УХВАЛА
11травня 2021 року
м. Київ
Справа № 914/2618/16
Провадження № 12-25гс21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Пількова К. М.,
суддів Британчука В. В., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи
за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - Банк)
на постанову Західного апеляційного господарського суду (головуючий - Мирутенко О. Л., судді: Данко Л. С., Плотніцький Б. Д.) від 27.07.2020
за позовомБанку
до арбітражного керуючого Струця Миколи Петровича (далі - Арбітражний керуючий), Української Універсальної біржі "Капітал" (далі - Біржа), Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалькон Агро Груп" (далі - ТОВ "Фалькон Агро Груп"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн-продакшн" (далі - ТОВ "Протеїн-продакшн", Боржник)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Малогон Вікторія Олександрівна (далі - Нотаріус)
про визнання недійсними результатів аукціону, договору купівлі-продажу майна та свідоцтва, скасування запису про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, зобов`язання передати (повернути) майно,
у межах справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Профстоун"
до ТОВ "Протеїн-продакшн"
про визнання банкрутом,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.11.2016 порушено провадження у справі № 914/2618/16 про банкрутство ТОВ "Протеїн-продакшн" в загальному порядку відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном і призначено розпорядника майна.
Постановою Господарського суду Львівської області від 11.09.2018 Боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором Арбітражного керуючого.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.12.2018, зокрема, визнано поточні грошові вимоги Банку до Боржника на суму 430 872 460,86 грн.
23.10.2019 в межах справи про банкрутство Банк звернувся з позовом (з урахуванням уточнення та збільшення позовних вимог) до Арбітражного керуючого, Біржі, ТОВ "Фалькон Агро Груп" та Боржника, в якому просив:
- визнати недійсними результати аукціону з продажу майна Боржника, проведеного 27.09.2019 за адресою: м. Кропивницький. смт. Нове, вул. Ливарна, буд. 10, оголошення та/або інформація про який була оприлюднена на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України за № 62069, по лоту № 1 (нерухоме майно: комплекс будівель та споруд, що розташований за адресою: м. Кропивницький, смт. Нове, вул. Ливарна, буд. 10; рухоме майно (обладнання); інше рухоме майно, що перебуває в заставі Банку) (далі - Аукціон);
- визнати недійсним договір купівлі-продажу майна банкрута в провадженні у справі про банкрутство ТОВ "Протеїн-Продакшн", укладений між ним та ТОВ "Фалькон Агро Груп", посвідчений 01.11.2019 Нотаріусом та зареєстрований в реєстрі за № 904 (далі - Договір);
- визнати недійсним свідоцтво, видане 02.11.2019 Нотаріусом та зареєстроване в реєстрі за № 923 (далі - Свідоцтво);
- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 33973868 від 02.11.2019 про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Фалькон Агро Груп" на об`єкт нерухомого майна (далі - Запис), внесений Нотаріусом, підстава виникнення права власності: акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: 907, 908, виданий 02.11.2019, видавник: Малогон В. О., приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу; договір купівлі - продажу, серія та номер: 904, виданий 01.11.2019, видавник: Малогон В. О., приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу; свідоцтво, серія та номер: 923, виданий 02.11.2019, видавник: Малогон В. О., приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу;
- зобов`язати ТОВ "Фалькон Агро Груп" передати (повернути) ТОВ "Протеїн-Продакшн" майно, що було реалізоване на Аукціоні по лоту № 1 та оформлене Договором.
Позовна заява мотивована порушеннями законодавства при організації та проведенні Аукціону, оскільки 26.09.2019 Західний апеляційний господарський суд за клопотанням Банку відповідними ухвалами зупинив дію ухвали Господарського суду Львівської від 08.08.2019, якою ліквідатору надано згоду на продаж заставного майна Боржника, та вжив заходи забезпечення шляхом заборони Арбітражному керуючому та Біржі вчиняти дії у цій справі щодо проведення аукціону (ів) з продажу та/або у будь-який спосіб здійснювати заходи з реалізації/відчуження заставного майна Боржника. Окрім цього Аукціон проведений без згоди Банку, який є забезпеченим кредитором (іпотеко/заставодержателем спірного майна), та згоди суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, а також з обмеженням кола потенційних покупців та відчуженням майна за ціною, яка нижче ринкової.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.06.2020 (суддя Морозюк А. Я.) позов Банку задоволено; визнано недійсними результати Аукціону, Договір та Свідоцтво; скасовано Запис; зобов`язано ТОВ "Фалькон Агро Груп" передати (повернути) ТОВ "Протеїн-Продакшн" майно, що було реалізоване на Аукціоні по лоту №1 та оформлене Договором.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що Аукціон по лоту № 1 проведено 27.09.2019 в період дії ухвал Західного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 у справі № 914/2618/16, що не відповідає вимогам абзацу 2 частини четвертої статті 42 Закону та статті 18 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а відтак позовна вимога про визнання недійсними результатів Аукціону є обґрунтованою і підлягає задоволенню; твердження Банку, що термін для подання заявок на Аукціон був невиправдано коротким і це мало вплив на його проведення відхилено за недоведеністю; вимоги про визнання недійсними Договору і Свідоцтва, скасування Запису та зобов`язання ТОВ "Фалькон Агро Груп" передати (повернути) майно, що було реалізоване на Аукціоні по лоту № 1, підлягають задоволенню, оскільки зазначені дії вчинені за наслідками проведення Аукціону; при цьому суд першої інстанції врахував, що на час посвідчення Договору, видачі Свідоцтва та внесення Запису дія ухвал Західного апеляційного господарського від 26.09.2019 вже завершилася, а тому відхилив відповідні твердження Банку як підставу для задоволення позовних вимог про визнання недійсними Договору і Свідоцтва та скасування Запису.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.07.2020 задоволено апеляційні скарги Арбітражного керуючого та ТОВ "Фалькон Агро Груп"; скасовано рішення Господарського суду Львівської області від 11.06.2020; ухвалено нове рішення, яким відмовлено Банку в задоволенні вимог про визнання недійсними результатів Аукціону, Договору, Свідоцтва та скасування Запису.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що норми чинного на час проведення Аукціону законодавства не передбачали можливості його скасування організатором саме в день його проведення, а також визнання його таким, що не відбувся з інших правових підстав ніж ті, що передбачені нормами статті 55 Закону; Біржа до часу проведення Аукціону та під час його проведення не отримувала будь-яких листів або повідомлень про заборону проведення аукціонів з продажу майна ТОВ "Протеїн-Продакшн" або зупинення дії ухвали Господарського суду від 08.08.2019; Банк не довів порушення його прав та майнових інтересів, оскільки отримав кошти від продажу майна на Аукціоні та не повернув їх ліквідатору; твердження, що реалізація майна банкрута відбулась за вартістю нижче ринкової та з порушенням порядку проведення Аукціону, є безпідставними, оскільки це майно продавалось у конкретний спосіб шляхом проведення публічних торгів (аукціону) для забезпечення його відчуження за найвищою ціною, що узгоджується з частиною шостою статті 64, частинами третьою-п`ятою статті 66 Закону; суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції в частині відхилення тверджень Банку щодо недотримання терміну для подання заявок для участі на Аукціоні та необхідності врахування ухвал Західного апеляційного господарського від 26.09.2019 як підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсними Договору і Свідоцтва та скасування Запису; вимоги про передання (повернення) спірного майна задоволенню не підлягають як похідні від решти вимог.
30.11.2020 Банк звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Суд) з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.07.2020 та залишити в силі рішення Господарського суду Львівської області від 11.06.2020.
Скаржник з посиланням на положення статті 129-1 Конституції України, статей 8, 18 Закону та статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс) мотивував подану скаргу, зокрема, тим, що суд апеляційної інстанції порушив приписи статей 136, 137, 235 ГПК України, оскільки дійшов неправильного висновку, що проведення Аукціону під час дії заходів забезпечення позову не порушило права Банку, а також не врахував висновки щодо протиправності відчуження об`єкта нерухомості, на яку судом накладено арешт та заборонено вчиняти такі дії, викладені у постановах Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі № 6-605цс16, від 24.05.2017 у справі № 6-640цс17, від 18.01.2017 у справі № 6-2552цс16, а також висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 05.06.2018 у справі № 543/730/14-ц (провадження № 14-149цс18).
Ухвалою від 16.12.2020 Суд відкрив касаційне провадження за вказаною скаргою, а ухвалою від 08.04.2021 передав справу разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини четвертої статті 302 ГПК України, оскільки вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 543/730/14-ц (провадження № 14-149цс18), щодо застосування у подібних правовідносинах процесуальних норм, якими у цивільному процесі (статті 151-153 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК України), а також в господарському процесі (статті 136, 137, 140, 144 ГПК України) аналогічно врегульований порядок вжиття судом заходів забезпечення позову та порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Ухвала про передачу мотивована тим, що Верховний Суд України, переглядаючи судові рішення, ухвалені за результатами розгляду спорів про визнання недійсними правочинів, у постановах 25.05.2016 у справі № 6-605цс16, від 24.05.2017 у справі № 6-640цс17, від 18.01.2017 у справі № 6-2552цс16 дійшов висновку, що недодержання сторонами під час вчинення оспорюваного правочину з відчуження майна вимог закону, а саме його вчинення в період чинності застосованих судом обмежень на відчуження майна (за рішенням суду про забезпечення позову, про арешт) є підставою для визнання його недійсним. При цьому Верховний Суд України виходив з того, що встановлені ухвалою суду обмеження не були зареєстровані у відповідному державному реєстрі, ведення якого передбачено Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", не може слугувати підставою для висновку про відсутність таких обмежень і про те, що відповідач має право вільно розпоряджатися нерухомим майном, якщо про встановлену судом заборону відчужувати майно відповідачу було відомо.
Разом з цим Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.06.2018 у справі № 543/730/14-ц (провадження № 14-149цс18) з посиланням на правові висновки, викладені в ухвалі Верховного Суду України від 10.03.2011 у справі № 6-2773св08, від яких вона не вбачала підстав відступати, не зважила на те, чи був обізнаний відчужувач про існування ухвали про забезпечення позову та відповідну заборону відчуження належного йому майна (цей аргумент був однією із підстав для касаційного оскарження судових рішень в зазначеній справі) та погодилась з висновками судів попередніх інстанцій, викладеними в оскаржуваних рішеннях, про необхідність визнання недійсними оспорюваних договорів, якими відчужено майно, з підстав недотримання при їх вчиненні вимог закону через установлені ухвалою суду про забезпечення позову обмеження щодо відчуження майна, яке було предметом продажу за цими угодами, дійшовши висновку, що не має правового значення той факт, що на момент укладення спірних договорів ухвала судді про забезпечення позову ще не перебувала на виконанні органів державної виконавчої та реєстраційної служб, оскільки за змістом статті 153 ЦПК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, ухвала про забезпечення позову виконується негайно, а її оскарження не зупиняє виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Таким чином Суд звертає увагу на відмінність правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 05.06.2018 у справі № 543/730/14-ц (провадження № 14-149цс18), від правових позицій Верховного Суду України в подібних правовідносинах, викладених у постановах 25.05.2016 у справі № 6-605цс16, від 24.05.2017 у справі № 6-640цс17, від 18.01.2017 у справі № 6-2552цс16, яка полягає в різному підході до необхідності урахування обставин достеменної обізнаності відчужувача майна за оспорюваним правочином про встановлену судом заборону відчужувати майно.
Суд вважає за необхідне відступити від зазначеного висновку Великої Палати Верховного Суду, оскільки вважає, що у разі, якщо правочин з відчуження майна був вчинений відчужувачем після постановлення ухвали про забезпечення позову, яка набирає законної сили з моменту її підписання (стаття 235 ГПК України) та підлягає негайному виконанню, стосовно майна, яке стало предметом відповідного правочину, однак відчужувач не був залучений та/або повідомлений про розгляд відповідної заяви про забезпечення позову (арешт/заборону на вчинення дій з відчуження цього майна), не отримував ухвалу про забезпечення позову, будь-яким іншим встановленим законом способом не був повідомлений про цю ухвалу та/або її зміст, за умови, що цю ухвалу на час вчинення правочину не було опубліковано в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до судових рішень", зазначені обставини необізнаності відчужувача про застосовані судом обмеження щодо майна виключають його вину та відповідальність за невиконання ухвали про забезпечення позову у розумінні частини четвертої статті 144 ГПК України, а тому мають значення і при застосуванні інших пов`язаних з цим негативних наслідків, зокрема, при вирішенні спору про визнання недійсним правочину (договору) з відчуження майна, забороненого судом до обігу.
Посилаючись на власну практику, Суд вказує, що такий підхід у вирішенні спорів про визнання недійсним правочину має особливе значення та є виправданим при вирішенні спорів про визнання недійсними торгів (аукціону) з продажу (реалізації) майна боржника у справі про банкрутство, оскільки Законом та Кодексом встановлені особливості процедури відчуження майна боржника в ліквідаційній процедурі у справі про банкрутство, що зумовлюють і особливості заперечення відповідних торгів (аукціону) з продажу (реалізації) майна боржника.
Також, на думку Суду, підготовка, організація та реалізація/відчуження майна боржника у ліквідаційній процедурі у справі про банкрутство є триваючим у часі процесом та відбувається у декілька стадій, які хоча і взаємопов`язані, але, як правило, відмежовані одна від одної у часі, а тому за формою (процедурою) не може ототожнюватись з відчуженням майна, що здійснюється поза межами вказаної процедури, зокрема, за правилами Цивільного кодексу України шляхом вчинення відповідного правочину. У зв`язку із цим наявність/виникнення заборони (судової) на відчуження майна боржника на будь-якому із етапів реалізації майна у ліквідаційній процедурі боржника у справі про банкрутство, порядок її застосування, спосіб (належність) доведення та обізнаність про неї, зокрема, учасниками аукціону з продажу майна боржника впливає на законність всієї процедури реалізації майна боржника та має значення при вирішенні спорів про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника у ліквідаційній процедурі у справі про банкрутство та при запереченні відповідних правочинів.
Відповідно до частини четвертої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.
Згідно із частиною першою статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження. Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Відповідно до частини другої статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання, якщо їх явка є не обов`язковою. При цьому у частині другій статті 121 цього Кодексу зазначено, що ухвала, якою суд повідомляє про призначення судового засідання, повинна містити, зокрема, вказівку про те, що участь особи не є обов`язковою.
Наведені обставини є підставою для призначення справи до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, що їх явка не є обов`язковою.
Керуючись статтями 120, 121, 233-235, 301, частиною четвертою статті 302 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду