УХВАЛА
20 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/4508/20
Провадження № 12-19гс21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Власова Ю. Л.,
суддів Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за касаційною скаргою Первинної профспілкової організації співробітників Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 26 серпня 2020 року (суддя Спичак О. М.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21 грудня 2020 року (у складі колегії: головуючий суддя Майданевич А. Г., судді Сулім В. В., Коротун О. М.)
у справі № 910/4508/20
за позовом Первинної профспілкової організації співробітників Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк"
до Кабінету Міністрів України,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Голова правління Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" - Петр Крумханзл; Акціонерне товариство "Комерційний банк "ПриватБанк",
про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії та
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2020 року Первинна профспілкова організація співробітників Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - Профспілка АТ КБ "ПриватБанк", позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України (далі - КМУ, відповідач) про визнання протиправною бездіяльності КМУ, яка полягає в нерозірванні трудового договору з Головою правління АТ КБ "ПриватБанк" Петром Крумханзлом та зобов`язання розірвати трудовий договір.
Позов обґрунтований тим, що відповідач безпідставно не задовольнив вимогу Профспілки АТ КБ "ПриватБанк" про розірвання трудового договору з Головою правління Петром Крумханзлом за порушення вимог статті 42 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", зокрема, за системні та навмисні зловживання правами керівника стосовно представництва інтересів банку в суді та розпорядження коштами фінансової установи.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21 грудня 2020 року, у позові відмовлено.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний господарський суд, виходив з того, що у відповідача відсутні повноваження вирішувати питання стосовно розірвання трудового договору з Головою правління АТ КБ "ПриватБанк". Призначення і звільнення голови та членів правління банку, керівника підрозділу внутрішнього аудиту, відповідно до статті 39 Закону України "Про банки і банківську діяльність", належить до виключної компетенції ради банку.
Профспілка АТ КБ "ПриватБанк" звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 26 серпня 2020 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21 грудня 2020 року скасувати та прийняти нове - про задоволення позову.
У касаційній скарзі позивач посилається на хибність висновку суду апеляційної інстанції про перевагу статті 38 Закону України "Про банки і банківську діяльність", тобто норми спеціального закону, над статтею 98 Цивільного кодексу України, оскільки він не відповідає висновку, викладеному в постанові Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13. Також скаржник посилається на рішення Конституційного Суду України від 13 березня 2012 року № 5-рп/2012 у справі № 1-7/2012.
Ухвалою від 15 березня 2021 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду (далі - Касаційний господарський суд) відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
08 квітня 2021 року Касаційний господарський суд ухвалою передав справу № 910/4508/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених частиною третьою статті 302 ГПК України.
Відповідно до частини третьої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.
Ухвала Касаційного господарського суду від 08 квітня 2021 року мотивована необхідністю відступити від висновку, викладеного в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний адміністративний суд) від 18 червня 2018 року у справі № 804/2581/16, у якій у порядку адміністративного судочинства вирішено по суті позов первинної профспілки про визнання дій, що виразились у нерозгляді її вимоги про розірвання трудового договору (контракту), протиправними та незаконними; зобов`язання розглянути вимогу профспілки про розірвання трудового договору (контракту) в порядку передбаченому статтею 33 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" й статтею 45 Кодексу законів про працю України.
Також Касаційний господарський суд у своїй ухвалі наводить ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 лютого 2015 року у справі № К/800/490/14 і Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 лютого 2013 року у справі № 122/2421/12, відповідно до змісту яких позови із вимогою про визнання неправомірною бездіяльності щодо розгляду подання про розірвання контракту з керівником підприємства, установи або організації та зобов`язання вчинити дії за поданням виборного органу первинної профспілкової організації, подані відповідно до вимог статті 45 Кодексу законів про працю України, стосуються трудових відносин і повинні розглядатися в порядку цивільного судочинства.
З огляду на викладене Касаційний господарський суд зауважив, що справи зі спорів про оскарження бездіяльності посадових осіб, органів, до компетенції яких належить розірвання трудового договору з керівником підприємства, установи, організації, є непоодинокими та виникають у судовій в практиці. При цьому такі спори розглядалися як в судах цивільної, так і адміністративної юрисдикції, тоді як позов у цій справі поданий на розгляд господарського суду.
Ухвала Верховного Суду про закриття провадження у цій справі залишить невирішеним питання про те, до суду цивільної чи адміністративної юрисдикції належить вирішення такої категорії спорів. Тому з метою забезпечення єдності судової практики у таких спорах Касаційний господарський суд вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Касаційного адміністративного суду від 18 червня 2018 року у справі № 804/2581/16.
Оскільки колегія суддів Касаційного господарського суду висловила намір відступити від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду, справа № 910/4508/20 підлягає розгляду Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно із частиною першою статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження. Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Відповідно до частини другої статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання, якщо їх явка є не обов`язковою. При цьому в частині другій статті 121 цього Кодексу зазначено, що ухвала, якою суд повідомляє про призначення судового засідання, повинна містити, зокрема, вказівку про те, що участь особи не є обов`язковою.
Наведені обставини є підставою для призначення справи до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи про те, що їх явка не є обов`язковою.
Керуючись статтями 120, 121, 233-235,301, 302 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду