідчив про поважність причин неявки в судові засідання.
Заявник наголошує на тому, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду.
Також заявник стверджує, що до адвокатського об`єднання, із яким ОСОБА_1 було укладено договір про правову допомогу, окрім
Бушуєва М. О. входять й інші адвокати, які не були позбавлені можливості з`явитися в судові засідання у розглядуваній справі.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У грудні 2020 року представником ОСОБА_1 - адвокатом
Бушуєвим М. О. подано до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому представник позивача просить:
- касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Укрзалізниця" на постанову Одеського апеляційного суду від 29 вересня 2020 року у справі № 523/15493/18 закрити на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 396 ЦПК України;
- касаційну скаргу АТ "Укрзалізниця" залишити без задоволення, а оскаржену постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Представник позивача вважав, що касаційна скарга підписана і подана особою, яка не мала права її підписувати і подавати; касаційна скарга не має юридичної сили оскільки підписана однією особою; оскарженою постановою апеляційного суду не вирішувались питання про права, свободи та обов`язки АТ "Укрзалізниця"; постанова Одеського апеляційного суду від 29 вересня 2020 року у справі № 523/15493/18 не може бути оскаржена в касаційному порядку, а доводи заявника щодо можливості участі у справі інших адвокатів адвокатського об`єднання, з яким ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги, є безпідставними.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до
АТ "Укрзалізниця" про визнання незаконними і протиправними та скасування наказів.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2018 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання у цій справі.
Судові засідання з розгляду цивільної справи № 523/15493/18 призначалися на:
- 29 січня 2019 року о 12:30 год, розгляд справи відкладено за клопотанням представника позивача;
- 28 березня 2019 року о 14:30 год, розгляд справи відкладено у зв`язку з неявкою позивача та її представника;
- 26 квітня 2019 року о 09:30 год, сторони в судове засідання не з`явилися, від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи;
- 03 липня 2019 року о 14:00 год, сторони в судове засідання не з`явилися;
- 15 жовтня 2019 року о 14:00, постановлено ухвалу про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду.
ОСОБА_1 була в установленому порядку повідомлена про дату, час і місце судових засідань, зокрема 24 грудня 2018 року позивачу була вручена судова повістка про виклик в судове засідання на 29 січня
2019 року (т. 1 а. с. 223), 17 квітня 2019 року - вручена судова повістка про виклик в судове засідання на 26 квітня 2019 року (т. 2 а. с. 9).
Направлені позивачу судом першої інстанції судові повістки про призначення справи до розгляду на 28 березня 2019 року та 15 жовтня 2019 року повернуті відділенням поштового зв`язку без вручення ОСОБА_1 із вказанням причин повернення: "за закінченням терміну зберігання" та "адресат відсутній" відповідно (т. 1 а. с. 239-240 та т. 2 а. с. 46-47), а про судове засідання, призначене на 03 липня 2019 року позивач не повідомлена у зв`язку з відсутністю поштових марок у суду (т. 2 а.с. 37-38).
ОСОБА_1 брала участь у судовому процесі через свого представника - адвоката Бушуєва М. О.
У судові засідання, призначені судом першої інстанції для розгляду справи по на 29 січня 2019 року, 28 березня 2019 року, 26 квітня 2019 року, 03 липня 2019 року та 15 жовтня 2019 року, ОСОБА_1 та її представник не з`явилися.
Клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та/або її представника до суду подано не було.
Від представника ОСОБА_1 адвоката Бушуєва М. О. до суду надходили клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 29 січня
2019 року, 26 квітня 2019 року та 15 жовтня 2019 року.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
За змістом частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції про залишення позову (заяви) без розгляду після її перегляду в апеляційному порядку; є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої-другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до частини першої, пунктів 1-2 частини другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
У разі повторної неявки позивача (усіх позивачів) в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України).
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Вказані висновки неодноразово підтверджені Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 22 березня 2021 року у справі
№ 757/43966/16-ц, від 01 квітня 2021 року у справі № 2-1676/11, від 05 квітня 2021 року у справі № 524/3347/18, від 19 квітня 2021 року у справі
№ 675/1714/19.
Повторність неявки належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача є обов`язковою умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Повідомлення сторін про час і місце розгляду справи проводиться відповідно до вимог статей 128-132 ЦПК України.
Відповідно до частин першої, третьої, п`ятої статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Встановивши відсутність доказів належного повідомлення позивача про розгляд справи 03 липня 2019 року, а отже і відсутність повторності неявки належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для залишення позову ОСОБА_1 без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Висновки апеляційного суду не суперечать висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 07 серпня 2020 року у справі
№ 405/8125/15-ц та від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц
Доводи касаційної скарги та зміст оскарженого судового рішення не дають підстав для висновку про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскарженої постанови апеляційного суду, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова Одеського апеляційного суду від 29 вересня 2020 року залишенню без змін.
Підстави для закриття касаційного провадження передбачені пунктами 2, 3
частини першої статті 396 ЦПК України, про що зазначав представник позивача у поданому відзиві, касаційним судом не встановлені, оскільки повноваження адвоката Пахомової В. А. на представництво інтересів
АТ "Укрзалізниця" у касаційному суді підтверджені відповідно до статті 62 ЦПК України, чому надана оцінка під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження, а крім того касаційна скарга подана
АТ "Укрзалізниця" як учасником справи, а не як особою, що не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.
Оскільки за змістом частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, відсутні підстави для розгляду справи з викликом сторін та їх представників, про що просив представник позивача - адвокат Бушуєв М. О.
Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду