ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 922/1742/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковського О.В. - головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я.,
за участі секретаря судового засідання Аліференко Т.В.
розглянув у судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківське фармацевтичне підприємство "Здоров`я народу"
про ухвалення додаткового рішення у справі Господарського суду Харківської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діатом"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківське фармацевтичне підприємство "Здоров`я народу"
про стягнення 4 951 321 грн 59 коп.
Учасники справи:
представник позивача - не з`явився,
представник відповідача - Галан М.О., адвокат.
ВСТАНОВИВ:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Діатом" (далі - Позивач) подало позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківське фармацевтичне підприємство "Здоров`я народу" (далі - Відповідач) 4 951 321 грн 59 коп. шкоди з покладенням на Відповідача судових витрат.
2. Господарський суд Харківської області прийняв рішення від 02.09.2020 (залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.12.2020) про відмову в позові, з покладенням на Позивача 30 000 грн 00 коп. витрат Відповідача на правничу допомогу.
Східний апеляційний господарський суд додатковою постановою від 14.12.2020 частково задовольнив заяву Відповідача про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у цій справі та стягнення з Позивача на користь Позивача 34 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
3. Верховний Суд постановою від 02.03.2021 касаційну скаргу Позивача залишив без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.12.2020, додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 та рішення Господарського суду Харківської області від 02.09.2020 у справі № 922/1742/20 - без змін.
4. Відповідач звернувся до Верховного Суду із заявою про винесення додаткової постанови у справі № 922/1742/20, якою розподілити судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме стягнути з Позивача на користь Відповідача судові витрати в сумі 149 103 грн 73 коп., що є витратами на професійну правничу допомогу в касаційному суді, з посиланням на положення статей 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
5. Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини 1 статті 315 Господарського процесуального кодексу України постанова касаційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
6. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
7. Згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).
8. Практична реалізація принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, а саме витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України):
- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;
- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
9. Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
10. За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
11. Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
12. За змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).
13. У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
14. Водночас наведений порядок "зменшення судових витрат" не ототожнюється та є відмінним від встановленого законом порядку "розподілу судових витрат", у зв`язку із чим Суд зазначає про таке.
15. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України.
Натомість у частинах п`ятої - сьомої цієї статті Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина п`ята статті 129 ГПК України).
16. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку (частина шоста статті 129 ГПК України).
Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми (частина сьома статті 129 ГПК України).
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
17. Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята і шоста статті 126 ГПК України).
18. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, сформульованої в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та в постанові від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
Крім цього суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, сформульованої колегією суддів Касаційного господарського суду в постанові від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18.
19. Суд також зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
20. Згідно з матеріалами справи Відповідач разом із запереченнями у відзиві на касаційну скаргу заявив вимоги про розподіл судових витрат з відшкодуванням йому Позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з попередньо узгодженої суми за надання юридичних послуг за укладеною Відповідачем з Адвокатським об`єднанням "Еквіті" угодою, що в гривневому еквіваленті дорівнює 5 325 доларів США, пославшись, зокрема на умови укладених між вказаними особами: договору від 05.06.2020 № 05/06/2020-2 про надання юридичних послуг та додаткової угоди № 2 від 05.02.2021 до цього договору, укладених.
21. Також Відповідач, звертаючись із заявою про винесення додаткової постанови у цій справі в порядку положень статті 129 ГПК України, заявив про понесені ним у цій справі у зв`язку з розглядом касаційної скарги Позивача, судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 149 103 грн 73 коп. на підставі таких документів:
- копії акта від 02.03.2021 приймання-передачі послуг за договором від 05.06.2020 № 05/06/2020-2 про надання юридичних послуг із переліченням в цьому акті наданих Відповідачу юридичних послуг та зазначенням загального розміру винагороди за надані послуги -в сумі 149 103 грн 73 коп.,
- копії рахунку № 02/03/2021 від 02.03.2021 на цю ж суму,
- копії платіжного доручення № 1045 від 03.03.2021 про оплату Відповідачем юридичних послуг в сумі 149 103 грн 73 коп. згідно з вказаним рахунком,
- копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС № 973310 від 18.02.2021, виданого Штокалу Тарасу Володимировичу, та наказу № 11-к про переведення цієї особи як помічника адвоката на посаду адвоката Адвокатського об`єднання "Еквіті".
22. Згідно з умовами договору від 05.06.2020 № 05/06/2020-2 про надання юридичних послуг та додаткової угоди № 2 від 05.02.2021 до цього договору Відповідач (замовник) та Адвокатське об`єднання "Еквіті" (виконавець) домовилися про зобов`язання виконавця за дорученням замовника захищати права і законні інтереси замовника та надання замовнику необхідних юридичних послуг (за переліком) в межах судової справи № 922/1742/20, що включатимуть в себе повне та комплексне супроводження замовника, захист його прав та законних інтересів у Верховному Суді (Касаційному господарському суді, Великій Палаті Верховного Суду), та про розмір винагороди за надання цих послуг, що становить гривневий еквівалент 5 325 доларів США.
23. Адвокатське об`єднання "Еквіті" визначило для надання правничої допомоги замовнику адвоката Галана Максима Олександровича, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю КС № 9412/10 від 18.09.2020, ордер серії АІ № 1087024 від 09.02.2021, а також адвоката Штокала Тараса Володимировича, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС № 973310 від 18.02.2021, ордер серії АІ № 1092264 від 26.02.2021.
24. Згідно з поданими до Суду актом прийому -передачі послуг від 02.03.2021 виконавець (Адвокатське об`єднання) надав, а замовник (Відповідач) прийняв юридичні послуги, надані в межах розгляду справи № 922/1742/20 Верховним Судом (Касаційним господарським судом), а саме: надання усних та письмових консультацій, правовий аналіз касаційної скарги Позивача, розроблення правової позиції, підготовка та написання відзиву на касаційну скаргу, представництво замовника в межах в судових засідань, з вартістю (розміром винагороди) в сумі 149 103 грн 73 коп.
На підтвердження оплати цих послуг додано копію платіжного доручення № 1045 від 03.03.2021.
25. Проаналізувавши надані заявником докази на підтвердження понесення Відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 149 103 грн 73 коп, Суд дійшов висновку, що відображена у них інформація щодо характеру виконаної адвокатами роботи (наданих послуг) відповідає документам та інформації, що містяться у матеріалах судової справи.
Водночас, через відсутність детального опису виконаних адвокатами робіт (наданих послуг) у межах цієї справі на стадії касаційного провадження (частина третя стаття 126 ГПК України) інформація у наданих заявником доказах на підтвердження понесення Відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 149 103 грн 73 коп не підтверджує обсяг цих послуг, зокрема час, витрачений адвокатами на надання замовнику (Відповідачу) кожного із узгоджених замовником з виконавцем виду послуг у цій справі, вартість цього виду послуг (за одиницю часу тощо), сукупний розмір витрат за кожним із видом послуг виходячи із витраченого адвокатами часу.
У зв`язку з цим відсутність детального опису виконаних адвокатами робіт (наданих послуг) у межах цієї справі на стадії касаційного провадження унеможливлює встановлення Судом складових заявленої Відповідачем до розподілення суми судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 149 103 грн 73 коп, та з`ясування реальності адвокатських витрат Відповідача у цій справі на стадії її касаційного перегляду (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також з`ясування розумності розміру цих витрат, виходячи з конкретних обставин справи.
26. Поряд з наведеним Суд не бере до уваги аргументи Відповідача у заяві щодо відшкодування витрат на послуги адвоката про максимальний коефіцієнт складності справ у спорах про відшкодування шкоди з посиланням на Наказ Державної судової адміністрації від 21.12.2018 № 622 "Про затвердження Загального класифікатора спеціалізацій суддів та категорій справ", у зв`язку із чим зазначає про таке.
Зазначений класифікатор з визначенням коефіцієнтів складності справ за категоріями, коефіцієнти складності окремих процесуальних питань, що є початковими показниками, розрахованими відповідно до дослідження, проведеного за сприяння проекту USAID "Справедливе правосуддя" та має рекомендаційний характер до застосування за рішенням Ради суддів України від 22.06.2016 № 46, застосовується для визначення спеціалізації кожного судді задля подальшого забезпечення визначення складу суду (судді, судді-доповідача у разі колегіального розгляду справи) відповідно до вимог закону, зокрема статті 32 ГПК України з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді.
А тому вказаний Відповідачем класифікатор спеціалізацій суддів та категорій справ, не може враховуватись для визначення складності справи та виконаних адвокатом робіт при здійсненні судом оцінки розміру витрат на оплату адвоката у розумінні частини четвертої статті 126 та статті 129 ГПК України.
Натомість для визначення складності справи у розумінні частини четвертої статті 126 та статті 129 ГПК України, судам належить виходити не тільки з категорії справи - предмету спору, а й з конкретних обставин справи, ціни позову, значення справи для сторін, значення для сторін, їх поведінки під час розгляду справи тощо.
Поряд з викладеним Суд звертає увагу, що Відповідач неправильно визначив коефіцієнт складності цієї справи за категорією відповідно до Загального класифікатора спеціалізацій суддів та категорій справ, пославшись на класифікатор справи у господарському судочинстві 202070400, що відповідає справам у спорах щодо відшкодування шкоди, збитків, які виникають у спорі щодо визнання незаконним акта, що порушує право користування земельною ділянкою.
Між тим ця справа належить до справ щодо спорів про відшкодування шкоди у недоговірних правовідносинах, з класифікатором 212030000, що не має визначеного Відповідачем максимального коефіцієнту складності справи для розгляду господарським судом.
27. У зв`язку із викладеним Суд, розподіляючи витрати, понесені Відповідачем на професійну правничу допомогу адвокатів, дійшов висновку, що надані та перелічені на підтвердження цих витрат докази (пункт 21) у їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження факту надання адвокатами Відповідачу послуг у межах надання професійної правничої допомоги у цій справі у Верховному Суді (Касаційному господарському суді), однак, за відсутністю детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами у межах цієї справі на стадії касаційного провадження (пункт 25), як цього вимагають норми частини третьої статті 126 ГПК України, не є достатніми доказами на підтвердження реальності та розумності заявлених до розподілення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) на заявлену суму в 149 103 грн 73 коп.
28. А тому, застосовуючи критерії реальності та розумності до розміру заявлених Відповідачем витрат у цій справі на стадії її касаційного перегляду, враховуючи сталу позицію судів першої і апеляційної інстанцій при ухваленні у цій справі оскаржуваних протилежною стороною - Позивачем, в касаційному порядку судових рішень, враховуючи розмір заявлених для розподілення та розподілених судами першої і апеляційної інстанцій витрат Відповідача на професійну правничу допомогу адвоката у цих судах, Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового відшкодування судом витрат заявника на професійну правничу допомогу- з розподіленням цих витрат в сумі 70 000 грн 00 коп, оскільки витрати на цю суму доведені, документально обґрунтовані та відповідають критерію розумної необхідності таких витрат.
В іншій же частині заявлені Відповідачем витрати на професійну правничу допомогу у цій справі на стадії касаційного перегляду справи за відсутністю детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами у межах цієї справі на стадії касаційного провадження, не відповідають критеріям їх реальності та розумності, а тому не розподіляються Судом.
29. Дійшовши цього висновку вимоги Відповідача про покладення на Позивача витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції, що містяться у відзиві Відповідача на касаційну скаргу та в окремо поданій заяві про ухвалення додаткової постанови підлягають частковому задоволенню.
30. Суд також враховує, що Позивач не скористався правом, передбаченим частиною п`ятою статті 126 ГПК України, на подання клопотання про зменшення розміру витрат Відповідача на професійну правничу допомогу адвоката.
Керуючись статтями 86, 123, 126, 129, 130, 244, 314 Господарського процесуального кодексу України, Суд