ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2021 року
м. Київ
справа № 825/1900/17
адміністративне провадження № К/9901/45265/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "А/Т тютюнова компанія "В.А.Т.- Прилуки" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Мельничука В.П., Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е. у справі №825/1900/17 за позовом Приватного акціонерного товариства "А/Т тютюнова компанія "В.А.Т.- Прилуки" до Чернігівської митниці ДФС України про визнання протиправними та скасування рішень,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. У листопаді 2017 року Приватне акціонерне товариство "А/Т тютюнова компанія "В.А.Т.- Прилуки" звернулось до суду з адміністративним позовом до Чернігівської митниці ДФС України, в якому просило:
- визнати протиправними і скасувати рішення Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості товару - "жилка необробленого тютюну типу Вірджинія, трубовогневої сушки, для виробництва сигарет (країна походження Бразилія)" з застосуванням резервного методу на рівні 0,98 дол. США/кг: № UА102180/2017/000022/2 від 17.05.2017, № UА102180/2017/000024/2 від 05.07.2017, № UА102180/2017/000025/2 від 12.07.2017, № UА102180/2017/000027/2 від 14.07.2017, № UА102180/2017/000030/2 від 26.07.2017, № UА 102180/2017/000031/2 від 26.07.2017, № UА102180/2017/000032/2 від 10.08.2017, № UА102180/2017/000033/2 від 10.08.2017;
- визнати протиправними і скасувати Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, якими відмовлено Приватному акціонерному товариству "А/Т тютюнова компанія "В.А.Т.- Прилуки" у митному оформленні товару: "жилка необробленого тютюну типу Вірджинія, трубовогневої сушки, для виробництва сигарет (країна походження Бразилія) за основним методом визначення митної вартості товару - за ціною договору (контракту): № UА102180/2017/00015, № UА102180/2017/00021, № UА102180/2017/00022, № UА102180/2017/00024, № UА102180/2017/00027, №UА102180/2017/00028, № UА102180/2017/00030, № UА102180/2017/00031.
2. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.
2.1. Визнано протиправними і скасовано рішення Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості товару - "жилка необробленого тютюну типу Вірджинія, трубовогневої сушки, для виробництва сигарет (країна походження Бразилія)" з застосуванням резервного методу на рівні 0,98 дол. США/кг: № UА102180/2017/000022/2 від 17.05.2017, № UА102180/2017/000024/2 від 05.07.2017, № UА102180/2017/000025/2 від 12.07.2017, № UА102180/2017/000027/2 від 14.07.2017, № UА102180/2017/000030/2 від 26.07.2017, № UА 102180/2017/000031/2 від 26.07.2017, № UА102180/2017/000032/2 від 10.08.2017, № UА102180/2017/000033/2 від 10.08.2017.
2.2. Визнано протиправними і скасовано Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, якими відмовлено Приватному акціонерному товариству "А/Т тютюнова компанія "В.А.Т.- Прилуки" у митному оформленні товару: "жилка необробленого тютюну типу Вірджинія, трубовогневої сушки, для виробництва сигарет (країна походження Бразилія) за основним методом визначення митної вартості товару - за ціною договору (контракту): № UА102180/2017/00015, № UА102180/2017/00021, № UА102180/2017/00022, № UА102180/2017/00024, № UА102180/2017/00027, № UА 102180/2017/00028, № UА102180/2017/00030, № UА102180/2017/00031.
2.3. Стягнуто з Чернігівської митниці ДФС України на користь Приватного акціонерного товариства "А/Т тютюнова компанія "В.А.Т.- Прилуки" судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань в розмірі 25 600,00 грн.
3. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року апеляційну скаргу Чернігівської митниці ДФС України - задоволено, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року скасовано та ухвалено нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
4. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи установлено:
4.1. На підставі контракту № T01/16-U від 10 грудня 2015 року (надалі - "Контракт"), укладеного з Бритіш Американ Тобакко (GLP) Лімітед (British American Tobacco (GLP) Limited), позивач імпортує тютюн в кількості та асортименті, що зазначаються в додатках до Контракту (п.1.1. Контракту).
4.2. Відповідно до основних умов Контракту:
- ціна розуміється на умовах DDU склад Покупця в Прилуках (п. 1.5.);
- до ціни товару, що підлягає сплаті за товар включено всі витрати, що пов`язані з поставкою товару в місце поставки, в тому числі вартість транспортування (фрахт) (п. 1.6.);
- продавець здійснює доставку на умовах DDU склад покупця в м. Прилуках, визначених в "Інкотермс-2000", протягом строку дії Контракту (п.3.1.);
- маркування має включати: сорт, країна походження, номер партії, номер короба, вага брутто, вага нетто (п. 3.2.);
- всі ризики, а саме, але не обмежуючись цим, витрати, пошкодження товару переходять до покупця після прийняття товару на склад Покупця у відповідності з умовами DDU "Інкотермс-2000" (п. 3.4.);
- забезпечення тари, пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням та маркуванням, а також витрати на навантаження, вивантаження, транспортування товару до названого місця призначення здійснюється за рахунок Продавця (п. 3.5.);
- покупець сплачує 100% вартості доставленого товару шляхом банківського переказу на рахунок продавця, який вказаний в статті 15 Юридичні адреси Сторін, протягом 30 днів з кінця місяця, що слідує за місяцем, в якому підтвердження поставки було відправлено, або за згодою сторін оплата за товар може здійснюватись покупцем в формі повної або часткової попередньої оплати на підставі рахунків, наданих продавцем (п. 4.1).
4.3. Позивач оскаржує рішення відповідача, що були прийняті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, що імпортувався позивачем, а саме: "Жилка необробленого тютюну типу Вірджинія, трубовогневої сушки, для виробництва сигарет" країна походження Бразилія.
4.4. Митна вартість товару визначена позивачем за основним методом - методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), згідно зі статтею 58 Митного кодексу України (надалі - МК України"). Керуючись статтею 53 МК України, одночасно з митною декларацією Позивачем при кожному митному оформленні товару були подані наступні документи:
- декларації митної вартості;
- зовнішньоекономічний контракт № T01/16-U від 10.12.2015, з додатками, що супроводжували поставку. У додатках до контракту встановлено вартість кожної партії товару за кілограм;
- рахунки-фактури (інвойси), в яких зазначено ідентифікуючі дані товару, вартість його за кілограм, відповідно до Контракту, а також загальна вага та загальна вартість, що підлягає сплаті за товар;
- ліцензія на право виробництва підакцизних товарів № 225 від 21.03.2016;
- інші документи, що супроводжували поставку, перелік яких повно наведений відповідачем в Картках відмови.
4.5. Одержавши вказані вище документи, у всіх випадках відповідач, шляхом направлення електронних повідомлень, запропонував для визначення митним органом митної вартості за ціною договору (контракту) надати додаткові документи, а саме:
- виписку з бухгалтерської документації, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 53 МК України;
- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару, відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 53 МК України
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 53 МК України;
- копію митної декларації країни відправлення, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 53 МК України.
4.6. На вказані повідомлення, позивачем надано наступні документи: повідомлення головного бухгалтера щодо відсутності на момент митного оформлення оприбуткування товару та оплати за нього та надання інформації, що підтверджує здійснену раніше оплату контрактної ціни за ідентичні товари; експертний висновок Чернігівської регіональної торгово-промислової палати України № ПК-7 від 26.01.2017; відповідний прайс-лист продавця для покупця щодо цін на товар; копії митних декларацій країни відправлення.
4.7. Після розгляду всіх отриманих документів, шляхом направлення електронних повідомлень, відповідачем надана інформація про причини, за яких заявлена митна вартість не може бути визнана та прийняті Рішення про коригування митної вартості з застосуванням резервного методу визначення митної вартості на підставі МД № 102040000/2016/047108 від 20.10.2016 на рівні 0,98 дол. США/кг. В митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю відмовлено, про що позивачу направлено Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
5. Суд першої інстанції при прийнятті рішення у справі зазначив, що позивачем подано відповідачу всі основні документи, які підтверджують митну вартість товару у повному обсязі, відповідно до переліку, що встановлений пунктом 2 ст. 53 МК України. Враховуючи зміст спірних рішень, у відповідача були відсутні зауваження чи сумніви щодо основного переліку документів.
5.1. Зазначив, що відповідно до умов Контракту та застосовних умов поставки, всі витрати пов`язані з товаром несе продавець товару. Позивач не несе жодних витрат при поставці даного товару, а тому відсутні підстави надання будь-яких додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Таким чином, в деклараціях митної вартості позивачем обґрунтовано зазначено розмір складових митної вартості - 0 та витрати, що не включаються до митної вартості - 0. Отже, розрахунком митної вартості по спірним поставкам є : митна вартість = ціна товару + 0 - 0, тобто митна вартість = ціна товару.
5.2. Судом встановлено, що позивачем дотримано вимоги статей 51, 52 МК України щодо визначення та заявлення митної вартості та для підтвердження заявленої митної вартості товару подано відповідачу всі необхідні документи, що передбачені частиною 2 ст. 53 МК України. Такі документи ідентифікують оцінюваний товар та містять достовірні дані, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товарів, яка підлягає сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин 4, 5 ст. 58 МК України, а тому відповідачем необґрунтовано відмовлено в застосуванні першого методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту).
5.3. Суд вказав, що митний орган може витребувати, а декларант зобов`язаний надати лише ті документи, які здатні усунути виявлені розбіжності, ознаки підробки, неповноту відомостей про митну вартість, однак, всупереч вищевказаним вимогам Закону, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини та сумніви повинні підтвердити чи спростувати запитані додатково документи.
5.4. На думку суду, в спірних рішеннях про коригування митної вартості, наголошено, що факт пов`язаності продавця з покупцем без додаткових доказів робить неможливим застосування методу визначення митної вартості за ціною договору, але відповідач не дотримався встановленої законом процедури перевірки відсутності впливу пов`язаності на ціну товарів та на стадії митного оформлення, не надав позивачу письмових обґрунтувань щодо сумнівів про наявність впливу, чим самим позбавив декларанта права доказу та належного реагування.
5.5. Відповідач, при здійсненні митного оформлення товарів за шостим (резервним) методом мав встановити та обґрунтувати, що на підставі поданих декларантом документів неможливо було визначити митну вартість за першим методом та що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, були недостатніми чи такими, що в сукупності викликали сумнів в достовірності інформації, в тому числі і щодо ціни. Водночас, відповідачем не було спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів та не обґрунтовано неможливість визначити митну вартість на підставі наданих позивачем документів. Відповідач також не підтвердив аргументованими доводами наявність у поданих документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
5.6. Суд дійшов висновку, що реальною та єдиною підставою для коригування відповідачем митної вартості товарів позивача стала інформація про вищий рівень раніше визнаних (визначених) відповідачем митних вартостей подібного товару, однак розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.
5.7. Суд зазначив, що спірні картки відмови відповідача, в порушення вимог статті 256 МК України та Порядку № 631, не є вмотивованими, так вони не містять обґрунтування причин відмови в митному оформленні, а саме, відповідач не зазначив, які саме вартісні показники складових митної вартості по товару є непідтвердженими, та які відомості про митну вартість товару є неповними; не містять роз`яснення вимог, виконання яких могло б забезпечити можливість прийняття митних декларацій за заявленим методом визначення митної вартості, а саме не вказано з посиланням на відповідні норми закону, які відомості про митну вартість підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та в яких документах містяться, а також які саме вартісні показники складових митної вартості та якими документами мають підтверджуватись за вимогами закону.
6. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції, зазначив, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом, обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.
6.1. Суд дійшов висновку, що митною вартістю спірного товару є його контрактна ціна, оскільки за умовами поставки витрати на транспортування та страхування несе продавець.
6.2. У зв`язку з тим, що митною вартістю спірного товару є його контрактна ціна, то враховуючи вимоги п. 1 ч. 4 та п. 1 ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України митний орган зобов`язаний під час митного оформлення перевірити числові значення складових митної вартості спірних товарів, іншими словами - числові значення складових контрактної ціни (з чого саме складається ціна та які витрати до неї включені), однак документи, надання яких передбачено ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, не містили такої інформації.
6.3. Колегією суддів було встановлено, що будь-який з наданих до митного оформлення позивачем документів (ні контракт, ні додатки до контракту, ні інвойс, ні міжнародна товарно-транспортна накладна, ні сертифікат про походження товару, ні прайс-лист, ні експертний висновок, ні копії експортних декларацій та ін.) такої інформації не містять, що є порушенням з боку позивача вимог ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України.
6.4. Суд установив, що до митного оформлення позивач надав лист-калькуляцію, але він наданий не виробником товару, а стороною зовнішньоекономічного договору (контракту), тому калькуляція не могла бути прийнята як додаткова цінова інформація для підтвердження задекларованого рівня митної вартості товару. Щодо експертного висновку, то колегія суддів визнала, що його було обгрунтовано не прийнято митницею, оскільки у тому вигляді, в якому він надавався до митного оформлення, він не давав можливості перевірити достовірність цінової інформації. Будь-яких інших документів, у яких були зазначені витрати на транспортування та страхування спірного товару, позивачем до митного оформлення не надавалося.
6.5. Апеляційний суд зауважив, що через те, що позивачем документально не підтверджені числові значення митної вартості, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, неможливо було застосувати.
6.6. Крім іншого, колегія суддів вказала, що судом першої інстанції необгрунтовано не було взято до уваги норми ч. 7, ч. 8, ч. 9 ст. 55 Митного кодексу України, відповідно до яких у випадку незгоди декларанта з рішенням про коригування заявленої митної вартості товару або неможливості надати додаткові документи за зверненням декларанта або уповноваженої особи митницею здійснюється випуск товарів у вільний обіг за умови сплати митних платежів під гарантії, строк яких не перевищує 90 днів. Протягом 80 днів з дня випуску товару у вільний обіг декларант може подати додаткові документи щодо підтвердження заявленої митної вартості товару, які митниця зобов`язана розглянути і прийняти рішення щодо скасування рішення про коригування митної вартості товару або надати обгрунтовану відмову. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митниця розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обгрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.
6.7. Колегія суддів зазначила, що позивачем не вжито заходів щодо доведення митному органу правильності визначення ним митної вартості спірного товару, хоча таку можливість він мав, та дійшла висновку, що подання документів, передбачених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, що містять відомості щодо числових значень складових митної вартості товарів, які передбачені умовами поставки, відомості щодо вартості перевезення та страхування спірного товару, надання додатково запитуваних документів, передбачених ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, є умовою визнання митним органом митної вартості, заявленої позивачем за методом за ціною договору (контракту).
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
7. Приватне акціонерне товариство "А/Т тютюнова компанія "В.А.Т.- Прилуки", посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
7.1. Скаржник вказує на те, що розрахунком митної вартості товару є ціна, що підлягає сплаті за контрактом, плюс понесені безпосередньо декларантом - покупцем товару витрати, пов`язані з оцінюваним товаром, перелік яких визначено в ч. 10 ст. 58 МК України. Необхідність додавання таких витрат не є імперативною умовою, а виникає за обставин,коли витрати не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за товар. Якщо ж ціна, що підлягає сплаті за контрактом, не коригувалась, то такі витрати не входять до складу митної вартості товару, у зв`язку з чим при заявленні митної вартості не повинні підтверджуватись документами.
7.2. Зазначає, що витрати на транспортування та страхування товару не здійснювались позивачем, а тому, виходячи з положень ст. 53, ч.ч 4, 5, 10 ст. 58 МК України, такі витрати не підлягають підтвердженню документально при заявленні митної вартості. Крім того, вказує, що в оскаржуваних рішеннях відповідачем не було зазначено про відсутність транспортних, страхових документів, чи про необхідність підтвердження "складових контрактної ціни", а тому такі доводи відповідача помилково покладено в основу оскаржуваного рішення.
7.3. Зазначає, що додатковим документом - прайс-листом продавця перелічено з чого складається ціна товару та підтверджено включення транспортних витрат до ціни.
7.4. Посилається на закріплення в МК України принципу заборони вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-яких інших документів, відмінних від тих, що зазначені в ст. 53 МК України.
7.5. Вказує, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано положення ст. 58 МК України в частині методу визначення митної вартості товару.
7.6. Вважає, що відповідачем не спростовано, що обґрунтування наявності впливу пов`язаності на ціну товару не були ним надані при митному оформленні, так само як і не надані при розгляді справи в суді.
7.7. Також вважає висновки апеляційного суду щодо відносно додаткових документів, наданих позивачем на вимогу митного органу, такими, що не ґрунтуються на нормах закону, адже суд послався на обставини та документи, які не стосуються та не впливають на числові значення митної вартості.
8. Відповідачем до Суду подано відзив на касаційну скаргу, в якому вказано на безпідставність викладених в ній доводів.
8.1. Вказує на те, що ним виконано вимоги п.п. 6 і 8 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, які зобов`язують серед основних документів подати документи, що містять відомості про вартість перевезення та страхування оцінюваних товарів (показати вартість перевезення та страхування).
8.2. Зазначає, що подання документів, передбачених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, що містять відомості щодо числових значень складових митної вартості товарів, які передбачені умовами поставки, відомості щодо вартості перевезення та страхування спірного товару, надання додатково запитуваних документів, передбачених ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, є умовою визнання митним органом митної вартості, заявленої позивачем за методом за ціною договору (контракту).
9. Ухвалою Верховного Суду від 29.05.2021 справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження з 05.05.2021.