ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2021 року
м. Київ
Справа № 916/206/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н.М. - головуючий, Бакуліна С.В., Мамалуй О.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша меблева фабрика"
на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Головей В. М., Разюк Г. П., Савицький Я. Ф.
від 09.03.2021
за позовом Заступника керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти Уманської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша меблева фабрика"
про стягнення 165 584,00 грн.
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 12.05.2021 № 29.3-02/1201, у зв`язку з відпусткою судді Кролевець О.А., призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 916/206/20.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 12.05.2021 для розгляду справи № 916/206/20 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у складі: Губенко Н.М. - головуючий, Бакуліна С.В., Мамалуй О.О.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
Заступник керівника Уманської місцевої прокуратури, виступаючи в інтересах держави в особі Відділу освіти Уманської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша меблева фабрика" про стягнення 165 584,00 грн.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Одеської області від 02.11.2020 у справі № 916/206/20, позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша меблева фабрика" на користь Відділу освіти Уманської міської ради нараховану суму пені та штрафних санкцій на загальну суму 165 584,00 грн за несвоєчасну поставку товарів.
3. Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 у справі № 916/206/20 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша меблева фабрика" залишено без руху, та встановлено скаржнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху заяви про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку, ніж наведені скаржником в апеляційній скарзі.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не встановлено таких особливих і непереборних обставин, які б надавали право на поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження Товариству з обмеженою відповідальністю "Перша меблева фабрика", оскільки: оскаржуване рішення господарського суду прийнято 02.11.2020, повний текст якого складено 04.11.2020, було направлено 05.11.2020 на адресу скаржника, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням вул. Комунальна, 3, м. Южне, Одеська область, 65481 (аналогічну адресу місцезнаходження апелянт зазначає і в апеляційній скарзі); з огляду на приписи пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, оскаржуване рішення господарського суду вручене апелянту 11.11.2020, так як у вказану дату поштове відправлення рішення Господарського суду Одеської області від 02.11.2020 у даній справі повернулось до суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою"; апеляційна скарга відповідачем подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції 11.02.2021, тобто з пропуском 20 денного строку на апеляційне оскарження рішення.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 у справі № 916/206/20 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша меблева фабрика" про поновлення строку на апеляційне оскарження на рішення Господарського суду Одеської області від 02.11.2020 відмовлено; відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша меблева фабрика" на рішення Господарського суду Одеської області від 02.11.2020.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована встановленням судом апеляційної інстанції обставин щодо неповажності підстав пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження рішення суду та не наведенням апелянтом інших об`єктивних обставин щодо поважності причин пропуску строку на оскарження, оскільки посилання скаржника, викладені в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, не є поважними, так як у даному випадку пропуск процесуального строку зумовлений не об`єктивними і незалежними від волі скаржника причинами, а суб`єктивними чинниками і поведінкою самого скаржника.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша меблева фабрика", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 у даній справі скасувати, та передати справу до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша меблева фабрика" на рішення Господарського суду Одеської області від 02.11.2020 у справі № 916/206/20.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що при постановленні оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції не враховано те, що: апеляційну скаргу було подано протягом двадцяти днів з дня вручення відповідачу повного тексту рішення суду; при зверненні до суду апеляційної інстанції відповідачем наведено поважні причини пропуску процесуального строку, які, зокрема обумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
6. Доводи інших учасників справи
Керівник Уманської окружної прокуратури подав відзив на касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша меблева фабрика", в якому просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, та згідно із компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
8. Джерела права й акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Об`єктом касаційного перегляду є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України, відтак з`ясуванню підлягає питання щодо наявності чи відсутності поважних причин пропуску встановленого законодавством строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду та правомірності застосування судом апеляційної інстанції вищезгаданої процесуальної норми.
Питання поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано нормами статті 119 Господарського процесуального кодексу України, згідно з частиною 1 якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З правового контексту наведеної норми слідує, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню. Відтак, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Виходячи зі змісту частин 2 та 3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України, клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. При чому поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 918/115/16, від 19.06.2018 у справі № 912/2325/17, від 18.01.2019 у справі № 921/396/17-г, від 19.06.2020 у справі № 926/1037-б/15).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що повний текст оскаржуваного відповідачем рішення Господарського суду Одеської області від 02.11.2020 у справі № 916/206/20, складено 04.11.2020, відтак останнім днем подання апеляційної скарги на вказане рішення є 24.11.2020.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша меблева фабрика" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 02.11.2020 у даній справі лише 11.02.2021, тобто з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження на більш ніж на два місяця. При цьому скаржник просив поновити строк для подання апеляційної скарги, посилаючись на: необізнаності про розгляд даної справи; неотримання копії оскаржуваного рішення, оскільки наявність такого рішення директору Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша меблева фабрика" стало відомо від державного виконавця 13.01.2021; запровадження на всій території України карантину.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 у справі № 916/206/20 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша меблева фабрика" залишено без руху на підставі частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з визнанням причин пропуску строку на подання апеляційної скарги неповажними. Скаржнику визначено строк для усунення недоліків апеляційної скарги та зобов`язано вказати інші підстави для поновлення попущеного строку на подання апеляційної скарги.
На виконання вимог ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 у даній справі відповідачем було подано заяву із зазначенням інших підстав для поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, які, на думку скаржника, у сукупності перешкодили поданню апеляційної скарги у встановлений законом строк, а саме: у зв`язку з господарською діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша меблева фабрика", його директор та комерційний директор перебували у відрядженні в м. Києві у періоди з 13.11.2020 по 20.11.2020; з 09.12.2020 по 24.12.2020; з 28.12.2020 по 30.12.2020 та з 13.01.2020 по 02.02.2021, що підтверджується відповідними наказами.
Розглянувши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що тимчасові відрядження директора та комерційного директора товариства до м. Києва, жодним чином не підтверджує неспроможність відповідача подати апеляційну скаргу згідно із строками встановленими Господарським процесуальним кодексом України, тому викладені Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша меблева фабрика", у заяві інші підстави для поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, не підтверджують поважність причин такого пропуску, оскільки несвоєчасне оскарження рішення місцевого господарського суду зумовлене, з огляду на доводи, наведені скаржником, не об`єктивними обставинами, а обставинами суб`єктивного характеру.
Частиною 4 статті 260 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо, зокрема, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Суд зазначає про те, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених Господарського процесуального кодексу України. Тобто, вирішуючи таке питання, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку.
Наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин, проте у наведеному випадку судом апеляційної інстанції установлено не було.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції надав належну оцінку наведеним заявником підставам для поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовив у визнанні поважними причин пропуску такого строку, обґрунтовано застосував наслідки пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, відмовивши у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша меблева фабрика", на підставі пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України, а доводи, наведені у касаційній скарзі, цього не спростовують.
Крім того, Суд зазначає, що стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Водночас, як наголошує Європейський суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 37 - 38 рішення "Мушта проти України").
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії", заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany)).
Як встановлено судом апеляційної інстанції та зазначає сам відповідач, про наявність рішення Господарського суду Одеської області від 02.11.2020 у даній справі відповідач дізнався 13.01.2021. Натомість з апеляційною скаргою на вказане рішення відповідачем звернувся лише 11.02.2021.
Аналізуючи через призму зазначених висновків Європейського суду з прав людини дії та бездіяльність скаржника, Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 02.11.2020 у даній справі, оскільки наведені причини пропуску строку на апеляційне оскарження були суб`єктивними, залежали від поведінки скаржника та не пов`язані з наявністю об`єктивних обставин. Скаржник не проявив особистої старанності при прийнятті рішення про ініціювання процедури апеляційного оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 02.11.2020 у даній справі.
Отже, враховуючи наведене, доводи скаржника щодо порушення господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права не знайшли підтвердження під час касаційного провадження.