УХВАЛА
11 травня 2021 року
м. Київ
справа № 193/1410/20
провадження № 13-38зво21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідачаЄленіної Ж. М.,
суддів Британчука В. В., Гриціва М. І., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В.
перевірила заяву ОСОБА_1 на ухвали слідчого судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2020 року, Дніпровського апеляційного суду від 29 січня 2021 року та колегії суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04 березня 2021 року і
ВСТАНОВИЛА
Як убачається зі змісту заяви та наявних у Верховному Суді матеріалів, слідчий суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області 29 грудня 2020 року відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого ГУ Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 30 листопада 2020 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12020040580000123 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 Кримінального кодексу України.
Таке рішення Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 29 січня 2021 року залишив без змін.
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду (далі - Касаційний кримінальний суд), керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428, ч. 4 ст. 424 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), 04 березня 2021 року відмовив у відкритті провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на вказані ухвали.
Не погодившись із цим, ОСОБА_1 звернулася до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) із заявою про перегляд рішення судів.
Зазначена заява через недотримання автором вимог ст. 462 КПК ухвалою судді Великої Палати від 31 березня 2021 року булазалишенабез руху та надано строк для усунення допущених недоліків.
У межах визначеного строку ОСОБА_1 подала нову заяву до Великої Палати, в якій, посилаючись на наявність виключної правової проблеми, просить скасувати згадані судові рішення, а справу направити на новий судовий розгляд. Вважає, що КПК передбачено право оскаржити за виключними обставинами ухвалу про закриття кримінального провадження, яка прийнята в порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом.
Велика Палата, перевіривши подану заяву, дійшла висновку, що у відкритті провадження за нею належить відмовити з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 36, п. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402 VIII "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені КПК; Велика Палата лише в передбачених законом випадках здійснює перегляд судових рішень із метою забезпечення однакового застосування норм права.
Підстави та порядок передачі справи на розгляд Великої Палати регламентовано статтями 4341, 4342 вказаного Кодексу. Питання про передачу провадження на розгляд Великої Палати, зокрема, у разі наявності в ньому виключної правової проблеми вирішується Касаційним кримінальним судом.
Проте з наявних у Верховному Суді матеріалів убачається, що Касаційний кримінальний суд відмовив у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 і не приймав рішення про передачу справи на розгляд Великої Палати.
Відповідно до законодавчих приписів Велика Палата не наділена повноваженнями ревізувати зазначені ухвали судів апеляційної та касаційної інстанцій та за відсутності правових підстав здійснювати у порядку касаційної процедури перегляд оспорюваних рішень.
З огляду на вищевикладене та з урахуванням положень глави 32 КПК Велика Палата слід відмовити, а заяву з усіма доданими матеріалами - повернути особі, яка її подала.
Керуючись статтями 4341, 4342 КПК, Велика Палата Верховного Суду