ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2021 року
м. Київ
Справа № 925/1097/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Колос І.Б.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу фермерського господарства "Халахур і КО" (далі - ФГ "Халахур і КО")
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2021 (головуючий суддя Мальченко А.О., судді Чорногуз М.Г. і Агрикова О.В.)
зі справи № 925/1097/19
за первісним позовом ФГ "Халахур і КО"
до фермерського господарства "Престиж Агролюкс" (далі - ФГ "Престиж Агролюкс")
про стягнення 285 991,02 грн.,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро" (далі - Товариство), та
за зустрічним позовом ФГ "Престиж Агролюкс"
до ФГ "Халахур і КО"
про визнання недійсним правочину,
третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - товариство з обмеженою відповідальністю "Центр Лойер Компані" (далі - ТОВ "ЦЛК")
за позовом до ФГ "Халахур і КО"
про визнання недійсним правочину,
ВСТАНОВИВ:
1. Первісний позов було подано до господарського суду Черкаської області про стягнення 122 768,87 грн. боргу, 61 975,51 грн. - 36% річних, 60 462,83 грн. пені, 16 230,04 грн. "інфляційних втрат" та 24 553,77 грн. штрафу у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки від 07.02.2018 №УМ 27/18Є, укладеним Товариством і ФГ "Престиж АгроЛюкс".
2. Зустрічний позов подано про визнання недійсним правочину щодо зарахування вимог, оформленого актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 16.04.2018 між Товариством і ФГ "Халахур і КО".
3. 22.10.2020 ТОВ "ЦЛК" звернулося до господарського суду Черкаської області з позовною заявою як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору до ФГ "Халахур і КО" про визнання недійсним правочину зарахування вимог, укладеного Товариством і ФГ "Халахур і КО", оформленого актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 16.04.2018.
4. Ухвалою господарського суду Черкаської області від 27.10.2020 (суддя Васянович А.В.) позовну заяву ТОВ "ЦЛК" до ФГ "Халахур і КО" про визнання недійсним правочину повернуто заявникові на підставі частини шостої статті 180 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
У постановленні зазначеної ухвали суд виходив з того, що вказану позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору за зустрічним позовом, подано з порушенням вимог частини першої статті 49 ГПК України, а саме з пропуском встановленого процесуального строку.
5. Не погодившись із зазначеною ухвалою, ТОВ "ЦЛК" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу та направити матеріали справи до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття позовної заяви до провадження.
6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2021: апеляційну скаргу ТОВ "ЦЛК" задоволено; згадану ухвалу господарського суду Черкаської області від 27.10.2020 скасовано; матеріали даної справи передано на розгляд до господарського суду Черкаської області.
У прийнятті зазначеної постанови апеляційний господарський суд виходив, зокрема, з того, що місцевим господарським судом не розглянуто питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку та можливості поновлення цього строку.
7. У касаційній скарзі до Верховного Суду ФГ "Халахур і КО", зазначаючи про невідповідність висновків апеляційного господарського суду обставинам справи, порушення ним норм процесуального права, просить: оскаржувану постанову апеляційного господарського суду від 19.02.2021 з цієї справи скасувати та залишити в силі ухвалу господарського суду Черкаської області від 27.10.2020; справу направити до господарського суду Черкаської області для продовження розгляду; судові витрати покласти на ТОВ "ЦЛК".
8. Касаційну скаргу, з посиланням, зокрема, на статті 49, 118, 119 ГПК України обґрунтовано порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
9. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "ЦЛК" заперечує проти доводів касаційної скарги, вважає, що суд апеляційної інстанції прийняв справедливе та обґрунтоване рішення, зокрема вказує, що: суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові не вирішував, чи є причини пропуску поважними, чи ні, а лише вказав на передчасність висновку суду про повернення апеляційної скарги та необхідність розглянути дане питання, оцінити доводи ТОВ "ЦЛК" щодо пропущеного строку, та просить залишити постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2021 без змін, а касаційну скаргу ФГ "Халахур і КО" без задоволення.
10. У прийнятті оскаржуваної постанови судом апеляційної інстанції зазначено, зокрема, таке.
10.1. Повертаючи позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що така заява подана з порушенням встановленого законом строку, оскільки підготовче провадження у даній справі було закрито ухвалою господарського суду Черкаської області від 11.12.2019 (а згадану позовну заяву, як зазначалося, подано 22.10.2020).
10.2. Як вбачається зі змісту позовної заяви ТОВ "ЦЛК", в обґрунтування причин поважності пропуску строку на її подання заявник, посилаючись на приписи статті 119 ГПК України, вказував на те, що набув право звернутися з даним позовом до суду лише 03.06.2020 у зв`язку з тим, що у справі про банкрутство Товариства ухвалою господарського суду міста Києва від 03.06.2020 було замінено кредитора - приватне підприємство "Приватне сільськогосподарське підприємство "Лан-2" на ТОВ "ЦЛК".
10.3. На порушення приписів статті 119 ГПК України судом першої інстанції не було надано жодної правової оцінки вказаним доводам ТОВ "ЦЛК" та не вирішено питання щодо поновлення строку на подання позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
11. Відповідно до положень ГПК України:
- треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін (частина перша статті 49);
- до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу (частина п`ята статті 49);
- учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 6 частини другої статті 42);
- право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку; заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 118);
- суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 119);
- якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи (частина третя статті 119);
- одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (частина четверта статті 119).
12. Попередніми судовими інстанціями з`ясовано, що ТОВ "ЦЛК" подало позовну заяву в даній справі як особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, з пропуском встановленого для цього процесуального строку.
Водночас зі змісту наведених частин першої і особливо четвертої статті 119 ГПК України випливає, що поновлення відповідного строку судом можливе з поданням заяви про поновлення процесуального строку.
У матеріалах даної справи відсутня, власне, заява ТОВ "ЦЛК" як така, що подана про поновлення пропущеного строку подання позовної заяви.
Не викладено (не наведено) такої заяви і в тексті позовної заяви ТОВ "ЦЛК" (т.3, а.с. 33-38).
13. За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про повернення ТОВ "ЦЛК" поданої останнім позовної заяви, а суд апеляційної інстанції у прийнятті оскаржуваної постанови припустився порушення наведених положень статей 118, 119 ГПК України, а, скасувавши ухвалу суду першої інстанції за відсутності підстав для цього, передбачених статтею 227 ГПК України, - також і порушення цієї норми процесуального права.
14. У зв`язку з викладеним та відповідно до статті 312 ГПК України оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а ухвала місцевого господарського суду від 27.10.2020, яка відповідає закону, - залишенню в силі.
15. З урахуванням наведеного Верховний Суд не погоджується з доводами викладеними ТОВ "ЦЛК" у відзиві на касаційну скаргу.
16. Наведене не позбавляє ТОВ "ЦЛК" права на доступ до суду, оскільки воно не позбавлене права та можливості звернутися до суду з відповідним позовом на загальних підставах.
17. Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом касаційної скарги, покладаються на ТОВ "ЦЛК".
Керуючись статтями 129, 300, 304, 308, 312, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд