ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2021 року
м. Київ
справа № 607/20869/20
провадження № К/9901/11136/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Кашпур О. В., Шевцової Н. В.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - Довгополова О. М., суддів: Гудима Л. Я., Святецького В. В.
І. Обставини справи
1. У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП в Тернопільській області ДПП) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ДП 18 № 748624 від 27 жовтня 2020 року.
2. Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області рішенням від 18 грудня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовив.
3. Позивач оскаржив вказане рішення в апеляційному порядку.
4. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09 лютого 2021 року залишив апеляційну скаргу позивача на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 грудня 2020 року без руху з підстав її невідповідності вимогам процесуального закону в частині необхідності надання документу про сплату судового збору, надавши строк у десять днів для усунення цих недоліків.
5. На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 01 березня 2021 року до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання скаржника про звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, мотивоване скрутним матеріальним становищем, викликаним тимчасовим безробіттям.
6. Ухвалою від 03 березня 2021 року Восьмий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та повернув апелянтові зазначену скаргу з підстав невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
7. До таких висновків апеляційний суд дійшов, виходячи з відсутності доказів на підтвердження скрутного матеріального становища, які б свідчили про неможливість сплати судового збору.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
8. Позивач, вважаючи ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги постановленою з порушенням вимог процесуального закону, подав касаційну скаргу.
9. У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
10. Верховний Суд ухвалою від 14 квітня 2021 року відкрив касаційне провадження з підстав, передбачених частиною третьою, пунктом 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), а саме: предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги; підставами касаційного оскарження є порушення з боку суду апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
11. Представник УПП в Тернопільській області ДПП подав відзив на касаційну скаргу, в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
ІІІ. Нормативне регулювання й оцінка Верховного Суду
12. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
13. Згідно з частинами першою, другою статті 300 КАС України за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи відмови у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі.
Питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 298 цього Кодексу.
14. За приписами пункту 1 частини п`ятої, частини шостої статті 296 указаного Кодексу до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору
15. За правилом частини другої статті 298 зазначеного Кодексу до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
16. Приписами пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України обумовлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
17. Проаналізувавши доводи касаційної скарги, матеріали справи та мотиви, покладені в основу оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції, Верховний Суд виходить із такого.
18. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України. Проте, дане право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, зокрема і документу про сплату судового збору.
19. Мета встановлення судового збору за подання апеляційної скарги не зводиться до переслідування фінансових цілей - наповнення доходної частини Державного бюджету України, а передбачає запобігання поданню безпідставних та очевидно необґрунтованих скарг. Коло осіб, які користуються пільгами щодо сплати судового збору у вигляді звільнення від його сплати, визначено законом.
20. Частинами першою, другою статті 132 КАС України обумовлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
21. Частина перша статті 133 цього ж Кодексу закріплює, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
22. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовані Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (наводиться у редакції, яка була чинна на час подання апеляційної скарги; надалі - Закон № 3674-VI), відповідно до частини першої статті 3 якого судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.
23. Відмовляючи у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, суд апеляційної інстанції констатував відсутність у матеріалах справи та ненадання позивачем до суду належних та допустимих доказів на підтвердження скрутного матеріального становища, що свідчили б про неможливість сплати судового збору та давали б підстави для звільнення позивача від сплати судових витрат відповідно до статті 133 КАС України.
24. Так, визначення судового збору міститься у частині першій статті 1 Закону № 3674-VІ та означає збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
25. Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 3674-VІ платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
26. Розміри ставок судового збору визначені статтею 4 Закону № 3674-VІ. Зокрема, підпунктом 5 пункту 2 частини другої цієї статті ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду визначена на рівні 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
27. Водночас, частиною першою статті 8 Закону № 3674-VІ закріплено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
За змістом частини другої цієї ж статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
28. Отже, суд може звільнити позивача - фізичну особу від сплати судового збору у разі якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу такої особи за попередній календарний рік.
29. При цьому слід зауважити, що звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону № 3674-VІ є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
30. Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
31. Звільнення від сплати судового збору на певній стадії судового процесу не створює пільг щодо його сплати на інших його стадіях чи в інших судових провадженнях.
32. Відповідно до частин першої, другої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
33. Суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги від 03 березня 2021 року, виходив з підстав невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
34. Натомість, як вбачається з матеріалів справи позивач на виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху звернувся до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, мотивуючи його неможливістю сплатити судовий збір у зв`язку із важким матеріальним становищем. Разом з вказаним клопотанням позивач надав до суду відповідні документи на підтвердження викладених ним обставин, які перешкоджають сплаті судового збору, а саме відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2020 року по 01 квартал 2021 року, видані Головним управлінням ДПС у Тернопільській області.
35. Проте, суд апеляційної інстанції не надав оцінки поданим позивачем доказам у підтвердження його важкого матеріального становища.
36. Таким чином, судом не встановлено наявності чи відсутності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору та не перевірено чи встановлений законом обов`язок сплати судового збору, з врахуванням матеріального становища позивача та обставин справи не призведе до порушення його права на доступ до правосуддя.
37. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 815/5818/16.
38. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про передчасність висновків суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги скаржнику.
39. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.