ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2021 року
м. Київ
справа № 272/287/17
адміністративне провадження № К/9901/38940/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Андрушівського районного суду Житомирської області від 24.04.2017 (суддя Чуб І.А.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2017 (колегія у складі суддів Бучик А.Ю., Майора Г.І., Шевчук С.М.)
у справі №272/287/17
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області
третя особа Андрушівське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області
про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 16.03.2017 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому, просив:
- визнати рішення від 07.03.2017 щодо відмови у скасуванні рішення Управління Пенсійного фонду України в Андрушівському районі № 136 від 17.04.2013 протиправним;
- зобов`язати відповідача скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Андрушівському районі № 136 від 17.04.2013;
- зобов`язати відповідача повернути йому безпідставно утримані кошти в сумі 7590 грн. 64 коп. з одночасною сплатою нарахованої на цю суму пені, відповідно до ч. 3 ст. 107 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
2. Постановою Андрушівського районного суду Житомирської області від 24.04.2017, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2017 у задоволенні позову відмовлено.
3. 03.07.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга позивача на зазначені судові рішення. У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.07.2017 відкрито провадження у справі.
5. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу було передано для розгляду до Верховного Суду.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності з 19.02.1990, а на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Андрушівському районі перебуває з 01.09.1996.
7. При проведенні ревізії та відпрацюванні індивідуальних відомостей про застраховану особу було з`ясовано, що з 02.09.1998 позивач зареєстрований як приватний підприємець - фізична особа. В зв`язку з цим у квітні 2013 позивачу проведено перерахунок пенсії як працюючому пенсіонеру за період з 02.08.2007 по 30.04.2013 і винесено рішення № 136 від 17.04.2013 про утримання переплати пенсії в сумі 7590 грн.
8. Постановою Андрушівського районного суду Житомирської області від 27.12.2013 у справі № 272/1126/13-а, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2014, у задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Андрушівському районі про визнання незаконним та скасування рішення від 17.04.2013 № 136 та зобов`язання повернути утримані на підставі вказаного рішення кошти у задоволенні позову відмовлено.
9. Позивач звернувся до Пенсійного фонду України із скаргою, на що ним було отримано відповідь від 29.12.2014 № 13431/Б1, в якій було зазначено, що у разі надання довідки податкових органів про відсутність доходів підприємницької діяльності, рішення про утримання переплати пенсії необхідно скасувати, зайво утримані кошти повернути заявнику.
10. 21.02.2017 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із вимогою про виконання вказівок Пенсійного фонду України та скасування рішення про утримання переплати пенсії та вирішення питання повернення зайво утриманих коштів, посилаючись на довідку про відсутність доходів та лист Пенсійного фонду України.
11. 07.03.2017 відповідач розглянув звернення ОСОБА_1 та підтвердив правильність рішення про утримання зайво отриманої пенсії, посилаючись на постанову суду від 27.12.2013 та ухвалу суду від 20.02.2014 у справі № 272/1126/13-а.
12. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
13. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що на виконання рішення Пенсійного фонду України він надав довідку податкового органу про відсутність доходів від підприємницької діяльності, а тому рішення про утримання переплати пенсії в сумі 7590 грн. підлягає скасуванню, а безпідставно стягнуті кошти - поверненню.
14. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність своїх дій. Також, зазначав про наявність судових рішень з аналогічним предметом спірних відносин, які набрали законної сили (справа № 272/1126/13-а).
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що відповідач діяв правомірно, надавши позивачу відповідь 07.03.2017 про неможливість скасування рішення про утримання переплати, оскільки правильність такого рішення перевірена судом та подання довідки про відсутність доходів не має правового значення.
16. Крім того, за висновком суду апеляційної інстанції подання довідки від 10.12.2015 № 3034/17-01/423 Андрушівської об`єднаної ДПІ ГУ ДФС у Житомирській області про відсутність доходів не може бути підставою для зобов`язання відповідача скасувати рішення № 136 від 17.04.2013.
17. Також, суд апеляційної інстанції зазначив, що лист Пенсійного Фонду України від 23.12.2014 № 13431/Б1 не носить нормативно-правового характеру та не є обов`язковим для виконання, в тому числі відповідачем.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
18. У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. На його думку, судами не враховано, що пенсіонер, якому статус непрацюючого при призначенні (або перерахунку, пов`язаного із звільненням особи) було надано до набрання чинності Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, тобто до 07.01.2006, та який був зареєстрований як фізична особа-підприємець до 07.01.2006, вважається непрацюючим при відсутності даних про сплату внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) та відсутності доходів від підприємницької діяльності за даними податкових органів (незалежно від періоду, визначеного у довідках).
Отже, надання довідки про відсутність доходів від підприємницької діяльності чітко вказує про віднесення до непрацюючих пенсіонерів.
19. Крім того, скаржник зазначає, що суди не взяли до уваги, що Пенсійний фонд України вказав відповідачу у листі від 29.12.2014 № 13431/Б1 про необхідність скасування незаконного рішення за умови подання відповідних довідок. З такого рішення вбачається, що такий обов`язок покладено органом, виконання вказівок якого є обов`язковим для відповідача, саме на Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, який такої вказівки не виконав.
20. Судами не з`ясовувалося питання, що при винесенні рішення № 136 від 17.04.2013 до позивача застосовано законодавство, яке не було чинним на день виникнення спірних правовідносин.
Зокрема, при прийнятті зазначеного рішення управління Пенсійного фонду України в Андрушівському районі надало статус працюючого пенсіонера на підставі Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1.
Проте, пенсію по інвалідності позивач отримує з 19.02.1990, на обліку в Пенсійному органі перебуває з 01.09.1996, а з 02.09.1998 був зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності, однак такою діяльністю не займався, жодних прибутків не мав, розрахункових рахунків не відкривав, жодних внесків, податків не сплачував.
Отже, відповідно до чинного законодавства України на час постановлення на облік, навіть реєстрація як суб`єктом підприємницької діяльності, непрацюючим вважався пенсіонер при відсутності даних про сплату внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) та відсутності доходів від підприємницької діяльності за даними податкових органів (незалежно від періоду).
21. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надав.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
23. Відповідно до п. 2.21 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 ( редакції, що діяла на час виникнення спірних відносин), документами, які підтверджують, що особа не працює (не провадить діяльність, пов`язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), є: трудова книжка, індивідуальні відомості про застраховану особу, що надаються відділом персоніфікованого обліку за формою згідно з додатком 1 до Положення, а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення, та відомості про відсутність інформації про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця за наявними в органі, що призначає пенсію, даними. У разі відсутності у зареєстрованої (взятої на облік) внутрішньо переміщеної особи документів, що підтверджують факт звільнення (припинення зайнятості), факт звільнення з роботи встановлюється на підставі особистої заяви із зазначенням дати, з якої особа не працює, та поясненням обставин, у зв`язку з якими неможливо внести запис у трудову книжку чи надати оригінал трудової книжки.
У разі працевлаштування (початку діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) після призначення пенсії особа повідомляє орган, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, про дату працевлаштування (початок діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), вид зайнятості (укладення трудового договору, цивільно-правового договору, реєстрація як фізичної особи - підприємця, провадження незалежної професійної діяльності) шляхом подання заяви. Заява може бути подана особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або надсилається поштовим відправленням.
24. При цьому відповідно до пункту 2 частини другої статті 16 Закону особа надає на вимогу органу, що призначає пенсію, документи, що засвідчують відповідні відомості (у тому числі копію трудової книжки із записом про працевлаштування та/або копію цивільно-правового договору).
25. У разі звільнення (припинення діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) особа повідомляє орган, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії про дату звільнення (припинення діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) шляхом подання заяви.
26. Статтею 102 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пенсіонерів покладено обов`язок повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов`язку і одержання у зв`язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.
27. Ст. 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав.
28. За змістом ч. 1 ст. 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
29. Згідно п. 3 Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 № 6-4, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до ст. 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
30. Як встановлено судами, та вбачається з матеріалів справи, постановою Андрушівського районного суду Житомирської області від 27.12.2013 у адміністративній справі №242/1126/13-а, предметом судового розгляду якої було визнання незаконним та скасування рішення від 17.04.2013 № 136, зобов`язання повернути утримані на підставі цього рішення кошти, у задоволенні позову відмовлено. Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2014, зазначену постанову залишено без змін.
31. Також, вищезазначене рішення № 136 було предметом розгляду у справі № 806/3408/14, у якій постановою від 12.08.2014 було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та зазначено, що неповідомлення ОСОБА_1 Управління Пенсійного фонду України в Андрушівському районі Житомирської області про факт реєстрації як суб`єкта підприємницької діяльності призвело до необґрунтованої виплати позивачеві коштів у сумі 7590,90 грн., що у відповідності до ч. 1 ст. 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення", є підставою для прийняття відповідачем рішення про повернення суми переплати шляхом відрахування її з пенсії ОСОБА_1 .
32. У постанові від 12.06.2018 (справа №752/896/15) Верховний Суд дійшов правового висновку, що у випадку встановлення факту переплати пенсії з вини пенсіонера, Пенсійний орган приймає рішення про утримання надміру виплачених коштів. При цьому, механізмом реалізації виконання такого рішення є саме утримання пенсії, що відповідає нормам ст. 50 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
33. З огляду на вищезазначене, судами у справах №242/1126/13-а та № 806/3408/14 встановлено факт переплати пенсії з вини пенсіонера, який, маючи обов`язок повідомляти про працевлаштування, не виконав його, та не подав до відділу призначення пенсій відомості про те, що він зареєструвався як суб`єкт підприємницької діяльності та правомірність прийняття рішення № 136 від 17.04.2013 про повернення суми переплати шляхом відрахування її з пенсії ОСОБА_1 .
34. Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
35. Посилання позивача на лист Пенсійного фонду України від 29.12.2014 № 13431/Б1, яким повідомлено про те, що у разі надання ОСОБА_1 довідки податкових органів про відсутність доходів підприємницької діяльності, рішення про утримання переплати пенсії необхідно скасувати, зайво утримані кошти повернути заявнику, є безпідставним, оскільки зазначений лист не є нормативно-правовим актом, що створює обов`язкові правові наслідки у підвідомчій йому сфері суспільних відносин, а носить лише рекомендаційний характер. Його застосування можливе виключно в частині, що не суперечить судовим рішенням, які набрали законної сили.
36. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судами оскаржуваних рішень і погоджується з їхніми висновками у справі, якими доводи скаржника відхилено.
37. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
38. Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд -