ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2021 року
м. Київ
справа № 812/1700/16
адміністративне провадження № К/9901/31797/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шишова О.О.,
суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубіжанський Краситель" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Рубіжанська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Рубіжанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 липня 2017 року (прийняту в складі: головуючого судді Смішлива Т.В.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Сухарька М.Г.),
У С Т А Н О В И В :
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Рубіжанський Краситель" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом до ержавної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві (далі - відповідач податковий орган), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Рубіжанська об`єднано державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області в якому просило про визнання протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.08.2016 року №0080351202 та №0080331202 щодо застосування штрафу за несвоєчасність сплати податку на додану вартість у розмірі 10% у сумі 54009,48 грн. та застосування штрафу за несвоєчасність сплати податку на додану вартість у розмірі 20% у сумі 6410,67 грн.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що податкові повідомлення-рішення відповідачем прийняті з порушенням чинного законодавства, є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки при їх складання відповідачем використано форму податкового повідомлення-рішення старого зразка. Товариство здійснює господарську діяльність в зоні проведення антитерористичної операції, а тому затримка у сплаті грошових зобов`язань з податку на додану вартість виникла через існування непереборних обставин, а саме через те, що у червні та липні 2014 року не працювали банківські установи у місті Рубіжному. У 2015 та 2016 році всі зобов`язання сплачувались товариством своєчасно.
3. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10 липня 2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2017 позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.08.2016 №0080351202 в частині застосування штрафу за затримку сплати податку на додану вартість на суму 11503,79 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
4. Приймаючи такі рішення, суди, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, прийшли до висновку, що подальше скасування судом податкового повідомлення-рішення від 15.04.2015р. № 00011511503 та наявність доказів своєчасної сплати позивачем самостійно визначених зобов`язань за березень та квітень 2015 року, підтверджує безпідставність нарахування відповідачем штрафних санкцій за несвоєчасну сплату наведених зобов`язань на загальну суму 11503,79 грн. Також суди зазначили, що відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкового боргу за деклараціями з ПДВ за серпень, вересень, жовтень 2015 року та червень 2016 року.
5. Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, податковий орган звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позову, зазначаючи, що ним правомірно було прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, оскільки під час проведення перевірки було встановлено порушення позивачем граничних строків сплати ПДВ.
5.1. Також відповідач зауважує, що, перевіркою даних інтегрованої картки платника ПДВ - ТОВ "Рубіжанський Краситель" встановлено несвоєчасну сплату самостійно визначених в податкових деклараціях з ПДВ, що стало підставою для винесення податкових повідомлень-рішень від 25.08.2016 № 0080351202, № 0080331202. Товариство оскаржувало вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку до ДФС України, але скарги відхилені, чим підтверджено правомірність податкових повідомлень-рішень. Жодних доказів неправомірності прийнятих ДПІ рішень позивачем не надано, а тому просив у задоволенні позову відмовити.
6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
7. Позивач в письмових запереченнях (відзиві) на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
8. У подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
9. Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.
10. Судами встановлено, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рубіжанський Краситель" зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності - юридична особа виконавчим комітетом Рубіжанської міської ради Луганської області 18 лютого 2004 року, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. З 14.07.2016 ТОВ "Рубіжанський Краситель" змінено місцезнаходження юридичної особи на м. Київ, у зв`язку з чим ТОВ "Рубіжанський Краситель" перейшло на податковий облік до ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
11. ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м.Києві проведено перевірку своєчасності сплати позивачем податкових зобов`язань з податку на додану вартість,за результати якої складено акт від 18.08.2016р. № 666/1-26-50-12-02, яким встановлено порушення термінів сплати податку на додану вартість у строки, визначені п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України.
12. На підставі наведеного акту відповідачем відповідно до ст..126 Податкового кодексу України прийнято податкові повідомлення-рішення форми "Ш" від 25.08.2016р., а саме:
- №0080351202, яким зобов`язано сплатити штраф у розмірі 54009,48 грн, що становить 10% від несвоєчасно сплачених грошових зобов`язань з ПДВ у сумі 540094,80 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 15.04.2015 № 0001151503 та декларацій за червень 2014 року, липень 2014 року, березень 2015 року, квітень 2015 року, серпень 2015 року, вересень 2015 року, жовтень 2015 року, липень 2016 року;
-№0080331202, яким зобов`язано сплатити штраф у розмірі 6410,67 грн, що становить 20% від несвоєчасно сплачених грошових зобов`язань з ПДВ згідно декларації за червень 2014р. у сумі 32053,35 грн.
13. Не погодившись з указаними рішеннями податкового органу, позивач звернувся до суду, вважаючи рішення податкового органу протиправними та необґрунтованими.
14. Ураховуючи положення п. 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.
15. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до частини першої статті 341 КАС України, виходить з наступного.
16. Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
17. У частині другій статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Підпунктом 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
19. Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.
20. Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
21. За приписами підпункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
22. Суд зазначає, що спірним питання у справі є нарахування штрафу за несвоєчасну сплату грошових зобов`язань, визначених податковим повідомленням-рішенням від 15.04.2015 № 0001151503 на загальну суму 45000,00 грн. суд виходить з такого.
23. Так, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що на підставі акту перевірки № 116/1501/32803997 від 25.03.2015 Рубіжанською ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.04.2015 № 0001151503 про збільшення ТОВ "Рубіжанський Краситель" грошових зобов`язань з ПДВ на суму 36000,00 грн та нараховано штраф 9000,00 грн (Т. 2 а.с. 4)
24. Суд звертає увагу на те, що вказане податкове повідомлення-рішення від 15.04.2015 № 0001151503 оскаржувалось платником податків у судовому порядку.
25. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18.06.2015 у справі № 812/336/15, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.08.2015, у задоволенні позову ТОВ "Рубіжанський Краситель" про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.04.2015 №0001151503 відмовлено (т.2 а.с.10-15).
26. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 07.12.2016 у справі № 812/336/15 заяву ТОВ Рубіжанський Краситель" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задоволено частково, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18.06.2015 у справі № 812/336/15 скасовано, постановлено нову постанову, якою визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми "Р" Рубіжанської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області від 15.04.2015 № 0001151503 про збільшення ТОВ Рубіжанський Краситель" грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 45000,00 грн.
27. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.02.2017 апеляційну скаргу Рубіжанської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області повернуто апелянту у зв`язку з її відкликанням (т. 2 а.с. 16).
28. Суд звертає увагу податкового органу на те, що існує судове рішення, яке набрало законної сили, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.04.2015 № 0001151503, а тому будь-які рішення про нарахування штрафу за несвоєчасну сплату грошових зобов`язань за вказаним податковим повідомленням-рішенням є незаконними та підлягають скасуванню.
29. Судами попередніх інстанцій було встановлено, що з інтегрованої картки ТОВ "Рубіжанський Краситель" вбачається, що погашення зобов`язань за податковим повідомленням-рішенням від 15.04.2015 № 0001151503 відбулось шляхом списання коштів, які обліковувались у позивача як переплата (2258,31 грн) та які сплачені останнім 28.04.2015 у сумі 83047,00 грн, як зобов`язання, визначені у декларації за березень 2015 року (т.1 а.с. 164-165).
30. Згідно декларації з ПДВ за березень 2015 року (реєстраційний № 9073032055 від 19.04.2015) позивачем самостійно визначено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 83047,00 грн (т.1 а.с. 15-16).
31. Визначені у вказаній декларації кошти сплачено позивачем до бюджету платіжним дорученням № 231 від 28.04.2015, тобто до настання граничного терміну сплати (т.1 а.с. 17), але податковим органом їх розподілено на погашення зобов`язань, визначених податковим повідомленням-рішенням від 15.04.2015 № 0001151503 у сумі 42741,69 грн, 1293,41 грн направлено на погашення пені та 39011,90 грн направлено на погашення зобов`язань по декларації за березень 2015 року (інтегрована картка Т. 1 а.с. 164-165).
32. Аналогічна ситуація відбувається і зі сплатою грошових зобов`язань, визначених позивачем у декларації з ПДВ за квітень 2015 року (реєстраційний № 9100236579 від 19.05.2015) у сумі 68938,00 грн (т.1 а.с. 18-19), зобов`язання за якою ТОВ "Рубіжанський Краситель" сплачено своєчасно платіжним дорученням № 305 від 28.05.2015 (т.1 а.с. 20), однак, розподілено податковим органом на погашення заборгованості по декларації з ПДВ за березень 2015 року у сумі 44035,11 грн (Т. 1 а.с. 166-167).
33. Лише 09.06.2015 на підставі ухвали суду від 25.05.2015 про відкриття провадження у справі № 812/336/15 податковий орган виключає з обліку в інтегрованій картці з ПДВ податкові зобов`язання, визначені податковим повідомленням-рішенням від 15.04.2015 № № 0001151503 на загальну суму 45000,00 грн, а також виключає з обліку пеню у розмірі 1293,42 грн, нараховану за несвоєчасну сплату вищевказаних зобов`язань (т. 1 а.с. 167-168).
34. Суд погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанції, що ураховуючи подальше скасування судом податкового повідомлення-рішення від 15.04.2015 № 0001151503 та наявність доказів своєчасної сплати позивачем самостійно визначених зобов`язань за березень та квітень 2015 року, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 25.08.2016 № 0080351202 є протиправним в частині нарахування штрафу як на суми несвоєчасно сплачених зобов`язань за податковим повідомленням-рішенням від 15.04.2015 № 0001151503, так і зобов`язань, визначених у деклараціях за березень та квітень 2015 року.
35. З розрахунку фінансових санкцій, визначених у податковому повідомленні-рішенні від 25.08.2016 № 0080351202, убачається, що за несвоєчасну сплату зобов`язань за податковим повідомленням-рішенням від 15.04.2015 № 0001151503 нараховано штраф у сумі 6970,94 грн, за порушення строків сплати узгоджених податкових зобов`язань по декларації за березень 2015 року штраф становить 4403,51 грн, за квітень 2015 року 129,34 грн, а всього за несвоєчасну сплату зобов`язань, визначених у вказаних документах штраф становить 11503,79 грн (Т. 1 а.с. 8 на звороті).
36. Отже, зазначені фінансові санкції, на думку Суду, є протиправними з вищезазначених підстав.
37. Ураховуючи викладене вище в сукупності, суди попередніх інстанцій у справі, що розглядається, прийшли до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
38. Доводи ж касаційної скарги не спростовують мотивів, покладених судами в основу оскаржуваних рішень, й не свідчать про неправильне застосування ними норм матеріального права або ж порушення процесуальних норм, а фактично зводяться лише до переоцінки встановлених судами обставин справи, що, в свою чергу, не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.
39. Відповідно до частин першої та четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
40. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
41. Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 КАС України, Суд