ПОСТАНОВА
Іменем України
30 квітня 2021 року
Київ
справа №813/4302/16
адміністративне провадження №К/9901/24163/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, третя особа - Державна казначейська служба України, про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії, за касаційними скаргами Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду у складі колегії суддів: Кухар Н.А., Грень Н.М., Хоми О.П. від 23.01.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Кухтея Р.В., Іщук Л.П., Онишкевича Т.В. від 03.08.2017,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2016 року ОСОБА_1 (далі у тексті цієї постанови також ОСОБА_1, позивачка) звернулося з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі у тексті цієї постанови також ДФС, ГУ ДФС у Львівській області відповідно, відповідачі), у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення ДФС України №19456/7/99-99-04-02-02-17 від 06.06.2016 щодо відмови у нарахуванні та виплаті їй одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю, що настала у період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України "Про міліцію";
- зобов`язати ДФС України та ГУ ДФС у Львівській області здійснити нарахування і виплату вказаної допомоги відповідно до Закону України "Про міліцію" в сумі 206700 гривень;
- зобов`язати ДФС України надати позивачці довідку на 50 відсоткову знижку з оплати комунальних послуг, палива та електроенергії, як працівнику податкової міліції звільненого зі служби.
2. У позовній заяві позивач висловлювала незгоду з рішеннями ДФС України "Про повернення матеріалів", оскільки на її переконання такі відмови відповідача є помилковими та не відповідають закону.
3. На думку позивачки, відповідачем порушене її право на отримання належної їй та передбаченої законодавством одноразової грошової допомоги, а відмова у наданні довідки на 50 відсоткову знижку з оплати комунальних послуг, палива та електроенергії як працівнику податкової міліції, звільненого зі служби, на думку ОСОБА_1, не ґрунтується на вимогах закону.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.01.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2017, позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення Державної фіскальної служби України від 06.06.2016 №19456/7/99-99-04-02-02-17 в частині відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1, одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності та втрати працездатності згідно Закону України "Про міліцію"; зобов`язано Державну фіскальну службу України та Головне управління ДФС у Львівській області здійснити, в порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України за №707 від 12.05.2007, ОСОБА_1 нарахування (розрахунок) та виплату одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням групи інвалідності виходячи із 150-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
5. Приймаючи таку постанову, в частині задоволених вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що право на отримання спірної одноразової грошової допомоги зберіглося за позивачкою, як колишньою працівницею податкової міліції у відповідності з положеннями абзацу третього пункту 15 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію, яким передбачає, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
6. Задовольняючи позов суди також відзначили, що норми Закону України "Про міліцію" і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №707 по різному врегульовують питання стосовно розміру виплати одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності, а тому, враховуючи приписи частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України й пріоритетність положень закону над підзаконними актами, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати саме Закон України "Про міліцію", яким встановлено право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 150 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності групи, яка, при цьому, підлягає призначенню. Нарахуванню і виплаті згідно вимог вищевказаного Порядку та умов призначення одноразової грошової допомоги.
7. В оскаржуваних судових рішеннях вказано й про те, що призначення позивачці одноразової грошової допомоги у розмірі відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції було б можливим лише за умови, якщо вона мала право на отримання такої до 12.03.2015, однак, оскільки таке право позивач набув після 12.03.2015 та у період чинності частини шостої статті 26 Закону України "Про міліцію", то і розмір допомоги має бути визначений саме у відповідності із вказаним Законом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. Не погоджуючись із вищевказаними судовими рішеннями в частині задоволених позовних вимог, Державна фіскальна служба України та Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області подали касаційні скарги в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та відмовити у задоволенні позову повністю.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Відповідно до встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, ОСОБА_1 з 01.09.2004 по 02.12.2015 проходила службу в органах податкової міліції, що підтверджується копією трудової книжки.
10. Згідно наказу ГУ ДФС у Львівській області №373-о від 02.12.2015 ОСОБА_1, було звільнено зі служби за п.п. "б" п. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР №114 від 29.07.1991 із змінами та доповненнями та постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.1998 №1716 "Про проходження служби особами начальницького складу податкової міліції та обчислення вислуги років, призначення пенсії і грошової допомоги" (через хворобу). Підставою для звільнення позивача слугувало свідоцтво про хворобу від 05.11.2015 №105.
11. За результатами визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках ОСОБА_1, було встановлено ступінь втрати професійної працездатності 45%, що підтверджується довідкою серії 12 ААА №001278, виданою на підставі акта огляду медико-соціальної експертної комісії №887144.
12. Згідно довідки до вищезазначеного акта огляду серії 10 ААВ №887144, ОСОБА_1 було встановлено ІІІ групу інвалідності, з причин захворювання, пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ.
13. Довідкою серії 12ААА № 359264 від 10.01.2017 повторно встановлено позивачу ІІІ групу інвалідності пов`язаної з проходженням служби.
14. 11.05.2016 позивач зверталася до начальника ГУ ДФС у Львівській області із заявою, в якій просила здійснити виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності пов`язаної з проходженням служби в податковій міліції.
15. ДФС України надіслало на адресу ГУ ДФС у Львівській області лист, яким матеріали про виплату позивачу одноразової грошової допомоги були повернуті та повідомлено, що розгляд матеріалів про виплату одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції буде відновлено після внесення відповідних змін до нормативно-правових актів. При цьому, ДФС України посилалося в листі також на те, що з 07.11.2015 втратив чинність Закон України "Про міліцію".
16. Крім того, позивачем через ГУ ДФС у Львівській області подано до ДФС України заяву щодо надання позивачу довідок на пільги 50% знижку з оплати комунальних послуг, палива та електроенергії працівникам податкової міліції.
17. ДФС України надіслало на адресу ГУ ДФС у Львівській області лист, яким матеріали щодо надання довідок на пільги пенсіонеру податкової міліції повернуті та повідомлено, що з 07.11.2015 втратив чинність Закон України "Про міліцію", а тому підстави для надання довідок відсутні.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
18. У касаційних скаргах наводяться аргументи про те, що судами попередніх інстанцій не було враховано відсутність правових підстав для виплати спірної одноразової грошової допомоги у зв`язку з втратою чинності Законом України "Про міліцію", який визначав право на таку допомогу за працівниками, зокрема, податкової міліції.
19. При цьому, як вважають відповідачі, права на виплату вищезгаданої допомоги не виникає у позивачки й на підставі Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, оскільки дія цього нормативно-правового акту на спірні правовідносини не розповсюджується.
20. Скаржниками звертається увага й на те, що позивачці було нараховано одноразову грошову допомогу згідно з Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №707, а тому, на думку відповідачів, висновки судів попередніх інстанцій про необхідність застосування до спірних правовідносин правових норм Закону України "Про міліцію" та наявність підстав для призначення та виплати ОСОБА_1 спірної одноразової грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законодавством для працездатних осіб, не ґрунтуються на вимогах закону.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Так, відповідно до статті 26 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбаченого статтями 20 - 23 Закону України "Про міліцію".
22. Частиною 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" (в редакції Закону від 13.02.2015 №208-VIII) встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
23. 07.11.2015 втратив чинність Закон України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-ХІІ та набрав чинності Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIІI.
24. Пунктом 15 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIІI встановлено, що за колишніми працівниками міліції, а також податкової міліції, яким після звільнення встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги на умовах, передбачених Законом України "Про міліцію".
25. Відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015р. №850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
26. Пунктом 2 цього Порядку передбачено, що особам, які до набрання чинності (12.03.2015) Законом України від 13.02.2015 №208-VIII "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №707.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
27. Системний аналіз наведених вище правових норм дає підстави стверджувати, що після звільнення із служби в органах податкової міліції та встановлення інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з проходженням служби, позивачка має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про міліцію", в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію", тобто у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи.
28. Оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій, станом на час розгляду цієї справи спірна допомога позивачці не виплачувалась, то вона має право на отримання такої допомоги у вищевказаному розмірі.
29. Такий висновок повністю відповідає правовій позиції, висловленій у постанові Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №813/3091/16, правовідносини у якій є тотожними і так само, як і справі, яка розглядається, стосуються призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності працівнику податкової міліції, звільненому зі служби.
30. Разом з тим, колегія суддів вважає передчасними висновки судів попередніх інстанцій про те, що цей позов підлягає задоволенню саме шляхом зобов`язання відповідачів здійснити, в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України за №707 від 12.05.2007, ОСОБА_1 нарахування (розрахунок) та виплату одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням групи інвалідності виходячи із 150-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності.
31. З цього приводу колегія суддів зазначає, що прийняттю рішення про призначення виплати спірної одноразової грошової допомоги передує процедура розгляду і оцінки на відповідність вимогам закону заяви та документів, поданих згідно з переліком, вказаним у пункті 5 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №707.
32. Повноваження стосовно розгляду і оцінки вищевказаних документів належать, зокрема, органу державної податкової служби, у якому проходив службу працівник податкової міліції, який у семиденний строк з дня їх реєстрації подає до Державної податкової адміністрації (функції цього органу станом на час виникнення спірних правовідносин належали ДФС України) відповідний висновок щодо можливості проведення грошової допомоги разом з документами.
33. Лише після прийняття відповідного рішення ДФС України у відповідача - ГУ ДФС у Львівській області виникають правові підстави для здійснення виплати спірної одноразової грошової допомоги.
34. У справі, яка розглядається, суди установили, що подані позивачкою заява та документи відповідачами взагалі не розглядалась та були повернуті без розгляду. Жодного з рішень, передбачених законом (про відмову у виплаті спірної одноразової грошової допомоги або про її виплату), відповідачами не приймалось,
35. Тобто, у даному конкретному випадку ДФС України вчинені протиправні дії щодо повернення без розгляду до ГУ ДФС у Львівській області заяви (рапорту) ОСОБА_1 та поданих нею документів стосовно виплати спірної одноразової грошової допомоги, що чинним станом на час виникнення спірних правовідносин законодавством передбачено не було.
36. За таких обставин, враховуючи встановлені судовим розглядом справи фактичні обставини і повноваження, надані процесуальним законом суду за наслідками розгляду адміністративних справ, Верховний Суд приходить до висновку про те, що цей позов, у частині вимог про визнання протиправним та скасування рішення ДФС України щодо відмови у нарахуванні та виплаті спірної одноразової грошової допомоги та зобов`язання відповідачів здійснити нарахування і виплату такої підлягає частковому задоволенню шляхом: визнання протиправними дій ДФС України щодо нерозгляду поданих ОСОБА_1 документів стосовно нарахування та виплату їй одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю, що настала у період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України "Про міліцію"; зобов`язання ДФС України розглянути заяву ОСОБА_1 (разом з доданими до неї документами) про нарахування та виплату їй одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю, що настала у період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України "Про міліцію".
37. Оскільки ухвалені судами попередніх інстанцій судові рішення в частині відмови у позові не оскаржуються жодним з учасників справи, то касаційний розгляд справи у цій частині не здійснюється.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
38. Ураховуючи наведене, Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах доводів та вимог касаційної скарги, повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку про те, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині задоволення позову, частково не ґрунтуються на вимогах закону, а тому в цій частині підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову.
39. За правилами пункту 3 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
40. Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (частина перша статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України).
41. Керуючись статтями 340, 341, 344, 349, 351, 355, 356, підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15.01.2020 №460-IX,