1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Ухвала суду


УХВАЛА

27 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 125/2157/19

Провадження № 14-40зц21

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Сімоненко В. М.,

суддів: Британчука В. В., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудима Д. А.,

Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Ткача І. В.,

Штелик С. П.,

перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання договорів недійсними та поділ спільного майна подружжя

УСТАНОВИЛА:

1. У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася із позовом

до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5, про визнання договорів недійсними та поділ спільного майна подружжя.

2. ОСОБА_1 вказує, що у період шлюбу було придбано транспортні засоби марки HONDA CR-V 2015 року випуску, RENAULT MASTER 2013 року випуску, MERCEDES-BENZ SPRINTER 211, 2006 року випуску.

3. Позивач зазначає, що згоди про добровільний поділ спірного майна між подружжям не досягнуто. Як стало відомо ОСОБА_1, відповідач

на власний розсуд без згоди позивача відчужив вказані автомобілі.

4. ОСОБА_1, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила: визнати недійсними договори купівлі-продажу транспортних засобів від 10 вересня

2019 року, від 05 вересня 2019 року та від 22 листопада 2019 року; стягнути

з відповідача грошову компенсацію за належну їй частку у спільному майні подружжя, в розмірі Ѕ вартості відчуженого майна, а саме транспортних засобів,

у розмірі 558 797,50 грн, що еквівалентно 20 750 доларів США.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

5. Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 02 вересня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

6. Визнано недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу HONDA CR-V

2015 року випуску, номер кузову (шасі, рами) НОМЕР_1,

від 10 вересня 2019 року.

7. Визнано недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу RENAULT MASTER 2013 року випуску, номер кузову (шасі, рами) НОМЕР_2

№ 327/19/004083 від 05 вересня 2019 року.

8. Визнано недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу

MERCEDES-BENZ SPRINTER 211 2006 року випуску, номер кузову (шасі, рами) НОМЕР_3, НОМЕР_4 від 22 листопада 2019 року.

9. Визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1

та ОСОБА_2 транспортні засоби: HONDA CR-V 2015 року випуску,

RENAULT MASTER 2013 року випуску, MERCEDES-BENZ SPRINTER 211, 2006 року випуску.

10. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію замість її частки у спільній сумісній власності у розмірі Ѕ вартості відчуженого майна, а саме транспортних засобів: HONDA CR-V 2015 року випуску,

RENAULT MASTER 2013 року випуску, MERCEDES-BENZ SPRINTER 211,

2006 року випуску, на загальну суму 558 797, 50 грн, що еквівалентно

20 750 доларів США. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

11. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірне майно було придбане

в період перебування сторін у шлюбі та є спільною сумісною власністю подружжя. Відповідач всупереч положень статті 65 СК України відчужив транспортні засоби на власний розсуд без згоди позивача, а тому майно підлягає поверненню у спільну власність подружжя, а на користь позивачки слід стягнути Ѕ частину ринкової вартості цього майна.

12. При цьому суд послався на постанову Пленуму Верховного Суду України

у пунктах 22, 30 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вартість майна,

що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Короткий зміст постанов суду апеляційної інстанції

13. Постановою Вінницького апеляційного суду від 10 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

14. Рішення Барського районного суду Вінницької області від 02 вересня 2020 року скасовано.

15. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

16. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за належну їй частку в майні, яке є спільною сумісною власністю подружжя

в розмірі Ѕ вартості відчуженого майна, а саме транспортних засобів: HONDA

CR-V 2015 року випуску, RENAULT MASTER 2013 року випуску, MERCEDES-BENZ SPRINTER 211, 2006 року випуску, в сумі 25 500 грн. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

17. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у справі заявлено суперечливі позовні вимоги про визнання угод недійними та стягнення компенсації і які є взаємовиключними, позивачці слід стягнути компенсацію проданого майна у розмірі Ѕ частини вартості, зазначеної у договорі купівлі-продажу, оскільки дійсна вартість позивачкою не доведена.

18. Додатковою постановою Вінницького апеляційного суду від 10 листопада

2020 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 369,83 грн.

19. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір

за подання апеляційної скарги в розмірі 7 999,70 грн.

20. Додаткова постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим,

що при ухваленні постанови судом не вирішено питання про судові витрати.

Рух справи

21. Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27 січня

2021 року відкрито касаційне провадження у справі.

22. Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24 лютого

2021 року справу призначено до судового розгляду.

23. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 березня 2021 року справу передано для розгляду Великій Палаті Верховного Суду, оскільки вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.

24. Частиною п`ятою статті 403 Цивільного процесуального кодексу України

(далі - ЦПК України) встановлено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

25. Згідно із частинами першою та четвертою статті 404 ЦПК України питання

про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу, зокрема,

з обґрунтуванням підстав, визначених у частині п`ятій статті 403 цього Кодексу.

26. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зробив висновок про наявність правових підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. При цьому колегією зазначені питання які постають при вирішені цієї справи, зокрема а) належний склад відповідачів у позові про визнання угоди недійсною; б) чи є позов про визнання угоди відчуження спільного майна подружжя первинним та ефективним при одночасному заявлені вимоги про відшкодування вартості проданого майна у порядку поділу майна подружжя; в) чи потрібно враховувати добросовісність при визнанні недійсним договору купівлі-продажу спільного майна подружжя вчиненого без згоди подружжя; г) чи підлягає підлягає врахуванню добросовісна поведінка інших учасників справи.

27. 21. Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду за умови відсутності процесуальної можливості іншого, зазначила, що вважає за необхідне відступити від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 21 листопада 2018 року у справі

№ 372/504/17 (провадження № 14-325цс18) та висновку Верховного Суду України від 23 травня 2012 року у справі № 6-37цс12 шляхом їх конкретизації.

Щодо визначення кола відповідачів та позовних вимог

28. Мотивуючи необхідність уточнення висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленого у постанові від 21 листопада 2018 року у справі №372/504/17 для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Друга судова палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначила, що існує різна практика судів до визначення кола відповідачів у подібних правовідносинах,

з огляду на заявлені позовні вимоги та обов`язкові підстави скасування судових рішень (частина 1 статті 411 ЦПК).

29. Так, під час розгляду справи № 205/1255/17-ц покупці за оспорюваними договорами купівлі-продажу до участі у справі залучені третіми особами та до них позовних вимог не пред`явлено. При цьому судові рішення у цій справі ухвалені із застосуванням постанови Великої Палати Верховного Суду

від 21 листопада 2018 року у справі №372/504/17, якою визнано недійсним договір іпотеки, при цьому, відповідачем був лише іпотекодавець, тоді як іпотекодержатель був залучений до участі у справі третьою особою.

30. Разом з тим, у пунктах 61-62 постанови Великої Палати Верховного Суду

від 05 червня 2018 року в справі № 910/856/17 (провадження № 12-128гс18) зазначено, що в якості відповідачів мають залучатись всі сторони правочину.

31. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі

№ 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок,

що у випадку "пред`явлення позову до неналежного відповідача суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача, у випадку його залучення".

32. При цьому Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, аналізуючи підстави для направлення справи до Великої Палати Верховного Суду, звернула увагу на первинність та вторинність заявлених позовних вимог та їх встановлення і як наслідок застосування способів захисту порушених прав.


................
Перейти до повного тексту