ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2021 року
м. Київ
справа № 826/5303/17
адміністративне провадження № К/9901/32239/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Тацій Л.В.,
суддів: Рибачука А.І., Стрелець Т.Г., -
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (далі - виконавчий орган КМР (КМДА)) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2019 року (прийняте судом у складі судді Мазур А.С.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Кузьмишиної О.М., суддів: Пилипенко О.Є., Собківа Я.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації, третя особа: Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії для розгляду питань, пов`язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Київської міської державної адміністрації від 24.02.2017 № 2 в частині відмови у встановленні статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та видачі посвідчення особи постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 ОСОБА_1 ;
- зобов`язати Київську міську державну адміністрацію (Департамент соціальної політики) прийняти рішення про встановлення статусу особи постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи ОСОБА_1 та видати ОСОБА_1 посвідчення постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 на підставі експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України по встановленню причинного зв`язку хвороб, що призвели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 08 лютого 2019 року позов задовольнив.
Визнав протиправним та скасував рішення Комісії для розгляду питань, пов`язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, при Департаменті соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оформлене протоколом засідання № 2 від 24.02.2017 в частині відмови у встановленні статусу постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 ОСОБА_1 . Зобов`язано Київську міську державну адміністрацію прийняти рішення про встановлення статусу особи, яка постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та видати ОСОБА_1 посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 серії А.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 30 жовтня 2019 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивач отримала інвалідність внаслідок Чорнобильської катастрофи, а вік встановлення інвалідності не може бути визначальною ознакою для вирішення питання про надання особі статусу постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки наявні у матеріалах справи документи свідчать про існування всіх правових підстав для встановлення статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 1.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
20 листопада 2019 року виконавчий орган КМР (КМДА) звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить судові рішення, постановлені у цій справі, скасувати та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову.
У скарзі зазначає, що судами неправильно застосовано норми матеріального права та допущено порушення норм процесуального права.
Зокрема, зазначає про те, що дітям, потерпілим від Чорнобильської катастрофи, безпосередньо у дитячому віці повинно бути встановлено причинний зв`язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, за умови проходження ними перегляду у спеціалізованій медико-соціальній експертній комісії по досяганні ними 18 років, незалежно від терміну, на який їм було встановлено інвалідність у дитячому віці.
Також посилається на дискреційність повноважень відповідача.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 листопада 2019 року визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Рибачук А.І., Стрелець Т.Г., скаргу передано судді-доповідачу.
Верховний Суд ухвалою від 16 грудня 2019 року відкрив касаційне провадження.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
ОСОБА_1 народилася та проживала до 23 серпня 2001 року в АДРЕСА_1 .
04 травня 1995 року Чернігівською обласною радою народних депутатів на підставі пункту 7 статті 27 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановлено ОСОБА_1 статус дитини, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи у зв`язку із чим їй видано посвідчення серії НОМЕР_1 . Посвідчення дійсне до досягнення повноліття.
Відповідно до Експертного висновку від 19 грудня 2016 року № 1256, виданого Центральною міжвідомчою експертною комісією МОЗ та МНС України по встановленню причинного зв`язку хвороб, що призвели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, позивачу встановлено діагноз: папілярний рак щитовидної залози, ст. 1. Крім того, Експертним висновком № 1256 встановлено, що захворювання позивачки пов`язане з впливом аварії на ЧАЕС.
З урахуванням Експертного висновку № 1256 та, враховуючи характер захворювання пов`язаного з впливом аварії на ЧАЕС, позивачу встановлено з 23 січня 2017 року третю групу інвалідності, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією довідки серії АВ №0651260.
30 січня 2017 року позивач після отримання Експертного висновку та довідки МСЕК, звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації із заявою для направлення документів на розгляд Комісії для розгляду питань, пов`язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. До заяви було додано копію довідки МСЕК серії АВ №0651260, оригінал експертного висновку від 19 грудня 2016 року № 1256, копію посвідчення дитини, яка потерпіла від ЧАЕС, копію довідки Прилуцької ради від 27 липня 1994 року, копії паспорта та ідентифікаційного номеру.
Дана заява з додатками була прийнята до розгляду та передана на розгляд до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
24 лютого 2017 року на засіданні Комісії для розгляду питань, пов`язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи було прийнято рішення, оформлене протоколом № 2 про відсутність підстав для визначення статусу постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, оскільки: "надані документи не відповідають вимогам Постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року №51 "Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
07 березня 2017 року Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації листом №100/06-538 повідомило позивача про відсутність підстав для встановлення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Вважаючи вказану відмову протиправною позивач звернулася із позовом до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
Відповідно до статті 11 Закону України від 28 лютого 1991 року N 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон N 796-XII) до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать, зокрема, особи, які досягли повноліття, з числа зазначених у статті 27 цього Закону, та яким у дитячому віці встановлено причинний зв`язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, за умови проходження переогляду у спеціалізованій медико-соціальній експертній комісії відповідно до частини п`ятої статті 17 цього Закону.
Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать неповнолітні діти, зазначені у статті 27 цього Закону. Після досягнення повноліття (в разі одруження або влаштування на роботу у передбачених чинним законодавством випадках до досягнення повноліття - за їх бажанням відповідно з часу одруження або влаштування на роботу), визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи провадиться на умовах, визначених частиною першою цієї статті, а щодо потерпілих, зазначених у пункті 6 частини першої цієї статті, визначення категорії провадиться відповідно до пункту 1 частини першої статті 14 цього Закону.
За приписами статті 12 вказаного Закону причинний зв`язок між захворюванням, пов`язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.
Неповнолітнім дітям, зазначеним у статті 27 Закону N 796-XII, в разі захворювання причинний зв`язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи встановлюється відповідно до частини першої цієї статті.
На встановлення причинного зв`язку між погіршенням стану здоров`я і встановленням інвалідності та наслідками Чорнобильської катастрофи мають право особи, яким після досягнення повноліття не буде надано відповідно до частини першої статті 11 цього Закону статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, з числа: зазначених у пункті 2 статті 27 цього Закону; народжених після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері мав підстави належати до 1 або 2 категорії постраждалих, або матір`ю, яка на час настання вагітності або під час вагітності мала підстави належати до 1 або 2 категорії постраждалих; хворих на рак щитовидної залози.
При встановленні причинного зв`язку хвороб з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників у населення, яке постраждало внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (далі - причинний зв`язок хвороб), уповноваженими медичними комісіями при експертизі медичних справ та під час стаціонарного обстеження осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, для встановлення причинного зв`язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників у населення, яке постраждало внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС застосовуються Перелік хвороб, при яких може бути встановлено причинний зв`язок з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників у дорослого населення, яке постраждало внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, затверджений наказом МОЗ України від 17 травня 1997 року N 150, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26 вересня 1997 року за N 448/2252 (у редакції наказу МОЗ України від 14 червня 2012 року N 441) (далі - Перелік хвороб), та Перелік хвороб і патологічних станів, ризик виникнення яких підвищується в результаті впливу на організм дитини іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, затверджений наказом МОЗ України від 17 травня 1997 року N 150, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26 вересня 1997 року за N 448/2252 (у редакції наказу МОЗ України від 14 червня 2012 року N 441) (далі - Перелік хвороб і патологічних станів).
Отже, однією з підстав для отримання посвідчення категорії 1 є встановлення уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я причинного зв`язку інвалідності з Чорнобильською катастрофою.
Пунктом 1 частини першої статті 14 Закону N 796-XII визначено, що до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відносяться інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу.
Таким чином, до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи належать:
інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою;
інваліди з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою;
хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу.
Порядок видачі посвідчень встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51 "Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Порядок № 51).
Положеннями абзацу 1 пункту 3 Порядку № 51 встановлено, що інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесеним до категорії 1, видаються посвідчення синього кольору, серія А.
Абзацом дев`ятим пункту 10 Порядку № 51 закріплено, що посвідчення видаються потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов`язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи.
У даному випадку позивачу для отримання посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 законодавством визначено такі умови:
- особа повинна мати статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи;
- повинен бути встановлений причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня (тобто на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов`язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи) або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.
Інших вимог для отримання посвідчення категорії 1 серії А, законодавець не визначає, єдиною умовою є лише відповідний висновок медичної установи.
Статтею 14 Закону № 796-XII визначено, що для встановлення пільг і компенсацій, визначаються певні категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема до категорії 1 відносяться особи з інвалідністю з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою.
Як вбачається з матеріалів справи, починаючи з 1990 року по 1994 рік позивач тричі перебувала на стаціонарному лікуванні в республіканському спеціалізованому диспансері радіаційного захисту Міністерства охорони здоров`я УРСР.
04 травня 1995 року позивачу видано посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи.
З 04 по 13 жовтня 2016 року позивач перебувала на плановому лікуванні в Українському науково-практичному центрі ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, де було діагностовано Папілярний рак щитовидної залози рТ2N0Mх, 1- стадія, 2-га клінічна група.
Зокрема, висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 08 грудня 2016 року підтверджено причинно-наслідковий зв`язок отриманої позивачем хвороби з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій про протиправність рішення Комісії з розгляду питань, пов`язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи № 2 від 24 лютого 2017 року щодо відмови у встановлені статусу постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи та зобов`язання Київської міської державної адміністрації прийняти рішення про встановлення статусу особи, яка постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та видати ОСОБА_1 посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 серії А є правильними.
Аналогічний правовий висновок викладений, зокрема у постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 826/2469/16.
Щодо доводів касаційної скарги про дискреційність повноважень відповідача, слід зазначити, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".
У цій справі, відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними, оскільки у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний до вчинення конкретних дій - прийняти позитивне рішення.
Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд - прийняти рішення про встановлення статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та видати посвідчення, або ж ні. Визначальним є те, що у кожному конкретному випадку звернення особи, з урахуванням фактичних обставин, згідно із законом існує лише один правомірний варіант поведінки суб`єкта владних повноважень.
Отже, повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними.
У касаційній скарзі не наведено доводів, які б ставили під сумнів правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
Враховуючи наведене, Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
З огляду на викладене, керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341- 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -