ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2021 року
м. Київ
справа №607/3781/16-а
адміністративне провадження №К/9901/32286/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Комунсервіс-Серет", Житлово-будівельний кооператив "Файне місто 2", про визнання протиправними та скасування рішень, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Богаченка С.І., Рибачука А.І., Старунського Д.М. від 02.02.2017,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2016 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 (далі у тексті цієї постанови також ОСОБА_1, ОСОБА_2, позивачі) звернулися з позовом до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради (далі у тексті цієї постанови також Виконавчий комітет, відповідач), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Комунсервіс -Серет" (далі у тексті цієї постанови також ТОВ "Комунсервіс -Серет", Товариство), Житлово-будівельний кооператив "Файне місто 2" (далі у тексті цієї постанови також ЖБК "Файне місто 2"), у якому просили визнати протиправними та скасувати рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради "Про скасування містобудівних умов та обмежень №523 від 28 травня 2015 року забудови земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1" від 10.11.2015 №1060 та "Про розгляд звернення ТОВ "Комунсервіс-Серет" щодо скасування містобудівних умов та обмежень №523 від 28 травня 2015 року забудови земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1" від 16.12.2015 №134 (далі - спірні, оскаржувані рішення).
2. У позові наводились аргументи про те, що на підставі договору забудови земельної ділянки від 26.09.2015, укладеного між ТОВ "Комунсервіс-Серет" та ЖБК "Файне місто 2", з урахуванням наявних у ТОВ "Комунсервіс-Серет" містобудівних умов та обмежень від 28.05.2015 №523 забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, у них виникла можливість розпочати будівництво житлового будинку. У зв`язку з безпідставним скасуванням зазначених містобудівних умов і обмежень оскарженими рішеннями ЖБК "Файне місто 2" позбавлене можливості здійснювати забудову земельної ділянки по АДРЕСА_1, чим заподіюється шкода їх правам та інтересам.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.06.2016 позов задоволено, а саме - визнані протиправними і скасовані спірні рішення Виконкому.
4. Приймаючи таку постанову, суд першої інстанції виходив з того, що спірні рішення відповідача є необґрунтованими і не містять належної і достатньої аргументації, передбаченої законом, для їх прийняття.
5. Суд першої інстанції у своїй постанові звертав увагу й на те, що на вирішенні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебував спір за позовом ЖБК "Файне місто 2" до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, треті особи: ТОВ "Комунсервіс-Серет", ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1060 від 10.11.2015 "Про скасування містобудівних умов та обмежень №523 від 28.05.2015 року забудови земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1" (справа №607\18235\15-а), в тому числі, з підстав відсутності у виконавчого комітету повноважень на прийняття рішень щодо скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки. Розглядаючи вищевказану справу, суди першої та апеляційної інстанцій підтвердили наявність у відповідача повноважень на скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, виданих Управлінням містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради.
6. З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції відзначив, що дана обставина в силу частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказуванню не підлягає, а тому критично оцінив аргументи позивачів щодо наявності підстав для скасування спірних рішень відповідача з огляду на відсутність у нього відповідних повноважень.
7. Разом з тим, суд першої інстанції наголошував, що відповідач, скасовуючи спірні містобудівні умови та обмеження з мотивів наявності суспільного резонансу з метою виправдання втручання у права конкретної особи, у тексті спірних рішень взагалі не конкретизував, у чому саме мав прояв суспільного резонансу (негативного чи позитивного) - в тому числі можлива наявність протиправності дій/бездіяльності позивача, порушення з його сторони принципу справедливої рівноваги інтересів товариства і громади, а також того, хто саме є постраждалим від чиїхось протиправних дій, тощо.
8. При цьому, як вказано у постанові суду апеляційної інстанції, на підтвердження наявності обставин, які зумовили прийняття спірних рішень, у судовому засіданні було надано лише копії відповідних публікацій у засобах масової інформації й жодних інших матеріалів для дослідження судом як належного та допустимого доказу існування цих фактів, до суду надано не було, як і не було надано суду витребуваних в судовому засіданні стенограм засідань виконавчого комітету, на яких ухвалювалися проекти спірних рішень, та матеріли, які розглядалися на засіданнях ВК ТМР 10.11.2015 та 16.12.2015.
9. Зважаючи на вищезазначене, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що, відповідач, взявши до уваги при прийняття спірних рішень виключно інформацію з публікацій у ЗМІ про шахрайські дії зі сторони структури під назвою "Набережний квартал", якою в рекламі на залучення коштів пайовиків позиціонує себе ЖБК "Файне місто2", за відсутності вироку суду, котрий набрав законної сили, зробив висновок про порушення зі сторони Товариства, а відтак і ЖБК, прав невідомо яких осіб та членів громадських організацій, фактично перебрав на себе повноваження правоохоронних органів та суду з надання оцінки на предмет наявності\відсутності ознак злочину в діях посадових осіб ТОВ "Комунсервіс-Серет" і ЖБК "Файне місто2". Тому, на думку суду, Виконавчий комітет Тернопільської міської ради 10.11.2015 та 16.12.2015 ухвалив свавільні рішення без врахування прав та інтересів уже існуючих близько сорока асоційованих членів ЖБК "Файне місто 2", котрі станом на 12.11.2015 інвестували близько 2 млн. гривень, не забезпечив пайовикам компенсації, з метою досягнення справедливої рівноваги інтересів пайовиків ЖБК та громади.
10. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив й з того, що підставою для скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за адресою вул. Микулинецька, 116 (замовник TOB "Комунсервіс-Серет") на будівництво групи багатоквартирних житлових будинків з вбудованими громадськими приміщеннями: позиція І (І черга) - будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими громадськими приміщеннями, які є документом містобудівного характеру, може бути виключно невідповідність змісту процедури їх видачі або змісту вимогам закону, а не якийсь абстрактний "суспільний резонанс".
11. В цьому контексті суд зазначав, що дані містобудівні умови були предметом перевірки Управління державної архітектурно - будівельної інспекції, й листом від 15.02.2016 інспекція повідомила представника ЖБК "Файне місто 2" про те, що за результатами документальної перевірки встановлено, що містобудівні умови та обмеження №523 видані без порушення вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та "Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст", затвердженого наказом Мінрегіонбуду від 07.07.2011 за №109.
12. При цьому, судом наголошено, що законом взагалі не передбачено повторного скасування містобудівних умов, як це зробив позивач в грудні 2015 року, саме тих, які ним уже були скасовані в листопаді того ж року, і це також свідчить про незаконний характер оскаржуваного рішення Виконкому.
13. Судом першої інстанції враховано, що:
позивачі 21.10.2015 та 30.10.2015 уклали з ЖБК "Файне місто 2" договори про сплату пайових внесків й сплатили пайові внески в сумі 204240 гривень та 100020 гривень, відповідно;
ЖБК "Файне місто 2", станом на дату укладання з позивачами вищезазначених договорів, вже мало угоду від 26.09.2015 з TOB "Комунсервіс-Серет" за умовами якої ТОВ зобов`язалося передати функції Замовника будівництва Об`єкта (відповідно до визначення термінів за Договором - багатоквартирні житлові будинки з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями, які планується збудувати посекційно відповідно до розробленої та затвердженої в установленому законодавством порядку проектно-кошторисної документації на земельній ділянці) у розумінні Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ЖБК "Файне місто 2", який виступить стороною договору генерального підряду щодо будівництва Об`єкта;
Товариство мало в наявності ще не скасовані спірними рішеннями відповідача містобудівні умови та обмеження земельної ділянки, зареєстровану 15.10.2015 за №ТП 083152880183 декларацію про початок виконання будівельних робіт.
14. Згідно з позицією суду першої інстанції, у позивачів, з урахуванням вищевикладеного, станом на дату укладання договорів 21.10.2015 та 30.10.2015 про сплату пайових внесків й дату оплат пайових внесків в сумі 204240 гривень та 100020 гривень, виникли "правомірні очікування"/"законні сподівання" на отримання, як членами ЖБК, у власність житла (квартир) в будинку по АДРЕСА_1 по завершенню будівництва та здачі об`єкта в експлуатацію, а тому Виконком, прийнявши спірні рішення, порушив принцип правової визначеності у правовідносинах, які виникли після надання ним містобудівних умов.
15. Суд також відхилив доводи представника відповідача про те, що рішенням Господарського суду Тернопільської області у квітні 2016 року визнано недійсним договір 26.09.2015 між TOB "Комунсервіс-Серет" та ЖБК "Файне місто 2", оскільки містобудівні умови скасовувалися в листопаді і грудні 2015 року, а визнання недійсним договору між"Комунсервіс-Серет" та ЖБК "Файне місто 2" відбулося за рішенням суду лише в квітні 2016 року. До того ж, копій відповідних судових рішень представником відповідача під час судового розгляду цієї справи не надавалось.
16. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2017 ухвалене судом першої інстанції рішення скасовано та прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
17. Свої висновки суд апеляційної інстанції мотивував тим, що виконавчий комітет Тернопільської міської ради вправі змінювати або скасовувати акти Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради, зокрема, видані ним містобудівні умови та обмеження, і таке повноваження надано йому відповідно до пункту 3 частини другої статті 52 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", якою визначено право виконавчого комітету змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, а також їх посадових осіб.
18. У якості підстав для відмови у задоволенні позову апеляційний суд також вказував, що як на час укладення договору про забудову земельної ділянки, так і на момент розгляду даної справи в суді у ЖБК "Файне місто 2" відсутні майнові права на земельну ділянку площею 3,63 га по вул. Микулинецька,116, у м. Тернополі, кадастровий номер 6110100000:11:003:0039, оскільки ЖБК "Файне місто 2" не є власником або користувачем земельної ділянки, на якій має намір здійснювати будівництво житлового будинку, а докази про набуття ЖБК "Файне місто 2" права на земельну ділянку для забудови у порядку, встановленому Земельним кодексом України, у матеріалах справи відсутні.
19. Окрім цього, суд апеляційної інстанції, ухвалюючи оскаржуване судове рішення про відмову у позові, виходив й з того, що рішенням Господарського суду Тернопільської області від 14.04.2016, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.09.2016, визнано недійсним договір забудови земельної ділянки від 26.09.2015, укладений між ТОВ "Комунсервіс-Серет" та ЖБК "Файне місто 2".
20. З урахуванням вищевикладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що оскільки у ЖБК "Файне місто 2" відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку по АДРЕСА_1 та дозвільні документи на забудову такої, то надані містобудівні умови та обмеження на забудову вказаної земельної ділянки не стосуються жодних прав позивачів, а відповідно рішення відповідача про їх скасування не породжують правових наслідків та не порушують їхні права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
21. Не погоджуючись із вищевказаною постановою апеляційного суду, позивач подав касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
22. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до договору оренди землі від 16.04.2015 №5393 Тернопільська міська рада (орендодавець) передала - ТОВ "Комунсервіс-Серет" (орендар) у строкове (до 23.11.2022) платне користування земельну ділянку площею 3,63 га по АДРЕСА_1, кадастровий номер 6110100000:11:003:0039. Ділянка передана для обслуговування каналізаційного відстійника і його реконструкції, а також для будівництва групи житлових об`єктів.
23. 28.05.2015 Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради на замовлення TOB "Комунсервіс-Серет" видало містобудівні умови та обмеження №523 забудови земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, щодо будівництва групи багатоквартирних житлових будинків з вбудованими громадськими приміщеннями: позиція І (І черга) - будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими громадськими приміщеннями.
24. 26.09.2015 між TOB "Комунсервіс-Серет" та ЖБК "Файне місто 2" було укладено договір про забудову земельної ділянки, предметом якого є здійснення будівництва об`єкту (багатоквартирних житлових будинків) за рахунок фінансування членами Кооперативу проведення будівництва із метою отримання у власність об`єкта будівництва членами Кооперативу та Підприємством у тих обсягах квадратних метрів, що визначені у даному Договорі.
25. Відповідно до умов зазначеного Договору TOB "Комунсервіс-Серет" зобов`язується передати функції Замовника будівництва Об`єкта (відповідно до визначення термінів за Договором - багатоквартирні житлові будинки з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями, які планується збудувати по-секційно відповідно до розробленої та затвердженої в установленому законодавством порядку проектно-кошторисної документації на земельній ділянці) в розумінні Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ЖБК "Файне місто 2", який виступить стороною договору генерального підряду щодо будівництва Об`єкта та видати на ім`я представника ЖБК "Файне місто 2" довіреність згідно додатку №2.
26. Земельна ділянка, площею 3,63 га перебуває у комунальній власності, та розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 6110100000:11:003:0039, цільове призначення: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, для обслуговування викупленого IX горизонтального каналізаційного відстійника і його реконструкції та будівництва групи жилих будинків, на якій згідно умов даного Договору планувалося здійснювати будівництво Об`єкту (багатоквартирних житлових будинків) за рахунок фінансування членами Кооперативу проведення будівництва згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №38149229 від 27.05.2015 перебуває у користуванні TOB "Комунсервіс-Серет" з 26.05.2015.
27. На виконання умов договору про забудову земельної ділянки від 26.09.2015, за поданням TOB "Комунсервіс-Серет", Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області 15.10.2015 зареєструвало за №Т083152880183 декларацію про початок виконання будівельних робіт.
28. Станом на 12.11.2015 до ЖБК "Файне місто 2" інвестовано та залучено у будівництво більше 2 млн. грн., які отримані від асоційованих членів даного ЖБК. Станом на дату ухвалення судового рішення судом першої інстанції, ЖБК "Файне місто 2" мало більше 40 асоційованих членів, які вступили із кооперативом у договірні правовідносини щодо будівництва квартир - в тому числі з позивачами ОСОБА_1 21.10.2015, та ОСОБА_2 від 30.10.2015.
29. 15.12.2015 року за поданням ЖБК "Файне місто 2" Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області зареєструвало за №ТП083153490570 декларацію про початок виконання будівельних робіт і відповідно з цієї дати в силу пункту 2 частини першої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", замовник будівництва отримав право на проведення будівельних робіт.
30. 10.11.2015 Виконавчий комітет Тернопільської міської ради ухвалив рішення №1060, яким скасував містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 (замовник TOB "Комунсервіс-Серет") на будівництво групи багатоквартирних житлових будинків з вбудованими громадськими приміщеннями: позиція І (І черга) - будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими громадськими приміщеннями, мотивуючи таке рішення "суспільним резонансом".
31. 16.12.2015 Виконавчий комітет Тернопільської міської ради за зверненням ТОВ "Комунсервіс- Серет" та громадської організації "Центр захисту прав учасників АТО "Нова держава", ухвалив рішення №134, яким повторно скасував містобудівні умови та обмеження №523 від 28.05.2015 забудови земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 на будівництво групи багатоквартирних житлових будинків з вбудованими громадськими приміщеннями: позиція І (І черга) - будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими громадськими приміщеннями.
32. Вважаючи такі рішення протиправними, позивачі звернулись до суду з цим позовом і просили їх скасувати.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
33. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, ОСОБА_1 вважає, що висновки суду першої інстанції стосовно наявності підстав для задоволення цього позову ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, а ухвалене цим судом судове рішення, на його переконання, є законним та обґрунтованим.
34. У касаційній скарзі наводяться аргументи про те, що наявність чи відсутність "суспільного резонансу", з урахуванням вимог частини другої статті 19 Конституції України, не є правовою підставою для прийняття рішень Виконкому стосовно скасування містобудівних обмежень та умов забудови земельних ділянок.
35. Скаржник також зазначає, що оскаржувані рішення відповідача порушують його інтереси, оскільки ним було інвестовано грошові кошти у будівництво.
36. Крім того, як наголошується у касаційній скарзі, рішенням Виконкому від 16.12.2015 №134 було повторно скасовано містобудівні умови та обмеження забудови земельних ділянок, які на той час вже були скасовані.
37. Касаційна скарга містить аргументацію і про те, що на підставі містобудівних обмежень та умов забудови земельної ділянки, які були скасовані відповідачем, виникли певні правовідносини, пов`язані із реалізацією позивачем його суб`єктивних прав, зокрема, було укладено відповідні правочини стосовно участі у будівництві об`єкта архітектури, понесені витрати у вигляді пайового внеску, а тому Виконком, прийнявши спірні рішення, порушив "гарантії стабільності суспільних правовідносин" між громадянами та органами місцевого самоврядування, нівелювавши впевненість у тому, що існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.
38. Вищевикладене, на думку позивача, не було враховано апеляційним судом, який, на переконання скаржника, помилково скасував законне і обґрунтоване судове рішення, ухвалене судом першої інстанції.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
39. Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
40. Згідно з положеннями статті 26 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" в редакції, чинній станом на час видання відповідачем містобудівних умов, скасованих оскаржуваними рішеннями Виконкому, забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування (частини перша, п`ята зазначеної статті).
41. Основними ж складовими вихідних даних, у розумінні частини першої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.
42. За змістом частин другої, третьої вказаної вище правової норми Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника.
43. Наведеним законодавчим приписам кореспондує частина четверта статті 33 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", якою встановлено, що розміщення об`єктів будівництва на території населених пунктів та за їх межами під час комплексної забудови території здійснюється виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, районною державною адміністрацією відповідно до їх повноважень шляхом надання містобудівних умов та обмежень або видачі будівельного паспорта відповідно до містобудівної документації у порядку, передбаченому цим Законом.
44. Органи, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", частинами першою, другою якої встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування. До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність". Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (частина третя цієї ж статті).
45. За змістом статті 13 Закону України від 20.05.1999 №687-XIV "Про архітектурну діяльність", до якої відсилає статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", до уповноважених органів містобудування та архітектури належать, в тому числі, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури. Органи місцевого самоврядування здійснюють свою діяльність у сфері містобудування та архітектури відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
46. Обсяг повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі будівництва встановлює стаття 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", підпунктом 9 пункту а) частини першої якої закріплено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження - надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок.
47. Компетенція виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування визначена й статтею 14 Закону України від 16.11.1992 №2780-XII "Про основи містобудування", згідно з частиною першою якої, до компетенції вищезгаданих органів належить, окрім іншого, надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок.
48. Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника. Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника, на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або за рішенням суду.
49. Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється: 1) за заявою замовника; 2) головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам; 3) за рішенням суду.
50. У разі скасування в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду або за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом (частина восьма статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").
51. Виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб. Міська рада утворює у складі виконавчого комітету ради орган з питань містобудування та архітектури (частина третя статті 51 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні").
52. За правилами частин першої, другої статті 54 цього ж Закону міська, рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Відділи, управління та інші виконавчі органи ради є підзвітними і підконтрольними раді, яка їх утворила, підпорядкованими її виконавчому комітету, сільському, селищному, міському голові, голові районної у місті ради.
53. Повноваження виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради встановлює стаття 52 цього ж Закону, відповідно до частин першої, другої якої виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради.
Виконавчий комітет ради:
1) попередньо розглядає проекти місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку, цільових програм з інших питань, місцевого бюджету, проекти рішень з інших питань, що вносяться на розгляд відповідної ради;
2) координує діяльність відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, заслуховує звіти про роботу їх керівників;
3) має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, а також їх посадових осіб.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
54. Системний аналіз наведених вище правових норм законодавства дає колегії суддів підстави для висновку що відповідачу належать власні (самоврядні) повноваження щодо надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок.
55. Відповідні відділи, управління та інші виконавчі органи ради, в тому числі орган з питань містобудування та архітектури, є підпорядкованими виконавчому комітету міської ради, який має право змінювати або скасовувати акти цих органів.
56. Надаючи оцінку аргументам касаційної скарги про те, що відповідач, приймаючи спірні рішення з мотивів, зокрема, наявності "суспільного резонансу" і відповідних публікацій у засобах масової інформації (зокрема, у Тернопільських інтернет - тижневиках "Про все" та інших), діяв усупереч приписів частини другої статті 19 Конституції України, тобто не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, колегія суддів зазначає таке.
57. Вищезгадана норма Основного Закону України передбачає, що діяльність органів місцевого самоврядування (у даному випадку виконавчого комітету міської ради) здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом". Застосування такого принципу забезпечує введення владних функцій у законні рамки і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів, органів місцевого самоврядування.
58. При цьому, як засвідчує зміст наведених у цій постанові положень Конституції і Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", за органами місцевого самоврядування законодавець закріпив право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов`язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб`єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування.
59. У статті 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.
60. Цей принцип знайшов своє відображення у статті 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", згідно з якою органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.
61. У Рішенні №7-рп/2009 Конституційний Суд України вказав, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.
62. У справі, яка розглядається, суди встановили, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, які скасовані спірними рішеннями відповідача, видані Управлінням містобудування, архітектури та кадастру, яке є підпорядкованим виконавчому комітету, а тому останній, в силу закону, мав право скасувати виданий цим органом акт. Наявність таких повноважень у виконавчого комітету Тернопільської міської ради було підтверджено й у судовому порядку у справі №607/18235/15-а.
63. Отже, видаючи оскаржуване рішення від 10.11.2015 №1060, виконавчий комітет, ураховуючи інтереси територіальної громади міста і маючи відповідну компетенцію, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
64. Колегія суддів враховує й те, що безпосередніми учасниками правовідносин, пов`язаних з виданням містобудівних обмежень та умов забудови земельної ділянки за адресою по вул. Микулинецька, 116 у м. Тернополі, виступали виконавчий комітет Тернопільської міської ради та TOB "Комунсервіс-Серет", за зверненням якого і були видані ці містобудівні обмеження та умови.
65. В подальшому TOB "Комунсервіс-Серет" звернулось до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради щодо скасування вищезгаданих містобудівних обмежень та умов, які, за наслідком розгляду цього звернення, були скасовані рішенням від 16.12.2015 №134. Тобто, у даному конкретному випадку, містобудівні обмеження та умови фактично були скасовані органом, який має відповідні повноваження, за заявою замовника, що узгоджується з приписами статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", й безпосередні учасники цих правовідносин не заперечували проти їх припинення.
66. Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що спірні рішення Виконкому не порушують прав позивачів, як членів ЖБК "Файне місто 2", оскільки цей кооператив не був заявником щодо отримання містобудівних обмежень та умов, у подальшому скасованих відповідачем, а також не виступає користувачем або власником земельної ділянки по вул. Микулинецька, 116 у м. Тернополі, право на забудову якої у останнього виникло на підставі договору.
67. Колегія суддів відхиляє аргументи касаційної скарги про те, що рішенням Виконкому від 16.12.2015 №134 було повторно скасовано містобудівні умови та обмеження забудови земельних ділянок, які на той час вже були скасовані рішенням від 10.11.2015 №1060.
68. З цього приводу колегія суддів зазначає, що ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02.12.2015 у справі №607/18235/15-а було задоволено заяву Житлово-будівельного кооперативу "Файне місто 2" про вжиття заходів забезпечення позову й зупинено дію рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1060 від 10.11.2015.
69. Така ухвала, в силу вимог частини третьої статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15.12.2017, негайно надсилалась до суб`єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та була обов`язковою для виконання.
70. За наведеного, під час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення від 16.12.2015 №134, попереднє рішення Виконавчого комітету від 10.11.2015 №1060, яким були скасовані містобудівні умови та обмеження забудови, не діяло у зв`язку з постановленням судом відповідної ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, а тому, станом на вказану дату, такі містобудівні умови були чинними і могли бути скасовані за заявою замовника.
71. Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів констатує відсутність у даному конкретному випадку підстав для задоволення цього позову, про що правильно вказав і суд апеляційної інстанції, тоді як касаційна скарга не містить належних, настільки вагомих і обґрунтованих міркувань, переконливих доводів та аргументів, які б спростовували викладені у оскаржуваному судовому рішенні висновки й давали підстави вважати інакше.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
72. За правилами частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
73. Зважаючи на вищезазначене, Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах вимог і доводів касаційної скарги та повноважень, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, не виявив неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та/або порушень норм процесуального права, а тому не вбачає підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, яке ухвалене відповідно до закону.
74. Керуючись статтями 340, 341, 344, 349, 350, 355, 356, підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України, пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15.01.2020 №460-IX,