П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/263/20
Провадження № 11-382заі20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Анцупової Т. О., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року (судді Соколов В. М., Білак М. В., Єресько Л. О., Загороднюк А. Г., Мартинюк Н. М.) у справі № 9901/263/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання протиправним і нечинним указу та
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Президента України, у якому просив визнати протиправним і нечинним Указ Президента України від 28 липня 2020 року № 297/2020 "Про утворення військово-цивільної адміністрації" (далі - Указ).
2. На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що Указ, який видано на виконання Закону України від 03 лютого 2015 року № 141-VIII "Про військово-цивільні адміністрації" (далі - Закон № 141-VIII), змінює загальні правила регулювання відносин у сфері місцевого самоврядування та припиняє повноваження Сєвєродонецької міської ради (далі - Сєвєродонецька міськрада), її виконавчого комітету, міського голови, а також інших посадових та службових осіб, які працюють у цих органах місцевого самоврядування, та наділяє військово-цивільну адміністрацію міста Сєвєродонецька Луганської області повноваженнями органів місцевого самоврядування. Припинення повноважень Сєвєродонецької міськради відповідно до статті 141 Конституції України має наслідком припинення повноважень депутатів відповідної ради, у тому числі позивача як депутата цієї ради та як посадової особи органу місцевого самоврядування - секретаря міської ради. Отже, оскаржуваний Указ порушує права не тільки територіальної громади міста Сєвєродонецька Луганської області в цілому, а й безпосередньо порушує права, свободи та інтереси позивача.
3. На переконання ОСОБА_1, Указ є незаконним у зв`язку з тим, що він виданий стосовно території, на яку не поширюється дія Закону № 141-VIII, оскільки місто Сєвєродонецьк Луганської області не знаходиться в районі проведення антитерористичної операції, а тому положення спірного Указу не застосовуються до цієї території.
4. Крім того, повноваження Сєвєродонецької міськради та її виконавчого комітету виконувались належним чином та в повному обсязі, а тому немає правових підстав вважати, що такі органи не здійснюють покладених на них повноважень унаслідок фактичного саморозпуску або самоусунення від виконання своїх повноважень або їх фактичного невиконання.
5. ОСОБА_1 також зауважив, що спірний Указ прийнято з порушенням порядку підготовки та внесення на розгляд главі держави проєкту акта Президента України, що, на думку позивача, є самостійною достатньою правовою підставою для визнання такого акта незаконним.
Короткий зміст рішення суду попередньої інстанції
6. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 12 жовтня 2020 року відмовив у задоволенні позову.
7. Судове рішення мотивовано тим, що видання відповідачем оспорюваного Указу у зв`язку з нездійсненням Сєвєродонецькою міськрадою та її виконавчими органами покладених на них Конституцією та законами України повноважень є необхідним заходом в умовах, які склались у місті Сєвєродонецьку Луганської області ще з 2014 року, з огляду на те, що місто знаходиться в особливій зоні, на яку поширюється дія Закону № 141-VIII. Отже, видаючи оскаржуваний Указ, Президент України діяв у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України, що відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог
8. Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначив, що суд першої інстанції неправильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, порушив норми процесуального права, неповно з`ясував обставини справи, а також вважав доведеними обставини, які не підтверджуються доказами, тому висновки суду не відповідають обставинам справи.
9. На думку скаржника, оскільки стаття 106 Конституції України визначає вичерпний перелік повноважень Президента України і разом із тим не наділяє останнього повноваженнями утворювати військово-цивільні адміністрації, то спірний Указ виданий відповідачем не на підставі та не в межах повноважень, що передбачені Конституцією України, а відтак є протиправним і нечинним.
10. ОСОБА_1 також послався на те, що місто Сєвєродонецьк Луганської області не включено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та до переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, а також не знаходиться в районі бойових дій, обмеженого доступу або забороненого доступу. Отже, суд першої інстанції безпідставно відхилив доводи позивача про те, що місто Сєвєродонецьк Луганської області безпосередньо не знаходиться в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації та в районі проведення антитерористичної операції, а тому немає підстав для утворення в місті військово-цивільної адміністрації.
11. На переконання скаржника, висновок суду першої інстанції про те, що місто Сєвєродонецьк Луганської області на момент видачі Указу було розташоване в зоні проведення антитерористичної операції, зроблений з неправильним застосуванням норм Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон № 1669-VII) та розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р, оскільки розпочата згідно з Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 антитерористична операція на території Донецької та Луганської областей була завершена згідно з Указом Президента України від 30 квітня 2018 року № 116/2018.
12. ОСОБА_1 також указав, що суд першої інстанції неправильно застосував положення частини третьої статті 3 Закону № 141-VIII, оскільки нескликання сесії міської ради у визначені законом строки не може бути підставою для утворення військово-цивільної адміністрації населеного пункту, у цьому випадку міста Сєвєродонецька Луганської області.
13. Скаржник зауважив, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження обставин, зазначених у листах голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника військово-цивільної адміністрації та голови Сєвєродонецької міської виборчої комісії щодо невиконання Сєвєродонецькою міськрадою та її виконавчим органом своїх повноважень, тому такі листи є недопустимими доказами у справі. Отже, оскаржуване судове рішення ґрунтується на недопустимих доказах, які не повинні були братись судом до уваги, що свідчить про порушення судом норм процесуального права, зокрема статей 73-77, 79, 90 КАС України, яке призвело до неправильного вирішення справи.
14. На підставі викладеного ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
Позиція інших учасників справи
15. У відзиві на апеляційну скаргу представник Президента України зазначив, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими й безпідставними.
16. Представник Президента України зауважив, що правильним є висновок Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про те, що оскільки місто Сєвєродонецьк Луганської області віднесене до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, то на це місто поширюється дія Закону № 141-VIII.
17. На думку сторони відповідача, оскаржуваний Указ обґрунтовано та правомірно видано на виконання положень частини другої статті 3 Закону № 141-VIII, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
18. У зв`язку з викладеним представник Президента України просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 жовтня 2020 року в цій справі - без змін.
Рух апеляційної скарги
19. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 19 листопада 2020 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року, а ухвалою від 09 грудня 2020 року призначила справу до розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на підставі пункту 1 частини першої та частини третьої статті 311 КАС України, оскільки у справі відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, а також ураховуючи те, що характер спірних правовідносин не вимагає участі сторін.
Обставини справи, установлені судом першої інстанції
20. Постановою Сєвєродонецької міської виборчої комісії Луганської області від 23 січня 2018 року № 2 ОСОБА_1 був зареєстрований депутатом Сєвєродонецької міськради VII скликання, який був обраний жителями міста Сєвєродонецька на місцевих виборах у жовтні 2015 року.
21. Рішенням Сєвєродонецької міськради VII скликання п`ятдесят четвертої (позачергової) сесії від 22 грудня 2018 року № 3011 позивач був обраний на посаду секретаря Сєвєродонецької міськради VII скликання.
22. 28 липня 2020 року на виконання Закону № 141-VIII Президент України видав Указ № 297/2020 "Про утворення військово-цивільної адміністрації".
23. Вказаним Указом: утворено військово-цивільну адміністрацію міста Сєвєродонецька Луганської області; командувачу об`єднаних сил, голові Луганської обласної державної адміністрації приписано здійснити відповідно до Закону № 141-VIII заходи, пов`язані з утворенням військово-цивільної адміністрації.
24. Вважаючи цей Указ протиправним і таким, що не відповідає Конституції та законам України, позивач звернувся до суду із цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновку суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
25. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
26. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
27. Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
28. Відповідно до частин першої, другої статті 102 Конституції України Президент України є главою держави і виступає від її імені.
Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.
29. Згідно з пунктом 17 частини першої статті 106 Конституції України Президент України є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України.
30. Частиною третьою статті 106 Конституції України визначено, що Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов`язковими до виконання на території України; призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави.
31. 28 лютого 2015 року набрав чинності Закон № 141-VIII, який визначає організацію, повноваження і порядок діяльності військово-цивільних адміністрацій, що утворюються як тимчасовий вимушений захід з елементами військової організації управління для забезпечення безпеки та нормалізації життєдіяльності населення в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації, зокрема в районі проведення антитерористичної операції, що не має на меті зміни та/або скасування конституційно закріпленого права територіальних громад на місцеве самоврядування.
32. Відповідно до абзацу першого частини першої статті 3 цього Закону військово-цивільні адміністрації утворюються у разі потреби за рішенням Президента України.
33. Таким чином, на виконання норм статей 102, 106 Конституції України законодавець визначив право Президента України у разі потреби приймати рішення про утворення військово-цивільних адміністрацій як тимчасовий вимушений захід з елементами військової організації управління.
34. Згідно із частиною першою статті 1 Закону № 141-VIII для виконання повноважень місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених цим Законом, у районі відсічі збройної агресії Російської Федерації, зокрема в районі проведення антитерористичної операції, можуть утворюватися військово-цивільні адміністрації.
Військово-цивільні адміністрації - це тимчасові державні органи у селах, селищах, містах, районах та областях, що діють у складі Антитерористичного центру при Службі безпеки України (у разі їх утворення для виконання повноважень відповідних органів у районі проведення антитерористичної операції) або у складі Об`єднаного оперативного штабу Збройних Сил України (у разі їх утворення для виконання повноважень відповідних органів у районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях) і призначені для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення безпеки і нормалізації життєдіяльності населення, правопорядку, участі у протидії актам збройної агресії, диверсійним проявам і терористичним актам, недопущення гуманітарної катастрофи в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації, зокрема проведення антитерористичної операції.
35. У частинах першій та другій статті 1 Закону № 1669-VIIвизначено, що період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
36. 02 грудня 2015 року Кабінет Міністрів України розпорядженням № 1275-р затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з яким у Луганській області місто обласного значення Сєвєродонецьк (Сєвєродонецька міськрада) є населеним пунктом, на території якого здійснювалася антитерористична операція.
37. 24 лютого 2018 року набрав чинності Закон України від 18 січня 2018 року № 2268-VIII "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" (далі - Закон № 2268-VIII), яким, зокрема, запроваджено здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях під керівництвом Об`єднаного оперативного штабу Збройних Сил України.
38. 30 квітня 2018 року Президент України Указом № 116 увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року "Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях".
39. Цього ж дня Президент України підписав наказ Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України "Про початок операції Об`єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей".Згідно із цим наказом з 14 години 30 квітня 2018 року розпочато операцію Об`єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей. Відтак антитерористична операція під керівництвом Антитерористичного центру при Службі безпеки України припинена.
40. Аналіз указаних нормативно-правових актів свідчить про те, що у зв`язку з прийняттям Закону № 2268-VIII створена нова правова основа для вирішення завдання з відсічі ворожій агресії на території Донецької та Луганської областей, унаслідок чого фактично було переформатовано антитерористичну операцію в операцію Об`єднаних сил з передачею управління від Служби безпеки України до Об`єднаного оперативного штабуЗбройних Сил України.
41. Отже, на території Донецької та Луганської областей продовжено особливий режим, на який поширюється дія Закону № 141-VIII.
42. З часу початку операції Об`єднаних сил продовжує діяти Луганська обласна військово-цивільна адміністрація, утворена на підставі Указу Президента України від 05 березня 2015 року № 123/2015 "Про утворення військово-цивільних адміністрацій".
43. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність доводів позивача щодо непоширення на територію міста Сєвєродонецька Луганської області положень Закону № 141-VIII.
44. Відповідно до частини другої статті 3 Закону № 141-VIII військово-цивільні адміністрації населених пунктів утворюються в одному чи декількох населених пунктах (селах, селищах, містах), у яких сільські, селищні, міські ради та/або їх виконавчі органи не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження, у тому числі внаслідок фактичного саморозпуску або самоусунення від виконання своїх повноважень, або їх фактичного невиконання.
45. Як установив суд першої інстанції, підставами для ініціювання розгляду питання щодо утворення військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецька Луганської області були:
- порушення вимог частини п`ятої статті 46 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР) стосовно непроведення протягом квітня - липня 2020 року сесій Сєвєродонецької міськради;
- відомості про те, що окремими посадовими особами Сєвєродонецької міськради вчиняються дії, спрямовані на узурпацію влади, порушення визначеного статтею 5 Конституції України принципу народовладдя, з посиланням, зокрема, на лист Сєвєродонецької міської виборчої комісії від 28 квітня 2020 року № 325, у якому констатовано незаконність скликання та проведення 78-ї, 79-ї, 80-ї (позачергової) сесій Сєвєродонецької міськради з огляду на участь у сесіях міської ради депутатів, які позбавлені депутатських повноважень, вчинення дій, пов`язаних з узурпацією влади та присвоєнням владних повноважень, порушення принципу народовладдя, незаконне розпорядження бюджетними коштами та майном комунальної форми власності;
- висновок про те, що Сєвєродонецька міськрада, її виконавчий орган не здійснюють належним чином покладених на них Конституцією та законами України повноважень;
- відомості про те, що правоохоронними органами порушено кримінальні провадження за фактами протиправних дій посадових осіб виконавчого комітету Сєвєродонецької міськради, пов`язані з незаконним розпорядженням земельними ділянками, розтратою бюджетних коштів у сфері освіти, медицини, житлово-комунального господарства тощо;
- розташування міста Сєвєродонецька, у якому відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 1275-р здійснювалася антитерористична операція, на відстані близько 40 км від лінії зіткнення.
46. У доводах апеляційної скарги позивач посилається на помилковість тверджень суду про те, що непроведення сесії міської ради є підставою для утворення військово-цивільної адміністрації в місті відповідно до частини другої статті 3 Закону № 141-VIII, оскільки непроведення сесії є підставою для утворення військово-цивільних адміністрацій у районі, області відповідно до частини третьої цієї статті, а для утворення військово-цивільних адміністрацій у населених пунктах (селах, селищах, містах) згідно із частиною другою цієї статті підставою є нездійснення відповідними радами покладених на них Конституцією та законами України повноважень.
47. Повноваження сільських, селищних, міських рад визначено главою 1 розділу ІІ Закону № 280/97-ВР.
48. Статтею 26 указаного Закону визначено виключну компетенцію сільських, селищних міських рад, а саме перелік питань, вирішення яких віднесено до виключної компетенції пленарних засідань сільських, селищних міських рад.
49. Згідно із частиною першою статті 46 Закону № 280/97-ВР сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
50. Частиною п`ятою статті 46 Закону № 280/97-ВР визначено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
51. Розміщеною на офіційному вебсайті Сєвєродонецької міськради інформацією підтверджується, що остання сесія цієї міської ради відбулася 03 квітня 2020 року. Відповідно до архіву рішень сесій міської ради остання позачергова 80-та сесія Сєвєродонецької міськради проведена 10 квітня 2020 року. Проєктами рішень Сєвєродонецької міськради передбачено розгляд питань, що відносяться до її компетенції (у тому числі щодо відведення земельних ділянок) та призначені на розгляд у квітні - травні 2020 року.
52. Проте з 10 квітня 2020 року по день видання оскаржуваного Указу (28 липня 2020 року) сесії Сєвєродонецької міськради не скликалися.
53. З огляду на встановлення факту непроведення сесій Сєвєродонецької міськради протягом травня - липня 2020 року, що не спростовується позивачем, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про фактичне невиконання вказаним органом місцевого самоврядування покладених на нього Конституцією та законами України повноважень.
54. Водночас неможливість здійснення належним чином Сєвєродонецькою міськрадою визначених Конституцією та законами України повноважень підтверджується також листом Сєвєродонецької міської виборчої комісії Луганської області від 28 квітня 2020 року № 325, відповідно до якого загальний склад місцевої ради становить 36 депутатів, поточний повноважний склад ради - 20 депутатів, при цьому існує судовий спір щодо правомірності відкликання за народною ініціативою 22 депутатів Сєвєродонецької міськради (майже 2/3 складу міської ради), поданий до суду 03 березня 2020 року та не призначений до розгляду на час підготовки цього листа.
55. Жодних доказів, що підстави для видання Президентом України оскаржуваного Указу було створено штучно, в матеріалах справи немає.
56. Отже, враховуючи розташування міста Сєвєродонецька в районі проведення антитерористичної операції на відстані близько 40 км від лінії зіткнення, а також установлений факт невиконання Сєвєродонецькою міськрадою покладених на неї як на орган місцевого самоврядування Конституцією та законами України повноважень, Президент України мав передбачені статтями 1 та 3 Закону № 141-VIII підстави для видання оскаржуваного Указу про утворення військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецька Луганської області для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення безпеки і нормалізації життєдіяльності населення, правопорядку, участі у протидії актам збройної агресії, диверсійним проявам і терористичним актам, недопущення гуманітарної катастрофи в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації.
57. Обґрунтовуючи висновок щодо неможливості Сєвєродонецькою міськрадою здійснювати належним чином покладені на неї Конституцією і законами України повноваження, суд першої інстанції керувався також листами голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від 03 січня 2020 року № 1/15-19, 18 лютого 2020 року № 1/01.01-10-755, 17 березня 2020 року № 01/01.01-08-1196, 30 березня 2020 року № 1/01.01-04-1449, скерованими до Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, Офісу Президента України, Ради національної безпеки і оборони України, Віце-прем`єр-міністра України - Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, про необхідність утворення військово-цивільних адміністрацій, зокрема в місті Сєвєродонецьку Луганської області.
58. Суд першої інстанції також стверджував, що підставою для ініціювання розгляду питання щодо утворення військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецька Луганської області стали відомості про те, що окремими посадовими особами Сєвєродонецької міськради вчиняються дії, спрямовані на узурпацію влади, порушення визначеного статтею 5 Конституції України принципу народовладдя, незаконне розпорядження бюджетними коштами та майном територіальної громади з посиланням, зокрема, на лист Сєвєродонецької міської виборчої комісії від 28 квітня 2020 року № 325, у якому констатовано незаконність скликання та проведення 78-ї, 79-ї, 80-ї сесій Сєвєродонецької міськради з огляду на участь у сесіях міської ради депутатів, які позбавлені депутатських повноважень, вчинення дій, пов`язаних з узурпацією влади та присвоєнням владних повноважень, порушення принципу народовладдя, незаконне розпорядження бюджетними коштами та майном комунальної форми власності.
59. Матеріалами справи установлено, що в указаному листі Сєвєродонецька міська виборча комісія Луганської області зазначила, що Сєвєродонецька міськрада провела 78-му, 79-ту, 80-ту (позачергові) сесії, у яких узяли участь на підставі незаконного допуску виконувачем обов`язків міського голови та секретаря Сєвєродонецької міськради ОСОБА_1 та апаратом цієї ради всі особи, повноваження яких відкликані відповідно до вимог законодавства. До того ж Сєвєродонецька міська виборча комісія Луганської області констатувала той факт, що зазначені особи під керівництвом відкликаного депутата ОСОБА_2, виконувача обов`язків міського голови та секретаря Сєвєродонецької міськради ОСОБА_1 вчиняють дії з узурпації влади та присвоєння владних повноважень, порушують принцип народовладдя, визначений статтею 5 Конституції України, вчиняють дії з незаконного розпорядження бюджетними коштами та майном комунальної форми власності.
60. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що наведені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 доводи, пов`язані з незгодою скаржника з викладеними у листах голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника Луганської обласної військово-цивільної адміністрації та Сєвєродонецької міської виборчої комісії Луганської області фактичними даними, не спростовують установлений судом першої інстанції факт невиконання Сєвєродонецькою міськрадою в період з 10 квітня до 28 липня 2020 року (день видання оскаржуваного Указу) покладених на неї як на орган місцевого самоврядування Конституцією та законами України повноважень, що підтверджується інформацією, розміщеною на офіційному вебсайті Сєвєродонецької міськради, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного Указу Президента України.
61. Відповідно до положень частини першої статті 3 Закону № 141-VIII у день набрання чинності актом Президента України про утворення військово-цивільної адміністрації відповідного населеного пункту (населених пунктів) припиняються згідно із цим Законом повноваження сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, їх виконавчих органів, сільських, селищних, міських голів, інших посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у цих органах місцевого самоврядування.
62. Згідно із Законом № 141-VIII утворення за рішенням Президента України військово-цивільних адміністрацій є тимчасовим заходом, спрямованим на стабілізацію ситуації в населеному пункті, забезпечення безпеки і нормалізації життєдіяльності населення, захисту прав та охоронюваних законом інтересів громадян, що проживають на цій території. Вказані заходи відносяться до заходів безпеки і не мають на меті змінити чи скасувати конституційно закріплене право громадян на місцеве самоврядування. Отже, доводи скаржника про те, що оскаржуваний Указ порушив право на місцеве самоврядування, передбачене Європейською хартією місцевого самоврядування та статтею 160 Конституції України, є безпідставними.
63. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що у зв`язку з нездійсненням Сєвєродонецькою міськрадою покладених на неї Конституцією та законами України повноважень, а також зважаючи на те, що місто Сєвєродонецьк Луганської області розташоване на території, на яку поширюється дія Закону № 141-VIII, Президент України в порядку, передбаченому цим Законом, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення безпеки і нормалізації життєдіяльності населення, правопорядку, участі у протидії актам збройної агресії, диверсійним проявам і терористичним актам, недопущення гуманітарної катастрофи в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації мав право прийняти рішення щодо утворення в цьому місті військово-цивільної адміністрації.
64. Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, також не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.