ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2021 року
м. Київ
справа № 810/115/18
адміністративне провадження № К/9901/4463/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Данилевич Н.А.,
суддів: Мацедонської В.Е., Шевцової Н.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з посади директора Департаменту інформаційних технологій, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 серпня 2018 року (головуючий суддя - Григорович П.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2019 року (головуючий суддя - Чаку Є.В., судді - Файдюк В.В., Мєзєнцев Є.І.) у справі №810/115/18, -
у с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі-відповідач, ДФС України) про визнання протиправним та скасування наказу ДФС України від 30.08.2017 за №161-дс про звільнення із посади державної служби директора Департаменту інформаційних технологій ОСОБА_1 ; поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Департаменту інформаційних технологій; стягнення з відповідача на користь позивача заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі 190735,49 грн.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що його звільнення із займаної посади відбулось з порушенням відповідачем положень Кодексу законів про працю України та Закону України "Про державну службу", без наявності на те законних підстав, під час перебування позивача на лікарняному, а тому спірний наказ про звільнення є незаконним та таким, що підлягає скасуванню з поновленням позивача на роботі.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2019 року, адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1 ) до Державної фіскальної служби України (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39292197, адреса: 04053, м.Київ, ЛЬВІВСЬКА ПЛОЩА, будинок 8) задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано Наказ Державної фіскальної служби України від 30.08.2017 за № 161-дс про звільнення із посади державної служби директора Департаменту інформаційних технологій ОСОБА_1 .
Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Департаменту інформаційних технологій.
Стягнуто з Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 209553,00 грн. (двісті дев`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят три гривні 00 копійок).
В іншій частині відмовлено.
Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Департаменту інформаційних технологій Державної фіскальної служби України та стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в сумі 13666,36 грн. (тринадцять тисяч шістсот шістдесят шість гривень тридцять шість копійок).
Ухвалюючи судові рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що матеріали дисциплінарної справи № 282/ДСК ОСОБА_1 містять лише пояснення від 13.07.2017, які надавалися ним під час здійснення службового розслідування. Письмових пояснень перед накладенням дисциплінарного стягнення відповідач не отримував, акт відмови позивача від надання пояснень в матеріалах дисциплінарної справи відсутні. Також, в матеріалах дисциплінарної справи відсутні пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, які повинні в ній міститися в силу положень Закону. З огляду на це суди дійшли висновку про порушення з боку відповідача гарантій прав позивача як державного службовця під час застосування до нього дисциплінарного стягнення. Також суди врахували, що відповідачем не вмотивовано неможливості застосування до проступку позивача інших видів дисциплінарного стягнення, окрім такого крайнього виду відповідальності, як припинення державної служби за порушення Присяги. Також судами установлено, що факт можливого несанкціонованого втручання в роботу автоматизованих систем та мереж ДФС виявив Департамент обслуговування платників, який повідомив інші зазначені структурні підрозділи ДФС України, тоді як Департамент ІТ відповідного факту не виявляв, отже позивач як керівник Департаменту ІТ в даному випадку не може нести персональну відповідальність за невиконання пунктів 2.6. та 2.7. Розпорядження. Окрім того, судами зауважено, що виявлення факту несанкціонованого втручання в роботу автоматизованих систем та мереж ДФС є підставою для відкриття кримінального провадження за статтею 361 Кримінального кодексу України (несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів), автоматизованих систем, комп`ютерних мереж чи мереж електрозв`язку), однак відповідачем на надано суду доказів того, що в рамках кримінального провадження встановлено дійсні факти виявленого несанкціонованого втручання в роботу автоматизованих систем та мереж ДФС, а також будь-якої причетності позивача до вказаних обставин, що могло б бути свідчення порушенням ним Присяги державного службовця та мати ознаки такого дисциплінарного проступку. Суди зазначили, що в матеріалах справи наявні докази вжиття позивачем заходів, спрямованих на розробку додаткових засобів, що унеможливлять несанкціоноване втручання в роботу автоматизованих систем та мереж ДФС (відповідно, на виконання підпункту 2.1. пункту 2 Розпорядження).
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
14 лютого 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 серпня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2019 року, в якій відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує, що судами помилково розглянуто справу за правилами спрощеного позовного провадження. Вказує, що дисциплінарне стягнення застосовано до позивача з дотриманням вимог чинного законодавства. Вказує, що висновки судів про невмотивованість застосованого до позивача дисциплінарного стягнення свідчать про перебирання судами на себе виключних повноважень щодо обрання виду дисциплінарного стягнення. Вважає, що скоєння позивачем дисциплінарного проступку підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Зазначає, що судами при визначенні середнього заробітку за час вимушеного прогулу не з`ясовано обставин працевлаштування позивача та отримання доходів з інших джерел, а також зроблено невірний розрахунок суми такого заробітку, адже, як вважає скаржник, нарахування повинно проводитись виходячи із посадового окладу. Також скаржник посилається на пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом, адже статтею 78 Закону України "Про державну службу" передбачений 10-денний строк для оскарження спірного у справі наказу.
Позивачем до Суду подано відзив на касаційну скаргу, в обґрунтування якого вказано на безпідставність викладених в ній доводів. Вказує на те, що ним не вчинялось дій, як можна кваліфікувати як порушення Присяги. Зазначає, що суди попередніх інстанцій не приймали рішення за суб`єкта призначення, а надавали такому рішенню правову оцінку, а отже не втручались в дискреційні повноваження відповідача. Також вказує, що судами правомірно та у відповідності до вимог законодавства розраховано середній заробіток за час вимушеного прогулу. Зазначає, що спеціальним законодавством, що регулює спірні правовідносини, установлено місячний строк звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою Верховного Суду від 12 травня 2021 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що починаючи з 29.04.2016 року ОСОБА_1 відповідно до наказу ДФС України № 1761-о в порядку переведення призначений на посаду директора Департаменту інформаційних технологій ДФС України.
24.05.2017 року в.о. начальника Головного управління внутрішньої безпеки А.В. Пащуком на ім`я в.о. Голови ДФС України М.В. Продана було складено доповідну записку № 1279/99-99-22-01-01-18, в якій останній зазначив, що за інформацією Департаменту обслуговування платників (лист від 16.05.2017 року № 2209/99-99-08-18) щодо порушення алгоритму реєстрації податкових накладних в АІС ДФС у період часу з 11.05.2017 року по 16.05.2017 року Головним управлінням внутрішньої безпеки встановлено факт можливих неправомірних дій працівників Департаменту розвитку інформаційних технологій.
Зокрема, у період часу з 15:26:06 11.05.2017 року по 16:50:22 16.05.2017 року від імені ТОВ "Артік трейд" (код ЄДРПОУ 40535242), ТОВ "Мідасгруп-ЛТД" (код ЄДРПОУ 40072222), ТОВ "Тріалон" (код ЄДРПОУ 40369865) в базу ЄРПН ДФС здійснено записи про виписку податкових накладних на загальну суму 3 012 270,25 гривень, при цьому відсутні сформовані квитанції про прийняття електронних документів (податкових накладних) із записом у них "Документ прийнято" та "Документ зареєстровано", податкові накладні на обробку до СМ КОР не надходили та не оброблялися, стан суб`єктів електронного документообігу ТОВ "Арктік трейд" та ТОВ "Мідасгруп-ЛТД - "Ні".
У зв`язку з наведеним, в.о. начальника Головного управління внутрішньої безпеки А.В. Пащук у своїй доповідній записці зазначив, що директором Департаменту інформаційних технологій ОСОБА_1. порушено вимоги пункту 2 Розпорядження № 264-р/ДСК "Про організацію виконання заходів безпеки інформаційно-телекомунікаційних систем, баз даних та реєстрів органів ДФС", а саме не повідомлено Головне управління внутрішньої безпеки, Департамент охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації, Департамент обслуговування платників, Департамент моніторингу доходів та обліково-звітних систем про зазначені можливі факти несанкціонованого втручання у роботу автоматизованих систем та мереж ДФС, та клопотав про ініціювання порушення дисциплінарного провадження у відношенні директора Департаменту інформаційних технологій ОСОБА_1 для притягнення до дисциплінарної відповідальності з відстороненням його від виконання посадових обов`язків на час здійснення стосовно нього дисциплінарного провадження.
Зі змісту розпорядження ДФС України від 28.11.2016 № 264-о/ДСК "Про організацію виконання заходів безпеки інформаційно-телекомунікаційних систем, баз даних та реєстрів органів ДФС" (далі також - Розпорядження), Департамент охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації зобов`язано спільно з Департаментом інформаційних технологій провести внутрішню тематичну перевірку за виявленими фактами несанкціонованого втручання у роботу системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - СЕА ПДВ) невстановленими особами з використанням спеціального технічного обладнання та програмного забезпечення, за результатами якої надати Голові ДФС пропозиції щодо ініціювання дисциплінарного провадження стосовно винних осіб (пункт 1, підпункт 1.1.). Також, Департамент охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації зобов`язано негайно інформувати Департамент інформаційних технологій, Департамент обслуговування платників, Департамент моніторингу доходів та обліково-звітних систем, Головне управління внутрішньої безпеки про можливі факти несанкціонованого втручання у роботу автоматизованих систем та мереж ДФС (підпункт 1.7. Розпорядження).
Пунктом 2 Розпорядження зобов`язано Департамент інформаційних технологій (далі також - Департамент ІТ), зокрема: забезпечити унеможливлення доступу до внутрішньої мережі ДФС та мережі Інтернет з однієї і тієї ж одиниці комп`ютерної техніки, окрім випадків, визначених технічною необхідністю та передбачених у нормативно-правових документах (підпункт 2.3.); негайно інформувати Департамент охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації, Департамент обслуговування платників, Департамент моніторингу доходів та обліково-звітних систем, Головне управління внутрішньої безпеки про можливі факти несанкціонованого втручання у роботу автоматизованих систем та мереж ДФС (підпункт 2.6.); у разі виявлення випадків несанкціонованого втручання в роботу інформаційних систем органів ДФС проводити внутрішні тематичні перевірки, про що письмово доповідати Голові ДФС із долученням відповідних матеріалів (підпункт 2.7.). Разом з тим, Розпорядженням не визначено порядок та строки проведення тематичних перевірок.
Підпунктом 3.2. пункту 3 та підпунктом 4.3. пункту 4 Розпорядження, аналогічно, Департамент обслуговування платників зобов`язано негайно інформувати Департамент охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації, Департамент інформаційних технологій, Департамент моніторингу доходів та обліково- звітних систем, Головне управління внутрішньої безпеки про можливі факти несанкціонованого втручання, виявлені під час ведення Єдиного реєстру податкових накладних, та Департамент моніторингу доходів та обліково-звітних систем зобов`язано негайно інформувати Департамент охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації, Департамент інформаційних технологій, Департамент обслуговування платників. Головне управління внутрішньої безпеки про можливі факти несанкціонованого втручання в роботу автоматизованих систем та мереж ДФС.
За фактами наведеними у зазначеній доповідній записці, стосовно директора Департаменту інформаційних технологій ОСОБА_1 було проведено дисциплінарне провадження, за результатами якого складено висновок від 28.07.2017 року № 109/99-99-22-01-02-21-1 дск.
Так, за результатами розгляду дисциплінарної справи (протокол засідання від 29.08.2017 року № 27) виявлено вчинення директором Департаменту інформаційних технологій ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, що полягає у порушенні ним Присяги державного службовця у зв`язку з несумлінним виконанням своїх обов`язків та не забезпечення виконання вимог Регламенту ДФС та Положення про Департамент інформаційних технологій ДФС України, затвердженого наказом ДФС від 06.05.2016 року №405 зі змінами, що призвело до порушення вимог Розпорядження №264-р/ДСК, в частині забезпечення цілодобового моніторингу роботи серверів баз даних та серверів застосування на предмет несанкціонованого втручання у роботу автоматизованих систем Департамент охорони державної таємниці, Департамент обслуговування платників, Департамент моніторингу доходів та обліково-звітних систем, Головне управління внутрішньої безпеки, організації та проведення внутрішньої тематичної перевірки Департаментом інформаційних технологій по факту несанкціонованого втручання в роботу ІТС "Єдине вікно подання електронної звітності" та інформування Голови ДФС, унеможливлення доступу до внутрішньої мережі ДФС та мережі Інтернет з однієї і тієї ж одиниці комп`ютерної техніки заступника начальника відділу супроводження ІТС "Єдине вікно подання електронної звітності" Департаменту інформаційних технологій ОСОБА_3.
За результатами розгляду дисциплінарної справи ОСОБА_1, в.о. Голови ДФС України було надане подання від 29.08.2017 року № 1283/99-99-06/ДК, яким суб`єкту призначення рекомендовано на підставі ст.ст.65, 66 Закону України "Про державну службу" застосувати до директора Департаменту інформаційних технологій ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 65 Закону України "Про державну служби".
ДФС України видано наказ від 30.08.2017 року за № 161-дс "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", яким ОСОБА_1 звільнено із посади державної служби директора Департаменту інформаційних технологій за порушення Присяги державного службовця.
Не погоджуючись з таким наказом відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для відкриття та проведення стосовно директора Департаменту інформаційних технологій ОСОБА_1 дисциплінарного провадження слугувала доповідна записка в.о. начальника Головного управління внутрішньої безпеки А.В. Пащука, в якій останній зазначив про порушення працівниками Департаменту розвитку інформаційних технологій алгоритму реєстрації податкових накладних в АІС ДФС у період часу з 11.05.2017 року по 16.05.2017.
Зокрема зазначено, що директором Департаменту інформаційних технологій ОСОБА_1. порушено вимоги пункту 2 Розпорядження № 264-р/ДСК "Про організацію виконання заходів безпеки інформаційно-телекомунікаційних систем, баз даних та реєстрів органів ДФС", а саме не повідомлено Головне управління внутрішньої безпеки, Департамент охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації, Департамент обслуговування платників, Департамент моніторингу доходів та обліково-звітних систем про зазначені можливі факти несанкціонованого втручання у роботу автоматизованих систем та мереж ДФС.
В матеріалах справи наявні пояснення ОСОБА_1, в яких він зазначив, що до функцій Департаменту інформаційних технологій не відносяться функції щодо захисту інформації. Натомість, функція ведення ЄРПН, до якого за наявною інформацією було виявлено несанкціоноване втручання, належить до Департаменту обслуговування платників. Також, організація, координація заходів захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах та контролю за його станом в ДФС та її територіальних органах, здійснюються Департаментом охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації. В той же час, Департамент охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації жодним чином не зверталися до Департаменту ІТ та не впливали на стан захищеності СЕА-ПДВ, бази даних чи будь-яких супутніх систем та сервісів. Також, Департамент обслуговування платників повинен був організувати розробку технічного завдання на програмне забезпечення, що унеможливлює порушення алгоритму реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
Крім того, позивач зазначив, що згідно з пунктами 1.7., 2.6., 3.2., 4.3. Розпорядження №264 структурні підрозділи Департаменту охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації, Департамент ІТ, Департамент обслуговування платників, Головне управління внутрішньої безпеки Головного управління внутрішньої безпеки, Департамент моніторингу доходів та обліково-звітних систем мають негайно інформувати всі інші зазначені підрозділи у разі виявлення фактів несанкціонованого втручання. Разом з тим, зазначений факт був виявлений Департаментом обслуговування платників 16.05.2017 року (лист від 16.05.2017 року №2209/99-99-08-18), проте Департамент ІТ про цей інцидент не було повідомлено ні у якій формі, лист до системи електронного документообігу не завантажений, чим було порушено п.3.2 вказаного Розпорядження. Враховуючи це, він не міг повідомити інші підрозділи, оскільки факт несанкціонованого втручання до нього не доводився та ним не встановлювався.
Так, зі змісту розпорядження ДФС України від 28.11.2016 року № 264-о/ДСК "Про організацію виконання заходів безпеки інформаційно-телекомунікаційних систем, баз даних та реєстрів органів ДФС" вбачається, що Департамент охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації зобов`язано спільно з Департаментом інформаційних технологій провести внутрішню тематичну перевірку за виявленими фактами несанкціонованого втручання у роботу системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - СЕА ПДВ) невстановленими особами з використанням спеціального технічного обладнання та програмного забезпечення, за результатами якої надати Голові ДФС пропозиції щодо ініціювання дисциплінарного провадження стосовно винних осіб (пункт 1, підпункт 1.1.). Також, Департамент охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації зобов`язано негайно інформувати Департамент інформаційних технологій, Департамент обслуговування платників, Департамент моніторингу доходів та обліково-звітних систем, Головне управління внутрішньої безпеки про можливі факти несанкціонованого втручання у роботу автоматизованих систем та мереж ДФС (підпункт 1.7. Розпорядження).
Пунктом 2 вказаного Розпорядження зобов`язано Департамент інформаційних технологій, зокрема: забезпечити унеможливлення доступу до внутрішньої мережі ДФС та мережі Інтернет з однієї і тієї ж одиниці комп`ютерної техніки, окрім випадків, визначених технічною необхідністю та передбачених у нормативно-правових документах (підпункт 2.3.); негайно інформувати Департамент охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації, Департамент обслуговування платників, Департамент моніторингу доходів та обліково-звітних систем, Головне управління внутрішньої безпеки про можливі факти несанкціонованого втручання у роботу автоматизованих систем та мереж ДФС (підпункт 2.6.); у разі виявлення випадків несанкціонованого втручання в роботу інформаційних систем органів ДФС проводити внутрішні тематичні перевірки, про що письмово доповідати Голові ДФС із долученням відповідних матеріалів (підпункт 2.7.). Порядок та строки проведення тематичних перевірок вказаним Розпорядженням не визначено.
Водночас, підпунктом 3.2. пункту 3 та підпунктом 4.3. пункту 4 Розпорядження зобов`язано Департамент обслуговування платників негайно інформувати Департамент охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації, Департамент інформаційних технологій, Департамент моніторингу доходів та обліково-звітних систем, Головне управління внутрішньої безпеки про можливі факти несанкціонованого втручання, виявлені під час ведення Єдиного реєстру податкових накладних, та Департамент моніторингу доходів та обліково-звітних систем зобов`язано негайно інформувати Департамент охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації, Департамент інформаційних технологій, Департамент обслуговування платників, Головне управління внутрішньої безпеки про можливі факти несанкціонованого втручання в роботу автоматизованих систем та мереж ДФС.
Як було встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, факт можливого несанкціонованого втручання в роботу автоматизованих систем та мереж ДФС було виявлено Департаментом обслуговування платників, який у подальшому і повідомив інші зазначені структурні підрозділи ДФС України.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок проходження державної служби, особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців на момент виникнення спірних правовідносин врегульовано Законом України від 10.12.2015 року № 889-VIII "Про державну службу" (далі - Закон № 889-VIII).
У статті 8 Закону № 889-VIII наведено основні обов`язки державного службовця, а саме: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; з повагою ставитися до державних символів України; обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби;постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.
Відповідно до статті 64 вказаного Закону дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни.
Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення (ст.65 Закону № 889-VIII).
Дисциплінарним проступком, зокрема, є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Види дисциплінарних стягнень та загальні умови їх застосування містяться у статті 66 Закону №889-VIII, в якій передбачено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
У разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням.
У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.
У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність.
Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9 - 11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.
Дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2 - 4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії.
За кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
Приписами частини першої статті 68 Закону № 889-VIII обумовлено, що дисциплінарні провадження ініціюються суб`єктом призначення.
Частиною першою та десятою статті 69 Закону № 889-VIII передбачено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ.
Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.
В силу ч.1 ст.36 Закону № 889-VIII присяга державного службовця полягає в обов`язку вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов`язки.
Частиною 2 статті 78 Закону № 889-VIII передбачено, що скарга подається протягом 10 календарних днів після одержання державним службовцем копії наказу (розпорядження) про накладення дисциплінарного стягнення.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Середній заробіток працівника згідно з частиною першою статті 27 Закону України "Про оплату праці" визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.
Із пункту 5 вказаного Порядку вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.
Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.