Постанова
Іменем України
11 травня 2021 року
м. Київ
справа № 215/6483/19
провадження № 61-13355св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Комунальне підприємство "Кривбасводоканал",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Майтаком Ігорем Валерійовичем, на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 березня 2020 року у складі судді Коноваленка М. І. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 серпня 2020 року у складі колегії суддів: Бондар Я. М., Барильської А. П., Зубакової В.П.
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопада 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (далі - КП "Кривбасводоканал") про зобов`язання вчинити певні дії.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, щовона є власником квартири АДРЕСА_1 . Між нею та відповідачем укладений договір про надання послуг централізованого постачання холодної води та водовідведення № С21-1921, згідно з умовами якого у її квартирі встановлено лічильник СК15 заводський номер 3089169, який опломбовано представником відповідача, про що складено акт від 12 січня 2015 року та прийнято відповідачем на абонентський облік. У зв`язку з чим вона як споживач зобов`язалась щомісяця враховувати показники лічильника при оплаті послуги, які вона вносила як користувач інтернет-платформи "Єдина міська автоматизована система комунальних розрахунків" Нова-КОМ до квітня 2019 року.
При зверненні до контакт-центру відповідача їй в усній формі повідомлено, що лічильник води за її адресою знятий з абонентського обліку, у зв`язку із простроченням повірки, а нарахування плати за послугу водопостачання та водовідведення здійснюється за нормативами споживання.
Вказані дії відповідача вважала такими, що не відповідають умовам договору та вимогам чинного законодавства України.
Зазначала, що періодична повірка вузла обліку, що забезпечує індивідуальний облік спожитої холодної води, має здійснюватися відповідачем самостійно, за власний рахунок.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просила зобов`язати КП "Кривбасводоканал" поновити з 01 березня 2019 року абонентський облік лічильника води СК15 заводський номер 3089169, встановленого у квартирі АДРЕСА_1 ; зобов`язати КП "Кривбасводоканал" припинити нарахування плати за послугу питного водопостачання та водовідведення за нормативами споживання за вказаною адресою; зобов`язати КП "Кривбасводоканал" здійснити перерахунок нарахованої плати за послугу питного водопостачання та водовідведення за зазначеною адресою за період з 01 березня 2019 року по дату припинення нарахування плати за послугу питного водопостачання та водовідведення за нормативами споживання, з урахуванням показань лічильника води СК15, заводський номер 3089169.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 серпня 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що ОСОБА_1 у визначений у свідоцтві строк про повірку робочого засобу вимірювальної техніки до 19 грудня 2017 року, а також після зняття лічильника з 01 березня 2019 року з обліку, повірку не здійснила, у зв`язку з чим відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, відповідач правомірно здійснив нарахування за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення за кількостю зареєстрованих в квартирі осіб, без врахування показів лічильника.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У вересні 2020 року ОСОБА_1 в особі адвоката Майтака І. В. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відмову у задоволенні її позовних вимог, не врахували, що повірку вимірювальної техніки мав здійснити відповідач за власний рахунок, та не провівши повірку за свій рахунок, відповідач неправомірно здійснив нарахування за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення згідно з встановлених норм та тарифів за кількістю зареєстрованих осіб, без врахування показів лічильника.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду: від 28 березня 2018 року у справі № 815/5331/16-ц (провадження № К/9901/32122/18), від 15 липня 2019 року у справі № 235/499/17 (провадження № 61-32739св18).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2020 року КП "Кривбасводоканал" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судові рішення без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
13 січня 2017 року між КП "Кривбасводоканал" та ОСОБА_1 укладений договір про надання послуг централізованого постачання холодної води та водовідведення № С21-1921 у якому зазначено, що за вказаною адресою встановлено лічильник СК15, заводський номер 3089169, який опломбовано представником відповідача, про що складено акт опломбування вузла обліку питної води від 12 січня 2015 року та прийнято відповідачем на абонентський облік.
Відповідно до свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки № Т-СП-06 - 309-12/14, чинного до 19 грудня 2017 року на підставі результатів повірки засіб вимірювальної техніки лічильник води визнано придатним до застосування.
Актом про опломбування вузла обліку питної води від 12 січня 2015 року, опломбовано та прийнято до обліку 12 січня 2015 року, та заначено строк наступного терміну держповірки 19 грудня 2017 року.
Згідно з приписом КП "Кривбасводоканал" проінформувало позивача про те, що з 29 листопада 2017 року повірка лічильників холодної води виконуються за рахунок абонентів багатоквартирних будинків та рекомендувало у термін до 19 січня 2018 року виконати повірку лічильника води за власний кошт та звернутись з заявою до водозбуту КП "Кривбасводоканал" з заявою про переопломбування.
01 березня 2019 року лічильник води СК15, заводський номер 3089169, знято з абонентського обліку.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Згідно з частиною четвертою статті 17 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" (у редакції, станом на 02 серпня 2017 року) періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну енергію і газ), що є власністю фізичних осіб, спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку, здійснюються за рахунок суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро- і газопостачання, якщо інше не встановлено договором, укладеним відповідно до законів, що регулюють відносини у сферах електроенергетики та газопостачання.
Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну енергію і газ), що є власністю фізичних осіб, спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку, покладається на суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро- і газопостачання. Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) покладається на суб`єктів господарювання, що здійснюють обслуговування відповідних засобів вимірювальної техніки.
Періодична повірка засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну енергію і газ) проводиться за рахунок тарифів на електро- і газопостачання або за рахунок постачальника послуг комерційного обліку. Періодична повірка засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) проводиться за рахунок внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку, встановлених відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".
Порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок надання комунальних послуг, права та відповідальність споживачів і виконавців цих послуг регламентується Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила № 630).
Пунктами 9, 30, 32 Правил № 630 передбачено, що квартирні засоби обліку води і теплової енергії беруться виконавцем на абонентський облік, а їх періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) проводяться за рахунок виконавця, до обов`язків якого входить контроль міжповіркових інтервалів, повірка квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, в той час як обов`язком споживача є своєчасна оплата наданих послуг за цінами і тарифами, встановленими згідно з вимогами законодавства.
Відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", який набрав чинності 02 серпня 2017 року та Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1344 від 02 листопада 2017 року, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг виконала перерахунок вартості тарифів та вилучила з них витрати, пов`язані з обслуговуванням та повіркою загальнобудинкових та індивідуальних засобів обліку, тим самим поклавши обов`язок на власника індивідуального засобу обліку води за власний рахунок здійснювати їх періодичну повірку, обслуговування та ремонт, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки.
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що актом про опломбування вузла обліку питної води від 12 січня 2015 року, прилад обліку холодної води опломбовано та прийнято до обліку та зазначено строк наступного терміну держповірки 19 грудня 2017 року.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, правильно виходив із того, що до 28 листопада 2017 року періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки, що є власністю фізичних осіб, здійснювалась за рахунок суб`єктів господарювання, а з 29 листопада 2017 року повірка та ремонт засобів квартирних приладів обліку води, які знаходяться у власності фізичних осіб, здійснюється за кошти абонентів.
Отже, на час виникнення у позивача обов`язку здійснити повірку засобу квартирного приладу обліку води (грудень 2017 року), така повірка мала бути здійснена за рахунок позивача.
З огляду на це, безпідставними є доводи касаційної скарги про те, що відповідач за свій рахунок мав здійснити повірку засобу квартирного приладу обліку води.
Відповідно до пункту 15 Правил № 630, засоби обліку води і теплової енергії, встановлені у квартирі (будинку садибного типу) та на вводі у багатоквартирний будинок, підлягають періодичній повірці.
Пунктом 20 Правил № 630 передбачено, що плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.
Відповідно до пункту 21 Правил № 630, у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства.
За таких обставин суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про те, що з 01 березня 2019 року відповідач правомірно здійснив нарахування за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення позивачем згідно з встановлених норм та тарифів за кількістю зареєстрованих осіб, без врахування показів лічильника.
Посилання ОСОБА_1 як на підставу касаційного оскарження на застосування норм права без урахування висновків у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду: від 28 березня 2018 року у справі № 815/5331/16-ц (провадження № К/9901/32122/18), від 15 липня 2019 року у справі № 235/499/17 (провадження № 61-32739св18), не заслуговують на увагу, оскільки у справі, яка переглядається, та у справах, на які посилається заявник, встановлені різні фактичні обставини.
Крім того, у справах, на які посилається заявник, правовідносини виникли до 28 листопада 2017 року, коли періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки, що є власністю фізичних осіб, здійснювалась за рахунок суб`єктів господарювання, у той час як у справі, яка переглядається, спірні правовідносини виникли після внесення змін до законодавства України, згідно з якими повірка засобів квартирних приладів обліку води, які знаходяться у власності фізичних осіб, здійснюється за власний рахунок абонента (споживача).
Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться до незгоди заявника з висновками судів стосовно встановлення обставин справи та стосуються переоцінки доказів, що в силу статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.