ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2021 року
м. Київ
справа №815/6765/17
адміністративне провадження №К/9901/53559/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018 (колегія суддів: Шляхтицький О.І., Семенюк Г.В., Потапчук В.О.) у справі № 815/6765/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайська імпортна компанія" до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дунайська імпортна компанія" (далі - ТОВ, Товариство, позивач) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби (далі -митниця, митний орган, відповідач), про: - визнання протиправним та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 11.07.2017 року № UA500060/2017/000091/2;
- визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11.07.2017 № UA500060/2017/00802.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення відповідача про коригування митної вартості не обґрунтовано, не доведено правомірність застосування резервного методу при визначення митної вартості, а зазначені рішення митниці причини не є належним доказом невірного визначення митної вартості декларантом. Також, в обґрунтування правової позиції, позивач зазначає, що порушення, які вказані у рішенні митного органу, не впливають на ціноутворення, та не спростовують реальну вартість товару, вказану у специфікації до контракту та інвойсі.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.01.2018 в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскаржувані ТОВ рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2017/000091/2 від 11.07.2017 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2017/00802 від 11.07.2017 винесені Одеською митницею ДФС в межах компетенції та у спосіб, передбачений законодавством, що регулює спірні правовідносини та обґрунтовано.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2018 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.01.2018 скасовано та ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2017/000091/2 від 11.07.2017 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2017/00802 від 11.07.2017.
На рішення суду апеляційної інстанції митним органом подано касаційну скаргу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Відповідач зазначає, що позивачем подано митну декларацію для здійснення митного оформлення товарів "персики та нектарини класу А та В", однак в експортній митній декларації від 08.07.2017 № 17GREX410100041324 не визначено клас товару, що не дає змоги перевірити вартість товару.
Також відповідач зазначає, що згідно з пунктом 6 частини 2 статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) документами, якій підтверджують митну вартість товарів є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати та транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Проте, декларантом та уповноваженою ним особою не надано в повному обсязі документів до митного оформлення, які містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, що виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статті 54 МК України.
З таких підстав, відповідач просить постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018, скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Позиція Верховного Суду
Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в межах зазначеного правозастосування дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що 05.07.2017 року між TOB "Дунайська імпортна компанія" (Покупець) та Фірмою FRUTOPOLIS S.A. (Греція, Продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт № 341/17 про поставку товару в асортименті, у кількості й за цінами, зазначеними в Специфікаціях до кожної партії товару (далі - Контракт). Згідно п. 4.2 Контракту базисні умови поставки FCA - Скідра (склад постачальника) відповідно до ІНКОТЕРМС 2010. Допускаються поставки на інших умовах згідно ІНКОТЕРМС 2010, які зазначаються в інвойсі на окрему партію товару. Надалі, згідно Контракту на умовах FCA-Скідра (склад постачальника) та інвойсу № 059 від 08.07.2017 року Фірма FRUTOPOLIS S.A. поставила позивачу товар. З метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару між TOB "Дунайська імпортна компанія" та ТОВ "Брокерська Експедиційна компанія Атаман-Груп" декларантом ОСОБА_1 до митного поста Одеса-Порт Одеської митниці ДФС подано електронну митну декларацію № UA500060/2017/010920, де було визначено митну вартість товару, що імпортується, за основним методом, за ціною зовнішньоекономічного контракту № 341/17 від 05.07.2017 року. За результатами перевірки ЕМД № UA500060/2017/010920 та документів, що підтверджують визначену митну вартість митним органом було відмовлено в митному оформленні товару та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500060/2017/00802 від 11.07.2017 року, а також було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA 500060/2017/000091/2 від 11.07.2017, відповідно до якого митну вартість товарів самостійно визначено за резервним методом.
У графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів UA 500060/2017/000091/2 від 11.07.2017 митним органом зазначено наступні розбіжності: до митного оформлення надано декларацію країни відправлення від 08.07.2017 року № 17GREX410100041324 у якій не визначений клас (А, В) товару, що не дає змоги перевірити вартість товару; для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 року № 599 до зазначених документів можуть належати:
рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунку-фактури;
калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Однак, до митного оформлення надано лише лист від "Masiv Avto" SRL від 08.07.2017 року б/н та рахунок-фактура від "Caticaro-Trans" SRL від 08.07.2017 року № 07, при цьому, у наданих транспортних документах (CMR від 14.07.2017 року № 0061417) наведені підприємства не значиться.
Також судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.07.2017 року позивачем було направлено листа № 1107-3, згідно якого вказано, що позивачем було надано усі документи в тому числі щодо визначення класу товарів у експортній ВМД, а саме договір-заявку № 07-D від 06.07.2017 року, довідку про транспортні витрати б/н від 08.07.2017 року, рахунок-фактуру № 07 від 08.07.2017 року. Також до ВМД був наданий договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 340/17 від 29.06.2017 року та надано Договір на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів № 01/02/17-MD від 01.02.2017 року.
Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Відповідно до частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Щодо доводів скаржника про виявлені при здійсненні митного контролю розбіжності та невідповідності у поданих декларантом документах, зокрема, щодо не визначення класу товару, Суд виходить з наступного.
Відповідно до Державного класифікатору продукції та послуг для товару (систематизоване зведення назв угруповань продукції та послуг, кодування яких побудовано на ієрархічній системі класифікації): "нектарини" визначений єдиний код " 0809301000" та одна позиція у класифікаторі, без розділення на класи А,В.; "персики" визначений єдиний код " 0809309000" та одна позиція у класифікаторі, без розділення на класи А,В.
Отже, висновок суду апеляційної інстанції, що відсутність поділення на класи не є розбіжностями у числових значеннях митної вартості товару, що унеможливлювали б визначення митної вартості за ціною Контракту, тобто за першим метод є правильним.
Також судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивачем на підтвердження транспортних витрат надано наступні документи: Контракт на перевезення № 340/17 від 29.06.2017р. укладений між ТОВ "Дунайська імпортна компанія" та Компанія S.C. "CATICARO-TRANS" S.R.L. (Молдова); Договір-заявка S.C. "CATICARO-TRANS" S.R.L. (Молдова), до Контракту на перевезення, якій містить усі необхідні реквізити для підтвердження вартості товару; Рахунок-фактура від S.C. "CATICARO-TRANS" S.R.L. (Молдова), якій містить реквізити сторін, суму платежу, назву послуги та Контракт за яким здійснюється сплата; Довідка про транспортні витрати S.C. "CATICARO-TRANS" S.R.L. (Молдова), яка містить відомості про маршрут перевезення та вартість послуг від Постачальника товару до кордона України та від кордону до місця вивантаження товару; Товаро супроводний документ - CMR № 0061404.
Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що законодавець не ставить в обов`язок декларанту подання конкретних документів, у тому числі калькуляції ціни перевезення, при наявності інших документів, які підтверджують транспортні витрати.
Перевезення спірного товару було здійснено за допомого Компанії- перевізника за відповідним Контрактом на перевезення. Тобто не власним транспортом Покупця. Тому відсутність калькуляції не може бути причиною для відмови у митному оформленні за контрактною ціною товару.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у Митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого Товариством товару та протиправність оскаржуваних рішень.
Відповідно до частини третьою статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -