ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 807/1303/17
адміністративне провадження № К/9901/48545/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2018 (колегія суддів: В.Я. Макарик, І.В. Глушко, В.В. Гуляк) у справі № 807/1303/17 за позовом Головного управління ДФС у Закарпатській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
Головне управління ДФС у Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просило стягнути податковий борг з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 у розмірі 17000,00 грн. по платежу 50 21081500 "Адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.10.2017 (суддя - Іванчулинець Д.В.) позов Головного управління ДФС у Закарпатській області задоволено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг в сумі 17000,00 грн.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням відповідач, подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 5.01.2018 вказану апеляційну скаргу залишено без руху з підстав несплати апелянтом судового збору, а також у зв`язку із пропуском ним строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції від 31.10.2017.
Мотивуючи дану ухвалу, суддя апеляційного суду вказав, що для звернення із апеляційною скаргою апелянт має сплатити 704,00 грн. судового збору, а також пояснити причини пропуску строку звернення до суду з його апеляційною скаргою. Зокрема було встановлено, що постанова суду першої інстанції ухвалена 31.10.2017, що направлена позивачу в той же день, при цьому останній звернувся з апеляційною скаргою на це рішення лише 12.12.2017, тобто з пропуском строку.
У строк, встановлений апеляційним судом, відповідач, 16.01.2018 надав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2018 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.10.2017 по справі № 807/1303/17.
Процесуальне рішення суду апеляційної інстанції було мотивовано тим, що наведені відповідачем причини пропуску строку на апеляційне оскарження, а саме зайнятість адвоката відповідача у інших справах та потреба в ознайомленні з матеріалами адміністративної справи не є поважними.
Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції від 29.03.2018, відповідач подала касаційну скаргу, в якій просить її скасувати, направити справу до цього ж суду для продовження розгляду.
У письмовому запереченні на вказану касаційну скаргу відповідача, що надійшло до Верховного Суду позивач просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та правильність застосування ним норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Відповідно до частин 1-3 статті 298 зазначеного Кодексу (у редакції, що діяла на день звернення із апеляційною скаргою) апеляційна скарга реєструється у день її надходження до суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно із приписами п.4 ч.1 ст. 299 КАС України (у редакції, що діяла на день звернення із апеляційною скаргою) суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Суддя апеляційної інстанції, залишаючи апеляційну скаргу без руху визначився, що вона має два недоліки, а саме: відсутній доказ про сплату судового збору, а також апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження.
В частині строку, суд апеляційної інстанції зазначив, що постанова суду першої інстанції від 31.10.2017, яку оскаржує відповідач була направлена судом першої інстанції цій стороні в той же день, хоча апеляційна скаргу було подано лише 12.12.2017.
З такими висновками Верховний Суд не може погодитись та вважає за необхідне зауважити наступне.
По-перше, Суд касаційної інстанції не може перевірити дійсну дату звернення відповідача до суду апеляційної інстанції з його скаргою, так як зроблена ксерокопія апеляційної скарги в частині, де проставлений відтиск канцелярії місцевого суду, не дає можливості прочитати дану інформацію (а.с.48-52).
По-друге, згідно із приписами частини 3 статті 167 КАС України (в редакції до 15.12.2017) особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох днів з дня його ухвалення чи складення у повному обсязі або у разі їх звернення вручаються під розписку безпосередньо в суді. Якщо копія рішення надіслана представникові, то вважається, що вона надіслана й особі, яку він представляє.
Судове рішення вважається врученим, у тому числі у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, та у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою, повідомленою цими особами суду, або за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, чи для фізичних осіб, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, яка зареєстрована у встановленому законом порядку.
При цьому згідно із вимогами частини 1 статті 295 КАС України (в редакції, чинній на день подання відповідачем апеляційної скарги) учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З наведених приписів процесуального Закону вбачається, що заявник апеляційної скарги, який не отримав копію рішення суду першої інстанції в день його проголошення має право на поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ознайомившись із матеріалами справи, вбачається, що суд першої інстанції розглянув справу у відкритому судовому засіданні, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису, так як у судове засідання сторони не з`явились (довідка від 31.10.2017).
Як доказ направлення судового рішення сторонам суд прийняв супровідні листи (а.с. 40). Але, поштового відправлення, яке було передбачено наведеними приписами статті 167 КАС України (в редакції до 15.12.2017) про направлення та отримання цього рішення відповідачем матеріали справи не містить.
Таким чином, суд апеляційної інстанції, отримавши разом з апеляційною скаргою матеріали справи не надавши належного значення вказаним фактам, передчасно прийшов до висновку про пропуск відповідачем строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції від 31.10.2017.
Для правильного визначення наявності факту пропуску строку на апеляційне оскарження важливо переконатись дату направлення/отримання копії судового рішення, оскільки відлік строку на апеляційне оскарження законодавець визначає саме з моменту вручення судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 353 Кодексу адміністративного судочинства України,