У Х В А Л А
12 травня 2021 року
м. Київ
Справа № 739/601/19
Провадження № 13-71 зво 21
Суддя Великої Палати Верховного Суду Крет Г. Р. перевірила заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд ухвал Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 13 вересня 2019 року та Чернігівського апеляційного суду від 02 грудня 2019 року за виключними обставинами і
встановила:
Вироком Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 15 листопада 2001 року, залишеним без зміни ухвалою Верховного Суду України від 14 березня 2002 року, ОСОБА_1 було визнано винним і засуджено за ч. 3 ст.142, пунктами "а", "г", "і"
ст. 93 Кримінального кодексу України 1960 року до покарання у виді довічного позбавлення волі.
15 квітня 2021 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) ухвалив остаточне рішення у справі "П`ятаченко та інші проти України", яким констатував порушення щодо ОСОБА_1 (заява 23588/20) ст. 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) стосовно покарання у виді довічного позбавлення волі без перспективи звільнення. ЄСПЛ також постановив, що визнання існування порушення становить достатню справедливу сатисфакцію.
Посилаючись на вказане рішення ЄСПЛ засуджений ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) із заявою про перегляд судових рішень щодо нього за виключними обставинами у якій просить скасувати судові рішення щодо нього і обрати йому новий вид покарання не пов`язаний з довічним позбавленням волі.
Відповідно до п. 2 ч. 3ст. 459 Кримінального процесуального кодексу України
(далі -КПК) установлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом,
є виключною обставиною для перегляду судових рішень, що набрали законної сили.
Відповідно до ч. 5 ст. 33 КПК кримінальне провадження за виключними обставинами з підстави, визначеної п. 2 ч. 3 ст. 459 цього Кодексу здійснюється Великою Палатою.
Заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами повинна відповідати вимогам до її форми та змісту, встановленим ч. 2 ст. 462 КПК, та, зокрема, містити обґрунтування наявності виключних обставин та вимоги до суду, які б узгоджувались з його повноваженнями за результатами перегляду, визначеними ч. 1 ст. 467 цього Кодексу.
Проте в поданій заяві засуджений не наводить правового обґрунтування того, як констатоване ЄСПЛ порушення ст. 3 Конвенції у справі "П`ятаченко та інші проти України" вплинуло на справедливість судового розгляду і ухвалених процесуальних рішень щодо нього. Як убачається зі змісту заяви, у ній висловлюється незгода з судовими рішеннями поза зв`язком із позицією ЄСПЛ, яка стосується механізмів не індивідуального, а загального характеру, зокрема запровадження на законодавчому рівні процедур, які у перспективі забезпечували б можливість дострокового звільнення осіб, засуджених до довічного позбавлення волі.
Крім того, вимога засудженого в прохальній частині не узгоджується з положеннями ст. 467 КПК про те, які рішення може ухвалити Велика Палата за результатами перегляду судових рішень за виключними обставинами.
Відповідно до ч. 3 ст. 464 КПК до заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, яка не оформлена згідно з вимогами, передбаченимист. 462 цього Кодексу, застосовуються правила ч. 3ст. 429 КПК.
Ураховуючи викладене, недоліки заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами позбавляють можливості вирішити питання про відкриття провадження, що є підставою для залишення заяви без руху та надання строку для усунення допущених недоліків.
Керуючись статтями429,462,464 КПК, суддя