ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2021 року
м. Київ
справа № 640/11556/20
адміністративне провадження № К/9901/26113/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №640/11556/20
за позовом ОСОБА_1 до Печерського районного у м.Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шевченківського районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва 03 червня 2020 року (прийняту в складі головуючого судді - Мазур А.С.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року (прийняту в складі головуючого судді - Пилипенко О.Є., суддів - Глущенко Я.Б. та Собківа Я.М.)
УСТАНОВИВ:
I. Суть спору
1. У червні 2020 року ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Печерського районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Шевченківського районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (надалі - відповідач) про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії, в якому просив:
- визнати бездіяльність та неправомірними дії Печерського районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо відмови позивачу у внесенні відповідних актових змін відносно національності своєї бабусі ОСОБА_2 та матері ОСОБА_3 з "росіянка" на "полька" до актових записів цивільного стану, що їх стосуються та про народження позивача;
- зобов`язати Шевченківський районний у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни в актовий запис про шлюб № 357 від 07 травня 1976 року, складений Шевченківським ЗАГСом міста Києва щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зазначивши в графі "національність" "полька" замість "русская";
- зобов`язати Печерський районний у м.Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни в актовий запис про народження № 19 від 16 січня 1977 року, складений Печерським ЗАГСом міста Києва щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2,, зазначивши в графі "національність" щодо матері "полька" замість "русская".
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Як встановлено судом апеляційної інстанції 27 листопада 2019 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, подав до Печерського районного у місті Києві ВДРАЦС на даний час - Печерський районний у м. Києві Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) заяву про внесення змін відносно національності своєї бабусі ОСОБА_2 та матері ОСОБА_3 з "росіянка" на "полька" до актових записів цивільного стану, що їх стосуються та про своє народження.
3. Листом від 11 грудня 2019 року № 4806/17.8-09 Печерським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві позивачу надано відповідь, відповідно до якої зазначено, що "інформація про національність прабабусі та прадідуся відсутня (не передбачена формою бланку актового запису про народження станом на 1921 рік). Ваші дідусь та бабуся мали різну національність, а при отриманні паспортів Ваші бабуся ОСОБА_5 і мати ОСОБА_3 визначились з національністю "росіянка", яка в подальшому і була зазначена в актових записах щодо них (шлюб, народження дітей тощо), у зв`язку з чим Відділ не має підстав для внесення зміни їх національності з "росіянка" на "полька".
Враховуючи викладене, повторно рекомендуємо звернутись до суду із заявою про встановлення факту неправильності внесення відомостей в актовий запис або в судовому порядку оскаржувати відмову Печерського районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві".
4. Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду, в тому числі й з вимогами зобов`язального характеру.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
5. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 червня 2020 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року, відмовлено у відкритті провадження у адміністративній справі.
6. Приймаючи рішення про відмову у відкритті провадження у справі, суди виходили з того, що позивач звернувся до суду для захисту права на забезпечення органом державної влади особистого немайнового права на відображення у актовому записі про своє народження інформації про національність його матері і бабусі, а не для оскарження відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису цивільного стану, у зв`язку з чим, враховуючи приписи статті 19 КАС України, даний позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
7. Не погоджуючись із ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 червня 2020 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року, посилаючись на порушення цими судами норм процесуального права, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
8. Ухвалою Верховного Суду від 12 листопада 2020 року відкрито провадження за вищевказаною касаційною скаргою. Підставою відкриття касаційного провадження є оскарження судових рішень зазначених у частині 2 статті 328 КАС України та посилання скаржника у касаційній скарзі на порушення судами попереднії інстанцій норм процесуального права.
9. Відзиву на касаційну скаргу не надходило, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги по суті.
V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
10. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
11. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
12. За змістом частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений в цій статті.
13. У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року N 19-рп/2011 зазначено, що "права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
14. Утвердження правової держави, відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України, полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту <…>".
15. Також у Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року N 19-рп/2011 зазначено про те, що відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.
16. Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
17. За правилами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
18. За правилами частини 1, 2 та 3 статті 49 Цивільного кодексу України, актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.
19. Аналогічні за змістом приписи закріплені у статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" від 01 липня 2010 року № 2398-VI (далі - Закон № 2398-VI).
20. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи й офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті (частина 1 статті 9 Закону № 2398-VI), тобто дій/подій, що впливають на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків.
21. Частиною 1 статті 22 Закону 2398-VI передбачено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
22. Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану також регулюють Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 (далі Правила № 96/5).
23. Пунктом 1.1. розділу І Правил № 96/5 визначено, що внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.
24. Згідно ч. 1, 2 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.